Перейти до основного вмісту

Позначка: ІВЦ Бузок

Казка і спогади: “Палітра життя” Олександри Торяник надихає світлою душевною енергією (фото, відео)

Митці по-особливому відчувають світ! Кожен їх спогад стає казкою і наповнює світлом “палітру життя”…

В ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) 22 листопада відбулося урочисте відкриття виставки робіт художниці Олександри Торяник, яка так і називається «Палітра життя».

Довідка. Олександра Торяник народилась 5 липня 1967 року в місті ХАРКІВ. Вищу освіту здобула у Харківському політехнічному інституті. Інженер теплоенергетик. З дитинства обожнювала малювати, майструвати, творити щось своїми руками, дуже захоплювалася фотозйомкою. Мріяла перенести на полотно свої фотографії, краєвиди, квіти. Але дорога до здійснення мрії була довгою.
Тільки у 2009 році почала займатися у художній студії Art People під керівництвом Світлани Юдіної.
У 2015 році навчалася в школі декоративно-прикладного мистецтва та креативного рукоділля «Шовковий шлях» під керівництвом Качалової Світлани Борисівни.
Закінчила базовий курс печворка, курс вишивки шовковими стрічками, валяння. Приймала участь у конкурсах та виставках декоративно-прикладного мистецтва.
Але, найголовніше – це студія Art People. Курс академічного малюнка, акварельний курс, скетчінг, батик, різні майстер-класи. Декілька разів приймала участь у виставках студії Art People у виставковому центрі «Бузок».
2020 рік – брала участь у виставці у приватній художній галереї Генріха Семирадського «Вдячні нащадки геніальному майстру».
Після початку війни заняття в студії зупинились.
Згодом ми, хто залишився у рідному місці, невеличка група «Шалені Бджілки», відновили заняття. Під час війни організували три колективні виставки.
2024 рік, травень – групова виставка «Миттєвості» в галереї «Бузок».
2024 рік, липень – друга виставка «Миттєвості» у великій залі галереї «Бузок», виставка «Акварельні миттєвості» у малій залі галереї. 2025 рік, травень, червень – персональна виставка «Миттєвості» в галереї ДІАЗ міста Умань.
Мої картини знаходяться у різних куточках світу – Німеччина, Іспанія, Америка, Литва.
Більше 50-ти картин я подарувала своїм друзям. Але з початком війни творчість відійшла на другий план. Маю посвідчення донора, маю посвідчення волонтера.
Кожні два місяця здаю кров для наших захисників.
Постійно займаюсь волонтерством. Збираю речі, продукти, смаколики для військового шпиталю.
Організувала групу «Донат» з небайдужих друзів для закупки необхідних речей для наших воїнів.
Маю подяки від спецпідрозділа Kraken, від військових волонтерів за допомогу.
Тільки завдяки ЗСУ ми продовжуємо жити у нашому рідному місті та цінувати всі миттєвості нашого життя. 

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Наталі Гундич і її відчуття: митець запрошує до діалогу (фото, відео)

Життя – це виклик! Воно складається з труднощів, які вимагають сміливості, наполегливості та віри в себе для їх подолання. Цей виклик спонукає до боротьби з перешкодами, досягнення цілей і зростання, попри все… А ще – це запрошення до діалогу – діалогу в першу чергу із самим собою. Це виклик сприйняття себе справжнього з усіма вадами. Саме про це роботи авторки Наталі Гундич.
В малій залі ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) 18 листопада відкрилася чуттєва виставка художниці – «Відчуваю».

Начальниця виставкового відділу ІВЦ “Бузок” Вікторія Жданко привітала гостей заходу, розповіла про свій мужній колектив, який працює і підтримує вогонь мистецтва у місті з перших днів війни. Нагадаємо, попри обстріли і руйнування,  ІВЦ “Бузок” відкрився вже 22 грудня 2022 року… 
В знак поваги за кропітку працю і віру в краще, художниця отримала від ІВЦ “Бузок” відзнаку про розміщення експозиції.

“ВІДЧУВАЮ” – ця виставка про емоції, які не прийнято виставляти напоказ. Про ті відчуття, які кожен із нас ховає всередині, замість того щоб проживати. Тут немає простих відповідей, немає правильних чи неправильних реакцій. Є тільки чесність перед собою.

Саме так відчуває свої роботи Наталі Гундич.

“Мої роботи це запрошення до діалогу. Не лише зі мною як художником, а насамперед із собою. Чи дозволяєте ви собі бути вразливими? Чи маєте ви сміливість подивитися на темні кути своєї душі? Чи готові ви прийняти те, що відчуваєте? – наголошує авторка. – Ця виставка — не про пояснення. Вона про досвід. Про те, що відбувається всередині вас, коли ви дивитеся на ці роботи. Якщо відчуваєте щось — це вже важливо. Якщо хочете про це поговорити — це вже крок. Дякую, що тут”.

Мудра не за роками художниця виставки “Відчуваю” вже має чи малий досвід, про який відверто розповіла усім, хто прийшов доторкнутися до її світу. Цей світ намагався її зламати, жах навкруги штовхнув до самогубства, але вона все перемогла – взяла олівець у руки і почала малювати… Малювати свої почуття і емоції. Саме живі! Не приховуючи біль, сльози, гнів… На її картинах красуні не бояться бути в незручному вигляді… Воїн може плакати, адже біль відчуває кожен…
А ще Наталі відобразила в чорно-білій палітрі своє бачення відомої картиниа “Крик” норвезького художника Едварда Мунка. Ця картина є символом тривоги та відчаю, який багато хто відчуває наразі, але не завжди зізнається в цьому собі (докладніше в новині GХ)…

Отож бо завітайте в ІВЦ “Бузок” на експозицію “Відчуваю”, яка триватиме до 30 листопада, щоб зазирнути у очі своїм самим незручним емоціям…

Кожен, кого торкнеться світ авторки, може залишити свої коментарі і побажання Наталі в книзі відгуків. А ще авторка підготувала листівки та магніти із своїми нарисами, які можуть стати вашими і залишитися спогадом про цікавий досвід.

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.