15 жовтня Харків згадує видатного астронома та актора, які вчились і працювали у нашому місті (фото)
Цього дня, 15 жовтня, в 1845 році в Херсонській губернії народився Платон Порецький (1846-1907) – астроном та математик.
Після закінчення Полтавської гімназії він вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1870 році.
Кілька років працював у Харківській обсерваторії.
Платон Сергійович був автором перших на той час праць з математичної логіки, активно займався популяризацією цієї дисципліни, став першим з вчених, хто читав лекції з математичної логіки. Він також займався проблематикою алгебри висловлювань.
Помер 9 (22) серпня 1907 року.
А ще 15 жовтня в 1895 році народився Володимира Зеноновича Ґжицького (1895–1973) – український письменник, перекладач, який працював у Харкові в 1919–1933 рр. Яскравий прозаїк, він пройшов шлях від початківця до відомого майстра, автора всесвітньо відомих історичних романів «Опришки», «Кармелюк». Про Харків 1920–1930–х рр. В. Ґжицький написав у своїх мемуари, згадавши своїх побратимів з письменницького цеху та будинок «Слово», в якому проживав.
До Слобожанщини він потрапив 1919 році. Він залишився і полюбив Харків, як своє рідне місто.
Першими опублікованими книгами В. Ґжицького були поетична збірка «Трембітині тони» («Рух», 1924), драматичні твори для дітей «По зорі» (1925). Тоді ж вступив до створеної письменником та громадським діячем Сергієм Пилипенком літературної організації «Плуг». Активно співпрацював з її секцією «Західна Україна», яка згодом відокремилась у самостійне літературно–громадське товариство.
Після арешту і заслання отримав обмеження до повернення в Україну. Детальніше насильства і беззаконня, які супроводжували політичні репресії в країні, В. Ґжицький описав у художньому автобіографічному творі «День і ніч». Останні роки письменник прожив у Львові. Помер 19 грудня 1973 року.
Докладніше про митця в пості ІВЦ “Бузок”.
Цього дня, 15 жовтня, в 1900 році народився актор і режисер Олександр Івашутич (1900-1970).
Сценічну діяльність він розпочав у Києві. Працював у театрі «Березіль» з 1922 по 1926 рік. Далі близько трьох років в Одесі.
З 1929 року – актор, у 1941-1944 роках – художнвій керівник, у 1944-1948 роках – актор і режисер, у 1949-1953 роках – головний режисер, у 1953-1955 роках — режисер ХАТМК ( Харківський академічний театр музичної комедії ).
15 жовтня 1948 року народилася Валентина Ракитянська (у дівоцтві Шелкова), директор Харківської державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка.
Родині будівника мостів того часу мешкала у місті Бендери (тепер Республіка Молдова).
Валентина Ракитянська 14 років очолювала Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка. Бібліотекознавець, краєзнавець, громадський діяч, заслужений працівник культури України, почесний громадянин Харківської області, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня. Докладніше про відому особистість Харкова за посиланням.
Померла Валентина Ракитянська після важкої хвороби 23 жовтня 2021 року в Харкові.