Перейти до основного вмісту

Позначка: істрія Харкова

Історичний факт. 15 березня народився вчений, який жив, навчався та працював у Харкові (фото)

Пам’ятаємо! В цей день, 15 березня, в 1893 році народився Гурген Хармандар’ян (1893-1939) – вчений-рентгенолог, професор, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук.

Понад 20 років він жив, навчався та працював у Харкові.

З 1906 по 1912 роки навчався у Тифліському реальному училищі. Потім на медичному факультеті Юріївського університету (нині Тарту, Естонія).

Значна частина життя та трудової діяльності Хармандар’яна була пов’язана з Харковом. 1917 року закінчив медичний факультет Харківського університету, а 1932 року – Харківський електротехнічний інститут.

З 1923 року – директор Харківського рентгенорадіологічного інституту (нині НДІ медичної радіології). З 1928 – завідувач кафедри рентгенології 1-го Харківського медичного інституту.

Був розстріляний у квітні 1939 року. Реабілітований у жовтні 1955 року.

Історичний факт. Зірка харківської опери, яка вміла грати наосліп (фото, відео)

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 лютого 1892 року в Києві в сім’ї робітничого заводу «Арсенал» народилася Марія Литвиненко-Вольгемут — видатна українська оперна співачка (лірико-драматичне сопрано) та педагог, яка служила у харківському театрі.

Свою кар’єру артистка розпочинала у Києві.

Протягом 12 років (з 1923 по 1935 роки) – солістка Харківської опери.

Репертуар співачки налічував близько 80 партій. Створила яскраві образи, позначені національним колоритом: Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Панночка, Наталка, Настя («Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Миколи Лисенка), «Катерина» Аркаса, українські народні пісні. Виконувала партії класичного репертуару.

Її неперевершений голос завойовував серця багатьох слухачів оперних театрів Києва, Харкова, Вінниці і не тільки.

Цікава деталь: співачка зробила цілком успішну кар’єру, маючи дуже поганий зір (короткозорість). Під час вистави вона не бачила ні рук диригента, ні інколи навіть партнерів на сцені.

Померла 3 квітня 1966 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Докладніше про життя народної артистки України у відео

Фото, відео та матеріал: відкриті джерела

Митець з Харківщини створив один з символів України (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 10 січня, в 1873 році у селі Ворожба на Харківщині народився Василь Кричевський – український живописець, архітектор, графік, один із перших у країні кіномитців; заслужений діяч мистецтв України; один із засновників Української академії мистецтв; автор герба України зразка 1918 року.

Починав творчу кар’єру як архітектор і працював із відомими харківськими архітекторами Альфредом Шпігелем та Олексієм Бекетовим.

Став одним із творців українського національного стилю в архітектурі. За його проєктами у Харкові було збудовано будинок вдови інженера Гостиннопольського (1890), будівлю Торгових рядів (1890-ті), його власний будинок (середина 1900-х), де нині розміщуються Автотранспортний технікум та Будинок техніки. А ще в Києві – дохідний дім по вул. Стрілецькій, 28 та школу по вул. Кирилівській, 164; у Полтаві – Губернське земство; у Каневі – будівлю музею Т. Шевченка.


Власний будинок Василя Кричевського, де нині розміщуються Автотранспортний технікум та Будинок техніки.

Губернське земство у Полтаві.


Будівля музею Т. Шевченка у Каневі.

У 1916-1917 роках Кричевський співпрацював з Одеською та Київською кіностудіями та оформив 12 фільмів («Маленький Тарас», «Звенигора», «Прометей», «Назар Стодоля», «Сорочинський ярмарок» та інші).

1918 року на замовлення Центральної ради Кричевський розробив проєкт офіційного герба на основі тризуба князя Володимира.

На початку Другої Світової війни жив у Києві. З 1943 року якийсь час працював у Львові, а потім з сім’єю емігрував: спочатку переїхав до сина Миколи в Париж (Франція), а в 1948 році Кричевський з дружиною переїхав до дочки Галини в Каракас (Венесуела).

Помер 15 листопада 1952 року у Каракасі.

В 1975 році його останки перенесено на український цвинтар у Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США.

До речі, багато робіт художника перебуває наразі за кордоном, зокрема, в Українському музеї Нью-Йорка.

Так, у 2003 році онука художника передала приблизно 300 його робіт у дар музеям.

В Україні було випущено марку з портретом Василя Кричевського.

Меморіальну дошку Василю Кричевському відкрито 21 серпня 2008 року в місті Харкові на вулиці Сумській, 18 (на будівлі, де він працював).

Пам’ятний знак Василю Кричевському встановлено 28 вересня 2020 року у Верхній Сироватці, на території школи.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Історичний факт: 3 квітня народився знаменитий письменник, який навчався у Харкові

Пам’ятаємо! Цього дня, 3 квітня, в 1918 році в селі Ломівка неподалік Дніпра народився Олесь Гончар (справжнє прізвище — Олександр Біличенко) — український письменник, публіцист та громадський діяч.

У 1933-1937 роках навчався у Харківському технікумі журналістики.

В 1938 році вступив на філологічний факультет Харківського університету. За час навчання в університеті (1938-1941) написані новели «Іван Мостовий», «Черешні цвітуть», «Орлятко», повість «Стокозове поле».

У червні 1941 року пішов добровольцем на фронт у складі знаменитого харківського студентського батальйону. Про студбатівців він потім напише повість «Людина та зброя».

Влітку 1942 року потрапив у полон, звідки утік у 1943 році та продовжував воювати до перемоги. Війну закінчив старшим сержантом на посаді старшини мінометної батареї.

Після війни жив та працював у Дніпрі, потім переїхав до Києва.

Помер 14 липня 1995 року в Києві.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.