Позначка: історія

Історичний факт. Харківський політик здобув на віки славу мецената

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 17 лютого, в 1910 році в Харкові помер Борис Філонов (1835-1910) – відомий у XIX столітті землевласник, політичний і громадський діяч, перший голова Правління Харківської громадської бібліотеки (1885–1893), меценат і колекціонер.

Філонов народився у дворянській родині. Закінчив юридичний факультет Харківського університету.

У різні роки виконував обов’язки почесного мирового судді, губернського очільника дворянства, гласного Харківської міської думи, голови комісії з нагляду за міськими спорудами, голови Харківського товариства сільського господарства, члена Харківського товариства поширення у народі грамотності та ін. Обраний головою Правління Харківської громадської бібліотеки (ХГБ) на загальних зборах її членів 26-го, за іншими відомостями, 28 вересня 1885 р. і сумлінно виконував ці обов’язки до 22 травня 1893 р.

Але прославився Філонов своєю меценатською діяльністю.

Він був одним із ініціаторів створення Харківської громадської бібліотеки. У фонд бібліотеки він пожертвував велику кількість книг. Також Філонов збирав картини. Деякі полотна із його колекції зберігаються у Харківському державному музеї.

15 лютого в історії Харкова: цікаві факти з життя міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 15 лютого, 1897 року при майстернях залізниці у Харкові було відкрито бібліотеку для майстрових. У бібліотеці реєструвалося 600 відвідувачів.

Відомий харківський історик мистецтва та музейний діяч, видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік Микола Сумцов був обраний головою історико-філологічного товариства.

До речі, чітка і послідовна громадянська та політична позиція, любов до всього українського – мови, культури, літератури, народу загалом, український патріотизм, висока внутрішня моральність, порядність та інтелігентність, іншими словами – все те, що так не вписувалося в радянський менталітет і спосіб життя, і спричинилося до того, що вже в радянський час на ім’я професора Сумцова було накладено негласне табу, його праці зберігались у спецфондах, не перевидавалися, і навіть посилатися на них інакше як з критикою – було заборонено.

Микола Федорович Сумцов – один із небагатьох прогресивних учених, який стояв біля зародження українознавства як науки і окремої навчальної дисципліни.

У 1918 році вийшла друком одна з головних праць Миколи Федоровича – монографія “Слобожане. Історико – етнографічна розвідка”. Вчений продовжив започатковану професором В. Шухевичем працю етнорегіонального вивчення України і запропонував своє бачення: Слобожанщина, Галичина, Кубанщина, Поділля, Волинь, Київщина, Чернігівщина, Таврія. Як видно, воно цілком відповідає вимогам часу – врахувано нові області, що утворилися внаслідок загального розвитку історичного процесу в Україні. Публікуючи працю, вчений був переповнений емоціями та очікуванням нових можливостей для національного розвитку України, які відкривалися на той час. Його сподівання досить легко простежуються у наступних словах: “Самий багатий, численний по людности край – Україна – був знищений гнобительством уряду, заборонами мови і школи, утисками; деморалізований у всіх верхніх верствах своєї людности призвичкою запобігати перед урядом; попсований зросійщеною школою – нижчою, середньою і вищою, пристосованими для того, щоб викорінити усяке національне місцеве почуття і всяку національну місцеву свідомість. Очевидно, життя на Україні повинно піти іншим шляхом. В першу чергу треба звернутися до відродження і поширення національного українського почуття і свідомості”. (За матеріалом видання “Український інтерес”).

Минуло століття, але ці слова дослідника, на жаль, і досі не втратили своєї актуальності… росія знову зазіхає на Україну і мріє знищити… Дякуємо Богові та ЗСУ за кожен день у вільній країні!

До речі, засновником нового історичного музею Харкова та першим його керівником був саме Микола Сумцов. Наразі установа носить його ім’я (докладніше в новині GX).

А ще, 15 лютого 1900 року у будівлі харківського цирку влаштовується громадський театр, який планує ставити історичні та побутові п’єси.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Історичний факт: 14 лютого у Харкові встановили рекорд до Дня закоханих

Опублікував(ла) новина GX , 14.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього дня, 14 лютого, в 2016 році харків’яни встановили рекорд України щодо кількості жінок на руках у чоловіків.

Рекордна акція пройшла у сквері на площі Архітекторів біля Пам’ятника закоханим. У ній взяли участь 226 пар. Вік учасників – від 16 до 43 років. Рекорд зареєстровано у реєстрі Національних рекордів України.

Для досягнення рекорду протримати дівчат чоловіки мали не менше 30 секунд, і з цим завданням упоралися всі.

У змаганні на найвитривалішу пару переміг студент Національного університету цивільного захисту, який протримав дівчину 37 хвилин 5 секунд. Пара отримала сертифікат на відвідування ресторану на тисячу гривень.

14 лютого в історії Харкова: у місті закрили собор

Опублікував(ла) новина GX , 14.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 14 лютого. в 1930 році постановою секретаріату ВУЦВК у Харкові було закрито Благовіщенський собор.

Приміщення храму мало бути використане для культурних цілей. Проте, за свідченням старожилів, якийсь час у приміщеннях собору знаходилися стайня та склад нафтопродуктів.

З боку вівтаря було збудовано автозаправку, яка проіснувала до кінця 1960-х років.

Факти з історії Харкова: церква, яку зруйнували (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 13.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього дня, 13 лютого, в 1731 році в Харкові згоріла Різдвяна церква.

Церква була зведена поряд із Покровським та Успенським храмами була однією з найстаріших у місті. Вона розташовувалася в районі сучасного Клубного провулка та на початку вулиці Полтавський шлях.

Чолобитна батюшки Різдвяної церкви від 1663 року вказує на те, що церква вже на той час ще існувала. Тобто виникла вона приблизно водночас, що й Харківська фортеця.

У 1722 році було збудовано нову будівлю. Але вона простояла лише дев’ять років.

У 1783 був побудований кам’яний храм, а в 1801 – дзвіниця.

У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано.

12 лютого в історії Харкова: народився знаменитий режисер

Опублікував(ла) новина GX , 12.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1855 році народився Микола Синельников (1855-1939) – знаменитий харківський театральний режисер.

Микола Синельников народився в сім’ї вчителя. У 1874 році був прийнятий у трупу театру Дюкова в Харкові, де пропрацював до 1875 року.

Потім працював у Житомирі, Миколаєві та ще багатьох містах країни.

Після 1917 року Синельников керував Харківським театром до 1925 року, коли трупа була розформована.

1933 року був призначений режисером у щойно створений Харківський драматичний театр.

Помер 19 квітня 1939 року в Харкові.

Історичний факт. Вчений зі світовим ім’ям здобув освіту в Харкові

Опублікував(ла) новина GX , 12.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1927 році в селі Нови Млини на Чернігівщині народився Олексій Ситенко – вчений-фізик, академік, іноземний член Шведської королівської академії наук, почесний член Угорської академії наук, член Американського фізичного товариства, член Нью-Йоркської академії наук.

1949 року Олексій Ситенко закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету.

До 1961 року працював в університеті доцентом та професором теоретичної фізики.

Потім переїхав працювати до Києва.

Зробив фундаментальний внесок в теорію взаємодії високоенергетичних частинок з ядрами (теорія Ситенка-Глаубера).

Автор 17 монографій та понад 400 наукових статей у галузі ядерної фізики та фізики плазми.

Помер 11 лютого 2002 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.

Історичний факт. Уродженець маленького села на Харківщині круто змінив долю великого міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 10 лютого, у 1773 році народився один із найзнаменитіших харків’ян Василь Каразін – засновник Харківського університету.

Один із найбільш освічених людей свого часу Василь Каразін зробив значний внесок у поширення прогресивних ідей, ініціював створення першого в Європі Міністерства народної освіти. Займався народними школами, жіночою освітою, надавши своїм кріпакам у спадкове володіння землю.

Виступив ініціатором відкриття у Харкові університету, переконавши місцеве дворянство зібрати пожертвування на суму 400 тисяч рублів для створення навчального закладу.

Відкриття університету радикальним чином змінило історію Харкова, перетворивши його на один із освітніх та культурних центрів.

У 2023 році Харкіщина відзначила 250 років з дня народження Василя Каразіна.

Нагадаємо, 1905 року на честь століття відкриття університету в Харкові було встановлено пам’ятник Василю Каразіну. Спочатку він розташовувався на місці нинішнього пам’ятника Шевченку. Зараз – біля центрального входу до університету.

На честь 215 річниці з дня народження студенти одягли пам’ятник засновнику ВНЗ Василю Каразіну в мантію почесного доктора університету.

До речі, попри війну в серпні 2023 року біля ХНУ ім. В.Н. Каразіна було встановлено інсталяцію, що свідчить про любов до університету.

Фото та матеріал: відкриті джерела

9 лютого Харків згадує відомого земляка (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 9 лютого 2018 року, на 72-му році пішов із життя Народний артист України Микола Коваль. Незважаючи на снігопад того дня, сотні харків’ян прийшли віддати шану великому землякові.

Прощання з Миколою Петровичем відбулося 11 лютого 2018 року у фойє великої зали ХНАТОБу.Попрощатися з артистом прийшли його близькі, колеги, друзі. студенти та сотні шанувальників його творчості.

Слова молитви, сльози, спогади, а очі Миколи Петровича дивилися на всіх з світлин на стінах, прощаючись.

Ніхто з присутніх ще до кінця не усвідомив, що ця сильна і напрочуд талановита людина пішла в інший світ, що його могутній баритон більше не почують наживо зі сцени.

Але творчість Миколи Петровича залишиться у пам’яті всіх, хто цінував його талант та Божий дар.

Вінки, яскраві квіти на снігу та останній погляд на ХНАТОБ – ім’я Миколи Коваля назавжди залишиться на вустах його земляків.

Світла пам’ять великому харків’янину!

Довідка.

Уродженець Сумської області (09.05.1946, с. Верхосулка) Микола Коваль закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського за класом професора О. А. Костюка 1975-го, потім став солістом та провідним майстром сцени ХНАТОБу, а 1999 року отримав звання Народного артиста України.

43 роки він віддав службі в СХІД ОПЕРА. Його чудовий потужний баритон звучав на сцені ХНАТОБу більш ніж у 30 оперних постановках. Серед проспіваних ним партій – Амонасро, Яго, Тоніо, Ріголетто, Ескамільйо, Скарпіа, Борис Годунов («Борис Годунов» М. Мусоргського, цією роллю у 2016-му артист відзначив своє 70-річчя та 40-річчя творчої діяльності),, Шельменко, Жорж Жермон…

Йому аплодували в тетрах Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів.
Характерним було й те, що артист вмів настільки глибоко втілитися в образ, зробити свого героя таким рельєфним і переконливим, ніби він сам повністю розчинявся у житті персонажа. І глядачі були щиро вражені роботами Миколи Коваля, вони сміялися і плакали на виставах видатного майстра.

Прекрасно виконував Микола Коваль й популярні твори українських композиторів, народні пісні. Окрім виступів на сцені Микола Петрович викладав у Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського. Професор кафедри сольного співу, він допоміг творчому становленню багатьох молодих виконавців. Чимало з них виступали і виступають на сцені СХІД ОПЕРА.

«Повноцінної заміни у трупі цього артиста не було, і поки що немає, – написали того сумного дня його колеги на сторінці театру у фейсбуці. – Він був справжнім продовжувачем традицій корифеїв харківської сцени, улюбленцем публіки. А ще простим і легким у спілкуванні, важливим у творчості та житті. Не віриться, що ми більше не побачимо його на харківських підмостках, наживо не почуємо його мужній, соковитий баритон».

Світла пам’ять прекрасній та талановитій людині!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GХ, ХНАТОБ

9 лютого в історії Харкова: проведено перший загальний перепис населення (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 9 лютого, в 1897 році проведено перший загальний перепис населення. Населення Харкова становило 174 тисячі осіб. Харків посідав третє місце за чисельністю населення в Україні після Києва та Одеси.

До речі, на 1 січня 2022 населення Харкова за даними статистики становило майже півтора мільйона….

За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова (під час пресбрифінгу у січні 2023), у Харкові мешкало понад один мільйон сто тисяч осіб, а на початку війни у місті залишалося приблизно 200-300 тисяч жителів (докладніше про той час у новині GX.