Перейти до основного вмісту

Позначка: історія

Історичний факт. Відкриття у Харкові одного із найбільших музеїв в Україні (фото)

А ви знали? Цього дня, 21 січня, в 1920 році було відкрито Музей Слобідської України ім. Г. Сковороди. Саме з цієї установи веде початок сучасний Харківський історичний музей ім. М. Сумцова.

Музей Слобідської України був створений із колекцій низки музеїв:
– Музею образотворчих мистецтв і старожитностей Харківського університету (створений у 1835-1837 роках);
– Харківського міського художньо-промислового музею (1886 р.);
– Етнографічного музею Харківського історико-філологічного товариства (1904 р.).

Музей розміщувався у будівлі колишнього художньо-промислового музею на Пролетарській площі.

Ім’я Григорія Сковороди було присвоєно музею 1922 року на честь 200-річчя від дня народження видатного філософа.

Засновником нового музею та першим керівником був видатний науковець, етнограф, історик, громадський діяч, академік Микола Сумцов.

До Другої світової війни Історичний музей був одним із найбільших в Україні, у його фондах зберігалося понад 100 тисяч предметів.

Фонд музею дуже постраждав під час нацистської окупації. У серпні 1943 року при відступі з Харкова німці вивезли велику кількість цінностей із різних установ, у тому числі й з музею. Загальні втрати Харкова становили понад 300 тисяч одиниць.

Після війни музей було відновлено. Він розташовувався у колишньому архієрейському будинку та будівлі Жирардівської мануфактури (Університетська 8 та 10).

Наразі музей розташовується у будівлі колишнього ломбарду на вулиці Університетській, 5. Під час війни з рф все майно знаходиться у сховищах. Музей зараз не працює.

Фото: Наталія Бойченко

Історичний факт. У цей день заснували один з найбільших заводів Харкова

А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було відкрито один із найбільших харківських заводів – Харківський турбогенераторний завод, пізніше «Турбоатом».

Підприємство спеціалізувалося спочатку на виробництві парових турбін, а потім атомних турбін для електростанцій.

Підприємство співпрацювало з багатьма країнами світу.

Під час війни з рф російські окупанти обстріляли і його…

Історичний факт. У цей день змінили статус Харкова

А ви знали? Цього дня, 21 січня, 1934 року було ухвалено рішення про перенесення столиці УРСР з Харкова до Києва.

У мотиваційній частині йшлося, що Київ є географічним центром, одним із найстаріших міст України, і ухвалене рішення матиме важливе економічне, політичне та міжнародне значення.

Харків згадує видатного конструктора

18 січня 1906 року народився Іван Якович Трашутін – український конструктор-моторобудівник.

Народився Іван Трашутін у заводському селищі Горлівка (нині місто на Донеччині).

З 1914 року родина жила у Харкові. Закінчив три класи церковно-парафіяльної школи.

З 12 років працював на Харківському паровозобудівному заводі (нині – завод імені Малишева).

Після здобуття освіти у США став старшим інженером на заводі, а в роки Другої світової війни головним конструктором з моторобудування. Мотори, розроблені під керівництвом Тратушіна, під час війни були встановлені на танку Т-34.

Помер 5 березня 1986 року.

Яскраві спогади про легендарну команду з Харкова

А ви знали? Цього дня, 18 січня, у 2009 році харківський футбольний клуб “Металіст” визнано “Командою року” за результатами опитування українського сайту ua-football.com.

Голосування проводилося за схемою “3-2-1”, тобто кожному читачеві пропонувалося віддати три бали за “Команду року”, два бали за друге місце та один бал – за третє. “Металіст” набрав 12 201 бал, друге місце – у футбольного клубу “Динамо” (Київ) – 6 292 бал, замкнула трійку “Ворскла” (Полтава) – 4 307 балів.

2006-2014 роки стали найуспішнішими для команди. Харків’яни здобували срібні та бронзові медалі української першості та впевнено виступали у Лізі Європи.

На жаль, через кілька років, 2016-го, один із найкращих клубів країни припинив своє існування.

Цікава міжнародна дата стосується Харкова (фото, відео)

А ви знали? Ця щорічна дата пов’язана з уродженцем Великобританії, американцем Ендрю Смітом Халліді, який цього дня на початку 1871 року отримав перший патент на канатну дорогу.

А вже в серпні 1873 року вперше відкрилася його залізниця Clay Street Hill Railroad.

Вона була першою успішною вуличною залізницею з канатною тягою і розташовувалась на Клей-стріт, особливо крутій вулиці в Сан-Франциско (Каліфорнія, США).

Харків теж пишається своєю канаткою. У 2016 році 12 вересня відома британська газета The Guardian включила харківську канатну дорогу до списку 10 найкращих в світі. До списку увійшли канатні дороги, розташовані в гірських районах Британської Колумбії в Канаді, Болівії, Китаї, Гонконгу, Швейцарії, Малайзії, Бразилії та інші.

Нагадаємо, харківська канатна дорога була відкрита 1971 року.

Її довжина складає 1387 метрів. З’єднує парк Горького з районом Саржиного Яру, тому може використовуватися не тільки для розважальних прогулянок, але і як повноцінний вид транспорту. 

Час «польоту» – 18 хвилин. А максимальна висота – 26 метрів. Це приблизно рівень 8-поверхової будівлі.

На момент створення дороги вартість проїзду складала лише 15 копійок. Але це вп’ятеро більше, ніж коштував проїзд трамваєм. Що цікаво існували місячні проїзні.

Можливо, дехто, поспішаючи на роботу, користувався саме канатною дорогою, щоб дістатися від Павлова Поля до заводів ХАЗ і ФЕД.

Але потім був лютий 2022 року… Війна… З початку війни рашисти неодноразово завдавали ударів по Центральному парку міста – атракціони та алеї парку зазнавали ушкоджень, були й поранені робітники (про що свідчать фото з новин ЗМІ тих жахливих днів). Це зробило неможливим використання атракціонів, в тому числі й канатної дороги.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Суспільне, відкриті джерела

 

Народний артист закарбував своє ім’я в історії. Він вчився, викладав і яскраво виступав у Харкові

Пам’ятаємо! У цей день, 17 січня, у 1905 році у Харкові народився Євген Бондаренко, відомий актор харківських театрів та театральний педагог, Народний артист України.

Сценічну діяльність розпочав у 1924 році у Харківському театрі робітничої молоді. За три роки закінчив драматичну студію при знаменитому театрі “Березіль”.

З 1929 року – актор театру “Березіль”, а згодом Харківського українського драматичного театру імені Шевченка (нині Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка).

З 1949 викладав у Харківському театральному інституті (нині Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського).

Зіграв у восьми кінокартинах. Найбільш відома роль – Шпак у екранізації твору відомого харківського письменника Григорія Квітки-Основ’яненка «Шельменко-денщик».

Євген Бондаренко помер 22 грудня 1977 року у Харкові. Похований на 2-му міському цвинтарі Харкова.

Харків згадує поета доби “Розстріляного відродження” (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 січня, в 1893 році народився поет, засновник і теоретик українського футуризму Михайло (Михайль) Семенко.

Семенко народився у селі Кибинці Полтавської області. Мешканцем Харкова став з 1921-го.

Після переїзду до на той час столичного Харкова Семенко проголошує панфутуризм головним напрямком авангарду країни. У Харкові виходять збірки його поезій.

На початку 30-х Михайль поселяється у знаменитому і водночас зловісному будинку “Слово”.

Ім’я його вказується в меморіальній таблиці, яка нині прикріплена до фасаду будівлі.

З 1932 починаються переслідування мешканців цього будинку. Першим до кабінетів слідчих НКВС вирушив Іван Багряний.

У квітні 1937-го Семенка заарештували у Києві під час його поїздки для участі у творчих вечорах. 24 жовтня поета розстріляли за звинуваченням в антирадянській діяльності.

Фото та матеріал: відкриті джерела

Його металевий тембр лунав у Харкові (фото, відео)

Пам’ятаємо! 2 січня 1890 року народився соліст Харківської опери, зірка оперної сцени світової величини Михайло Теодорович Голінський (1890-1973).

Голинський народився у селі Вербиці на території сучасної Івано-Франківської області.

На велику сцену потрапив вже зрілою людиною.

До цього він встиг повоювати на фронтах Першої світової в австрійській армії. Після закінчення війни та розвалу Австро-Угорщини вступив до Української галицької армії.

З 1925 року виступав у театрах Варшави та Одеси. Мав рідкісний голос металевого тембру широкого діапазону. Виконував оперні партії українською.

1927-1930 – соліст Харківського оперного театру.

1930-го року вирушив до Львова, який на той час входив до складу Польщі. 1938-го вирушив у турне Сполученими Штатами і залишився за океаном. До кінця життя жив у Едмонтоні (Канада).

Фото, відео та матеріал: відкриті джерела

26 грудня. Факти з історії Харкова (фото)

Пам’ятаємо! 26 грудня 1912 року в Харкові народився Євген Лазаренко (1912-1979) — відомий вчений у галузі мінералогії, академік Академії наук України.

В 1934 році Лазаренко закінчив Харківський університет. Один із найвидатніших випускників за всю історію існування вишу. Працював у Львові, Києві і не лише… У 1970-1979 рр. був президентом Українського мінералогічного товариства.

Був членом багатьох іноземних наукових товариств:

  • – почесним доктором Honoris Causa університету імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (Польща);
  • – членом Болгарського геологічного товариства,
  • – дійсним членом товариства мінералогії та геології Чехословацької академії наук, дійсним членом Мінералогічного товариства Великобританії та Ірландії;
  • – почесним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

26 грудня 2005 року НБУ повідомив про введення в обіг ювілейної монети «Олексій Алчевський» номіналом 2 гривні. Ця монета продовжила серію «Видатні особистості України» та була присвячена 170-річчю від дня народження Олексія Алчевського (1835-1901) – українського промисловця та банкіра, засновника першого у Харкові банку комерційного кредиту «Харківський торговельний банк», першого Земельного банку в країні. Алчевський також був відомий як найбільший у Харкові меценат.

Монета була виготовлена з нейзильберу, маса складала 12,8 грама, а тираж – 20 000 штук.

На аверсі монети було зображено паровоз (символ прогресу наприкінці XIX століття) на тлі стилізованих абрисів териконів, доменної печі та мартенівського цеху – напис «2 гривні» та логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі монети – портрет Алчевського, під ним півколом розміщені написи «1835-1901» та «Олексій Алчевський».

Фото та матеріал: відкриті джерела


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.