Позначка: історія

26 березня в історії Харкова: народився відомий актор

Опублікував(ла) новина GX , 26.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 26 березня, в 1913 році народився Олександр Григораш – відомий український актор і режисер, заслужений артист України.

До війни Григораш навчався та працював у Харкові. З 1933 по 1936 рік навчався у Харківському музично-драматичному інституті. З 1939 до 1941 року працював у Харківському театрі для дітей.

Після війни працював у Тернополі, Львові, Сімферополі, викладав у Дрогобицькому педагогічному інституті.

Як актор відзначився у творенні комічних образів. Основні ролі: Дмитро («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Діброва («Макар Діброва» О. Корнійчука), Качкарьов («Одруження» М. Гоголя), Шельменко («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка) та інші.

Основні вистави: «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1948), «Платон Кречет» О. Корнійчука (1949), «Квіти живі» В. Розова, «Мачуха» за О. де Бальзаком, «Собор Паризької богоматері» за В. Гюґо (усі – 1956–58).

А ще виступав на концертах, виконував твори Тараса Шевченка та Остапа Вишні.

Помер 7 квітня 1975 року в Сімферополі.

Історичний факт. 25 березня народився видатний лікар, який заснував у Харкові офтальмологічну клініку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 25 березня, в 1839 році народився Леонард Леопольдович Гіршман — видатний український вчений, лікар-офтальмолог, педагог, заслужений професор медичного факультету Харківського університету, Почесний громадянин міста Харкова, засновник офтальмологічної клініки Харківського університету.

Гіршман народився в єврейській купецькій сім’ї в Курляндській губернії. В 1839 році родина переїхала до Харкова.

Леонард із золотою медаллю закінчив 1-у Харківську гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету.

Працював і навчався за кордоном: у Вісбадені та Гейдельберзі.

З 1868 року викладав у Харківському університеті.

У 1872 році Гіршман заснував першу в Харкові та в Україні клініку для лікування очей — всього на 10 ліжок.

У 1912 році на зібрані жителями міста кошти було збудовано офтальмологічну клініку. В 1914 році в цій клініці одночасно могли лікуватися до 100 осіб.

На засіданні Міської думи 11 березня 1914 року професора Гіршмана за виняткові заслуги було обрано Почесним громадянином Харкова.

У Харкові міська офтальмологічна клініка має ім’я Гіршмана. На її фасаді розміщено меморіальну дошку Л. Л. Гіршману.

Одна з вулиць також названа його ім’ям.

15 жовтня 2009 року було відкрито пам’ятник Леонарду Гіршману.

Ще трохи цікавого від читача GX.

“У мене в колекції є портрети і самого офтальмолога, і його трьох синів, а також невістки Марійки, подружжя старшого сина Миколи. Марійка Блюм була дочкою фотографа Германа Петровича Блюма, який тримав у Харкові одне з найпрестижніших фотоательє “Брати Блюм”. Портрет Л.Л.Гіршмана виконаний у його ательє”, – поділився своїми надбаннями з GX відомий харківський колекціонер та поціновувач мистецтецтва Сергій Володарський.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Сергій Володарський, відкриті джерела

Історичний факт. Видатні харків’яни відзначилися благодійним заходом

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 24 березня, в 1869 році затверджено Статут Харківського товариства поширення в народі грамотності.

Харківське товариство було громадською організацією, яка займалася просвітництвом народу. Біля витоків його створення стояли найпомітніші представники харківської інтелігенції: Микола Бекетов, Василь Данилевський, Олександр Потебня та інші.

Товариство існувало з 1869 по 1920 роки.

На фото – народний будинок у Харкові. Тут влаштовувалися літературні читання та вистави. Роботі установи активно сприяло Харківське товариство народної освіти.

Історичний факт. Харків’янин з “героїчним тенором” підкорив італійців (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура.

А ви знали? Цього дня, 24 березня, в 1888 році в Харкові народився Юрій Кипоренко-Доманський – співак, народний артист України.

Цікавий факт: Кипоренко-Доманський навчався в Харківському музичному училищі лише рік, а потім був виключений через несплату грошей за навчання.

З 1907 року служив у театрах Києва, Харкова, Одеси, Тбілісі та інших міст. Грав на одній сцені з усіма провідними діячами тогочасного українського оперного мистецтва.

Навчався в італійському театрі “Ла Скала”.

За свідченнями солістки Одеської опери Мелітіни Лозинської, в середині 1930-х років італійський педагог Карло Баррера консультував одеських співаків, серед яких, зокрема і Юрія Кипоренка-Доманського. Баррера на запитання про голос Юрія Степановича відповів так: «У нього не драматичний, а унікальний, рідкісний голос — героїчний тенор». І додав: «Таких нема в сучасній Італії».

Завершив активну театральну роботу в Київській опері весною 1949 року. Працював у Київській консерваторії, періодично мав виступи на збірних та сольних концертах, епізодичні вистави на сценах Києва, Харкова, Львова, Одеси та інших містах.

Його репертуар становили 116 партій. Деякі його записи включено в антологію «Золоті голоси України» (1970).

До речі, більше як сто виступів здійснив Кипоренко-Доманський у ролі Отелло, при цьому мав довгий та щасливий шлюб з колишньою акторкою трупи. Другу половину прізвища «Доманський» Юрій Степанович отримав від дружини Поліни Олександрівни. Не маючи власних дітей, подружжя виховало прийомного сина, опікувалося онуками.

Помер Юрій Степанович у 67-літньому віці, 6 серпня 1955 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

24 березня 1885 року народилася Марта Закревська (1885-1950) — оперна співачка, вокальний педагог, артистка Харківського оперного театру.

Співу навчалася у Київській музичній школі. З 1905 року служила у Києві, Харкові, Одесі, Тифлісі, Баку тощо.

У 1925-1926 роках виступала у Харкові. Згодом працювала у Тбілісі, де померла 1950 року.

Фото, відео та матеріал: відкриті джерела, musical-world

23 березня в історії Харкова: затверджено важливий документ

Опублікував(ла) новина GX , 23.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

23 березня в 1822 році затверджено план міста Харкова.

На відміну від попереднього плану зразка 1786 року, на новому не було позначення Харківської фортеці, яка втратила своє функціональне значення. Залишки укріплень зберігалися ще до другої половини ХІХ століття.

Додамо ще декілька цікавих фактів пов’язаних з цією датою, медіциною та нашим містом.

В 1861 році затверджено Статут Харківського медичного товариства, яке об’єднувало медиків міста. Першим головою став знаменитий харківський вчений медик Вілем Лямбль.

В 1863 році при товаристві була відкрита лікарня, яка працювала цілодобово та безкоштовно обслуговувала людей незалежно від їхнього місця проживання. До 1915 року в лікарні було прийнято понад 400 тисяч хворих.

В 1910 році товариство відкрило Жіночий медичний інститут, який за 7 років підготував близько 2000 лікарів.

Суспільство розміщувалося в будівлі, побудованій за проектом Олексія Бекетова в 1913 році на вулиці Пушкінській, 14 (сьогодні тут розташовується НДІ мікробіології).

Харків згадує знаменитого художника та дизайнера (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 21.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 21 березня, в 1894 році у Харкові народився Василь Єрмілов – знаменитий художник-авангардист та дизайнер.

Єрмілов народився у сім’ї кравця. Закінчив церковно-парафіяльну школу.

У 1905-1909 роках навчається у Художньо-ремісничій майстерні декоративного живопису Харківського товариства грамотності (на вулиці Ветеринарній, нині Гіршмана, 26).

У 1910-1911 роках продовжив навчання у Харківській художній школі.

Після війни працював у Харкові.

У 1922 році Єрмілов був серед засновників Художньо-промислового інституту у Харкові (викладав у ньому у 1921-1935 та 1963-1967 роках).

Брав участь в оформленні Харківського Палацу дитячої творчості.

Після Другої світової війни продовжив працювати у Харкові до кінця життя. Помер в 1968 році.

Похований на Другому міському цвинтарі.

Роботи Єрмілова знаходяться у музеях США, Німеччини та Франції; продаються на міжнародних аукціонах Сотбіс.

На честь відомого харківського митця, представника українського авангарду Василя Єрмілова названо найбільший виставковий простір Харкова – “ЄрміловЦентр”.

(Довідка: центр сучасного мистецтва у Харкові було відкрито у березні 2012 року).

21 березня в історії Харкова: народився олімпійський чемпіон (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 21.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 21 березня, в 1934 році в Харкові народився Ігор Михайлович Рибак (1934-2005) – відомий важкоатлет, олімпійський чемпіон (1956), заслужений майстер спорту (1957).

Один із найзнаменитіших харківських атлетів. Виступав у легкій вазі – до 67,5 кілограмів.

Спортивну кар’єру у важкій атлетиці розпочав у 1950 році.

Зоряним для Ігоря Рибака став 1956 рік – він виграв золоту медаль Олімпіади у Мельбурні, а також став чемпіоном Європи.

На Олімпіаді в Мельбурні (Австралія) завоював золоту медаль, одночасно встановивши три олімпійські рекорди – у ривку (120 кг), у поштовху (150 кг) та у сумі важкоатлетичного триборства (380 кг). Чотири рази ставав чемпіоном України. До 1960 року входив до складу збірної країни, виграв багато міжнародних турнірів.

У 1956 році закінчив Харківський медичний інститут, кандидат медичних наук.

Після завершення спортивної кар’єри пішов у медицину.

Спочатку був лікарем у збірній з важкої атлетики, а в середині 1970-х почав працювати у лікарсько-фізкультурному диспансері, який під його керівництвом став багатопрофільною лікарнею та спеціалізованою «швидкою допомогою» одночасно.

Ігор Михайлович понад 30 років очолював Харківський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер.

Помер у Харкові у 2005 році у віці 70 років.

На фасаді навчально-лабораторного корпусу Харківського національного медичного університету, в якому він навчався (пр. Науки, 4), 6 квітня 2021 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на його честь.

Історичні факти. Харків не вперше святкує Водохреще 6 січня

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.01.2025. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 6 січня, Україна відзначає Водохреще — одне з найважливіших християнських свят. Воно пов’язане з проведенням обряду хрещення Ісуса в річці Йордан та його явлення народу як Спасителя та Месії.

З 2024 року наша країна знову відзначає свято за новоюліанським календарем.

А ви знали? До 1917 року у Харкові також користувалися новоюліанським календарем і святкували Водохреща 6 січня.

Саме цього дня щорічно в місті проходив Хрещенський ярмарок.

Його організували невдовзі після зведення харківської фортеці.

Асортимент товарів був феноменально широким. Греки наповнювали ярмарки горіхами, грецьким милом, турецьким курильним тютюном, чоловічими та жіночими панчохами, саксонським фарфором та музичними інструментами, іноземними сіножатями, французькими та німецькими рушницями. Купці з центральних областей країни везли залізо та мідь; вироби з чавуну, ваги з гирями, інструменти садові та теслярські; олов’яний, мідний, срібний посуд; хутра, полотна, галантерею, книги, чай, кава, цукор, сідла та іншу збрую, замки, столові прилади, черевики, капелюхи.
З великих міст везли особливо тонкі англійські тканини.

З донських станиць та чорноморських портів везли рибу, ікру, оселедець, сирі шкіри, виноград, родзинки, фініки, солоні маслини та лимони, вина, овечу вовну, рогату худобу та коней. Кримські татари привозили овчину, шкіри, різні дріб’язкові товари, фрукти та вина.

Козаки та селяни слобідських полків з’їжджалися із зерном, рогатою та дрібною худобою, птахом, м’ясом, салом, олією, медом, шкірами, дерев’яним посудом, лісовими, садовими та городними плодами.

У XIX столітті Харківський ярмарок був одним з найбільших у країні.

Фото та матеріал: відкриті джерела

31 грудня в історії Харкова: ухвалено історичне для міста рішення (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 31.12.2024. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! В цей день, 31 грудня, в 1877 році в Харкові народився Гнат Хоткевич (1877-1938) — український музикант, письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний діяч.

В 1900 році Хоткевич закінчив Харківський технологічний інститут, якийсь час працював інженером на Харківсько-Миколаївській залізниці.

За участь у керівництві політичного страйку в 1905 році зазнав переслідувань і в січні 1906 був змушений переїхати на Галичину на територію Австро-Угорщини.

У Харків повернувся через два десятиліття.

У 1926-1932 роках Хоткевич викладав у Харківському музично-драматичному інституті, де вів клас бандури.

Під час єжівських репресій Хоткевича заарештували. Особливою трійкою УНКВС по Харківській області від 29 вересня 1938 року його засудили до розстрілу за «участь у контрреволюційній організації». Розстріляно 8 грудня 1938 року. 1956 року реабілітований.

Найбільшим досягненням у літературній творчості Хоткевича вважається романтична повість із гуцульського життя «Кам’яна душа».

Хоткевич перекладав зі світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюго.

Був популяризатором гри на бандурі.

А ви знали? В останній день року, 31.12.1965, на засіданні Виконавчого комітету Харківської міської ради було прийнято історичне для міста рішення – «Архітектурно-планувальне завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро».

Спочатку планувалося відкрити станції у 13 місцях найбільшого скупчення пасажирів.

Цей проект було реалізовано у два етапи. 1975 року відкрили 8 станцій, 1978 року – ще 5.

Під час війни метрополітен став місцем прихистку для багатьох харків’ян.

А ще місцем надії, адже в нас вже є станція “Перемога!”

До речі, з 25 грудня по 6 січня у вестибюлі станції метро «Ярослава Мудрого» працює святкова виставка робіт учнів художніх шкіл Харкова (докладніше в новині GX).

29 грудня в історії Харкова: з конвеєра ХТЗ зійшов 1,5-мільйонний трактор

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.12.2024. Опубліковано в Економіка.

29 грудня 1973 року з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 1,5-мільйонний трактор.

До війни ХТЗ вважався одним із найбільших підприємств не лише Харкова, а й усієї України.

Для подолання рекордного рубежу заводу знадобилося 43 роки. Причому мільйонний трактор був випущений лише за 6 років до цього.

Продуктивність підприємства сягала 30-50 тисяч машин на рік. Машини експортувалися до 36 країн світу.

Нажаль, під час війни завод зазнав значних руйнувань від рук російських окупантів (зокрема, у березні 2022 року).