Перейти до основного вмісту

Позначка: історія Харкова

Історичний факт: 14 лютого у Харкові встановили рекорд до Дня закоханих

Цього дня, 14 лютого, в 2016 році харків’яни встановили рекорд України щодо кількості жінок на руках у чоловіків.

Рекордна акція пройшла у сквері на площі Архітекторів біля Пам’ятника закоханим. У ній взяли участь 226 пар. Вік учасників – від 16 до 43 років. Рекорд зареєстровано у реєстрі Національних рекордів України.

Для досягнення рекорду протримати дівчат чоловіки мали не менше 30 секунд, і з цим завданням упоралися всі.

У змаганні на найвитривалішу пару переміг студент Національного університету цивільного захисту, який протримав дівчину 37 хвилин 5 секунд. Пара отримала сертифікат на відвідування ресторану на тисячу гривень.

14 лютого в історії Харкова: у місті закрили собор

А ви знали? Цього дня, 14 лютого. в 1930 році постановою секретаріату ВУЦВК у Харкові було закрито Благовіщенський собор.

Приміщення храму мало бути використане для культурних цілей. Проте, за свідченням старожилів, якийсь час у приміщеннях собору знаходилися стайня та склад нафтопродуктів.

З боку вівтаря було збудовано автозаправку, яка проіснувала до кінця 1960-х років.

Факти з історії Харкова: церква, яку зруйнували (фото)

Цього дня, 13 лютого, в 1731 році в Харкові згоріла Різдвяна церква.

Церква була зведена поряд із Покровським та Успенським храмами була однією з найстаріших у місті. Вона розташовувалася в районі сучасного Клубного провулка та на початку вулиці Полтавський шлях.

Чолобитна батюшки Різдвяної церкви від 1663 року вказує на те, що церква вже на той час ще існувала. Тобто виникла вона приблизно водночас, що й Харківська фортеця.

У 1722 році було збудовано нову будівлю. Але вона простояла лише дев’ять років.

У 1783 був побудований кам’яний храм, а в 1801 – дзвіниця.

У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано.

12 лютого в історії Харкова: народився знаменитий режисер

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1855 році народився Микола Синельников (1855-1939) – знаменитий харківський театральний режисер.

Микола Синельников народився в сім’ї вчителя. У 1874 році був прийнятий у трупу театру Дюкова в Харкові, де пропрацював до 1875 року.

Потім працював у Житомирі, Миколаєві та ще багатьох містах країни.

Після 1917 року Синельников керував Харківським театром до 1925 року, коли трупа була розформована.

1933 року був призначений режисером у щойно створений Харківський драматичний театр.

Помер 19 квітня 1939 року в Харкові.

Історичний факт. Вчений зі світовим ім’ям здобув освіту в Харкові

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1927 році в селі Нови Млини на Чернігівщині народився Олексій Ситенко – вчений-фізик, академік, іноземний член Шведської королівської академії наук, почесний член Угорської академії наук, член Американського фізичного товариства, член Нью-Йоркської академії наук.

1949 року Олексій Ситенко закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету.

До 1961 року працював в університеті доцентом та професором теоретичної фізики.

Потім переїхав працювати до Києва.

Зробив фундаментальний внесок в теорію взаємодії високоенергетичних частинок з ядрами (теорія Ситенка-Глаубера).

Автор 17 монографій та понад 400 наукових статей у галузі ядерної фізики та фізики плазми.

Помер 11 лютого 2002 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.

Історичний факт. Уродженець маленького села на Харківщині круто змінив долю великого міста (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 10 лютого, у 1773 році народився один із найзнаменитіших харків’ян Василь Каразін – засновник Харківського університету.

Один із найбільш освічених людей свого часу Василь Каразін зробив значний внесок у поширення прогресивних ідей, ініціював створення першого в Європі Міністерства народної освіти. Займався народними школами, жіночою освітою, надавши своїм кріпакам у спадкове володіння землю.

Виступив ініціатором відкриття у Харкові університету, переконавши місцеве дворянство зібрати пожертвування на суму 400 тисяч рублів для створення навчального закладу.

Відкриття університету радикальним чином змінило історію Харкова, перетворивши його на один із освітніх та культурних центрів.

У 2023 році Харкіщина відзначила 250 років з дня народження Василя Каразіна.

Нагадаємо, 1905 року на честь століття відкриття університету в Харкові було встановлено пам’ятник Василю Каразіну. Спочатку він розташовувався на місці нинішнього пам’ятника Шевченку. Зараз – біля центрального входу до університету.

На честь 215 річниці з дня народження студенти одягли пам’ятник засновнику ВНЗ Василю Каразіну в мантію почесного доктора університету.

До речі, попри війну в серпні 2023 року біля ХНУ ім. В.Н. Каразіна було встановлено інсталяцію, що свідчить про любов до університету.

Фото та матеріал: відкриті джерела

9 лютого Харків згадує відомого земляка (фото, відео)

Пам’ятаємо! 9 лютого 2018 року, на 72-му році пішов із життя Народний артист України Микола Коваль. Незважаючи на снігопад того дня, сотні харків’ян прийшли віддати шану великому землякові.

Прощання з Миколою Петровичем відбулося 11 лютого 2018 року у фойє великої зали ХНАТОБу.Попрощатися з артистом прийшли його близькі, колеги, друзі. студенти та сотні шанувальників його творчості.

Слова молитви, сльози, спогади, а очі Миколи Петровича дивилися на всіх з світлин на стінах, прощаючись.

Ніхто з присутніх ще до кінця не усвідомив, що ця сильна і напрочуд талановита людина пішла в інший світ, що його могутній баритон більше не почують наживо зі сцени.

Але творчість Миколи Петровича залишиться у пам’яті всіх, хто цінував його талант та Божий дар.

Вінки, яскраві квіти на снігу та останній погляд на ХНАТОБ – ім’я Миколи Коваля назавжди залишиться на вустах його земляків.

Світла пам’ять великому харків’янину!

Довідка.

Уродженець Сумської області (09.05.1946, с. Верхосулка) Микола Коваль закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського за класом професора О. А. Костюка 1975-го, потім став солістом та провідним майстром сцени ХНАТОБу, а 1999 року отримав звання Народного артиста України.

43 роки він віддав службі в СХІД ОПЕРА. Його чудовий потужний баритон звучав на сцені ХНАТОБу більш ніж у 30 оперних постановках. Серед проспіваних ним партій – Амонасро, Яго, Тоніо, Ріголетто, Ескамільйо, Скарпіа, Борис Годунов («Борис Годунов» М. Мусоргського, цією роллю у 2016-му артист відзначив своє 70-річчя та 40-річчя творчої діяльності),, Шельменко, Жорж Жермон…

Йому аплодували в тетрах Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів.
Характерним було й те, що артист вмів настільки глибоко втілитися в образ, зробити свого героя таким рельєфним і переконливим, ніби він сам повністю розчинявся у житті персонажа. І глядачі були щиро вражені роботами Миколи Коваля, вони сміялися і плакали на виставах видатного майстра.

Прекрасно виконував Микола Коваль й популярні твори українських композиторів, народні пісні. Окрім виступів на сцені Микола Петрович викладав у Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського. Професор кафедри сольного співу, він допоміг творчому становленню багатьох молодих виконавців. Чимало з них виступали і виступають на сцені СХІД ОПЕРА.

«Повноцінної заміни у трупі цього артиста не було, і поки що немає, – написали того сумного дня його колеги на сторінці театру у фейсбуці. – Він був справжнім продовжувачем традицій корифеїв харківської сцени, улюбленцем публіки. А ще простим і легким у спілкуванні, важливим у творчості та житті. Не віриться, що ми більше не побачимо його на харківських підмостках, наживо не почуємо його мужній, соковитий баритон».

Світла пам’ять прекрасній та талановитій людині!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GХ, ХНАТОБ

9 лютого в історії Харкова: проведено перший загальний перепис населення (фото)

А ви знали? Цього дня, 9 лютого, в 1897 році проведено перший загальний перепис населення. Населення Харкова становило 174 тисячі осіб. Харків посідав третє місце за чисельністю населення в Україні після Києва та Одеси.

До речі, на 1 січня 2022 населення Харкова за даними статистики становило майже півтора мільйона….

За словами голови обласної військової адміністрації Олега Синєгубова (під час пресбрифінгу у січні 2023), у Харкові мешкало понад один мільйон сто тисяч осіб, а на початку війни у місті залишалося приблизно 200-300 тисяч жителів (докладніше про той час у новині GX.

8 лютого в історії міста: Харків побачив «Чумацькі зорі»

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані.

Зима 2019 року була яскравою для планетаріїв України. Зокрема, Харків визначна подія чекала 8 лютого.

Нагадаємо, наприкінці січня 2019 відбулася всеукраїнська прем’єра повнокупольного фільму “Чумацькі зорі” – це спільний проект студії повнокупольної анімації “Небесний Слон” під керівництвом продюсера проекту Євгенії Ленди та Astros під керівництвом режисера фільму Кіри Макогон.

Проект розповідає глядачам про історичну, культурну та астрономічну спадщину України. Ця захоплююча історія присвячена чумакам – мандрівним українським купцям, а ще народній українській астрономії. Фільм сповнений легенд та фактів, які автори зібрали воєдино та втілили у своєму сюжеті.

Перед презентацією та трансляцією фільму у найбільших планетаріях України автори проекту провели онлайн-конференцію. А саме 8 лютого в гості до колег із Харкова приїхала директорка Херсонського планетарію Ольга Храмцова.


Більше інформації на офіційному сайті проєкту.

Вдалося побувати на цій масштабній прем’єрі й журналістці GX.

За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, але ще жодного разу в ньому не транслювали своїх фільмів. На світовому ринку такі проекти коштують дуже дорого – фільм про пташку Колібрі, наприклад, коштує близько 100 тисяч євро, про що розповіла директорка планетарію Галина Железняк у інтерв’ю. Більше про проект та гостей прем’єрного показу в відео.

Про процес створення та помічників проєкту розповіла Євгенія Ленда, а насамкінець запропонувала всім брати участь у створенні нових фільмів.

Режисерка фільму Кіра Макогон поділилася із присутніми, що до прем’єри картину вона бачила лише на комп’ютері, а ще подякувала всім, хто створював цей шедевр.

Наприкінці Галина Железняк запросила всіх відвідати виставкову залу та музей планетарію та поспілкуватися з унікальними гостями вистави.

Журналістка GX вирішила трохи відкрити своїм читачам таємницю зіркової прем’єри. Все починається у широких степах України, біля вогнища за бесідою… Навчений досвідом чумак ділиться своїми знаннями з юним колегою.

Багато ще хлопець дізнався про таємниці зоряного неба.

Але особливо торкнулася сердець глядачів легенда про українку, яка віддала воду спраглим, попри “велику ціну” кожної краплини.

І, звісно, ​​історію «чумацького шляху».

У далекому минулому Україна пишалася своїми хоробрими купцями-чумаками. Вони не тільки добре торгували, знали всі дороги батьківщини та заморських країв, могли постояти за себе, а ще, подорожуючи на візках, запряжених волами, легко читали зіркову карту і з вуст в уста передавали тисячі легенд.

Після прем’єри директор Херсонського планетарію Ольга Храмцова з хвилюванням поділилася своїми враженнями про фільм та яскравий проект.

А астроном Харківського планетарію Володимир Кажанов поділився секретами унікального обладнання планетарію.

Перші глядачі залишилися в захваті від нової картини.

Повний фотозвіт в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу GХ.

Фото та відео: архів GХ, Наталія Бойченко

7 лютого в історії Харкова: народився відомий біолог

Пам’ятаємо! Цього дня, 7 лютого, в 1847 році у селі Шахворостівка на Полтавщині народився Володимир Заленський – відомий біолог (в галузі ембріології), академік.
Заленський – один із відомих випускників харківської гімназії.
В 1867 році закінчив харківського університету (ХНУ імені В. Н. Каразіна).
У своїх працях розвивав порівняльно-ембріологічний напрямок, створений роботами ще одного відомого харківського вченого Іллі Мечникова.
З 1901 — перший директор Севастопольської морської біологічної станції, яка до нашого часу стала важливим центром морської гідробіології.
У 1902 році першим припустив, що кінь Пржевальського – окремий біологічний вид, найбільш близький до спільного предка всіх представників роду кінських, що нині живуть.
Займав активну громадську позицію.
А ви знали? Афоризм, що нині приписується Маргарет Тетчер – «немає державних грошей, є гроші платників податків» – Заленський сформулював ще у 1905 році: «Гроші дає народ, а уряд лише розподіляє їх».
Помер 26 жовтня 1918 року в місті Севастополь.

Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.