Позначка: ХНУРЕ

Він завжди відстоював свої ідеали: 3 грудня Харків вшановує пам’ять про свого захисника (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Йому назавжди – 48! Синьоокий блондин з янгольскою посмішкою… Його любили усі – рідні, близькі, друзі, одногрупники, колеги та хлопці, які з ним пліч-о-пліч захищали Україну…

“Він загинув миттєво… Потрапили під мінометний обстріл, перебував у бліндажі, але через вікно в бліндаж залетів уламок дерева та влучив у шию, – зі сльозами у голосі розповідала його старша донька Поліна. – Це сталося 3 грудня 2022 року біля села Стариця”.

Дівчина поділилися останніми фото та відео свого героїчного батька.

“Мені здається, я знаю його все життя. Є такі друзі, які поряд, навіть коли далеко -далеко… Ми жили через вулицю, а познайомилися у ХНУРЕ. Наша група була як сім’я. Ми були і є горою один за одного, а я була їх мамою-старостою. Він завжди усміхався, був добрий, чуйний, щедрий, відвертий, вірив у краще, був готовий відстоювати свої ідеали… Так і зробив! – поділилися спогадами його одногрупниця Наталія. – Я пам’ятаю і перші дні в університеті, і кожну щорічну зустріч групи (остання у серпні 2021). Ми усі мріяли, будували плани…. Ніхто навіть уявити не міг усього жаху, що коїть ворог на нашій землі. Він першим привітав нас з чоловіком з народженням донечки, а вона потім вчила його старшеньку іноземній мові. Моя мама проводила його весілля, а чоловік багато років працював пліч-о-пліч”.

“Він був люблячим сином, братом, чоловіком, батьком, другом, нашим одногрупником та Захисником України! З перших днів він був на фронті за кермом авто улюбленої марки “Toyota” (до війни він працював з цими машинами у салоні). Він захищав свій любий Харків до останнього подиху, загинув під мінометним вогнем рашистів 3 грудня. Посмертно нагороджений медаллю “За оборону міста-героя Харків”. Вічна слава! Світла пам’ять! Велике дякую за твій подвиг! Ми тебе ніколи не забудемо!”, – закінчила свою розповідь Наталя.

Світла та вічна пам’ять!

Професор з Харкова отримав посаду голови Держспецзв’язку (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.11.2024. Опубліковано в Політика.

Харків вітає з новим призначенням і вірить в нового голову Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України – Потія Олександра Володимировича.

Адже Олександр Володимирович віддано викладав одразу в трьох ВНЗ міста: Харківському військовому університеті, Харківському національному університеті радіоелектроніки та Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.

Нагадаємо, на засіданні Кабінету Міністрів України 15 листопада було ухвалено розпорядження:

Про звільнення
– Зборовського Євгена Сергійовича з посади Голови Державної служби України з безпеки на транспорті;
– Мироненка Юрія Миколайовича з посади Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
– Лагуніна Микити Сергійовича з посади заступника Голови Державної служби України з безпеки на транспорті;
– Потія Олександра Володимировича з посади заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Про призначення
– Григоренко Галини Володимирівни першим заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій України;
– Корзуна Анатолія Васильовича заступником Міністра енергетики України;
– Потія Олександра Володимировича Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
– Лагуніна Микити Сергійовича Головою Державної служби України з безпеки на транспорті;
– Зборовського Євгена Сергійовича заступником Голови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Довідка. Потій Олександр Володимирович народився 29 квітня 1971 року у місті Кривий Ріг. У 1993 році закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ (“Автоматизовані системи управління”). 1993-2014 – служба в ЗС України.

1997-1999 – доцент кафедри ЕОМ Харківського державного технічного університету радіоелектроніки (за сумісництвом).

1999-2000 – старший викладач кафедри систем бойового управління та зв’язку Харківського військового університету.

1999–2007 – доцент кафедри безпеки інформаційних технологій Харківського національного університету радіоелектроніки (за сумісництвом).

2005-2008 – докторантура Харківського університету Повітряних Сил (доктор технічних наук з 2008 року).

2009 – начальник кафедри радіоелектронних систем пунктів управління Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

2008-2015 – професор (2012 року) кафедри безпеки інформаційних технологій Харківського національного університету радіоелектроніки (за сумісництвом).

2014-2019 – професор катедри безпеки інформаційних систем і технологій факультету комп’ютерних наук Харківського національного університету.

2016 – професор кафедри безпеки інформаційних систем і технологій Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

2019-2020 – заступник головного конструктора з систем та засобів КЗІ ПАТ “Інститут інформаційних технологій”.

2022-2024 – бригадний генерал.

2020-2024 – заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, доктор технічних наук, професор.

З 15 листопада 2024 року – голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Фото та матеріал: архів Наталії Бойченко, GX, “Бізнес”, відкриті джерела

Рейтинг університетів світу: які харківські виші потрапили до ТОП-10

Опублікував(ла) новина GX , 22.02.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Два харківські технічні виші ввійшли у десятку кращих українських вищих навчальних закладів, які потрапили до міжнародного рейтингу університетів світу Ranking of World Universities (Webometrics) з активності в інтернеті.

Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ) посів шосте, НТУ “ХПІ” – сьоме місце.

Список опубліковано на сайті рейтингу станом на січень 2023 року.

Як повідомили у пресслужбі НТУ “ХПІ”, із понад 30 тисяч університетів світу, які були оцінені, Україну представили 306 вишів. З них ТОП-10 вітчизняних університетів виглядає так:

• Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут”
• Київський національний університет Тараса Шевченка
• Сумський державний університет
• Національний Університет біоресурсів та природокористування України
• Національний авіаційний університет
• Харківський національний університет радіоелектроніки
• Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”
• Львівський національний університет Івана Франка
• Національний університет «Львівська політехніка»
• Тернопільський національний медичний Університет
Довідка. Webometrics Ranking of World Universities — один із рейтингів університетів світу, за яким аналізують ступінь представлення діяльності вишів в інтернеті. Його складають з 2004 року та публікують двічі на рік (у січні та липні). Розробкою рейтингу займається Лабораторія кіберметрики (Cybermetrics Lab) Національної дослідницької ради Іспанії (Spanish National Research Council, CSIC), яка діє при Міністерстві науки та освіти Іспанії.

Серед критеріїв рейтингу Webometrics – три показники: видимість (Visibility) – 50% – кількість зовнішніх джерел, що містять зворотні посилання на веб-сторінки установи; відкритість (Openness) — 10% — кількість цитувань найкращих вчених вишу за даними джерела Google Scholar Citations; якість (Excellence) — 40% — кількість статей дослідників установи за п’ятирічний період, що входять до найбільш цитованих за розрахунками бази Scimago.
Рейтинг не оцінює сайти вишів за популярністю чи зручністю використання. За допомогою вебометричних індикаторів аналізуються всі напрями діяльності вишу: науковий, навчальний, культурний, соціальний, спортивний та інші. Він також враховує рівень запровадження в університеті політики відкритого доступу до результатів наукових досліджень, навчальних матеріалів, нормативної бази тощо.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал: https://t.me/gx_net_ua

Галина Половик

Він завжди відстоював свої ідеали. Харків прощається зі своїм захисником (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.12.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

“Він загинув миттєво… Потрапили під мінометний обстріл, перебував у бліндажі, але через вікно в бліндаж залетів уламок дерева та влучив у шию, – зі сльозьми у голосі розповіла його старша донька Поліна. – Це сталося 3 грудня біля села Стариця”.

Дівчина поділилися останніми фото та відео свого героїчного батька.

Колектив GX приєднується до слів співчуття рідним та близьким Андрія!

Харків’яни прощаються з видатним мешканцем міста

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.06.2022. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

В понеділок, 20 червня, перестало битися серце ветерана ХНУРЕ Володимира Валентиновича Логвіна. Для багатьох його втрата стала шокуючою несподіванкою, бо Володимир Валентинович був з тих людей, які, здається, будуть жити та заряджати енергією вічно.

Все своє життя Володимир Валентинович присвятив самовідданому служінню улюбленій справі у стінах рідного навчального закладу.

Корінний харків’янин – він народився 16 грудня 1936 року у нашому місті. З 1954 року він став студентом тоді ще Харківського гірничого інститут, який закінчив з відзнакою. Після закінчення вишу Володимир Валентинович з першого вересня 1959 року почав трудову діяльність в рідному ВНЗ. За цей час він обіймав посади асистента, старшого викладача, доцента, 18 років виконував обов’язки заступника декана з навчально-методичної роботи факультету, який зараз має назву КІУ. З 1996 по 2015 рік працював на посаді начальника відділу організації навчального процесу НМУ (зараз – навчальний відділ). З 1992 по 2016 рік працював на кафедрі ЕОМ (Електронні обчислювальні машини). У різні роки викладав дисципліни: “Проектування, монтаж та налагодження шахтних пристроїв автоматики”, “Електромонтажна техніка”, “Основи радіотехніки”, “Ергономіка”, “Аналогові обчислювальні машини”, “Мікропроцесори та мікроконтролери”, “Схемотехніка аналогових компонентів комп’ютерних систем”, “Архітектура ЕОМ”. З 2016 року перебував на пенсії.

За час роботи в університеті Володимир Валентинович проявив себе як висококваліфікований викладач, талановитий фахівець, справжній патріот України, брав участь у низці науково-дослідних робіт, був автором багатьох методичних та наукових праць. Колеги та студенти з повагаю та шаною згадують кожну зустріч із ним.

“Світлий, добрий спомин про Володимира Валентиновича завжди житиме у серцях усіх, хто його знав, любив та поважав. Висловлюємо щирі слова співчуття родині у цей непростий для всіх нас час!
Вічна і світла пам’ять!” – такими словами виразив свої щирі співчуття з приводу смерті Володимира Валентиновича Логвіна колектив університету.

Сумна звістка з’явилася пізно ввечорі, але вже зібрала десятки відгуків та слів співчуття.

“Вічна та світла пам’ять, Володимиру Валентиновичу! Моє співчуття рідним та близьким! Не можу утримати сліз…. Світлі спогади та велика вдячність переповнює моє серце! Такі люди не вмирають – вони живуть у своїх учнях та справах, яки ними були розпочаті! – написала його студентка та колега Наталія Бойченко. – Коли я прийшла до ХНУРЕ, він вже був замдеканом факультету КІУ. Мої одногрупники з КІСС-93-2 були засмучені звісткою про його смерть. Володимира Валентиновича поважали! Він дуже любив свою роботу, насамперед був вимогливим до себе і надавав приклад іншим. Він умів і пожартувати, і вирішувати серйозні проблеми. Його очі завжди випромінювали світло. Я не забуду, як він суворо говорив: “Спізнень на свої пари не потерплю і по дзвінку зачиняю двері. Зайти після дзвінка може тільки вагітна староста КІСС-93-2”. Його батьківську турботу я відчувала всі роки навчання, а потім він запросив мене працювати в рідній ВНЗ і підставляв своє дружнє плече у важкі хвилини… Спасибі, Володимире Валентиновичу! Я і моя сім’я ніколи не забудемо всю Вашу доброту і мудрість! Боже, прийми світлу душу!”

Колектив новинного порталу “Город Х” вислювлює свої співчуття рідним та близьким Володимира Валентиновича. Світла пам’ять!

Фото: ХНУРЕ, Наталіїї Бойченко