Позначка: ХНУ Каразіна

В Харкові погода перешкоджає цікавим спостереженням (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього тижня синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликими опадами, а сьогодні, 18 березня, вночі на місто спустився ще й туман. На жаль, це не кращий час для спостережень…
Хоча саме на період з 17 по 20 березня працівники НДІ астрономії Каразінського університету анонсували декілька цікавих подій.

Зокрема, 17-18 березня за 60 хвилин до світанку на південному сході, можна було б побачити Місяць з Меркурієм і Марсом.

В четвер, 19 березня, над Харковом з’явиться Молодик.
У цей момент Місяць перебуватиме між Землею та Сонцем і не буде видимим на нічному небі. Саме період. молодика вважається найкращим для спостереження за зоряним небом, адже відсутнє світло від Місяця в нічному небі.

А вже 20 березня, в день Весняне рівнодення, на небі тонкий Місяць сяятиме біля Венери.
Нагадаємо, після цієї дати день ставатиме довшим за ніч.

Довідка. В день Весняне рівнодення Сонце переходить із Південної півкулі до Північної. Астрономічне явище, коли Сонце перетинає небесний екватор у своєму видимому русі, називають весняним рівноденням. При спостереженні нашої планети з космосу в момент рівнодення лінія світлорозділу проходить географічними полюсами Землі і перпендикулярна земному екватору.

Це саме той час, коли день дорівнює ночі, і до нас приходить астрономічна весна.

Весняне рівнодення не має фіксованої дати (через різницю між календарним та астрономічним роком) і щорічно може зрушуватися на кілька годин. Але високосний рік відбувається коригування, і рівнодення повертається на вихідну позицію. Залежно від року воно може бути 19, 20 чи 21 березня.

Цьогоріч День весняного рівнодення прибігає на пʼятницю, 20 березня 2026 року, і відбудеться о 16.46 за київським часом.

Сонце зійде точно на сході і зайде точно на заході, рівно 12 годин воно перебуває над горизонтом і 12 годин – під горизонтом.
Також, починаючи з дня весняного рівнодення, зміняються пори року півкулями: в Південному настане астрономічна осінь, а в Північному – астрономічна весна, яка триватиме до дня літнього сонцестояння.
Світловий день з цього моменту починає збільшуватись, а ніч – зменшуватись.

Попри негоду, доторкнутися до цікавих комічних подій можна в мобільному планетарії при НДІ астрономії Каразінського університету.

«Від Землі у Всесвіт»!
Це яскравий і пізнавальний фільм, захоплива мандрівка у Всесвіт.
Ви познайомитесь з планетами Сонячної системи, кометами і астероїдами. Зоряні скупчення, туманності, галактики, чорна діра…
Для дорослих і дітей ВІД 9 РОКІВ.
Загальна тривалість 45-50 хв.

«Пригоди Хрумки в зимовому лісі»
Захоплююче барвисте відео-шоу, яке знайомить найменших відвідувачів планетарію з сузір’ями зимового нічного неба, а також з вражаючими явищами полярним сяйвом і польотом астероїда.
Щоб побачити астероїд в телескоп, Хрумка разом зі своїм другом відправляється в подорож до гнома-астронома. В дорозі їх чекають неймовірні пригоди.
Після анімаційного фільму ми помилуємось красою зоряного неба та астроном навчить знаходити сузір’я.
ДЛЯ ДІТЕЙ 4-8 РОКІВ.
Загальна тривалість 40-50 хв.

«Європа до зірок»
Це епічна подорож за лаштунки найпродуктивнішої обсерваторії у світі. Наука та історія, сучасні технології, мужність та наполегливість людей.
Всесвіт сповнений глибоких таємниць та прихованих секретів. Ви дізнаєтесь історії проектування Європейської південної обсерваторії, будівництва та експлуатації найпотужніших наземних телескопів на планеті. Фільм про астрономічні обсерваторії і сучасну астрономію.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 9 РОКІВ

«Два скельця. Дивовижний телескоп»
400 років тому телескоп вперше відкрив для наших очей і мрій великий та повний загадок Всесвіт. Сьогодні сучасні телескопи допомагають зазирнути в минуле, відкриваючи для нас майбутнє. Під час аматорських спостережень двоє школярів дізнаються, як завдяки телескопам можна розширити свої уявлення про Всесвіт, про місце Землі в ньому. Познайомимось з історією створення телескопа, принципом його роботи і тими неймовірними відкриттями, які зроблені за допомогою цього оптичного прибору. Дивлячись у телескоп, герої разом із глядачами вивчають Галілеєві супутники Юпітера, кільця Сатурна, спіральну структуру галактик.
ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 8 РОКІВ

«Таємниці невидимого Всесвіту»
Впродовж тисячі років люди спостерігали за світлом, що надходить з нічного неба, аби розгадати безліч таємниць. На початку 17-го століття, коли Галілео Галілей винайшов телескоп, ми революціонізували свої знання про космос. А у 20-му столітті з появою ракет з’явилася можливість піднятися над земною атмосферою та спостерігати рентгенівське і гамма-випромінювання гарячого та бурхливого Всесвіту.
Наука невпинно розвивається, і ми можемо отримувати важливу інформацію також від нейтрино та космічних променів. Нарешті, виявлення в експерименті LIGO гравітаційних хвиль від двох чорних дір, що зливаються, відкрило нові горизонти в астрофізиці!
Спостерігайте недосяжні людському оку космічні краєвиди у повнокупольному фільмі.
Ця програма розрахована на ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД 12 РОКІВ
Загальна тривалість 40-50 хв.

Всі повнокупольні фільми в планетарії НДІ астрономії Каразінського університету (Харків, майдан Свободи, 4 ,Сумська, 35) доповнюються демонстрацією зоряного неба і сузір’їв, і розповіддю про те, що цікавого можна побачити на небі неозброєним оком. Астроном дасть відповіді на всі запитання. Планетарій обладнано сучасним 4к відео проектором, який робить проекцію на весь купол зоряної зали!
Замовлення квитків на програми за телефоном: (098) 671-88-09 (прийом дзвінків з 10.00 по 16.00 з понеділка по суботу).
Планетарій працює: вівторок-субота з 10.00 до 18.00.
Вартість екскурсій: група 1-5 осіб – 750 грн, група 6-20 осіб – 150 грн з особи. Комфортна кількість відвідувачів планетарія до 16.
Категорично не рекомендується відвідування планетарію дітьми молодше 4 років.

Нагадаємо, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, планетарій, Галина Железняк, відкриті джерела

Космос зустрічає новий рік за східним календарем яскравою подією (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 17 лютого 2026 року, відбудеться кільцеподібне (annular) сонячне затемнення, коли Місяць закриває центр Сонця, але не повністю, і навколо нього видно яскраве «вогняне кільце». Найбільша фаза цього явища буде близько 14.12 за Києвом.

Докладніше про космічну подію.

Цьогоріч саме 17 лютого о 14.01 за київським часом буде не просто молодик, а сонячне затемнення в знаку Зодіаку Водолія та початок року Вогняного Коня (день Китайського Нового року, яке відбудеться об 11.57 за київським часом).

Сонячне кільцеве затемнення розпочнеться о 09.56 і досягне піку о 14.12 за київським часом.

Таке явище трапляється, коли Місяць розташовується між Землею та Сонцем, але через більшу віддаленість від Сонця диск має менший вигляд, залишаючи зовнішні краї Сонця видимими. У результаті навколо силуету Місяця утворюється сяюче кільце — саме так називають явище «вогняне кільце».

Повний ефект «кільця вогню» буде видно лише в Антарктиді – уздовж вузької смуги над континентом.

Часткові фази затемнення можна буде спостерігати в південній півкулі – у південній частині Південної Америки (Аргентина, Чилі), південній Африці, Мозамбіку, Мадагаскарі та навколишніх островах.

Затемнення можна буде спостерігати лише в районі Південного полюсу та в акваторії океану, тому більшість мешканців планети його не побачить (зокрема, в Україні та загалом у Європі це затемнення, на жаль, не буде видно).

Максимальна тривалість “кільця вогню” сягне 2 хвилин 20 секунд, пише Astronomy. У деяких точках Антарктиди Місяць перекриє до 96 відсотків центральної частини сонячного диска. Проте доступ до цієї зони надзвичайно складний – фактично йдеться про віддалені райони материка, де працюють лише кілька дослідницьких станцій.

Цікаво, що кільцеподібні затемнення залежать від відстані між Землею та Місяцем. У лютому 2026 року супутник перебуватиме поблизу апогею – найвіддаленішої точки своєї орбіти. Саме тому його видимий діаметр буде меншим, ніж у разі повного затемнення.

Фото та матеріал: сторінки Харківського планетарію та НДІ астрономії ХНУ ім. В. Каразіна

Харківський астроном анонсував космічні події лютого: вже першого на нас чекає остання зимова повня (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, під час війни майже усі зоряні події під вий сирен… Ось і сьогодні, 1 лютого, останню зимову повню Харків спостерігає під вий сирен і вибухи – 22.50 (вибухи – 22.51, 22.52).

“Останній місяць зими не щедрий на астрологічні події, проте обіцяє зустріти нас красивою сніжною повнею.

А наступна повня зустріне нас вже навесні”, – розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов і поділився датами цікавих космічних подій лютого, які підготували його колеги.

Нагадаємо, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядала приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше.
А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період.
Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця.

До речі, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету!

Трохи спойлерів подій від магістра кафедри астрономії Артура Александрова, які чекатимуть нас протягом року: влітку цього року на нас чекають метеорні потоки Персеїд.
Персеїди – один із найкрасивіших і найнадійніших метеорних потоків року. У теплі серпневі ночі можна побачити десятки «падаючих зірок» за годину
Земля проходить через шлейф пилу, залишений кометою Свіфта-Туттля. Дрібні частки влітають в атмосферу, згоряють і ми бачимо метеори.

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, Наталія Бойченко, GX, ТСН

16 січня в історії Харкова: пішла з життя видатна науковиця

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з глибоким сумом повідомив, що 16 січня 2026 року на 91-му році життя пішла з життя Гречаніна Олена Яківна — почесний громадянин міста Харкова та Харківської області, директор Українського інституту мітохондріальної та епігеномної медицини Харківського національного медичного університету, член Наглядової ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, генеральний директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру, видатна українська науковиця, лікарка та педагогиня.

Олена Яківна народилася у 1935 році. У 1959 році закінчила Харківський медичний інститут. Працювала акушером-гінекологом, згодом пов’язала своє життя з науковою та педагогічною діяльністю, здобувши фах клінічного генетика.
У 1965 році під її керівництвом у Харкові було відкрито одну з перших в Україні лабораторій медичної генетики, яка з часом переросла в потужний медико-генетичний центр. Вона однією з перших у країні впровадила ультразвукову пренатальну діагностику та сучасні методи допологового обстеження, заклавши основи розвитку клінічної генетики в Україні.
Олена Гречаніна була докторкою медичних наук, професоркою, членом-кореспондентом Національної академії медичних наук України, лауреаткою Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженою діячкою науки й техніки України, почесною громадянкою міста Харкова та Харківської області. Її наукова школа, професіоналізм і відданість справі стали орієнтиром для багатьох поколінь лікарів і науковців.

Завдяки її науковому таланту, наполегливій праці та відданості справі в Харкові сформувалася школа клінічних генетиків, і тисячі родин отримали шанс на здорове майбутнє. Вона виховала цілі покоління лікарів, залишивши по собі не лише вагомі наукові здобутки, а й приклад справжнього служіння людям.

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття рідним та близьким Олени Яківни.
Світла пам’ять!

В Космосі теж спостерігають протистояння (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Під час війни триває протистояння добра і зла…
А ви знали? Саме 10 січня в 2026 році Сонце, Земля та Юпітер майже вишикуються в одну лінію і це теж називають протистоянням, зокрема, Юпітера із Землею.

Юпітер буде максимально яскравим, великим і добре видимим із Землі. Його можна спостерігати всю ніч, а телескоп допоможе розглянути деталі атмосфери і супутники.
Це найкращий момент за рік, щоб побачити найбільшу планету Сонячної системи!

Докладно про подію в відео музею астрономії Каразінського університету.

Зокрема, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

До речі, 3 січня вночі збіглися одразу три яскраві космічні явища. Окрім спостережень за Супермісяцем, на 3-4 січня припадав пік метеорного потоку Квадрантиди.

Володимир зауважує, що в пік найпотужнішого метеорного потоку року (Квадрантиди) його інтенсивність сягаї від 80 до 120 метеорів на годину, які можна побачити за ясного неба.

Нагадаємо, Квадрантиди — перший з трьох найпотужніших метеорних потоків впродовж року, наступні два — це Персеїди в серпні, та Гемініди в грудні.

А вже 23 січня на вечірньому небі можна побачити зближення Місяця з двома планетами – Сатурном та Нептуном.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, музей астрономії Каразінського університету, ТСН

Вчений, який став першим обраним ректором Харківського університету (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 5 січня, 1847 року народився Куплеваський Микола Йосипович – професор і ректор Харківського університету з 1901 по 1905 роки.

Народився в м. Оріхів (нині Запорізька область) у сім’ї штатного наглядача повітового училища.

У 1858 році переїхав до Харкова, де вступив до 2-ї Харківської гімназії. У 1865 році закінчив гімназію із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Харківського університету.

У 1872 році закінчив університет зі ступенем кандидата юридичних наук. Залишився при університеті для приготування до професорського звання на кафедрі державного права.

У 1875 році на пів року відряджений до Київського університету для продовження навчання, тут же в 1877 році захистив дисертацію для отримання звання приват-доцента. У цьому ж році розпочав читання лекцій з державного права в Харківському університеті.

У 1880–1882 роках перебував у закордонному відрядженні, слухав лекції в університетах Парижа, Мюнхена, Гейдельберга. Після захисту магістерської дисертації на тему «Административная юстиция во Франции» у 1880 році обраний штатним доцентом.

У 1885 році після захисту докторської дисертації на тему «Государственная служба в теории и в действующем праве Англии, Франции, Германии и Цислейтанской Австрии» затверджений у званні екстраординарного, а в 1888 році — ординарного професора.

З 1902 року Микола Йосипович Куплеваський став заслуженим професором. Читав історію права, курс загального державного права, історію державних установ Англії, вів практичні заняття зі студентами.

З 1886 до 1901 року завідував юридичним кабінетом. З 1882 до 1884 року був секретарем юридичного факультету, з 1901 до 1905 року — ректором Харківського університету.
Микола Куплеваський став першим обраним ректором Харківського університету. До того ректори призначалися.

Перебував на посаді першого голови Юридичного товариства при Харківському університеті. Вийшов у відставку в 1904 році за вислугою років, але й у 1905 навчальному році читав лекції студентам університету та виконував обов’язки ректора.

Нагороджений орденами Св. Володимира ІІІ ступеня; Св. Анни ІІ ступеня; Св. Станіслава ІІ ступеня.

Помер в 1917 році.

Фото та матеріал: ХНУ ім. В. Каразіна, відкриті джерела

Над Харковом зійшов Вовчий Місяць: астроном розповів про найближчі яскраві космічні події зими 2026 року (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 03.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до мобільного планетарію (докладніше в новині GX).

Зокрема, вже 3 січня над Харковом перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим…
Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядатиме приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше.
А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період.
Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця.

До речі, цієї ночі збігаються одразу три яскраві космічні явища. Окрім спостережень за Супермісяцем, на 3-4 січня припадає пік метеорного потоку Квадрантиди, а ще наближається час протистояння Юпітера (10 січня ми будемо повністю бачити освітлену сторону планети) і перед світанком біля Місяця планета буде особливо помітною та яскравою.

А вже 23 січня на вечірньому небі можна побачити зближення Місяця з двома планетами – Сатурном та Нептуном.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, ТСН

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 17.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Найближчий Супермісяць року в Харкові ховається за хмарами, але не від видатного астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 05.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але відомий харківський астроном Володимир Кажанов зафільмував Супермісяць ще в ніч на 5 листопада.

“Боровий СуперМісяць заплутався у гілках і своїх назвах, – з гумором коментує Володимир. – Так, 5.11.2025 Місяць ближче до Землі ніж зазвичай (356 980 км). Періодичне явищє. Найцікавіше його спіймати під час сходу над обрієм. Багато про це вже писав на сторінці…”

Пригадаємо, що розповідав астроном про цю цікаву подію (докладніше в новині GX).

Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.

При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

На жаль, сьогодні харківцям не пощастило побачити Супермісяць в найвдаліший час (з 17.00 до 22.00), але на нас чекає ще останній 4 грудня (відстань до Землі – 357 219 км).

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Індіанці Північної Америки восени називали Місяць – Урожайним. Є у осінніх повней й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже цієї осені не лише в екопарку – ці квіти по усьому місту (докладніше в новині GX).

А ще 4 листопада харківці спостерігали Місячне Гало.

Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.

У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.

Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.

Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Євген Ткаченко, відкриті джерела