Перейти до основного вмісту

Позначка: ХНАТОБ

Харків вшановує Героїв Небесної Сотні (фото, відео)

Зранку, як крилами янголів сніг вкриває землю України…
Саме 20 лютого українці вшановують пам’ять Небеснлї сотні – це 107 загиблих учасників Революції гідності, а також активістів Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України. До Героїв Небесної сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Наймолодшому з них, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної сотні троє – це жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет. Серед тих, хто загинув у ті буремні дні, й двоє харків’ян – Євген Котляр і Владислав Зубенко. 105 Героям Небесної сотні посмертно присвоєно звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні.

«Борітеся –поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – так писав Тарас Шевченко.
На жаль… Й досі ці слова для нас, як ніколи, актуальні. Саме їх зранку читав кожен, хто проходив повз будівлі Харківської обладміністрації, по якій рашисти вдарили авіабомбами 1 березня 2022 року… А поряд з Гербом України майорять прапори… Великі і маленьки, а ще квіти і портрет, з якого дивляться блакитні очі парубка – він назавжди зостанеться юним…

О 09.00 країна застигла в хвилині мовчання за загиблими Героями Небесної Сотні і тими, кого забрала кривава віна з рф…
Адже Небесна Сотня – це «Герої першої перемоги у битві, що триває»…. «Небесна сотня –перші герої російсько-української війни».
Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні! Й усім, хто віддав найдорожче, своє життя, за вільну Україну! Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях!
Тепер 20 лютого кров’ю і болем навіки викарбовано в серцях українців та затверджено указом Президента від 11 лютого 2015 року дата «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної сотні».

Цього днямитці співають для них і про них…
Зокрема, артисти ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА вже вкотре підготували концерт-реквієм «СОКОЛЯТА». Вінпочався з ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.
Цього вечора лунали пісні і вірші, зокрема: «Гей пливе
кача» (А. Панчишко, хор); перша частина концерта Глієра (О. Старікова); П. Майборода- «Дума» (М. Маринчак); В. Хурсенко – «Соколята» (О. Золотаренко); вірш й музика фо-но («Чарівний сад»); М. Скорік – «Колискова мелодия України» (Ю. Піскун,балет); М. Мозговий – «Материньська любов» (В. Марініч, О. Коноров); П. Солодуха – «Біля тополі» (А.Слободянюк,С.Леденьов, В. Манченко); С. Вакарчук – «Така як ти» (О.Коноров); С. Вакарчук – «Обійми» (Ю.Форсюк, О.Старікова, Г.Данич);

О. Пономарьов – «Варто чи ні» (В. Манченко); А.Кузьменко – «Сам собі Країна» (В.Козлов, О.Золотаренко); М. Лисенко – «Молитва за Україну» (хор); О. Пономарьов – «Заспіваймо пісню за Україну» (В. Манченко, О. Золотаренко, всі солісти, хор); на останньому акордіконцерту слова Гімну України з артистами театру підхопив увесь зал.

Для харківців концерт готували і виступали: автор і режисер проекту – Олексій Дугінов; солісти театру: заслужені артисти України – ОленаСтарікова, Юлія Піскун, Володимир Козлов, лауреати міжнародних конкурсів – Олександр Золотаренко, Анна Данич, Микита Маринчак, дипломантка міжнароднихконкурсів Юлія Форсюк, а також Сергій Леденьов, Віталій Манченко, Вікторія Марініч, Олексій Коноров, Андрій Слободянюк, Андрій Панчишко; хор театру (підкерівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна), артисти балету Олена Шлягіна Анастасія Кутулова (головний балетмейстер – народна артистка України Світлана Коливанова-Попеску); симфонічний оркестр ХНАТОБ / СХІД опера (під орудою диригента – заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка); концертмейстр – Тетяна Козлова.

Нагадаємо, до роковин Революції Гідності, восени 2024 року в Харкові відбулася прем’єрА чуттєвої вистави Євгена Лавренчука «…Івсі-всі-всі» (Maidanstory). Докладніше в новині GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX,ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, відкриті джерела

Святкові події об’єднують митців і міста: доля багатьох пов’язана з Харковом (фото, відео)

Цьогоріч колектив Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка святкує 100-річча. Яскраві концерти та вистави всупереч жаху часу вже дарують радість незламному місту. Адже про театр в Харкові згадують навіть в творах… Мабуть, не випадково нещодавно на сцені театру знову відбулася опера Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» за п’єсою Івана Котляревського. Саме в ній Петро розповідає про наше місто: “Заходив у Харків – велике місто з театром. А театр – «Се таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться»”.

Багато зірок СХІД ОПЕРА та юних дарувань ХНУМ імені І.П.Котляревського (саме цю виставу вперше вони зіграли у часи війни) відчули на собі магію твору і своїм даром причарували глядача. Серед зірок, яким пощастило зіграти Наталку, дівчину, чиє ім’я для усього світу є «синонімом» українки, і сьогоднішня (6 лютого) іменинниця дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк. А ще Юлія випускниця ХНУМ ім. І. Котляревського (клас професора Т.Я. Вєскє). З 2001 року талановита артистка солістка ХНАТОБу ім. М.В. Лисенка. В її репертуарі багато яскравих ролей.

Але сьогодні, дарунком для артистки, хочеться згадати саме її Наталку, яка лунала в Харкові у часи війни. Відчуємо силу справжнього кохання, мудрість українського народу, його шляхетність і віру, яку ми не втратили і сьогодні.

Давайте разом насолодимося фото та уривками відео з цієї вистави і пригадаємо ,якою фантастично чарівною була Юлія та її колеги на сцені СХІД ОПЕРА.

Головні ролі того дня (теж у лютому) виконували: Наталка-Полтавка – дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк; Петро – Тарас Король; Терпелиха – заслужена артистка України Лілія Кутищева; Виборний – Юрій Кудрявцев; Возний – лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко; Микола –  заслужений артист України Володимир Козлов.

Глядач насолоджувався накращою музикою у виконанні оркестру СХІД ОПЕРА (під орудою диригента – заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенко) та співом хору театру (під керівництвом головного хормейстера – заслуженого діяча мистецтв України

Олексія Чернікіна).

Режисер вистави – Олексій Дугінов.

А ще пригадаємо цікаві факти про саму постанову і її авторів.

А ви знали?  Фактично, «Наталка Полтавка» – це переписана заново п’єса «Козак-стіхотворець» Олександра Шаховського.

Котляревського розчарувала нереалістичність зображених колегою побуту і характерів українських селян, і він взявся за свою версію.

П’єса вийшла жива, дотепна, весла і сумна водночас. Насичена перлами української мудрості. Чого тільки варті діалоги Виборного та Возного, а яка тілька незавидна доля Терпелихи (до речі, в лютому 2025 в цій ролі яскраво зіграла лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль) через призму часу, а ще чистота і наївність першого кохання Наталки і Петра…

Прем’єра п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» відбулася 22 липня 1819 року на сцені Полтавського театру (з 1936 року й досі в Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі вистава «Наталка Полтавка» вже понад 80 років є незмінним відкриттям кожного сезону).

Два роки п’єсу через цензуру не брали в жоден інший театр

Але у 1821 році її завдяки хитрості Григорія Квітки-Основ’яненка поставили у Харкові. Після Харкова виставу почали ставити в інших містах країни та за її межами. І усюди аншлаги!

А ось друком оригінал твору вперше вийшов аж у 1838 році в альманасі «Український збірник». І посприяв цьому саме харковець. Альманах з «Наталкою Полтавкою» видав за власний кошт професор Харківського (і не лише) університетів, академік Ізмаїл Срезневський.

Музику до «Наталки» писали багато композиторів, але саме опера Миколи Лисенка стала найвдалішою і перетворилася на класику музичного мистецтва.

А ще українська еліта тих часів вважала модним і прогресивним знати «Наталку Полтавку» напам’ять. Творча інтелігенція влаштовувати «битви цитат»: один починав читати довільний фрагмент п’єси, а другий мав продовжити.

Мабуть, кожен українець у своєму житті повинен прочитати, побачити і почути «Наталку Полтавку».

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, «УКРАЇНКИ»

Незламний ювіляр готує святкові сюрпризи Харкову (фото, відео)

Цього року на місто очікує низка святкових подій у стінах Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка. Зокрема, незламний колектив святкує 100-літній ювілей театру, 245 років проведення у нашому місті першої музично-театральної постановки (1780) та 150 років появи першої будівлі для музично-театральних постановок (1875).

Вже сьогодні, 31 січня, керівничі театру поділяться планами святкових подій. В брифінгу візьмуть участь: Ігор Тулузов, генеральний директор – художній керівник, заслужений діяч мистецтв України; Дмитро Морозов, головний диригент, заслужений діяч мистецтв України; Армен Калоян, головний режисер, заслужений діяч мистецтв України; Антоніна Радієвська, художня керівниця балетної трупи, заслужена артистка України.

“Цей день «Гала Балетом» відкриває серію концертів, присвячених 100-літньому ювілею ХНАТОБ імені М.В. Лисенка, першого національного театру опери та балету, що був заснований у Харкові 3 жовтня 1925 року. Відзначаємо і ще кілька пам’ятних дат – 245 років проведення у нашому місті першої музично-театральної постановки (1780) та 150 років появи першої будівлі для музично-театральних постановок (1875)”, – наголошують в театрі.

А ось юні глядачи вже побачили святкову виставу до 100-річчя театру – в повній залі Loft Stage артистам СХІД ОПЕРА лунали оплески під час прем’єри адаптованої версії балету «Білосніжка та семеро гномів» на музику Б. Павловського.

Саме цю неймовірну казку, про прекрасну дочку короля, яку прихистили в лісі семеро гномів, рятуючи від гніву злої мачухи, що володіє чарівним дзеркалом, на сцені у сховищі відтворили митці СХІД ОПЕРА. Її успіх на великій сцені в минулі роки можна порівняти з оплесками і сяючими очима дітей прифронтового міста, для яких ця подія стала справжнім зимовим дивом.

Докладніше про виставу в новині GX та альбомі з фото та відео на фейсбу-сторінці новинного порталу.

Від першої миті до останньої історія захоплює увагу юного глядача та дорослих, вже котре століття поспіль любов, доброта та справжні чесноти її героїв вражають глядача. Багато дівчаток в залі навіть прийшли у костюмах Білосніжки, а ще мріяли би її зіграти на сцені.

А ще харківський глядач насолодився оперним мистецтвом артистів театру й побачів  виставу «Мадам Баттерфляй» Дж.Пуччіні та STRAUSS CHRISTMAS CONCERT, але це лише початок…

В одному з найяскравіших номерів святкового «Штраус-концерту» ХНАТОБ (полька «Зозуля») прийняв участь увесь зал: диригент керував оркестром й глядачами, які весело кукували; на сцені разом із артистами балету з’явився головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян, який не лише весело підтанцьовував балеринам, а й долучив до дійства присутніх у залі (повне відео на ютуб-каналі GX).

Афіша лютого вражає.


І це не все, чим може дивувати Харків незламний ювіляр!

Довідка про ювілей:
Перші згадки про музично-театральне видовище у місті датуються останньою третиною 18 століття. З 29 вересня до 7 жовтня 1780 року граф Петро Румянцев-Задунайський, місцевий генерал-губернатор, до юрисдикції якого входили харківська та курська області, проводив пишні святкування з приводу заснування у Харкові намісництва. Саме в ці дні в місті і була показана перша вистава – причому саме балетна. Видатний театральний діяч Григорій Квітка-Основ’яненко наводив розповіді про відставного соліста імператорського балету Іваницького, який зібрав трупу з 12 артистів. «Згадували про цей веселий для Харкова час, – зазначав класик, – із захопленням розповідали про одну з танцівниць, «малярівну» (дочку маляра), яка полонила всіх відвідувачів спритністю та легкістю в танці».
До другої половини ХІХ століття Харків неодноразово відвідували оперні трупи, зокрема й італійські. І до середини 1870-х років інтерес харків’ян до музичного театру зріс настільки, що вони захотіли насолоджуватися постановками не час від часу, а більш-менш постійно. І в грудні 1874-го (за новим стилем – у січні 1875-го) відомий оперний артист, режисер та антрепренер Фердинанд Бергер за підтримки мецената Володимира Пащенка відкриває першу стаціонарну будівлю, спеціально призначену для музичних постановок. Проіснувала вона, на жаль, недовго, але відтоді в місті з’являється постійний потік оперних антреприз. Оперні вистави доповнювалися танцювальними дивертисментами, хоча постійної балетної трупи у ті часи не існувало.
Музичний театр харків’яни відвідували охоче, і невипадково, що саме тут проходили гучні прем’єри творів фундатора українського професійного музичного мистецтва Миколи Лисенка – «Утопленої», «Чорноморців», «Різдвяної ночі»…
З балетом впродовж певного часу справа була трохи гірша – але й тут на обрії з’являлися і цікаві виконавці, і колективи, як оце варшавська трупа Моріса Піона. На початку XX-го століття ситуація поступово починає налагоджуватися. У Харкові неодноразово бував, влаштовуючи неординарні, ефектні балетні видовища батько всесвітньо відомого танцівника Вацлава Ніжинського Томаш Ніжинський, сам відомий танцівник і хореограф. Щоразу поставлені ним балети й дивертисменти задавали високу планку, підштовхуючи містян дбати про розвиток хореографічного мистецтва. А те, що градус інтересу до нього значно підвищився, підтверджує і той факт, що у цей період завдяки танцівниці, балетмейстерці та викладачці Наталії Дудинській-Тальорі в Харкові з’являється перша балетна школа.
Деякі її вихованці увійшли і до трупи першого національного театру опери та балету – як його називали, Столичної опери. В перші роки тут побувало чимало неординарних постановників – Микола Фореггер, Касьян Голейзовський, Євген Вігільов, Павло Вірський та багато інших. Театр став потужним центром українського авангарду та, незважаючи на ідеологічний диктат, сміливо вписав свої постановки в європейський контекст. Спочатку яскравого національного матеріалу для постановок у театру не було – написання масштабних оперно-балетних творів потребує певного часу. Але вже до кінця 1920-х такими авторами, як Михайло Вериківський, Борис Яновський були створені перші українські балети «Пан Каньовський», «Ференджі», які швидко потрапили на сцену.
З перенесенням столиці до Києва і значним погіршенням політичної ситуації ера балетних експериментів завершилася. На довгі роки класичний напрямок став домінуючим. Тим не менш, театр намагався ніколи не втрачати орієнтації на високий професіоналізм творчого складу, на яскраву образність вистав, на пошук і експеримент.
Новий сплеск творчої активності відбувся в балетній трупі в 1960 роки, коли на зміну досвідченим майстрам Ользі Байковій, Віктору Литвиненку до театру прийшла плеяда яскравої балетної молоді, переважно випускників Київського хореографічного училища –  Світлана Коливанова і Теодор Попеску, Любов і Леонід Маркови… Відтоді рівень харківського балету починає стрімко зростати, імена провідних солістів стають відомими усій країні. А невдовзі завдяки Світлані Коливановій, Теодору Попеску, Наталії Ржевській у Харкові починають формуватися структури різнорівневої професійної хореографічної освіти, виникає і починає стрімко розвиватися харківська балетна школа. Сьогодні на сцені театру працюють в основному її вихованці.
Останнє десятиліття ознаменоване новим злетом театру взагалі та його балетної трупи зокрема. Наш колектив став членом Європейської оперної асоціації – «Opera Europe» (2019), розвивав перспективні методи роботи з глядачами, приваблював публіку неординарними постановками. Великий резонанс викликали балети «Містерії Пандори» на музику Ріхарда Вагнера (2019), створений Антоніною Радієвською, «Спартак» Арама Хачатуряна у постановці Георгія Ковтуна (2020).
Від початку повномасштабного вторгнення балет розділився – дехто залишався у Харкові, інші разом з частиною трупи виїхали в гуманітарний тур «Європейський шлях», що тривав понад два роки. Де б не побували харківські танцівники, всюди їх приймали із захватом. У Франції, країнах Балтії глядачі стоячи аплодували балетній трупі нашого театру. Завдяки туру балетним артистам вдалося зберегти хорошу творчу форму в найскладніші часи, коли у прифронтовому Харкові театрально-концертна діяльність була заборонена.
Влітку 2024 року, коли у будівлі ХНАТОБ вже кілька місяців працювала нова безпечна сцена Loft Stage, трупа знову об’єдналася. І першою прем’єрою, випущеною вже у жовтні, став балет-притча «Драконячі пісні» М. Коломійця у постановці Антоніни Радієвської. Вистава зацікавила глядачів незвичною сучасною хореографічною лексикою, своєрідним сюжетом, нетрадиційним оформленням сцени. Тиждень тому під час стріму з харківської Loft Stage на паризький Reid Hall нашім танцівникам стоячи аплодували і мешканці французької столиці. Проведення стріму стало свідченням того, що, незважаючи на випробування війни і складну ситуацію в місті, де тривають постійні обстріли, колектив Харківської опери продовжує працювати над новими постановками та просувати український культурний продукт на міжнародному рівні. Українське мистецтво вкотре довело свою життєздатність і уміння знаходить відгук у серцях людей в усьому світі.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА

Неподільність та цілісність України й духовна єдність: Харків знову відчував це з кожною нотою, з кожним словом митців (фото, відео)

В День Собо‌рності України, 22 січня, наша країна відзначила свято своєї неподільності й цілісності та духовної єдності свого народу. Це день проголошення Акту Злуки УНР й ЗНР, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

«А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни», – саме так про нашу неньку Україну пише велика українська поетеса Ліна Костенко.

А ось митці Харкова щорічно готують музичний дарунок. В музичному салоні ХНАТОБ лунали голоси солістів (заслужені артисти України – Олена Ширяєва, Тамара Гармаш та Дмитро Маклюк, лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Анна Данич та Євген Лисицький) та хору (під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна), під акомпанемент концертмейстрів Анни Леонової та Максима Чуб. Цьогоріч святковий концерт до Дня Соборності України в СХІД ОПЕРА почався з Гімну України під вий сирен… А як чуттєво лунала «Мелодія» Скорика…

А ще в програмі заходу лунали українські пісні та мелодії: О. Литвинов – «Фантазія» (хор); українська народна пісня в обробці О. Юнек – «Ой чий- то кінь стоїть» (соло- Кирило Тіщенко та Олександр Сергієні, хор); М. Скорик – «Мелодія» (соло Наталія Сальнікова, хор); Г. Жуковський – арія Насті з опери ” Чудосія та й годі” (Г. Данич, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Г. Веревки – “Тихо над річкою” (Т. Гармаш, Г.Данич, А.Леонова); українська народна пісня в обробці Л. Ященко – “Глибока кирниця” (Т. Гармаш, А. Леонова); Л. Александрова – “Дивлюсь я на небо” (Д. Маклюк, А. Леонова); Г. Майборода – “Запливай же роженька весела” (Олена Ширяєва, А. Леонова); українська народна пісня в обробці Н. Шульмана – “Там де ятрань круто в’єтья” (Віталій Манченко, А. Леонова); арія Варвари з опери «Богдан Хмельницький» (В. Коваль, М. Чуб); С. Подельський – «Згадую Україну» (Є. Лисицький, М. Чуб).

Відео уривки та фото з виступу артистів ХНАТОБ можна побачити в пості та відеотрансляціях на офіційних сторінках GX в соцмережах.

До того ж в холі театру, мабуть не випадково, цього дня відкрито виставку театрального плаката, яка присвячена Тарасу Бульбі – символу нескореного духу українців.

Адже сезон 1924/25 років став для Харківської опери переломним, оскільки на його відкриття за ініціативою славетної співачки Марії Литвиненко-Вольгемут пішла опера Миколи Лисенка “Тарас Бульба”. Це було перше її сценічне прочитання – те, що ми сьогодні називаємо “світовою прем’єрою”. З оперного кону щиро й вільно зазвучала українська мова, що свідчило: в театрі вже сконцентрувалися творчі сили, здатні сформувати істинно національний колектив. І менш, як за рік, після великої організаційної і творчої роботи, у Харкові, тодішній столиці України, був відкритий перший національний театр опери та балету. Ця подія радикально змінила вектор розвитку цього виду мистецтва в нашій державі й поклала початок інтенсивному розвитку української оперно-балетної культури.

“Через 100 років потому, напередодні святкування ювілею театру і після відзначення століття прем’єри “Тараса Бульби”, студенти Харківської державної академії дизайну та мистецтв створили свої варіації на тему плаката до лисенківської опери, продемонструвавши творчу фантазію, оригінальне бачення предмету, знайомство з історією театру, його артистами. Автором ідеї проєкту став керівник художньо-музичної частини Тарас Селіхов, його кураторами – професор, член-кореспондент НАМУ Володимир Лесняк та керівниця літературно-драматургічної частини ХНАТОБ Інга Лобанова. До експозиції виставки увійшли також копії трьох історичних афіш – 1933, 1968 та 2004 років. Ця акція важлива ще й тим, що вона є кроком до відродження кращих традицій школи харківського театрального плакату, розквіт якої припадає на 1970-80-ті”, – наголошують в театрі.
А ще, саме у цей час біля театру десятки харківців вперше з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розгорнули величезний прапор синьо-жовтий країни.Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Нагадаємо, до святкової дати Президент України нагородив науковців, митців, працівників освіти та донорів, зокрема, 7 з Харкова (докладніше в новині GX).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, відкриті джерела

Під обстрілами та за тисячі кілометрів: лунала і лунає музика Штрауса від харківських музикантів (фото, відео)

Ось і минають зимові свята – 19 січня відлунав останній новорічний бал в Харкові.

За доброю традицією у місті лунала музика Штрауса. Саме про святкові традиції незламних харківських музикантів розповів GX головний диригент ХНАТОБ, заслужений діяч мистецтв України Дмитро Морозов.

Ще з мирних часів в ХНАТОБ/СХІД OПEРA новорічні свята зустрічають під музику Штраусів. Два «Штраус-концерти» відбулися напередодні нового року і один (завершальний) після. Щороку харків’янам маестро Дмитро Морозов готував і готує сюрпризи – нові, що звучать вперше в Харкові, твори Йоганна Штрауса-батька, Йоганна Штрауса-сина, а також Ріхарда Штрауса. Вальси, польки, уривки з оперет… Усі номери були унікальними, святковий настрій доповнювали інтерактив із залом, гумор виконавців та неймовірні хореографічні композиції артистів балету.

Зокрема, вечір відкрив «Kaiser Walzer» («Кайзер-Вальс»), також гості вечора почули вальси «Поцілунок», «Аделаїда», «Троянди півдня» (з оперети «Мережевна хустинка королеви») та «Життя артиста» (з оперети «Летюча миша», яка стала окремим сюрпризом у новорічні свята); «Персидський марш» та легендарний твір «На прекрасному блакитному Дунаї», який називають неофіційним гімном Австрії і виконують під час традиційного новорічного концерту у Відні; прозвучали у виконанні солістів театру уривки з оперет «Циганський барон» й «Танцівниця Фанні Ейслер», а ще «Казки Віденського лісу» та «Morgen» («Завтра»); оркестр грав польку «Зозуля» та «Люцифер», а ще скерцо «Вічний рух».

В одному з найяскравіших номерів святкового «Штраус-концерту» ХНАТОБ (полька «Зозуля») прийняв участь увесь зал: диригент керував оркестром й глядачами, які весело кукували; на сцені разом із артистами балету з’явився головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян, який не лише весело підтанцьовував балеринам, а й долучив до дійства присутніх у залі (повне відео на ютуб-каналі GX).

У програмі брали участь: заслужені артистки України – Олена Старікова та Алла Мишакова; лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Анна Данич та Роман Гордєєв; великий хор СХІД ОПЕРА під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна; оркестр театру під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова; артисти балету (художня керівниця балетної трупи театру, заслужена артистка України Антоніна Радієвська, яка була постановницею більшості представлених на концерті хореографічних номерів).

Святковий настрій підтримував ведучий програми Олег Кононов, якого глядач й досі згадує в ролі Грінча на неймовірних «Щедриках» театру.

Давайте разом насолодимося фото і уривками відео уривками цього неймовірного свята в пості на початку новини, а ще пригадаємо, яке воно було у мирні часи (докладніше в новині GX).


Нагадаємо, у святкові дні в холі театру була розміщена виставка до Різдвяних та новорічних свят художників ХНАТОБ (фото в пості).

Майстри, що працюють у творчих цехах – декораційному, бутафорському, розпису по тканині – представили роботи, виконані в різних техніках. В експозиції ескізи сценографії до постановок театру, натюрморти, пейзажі, твори прикладного мистецтва. Роботи Анни Башликової, Олени Величко, Валентини Ворслової, Вероніки Долматової, Михайла Зубкова, Іллі Панька, Володимира Рябцева, Соні Федорович та Петра Фідлерчука.

Зауважимо, в театрі підготували сюрпризи в програмі не лише на останні дні січня, а й вже на лютий (афіша на фото): 22 січня о 17.00 в музичному салоні – урочистий концерт до дня Соборності України; 24 січня о 17.00 – балет «Драконячі пісні»; 25 січня о 15.00 до 100-річчя театру – «Мадам Баттерфляй»; 26 о 15.00 – концерт «Тенор-король опери»; 30 січня о 17.00 – концерт «VAMOS al RITMO del SOL»; 31 січня о 17.00 до 100-річчя театру – «Гала балет».

Фото, відео та матеріал: Наталія Боченко, GX, ХНАТОБ

Зірки Харкова влаштували справжні святкі на безпечних локаціях міста (фото, відео)

А ви знали? Період від Різдва Христового до Хрещення Господнього називається Святками.

Саме у цей час з давніх часів влаштовуються благодійні концерти та ярмарки. Ось і в харківській підземці і на безпечних локаціях міста знову і знову лунають голоси і музика від артистів незламного міста.

Попри війну митці підтримують українців і дарують радість дітям.

За затвердженим планом міськради з 6 грудня по 6 січня в Харкові відбуваються заходи із нагоди зимових свят.

Зокрема, в середу, четвер та п’ятницю кожного тижня артисти виступають на станції метро «Історичний музей», до того ж ще й по п’ятницях на станції метро «Університет».

Традиційно  6 грудня на станції метро «Університет» відкривав головну ялинку Харкова у підземці разом із творчими колективами міста – святий Миколай.

Цьогоріч усі режисери міста працюють з творчими колективами від визнаних до початківців, адже кожен митець бажає на свята підтримати рідний Харків творчими виступами.

На безпечній локації СХІД ОПЕРА 19 грудня відбулися святкові концерти із зірковими гостями зі столиці – до Харкова завітав відомий співак Віктор Бронюк та його гурт «ТіК» (докладніше в новині GX).

А в п’ятницю 20 грудня концерти творчих колективів відбувалися одразу на двох станціях метро, зокрема, на «Університеті» коядували дитячі колективи, гурт «Оберіг» та чарівні дівчата бандуристки (під орудою головного хормейстера Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні та танцю Людмили Авдимирець).

О 17.00 27 грудня на станції метро «Історичний музей» грав джаз-бенд.

На Різдво, 25 грудня, всі охочі змогли подивитися в підземці святкову програму «Від Різдва до Різдва». А вже 26-30 грудня та 2-6 січня там показуватимуть новорічну виставу для дітей «Таємниця четвертого королівства».

Також з 25 грудня по 6 січня у вестибюлі станції метро «Ярослава Мудрого» працює святкова виставка робіт учнів художніх шкіл Харкова (докладніше в новині GX), а 26 грудня на ст. м. «Історичний музей» відкрила двері для відвідувачів традиційна резиденція святого Миколая. Вона працюватиме до 6 січня.

За п’ять днів до Нового року зимовий чарівник відкрив свою приймальню та читає листи маленьких харків’ян, які радо їх відправляють разом із батьками….

Чуттєвим сюрпризом стали святкові концерти на двох локаціях міста 24 та 25 грудня від колективу ХНАТОБ імені М. В. Лисенка – улюблена програма театру «Щедрик» цього року присвячена одразу трьом зимовим подіям – Різдву Христовому, святу Ханука та Новому року.

Зі сцени ТРЦ «Nikolsky» та у підземці лунала святкова програма від солістів та артистів балету СХІД ОПЕРА:

  1. Исаак Уоттс – «Joy to the world» (О. Золотаренко, О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, А. Слободянюк, А. Панчишко, В. Мариніч, В. Манченко);
  2. Артур Воррелл – «We wish you a merry Christmas» (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);
  3. Йоганн Штраус – «Зима» (артисти балету);
  4. Франц Грубер – «Silent night» (В. Мариніч, А. Мішакова);
  5. Ірвінг Берлін – «White Christmas» (В. Козлов, А. Слободянюк);
  6. Едвін Хокінс – «O happy day» (Ю. Форсюк, В. Мариніч, А. Мішакова, О. Старікова, О. Золотаренко, В. Козлов);
  7. Джул Стайн – «Let it snow» (Ю.Кудрявцев);
  8. Чарльз Вуд – «Ding Dong! Merrily on high» – (Ю. Антонова);
  9. Боббі Хелмс – «Jingle bells rock» (С. Леденьов, А. Панчишко);
  10. «Чірі – бім» (О. Старікова, О. Золотаренко, артисти балету);
  11. Леонард Коен – «Halleluja» (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, О. Золотаренко, С. Леденьов, В. Манченко, А. Слободянюк, В. Козлов);
  12. Хосе Фелісіано – «Feliz Nаvidad» (С. Лєдєньов, В.Манченко);

  1. Лерой Андерсен – «На санчатах» (балет);
  2. Джеймс П’єрпонт – «Jingle bells» (О. Старікова, О. Золотаренко, артисти балету);
  3. Микола Леонтович «Carol of the Bells» («Щедрик») (усі солісти, балет, докладніше про твір у новині GX);
  4. Бенні Андерссон – «Happy New Year» (усі солісти, балет).

Віримо! Наш “Щедрик” теж зброя!

А ще, до Різдва в СХІД ОПЕРА підготували чуттєве привітання, за зйомками якого слідкувало усе місто (докладніше в новині GX).

 

До того ж в театрі триває власна зимова програма: 29 та 30 грудня о 17.00 й 19 січня о 15.00 – прем’єра «Штраус-концерту» під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова; 05 січня о 15.00 – «Вечір європейської музики»; 7 (12.00) та 18 (11.00) січня – Дитячій концерт  «МУЛЬТІ-ПУЛЬТІ» (саундтреки з мультфільмів у виконанні симфонічного оркестру ХНАТОБ імені М.В. Лисенка); 7 й 9 січня о 17.00 – улюблена різдвяна музика в концертній програмі «Щедрик»; 10 січня о 17.00 – «Rock, Soundtrack, Musical»; 11 січня о 16.00 – прем’єра опери «Летюча миша»; 12 січня о 15.00 – концерт «Ансамблевий променад»; 12 січня о 16.00 – балет «Казкова мандрівка Троянди»; 17 січня до 100-річчя театру одразу три заходи на різних локаціях театру: 12.00 – балет «Білосніжка та семеро гномів», 17.00 – концерти «Smail opera» та «Мелодії кохання»; 18 січня о 15.00 – «Весілля Фігаро»; 24 січня о 17.00 – балет «Драконячі пісні»; 25 січня о 15.00 до 100-річчя театру – «Мадам Баттерфляй»; 26 о 15.00 – концерт «Тенор-король опери»; 30 січня о 17.00 – концерт «VAMOS al RITMO del SOL»; 31 січня о 17.00 до 100-річчя театру – «Гала балет».

Крім того, 26-30 грудня та 2-6 січня там показуватимуть новорічну виставу для дітей «Таємниця четвертого королівства».

З повним планом святкових заходів можна ознайомитися за посиланням.

До того ж 29 грудня 2024 року на дитячій точці СПІЛЬНО/UNICEF на станції метро «Перемога» теж влаштовано цікаві заходи для дітей.

Програма заходів: 12:00-12:30 – Святкові руханки; 12:30-13:30 – Привітання від Миколая; 14:00-14:30  – Майстер-клас “Розпис новорічних кульок” 1 група; 14:45-15:15  – Майстер-клас “Розпис новорічних кульок” 2 група; 15:30-16:30 – “Наукове шоу”; 17:00-17:30 – Костюмована дискотека з мильними бульбашками.

Більше фото та відео з святкових заходів у пості на фейсбуці.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX

Готуємося разом до Різдва: колектив харківської бібліотеки нагадав цікаві колядки та щедрівки

В колядках та щедрівках ми прославляємо прихід у світ нашого Спасителя, в них зичимо добра і миру господарям, які відчинили двері своїх осель, і головне – свої серця для світла Господньої любові.
Лунають колядки і щедрівки зі свята Різдва і протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Святвечір, і на Різдво, і на Маланку, і на Василя, і на Йордан – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового.
Тож нехай від хати до хати, від серця до серця коляда лунає, а Бог з Небес всіх нас благословляє!

Колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка підготував цікаву підбірку до Різдва. Давайте разом згадаємо традиції наших предків.

А ще надихнемося віршем та колядками зі сторінки ігумена Саватія Собко.

“Навшпиньках, тихенько… сніжинки кружляють…
Немов хороводи ведуть в ліхтарях…
Довкола колядки дитячі лунають!
І славимо Господа ми в молитвАх!
В будинках – ялинки… у храмах – молитви,
Яскраво вже сяють вогнями зірки…
Молімося, друзі, сьогодні невпинно…
І мовчки запалимо в церквах свічки…
Подякуєм Богу за рік, що минає…
За радість, за мудрість, за віру в дива…
За силу, за мужність, за те, що єднає…
Сьогодні величне нас Свято Різдва…
За воїнів тих, що в окопах сьогодні…
Так мужньо боронять країну від зла…
За те, що було, і за те, що ще буде…
Згадаємо тих, кого з нами нема…
І щиро в молитві подякуєм Богу…
За віру і щастя, за Свято Різдва…
Молімося, друзі, що маємо знову…
Можливість повірити щиро в дива…” – Ірина Долина.
А ще згадаємо тиж, кого на це Різдво вже немає з нами, але вони назавжди залишилися в нашому серці.
“Горить свіча і тане віск,
Болюча рана серце крає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає.
Здається, вчора те було –
Святе Різдво і милі будні,
Та лише споминів тепло
Вертає в роки незабутні.
У вічність рідні відійшли
І десь на Небі спочивають,
Втішають райські їх сади,
Їм янголи пісень співають.
Та пам’ять свято береже
Їх світлий образ, за журбою,
І серце щире, золоте,
Що відгоріло вмить свічою.
Коли в благословенні дні,
Збере сім’ю Різдво Христове,
Свічу запалим на столі
І їх пом’янем добрим словом.
Горить свіча, сльозою віск,
В душі скорботно застигає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає…” – Анатолій Лазаренко
І хлопці, і дівчата, і дорослі, і малі – абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам. Хіба для цього можуть бути якісь заборони? Усілякі обмеження щодо цього (на кшталт «комусь можна колядувати чи щедрувати, а комусь ні», «можна лише в конкретну дату», «хлопчики мають увійти в дім першими» і тому подібне) – лише забобони, результат незнання чи помилкової віри“, – наголошує ігумен Собко.

Нагадаємо, на Різдво усіх чекає сюрприз від колективу, який напередодні за фільмували артисти хору СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX).

Цей чуттєвий захід стане відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

До того ж 7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”.

А ще “Щедрик” ХНАТОБ можна буде почути в метро на станції «Історичний музей» (24 грудня в 17.00 та 25 грудня в 16.00) та в ТРЦ «Нікольский» (24 грудня в 15.00 та 25 грудня в 15.00).

Фото та матеріал: ігумен Собко, ХДНБ ім. В.Г.Короленка

Цілунок для Білосніжки і квіти для Королеви. Чарівна казка знову на сцені Харкова (фото, відео)

А ви знали? 21 грудня в 1937 році відбулася прем’єра першого повнометражного мультфільму Уолта Діснея «Білосніжка та сім гномів». До речі, саме в грудні світ двічі вшановує пам’ять про легендарного американського аніматора, письменника, актора озвучки та кінопродюсера – Уолта Дісней (повне ім’я Волтер Елайас Дісней). Він народився 05 грудня 1901 року, а залишив цей світ саме 15 грудня. Дісней став рекордсменом за кількістю нагород «Оскар», отриманих окремою людиною, вигравши 22 «Оскари» із 59 номінацій. Найчуттєвішою стала нагорода за стрічку «Білосніжка», адже Дісней отримав почесну премію «Оскар», яка складалася з однієї повнорозмірної та семи мініатюрних статуеток «Оскар». Успіх Білосніжки ознаменував одну з найпродуктивніших епох для студії, це був «Золотий вік анімації».

Що до самого твору, то казка братів Грімм «Білосніжка» була опублікована в 1812 і доповнена в 1854 роках. Отож бо в 2024 році оновленій казці виповнюється 170 років.

Саме цю неймовірну казку, про прекрасну дочку короля, яку прихистили в лісі семеро гномів, рятуючи від гніву злої мачухи, що володіє чарівним дзеркалом, на сцені у сховищі відтворили митці СХІД ОПЕРА. Її успіх на великій сцені в минулі роки можна порівняти з оплесками і сяючими очима дітей прифронтового міста, для яких ця подія стала справжнім зимовим дивом.

В середині грудня в повній залі Loft Stage артистам СХІД ОПЕРА двічі лунали оплески під час прем’єри адаптованої версії балету «Білосніжка та семеро гномів» на музику Б. Павловського.

Від першої миті до останньої історія захоплює увагу юного глядача та дорослих, вже котре століття поспіль любов, доброта та справжні чесноти її героїв вражають глядача. Багато дівчаток в залі навіть прийшли у костюмах Білосніжки, а ще мріяли би її зіграти на сцені.

Як от юна балерина Ада, яка була у захваті від усіх героїв вистави – особливо від Королеви і Білосніжки. Дівчина лише починає свій шлях танцівниці – вчиться 3 місяць, але вже відчуває і мріє, кого б хотіла втілити на сцені.

«Мені сподобалися усі герої. Але насамперед я дарую цілунок для Білосніжки та квіти Королеві», – наголосила дівчинка.

Саме ці дві головні жіночі ролі у виставі виконували неймовірні зірки театру, заслужені артистки України: Білосніжка – Антоніна Радієвська, а її зла мачуха – Королева – Альона Шевцова.

Той вечор став успішним дебютом для багатьох артистів, зокрема: Богдана Тетеріна (Принц), Назара Дурдиєва (Єгер, Мудрунчик), Бориса Вендеревських (Веселунчик), Олексія Мирошниченка (Стидунчик), Олександра Педченка (Вухастик), Олександра Гричаного (Дрімунчик), Антона Когана (Буркотунчик) та Романа Тараненка (Чхунчик).

Неймовірні у своїх ролях були і інші персонажі казки у виконанні артистів балету.

До того ж в театрі розповіли, що за ініціативою та при активній участі художньої керівниці балетної трупи, заслуженої артистки України Антоніни Радієвської, постановка отримала нове звучання ще й завдяки відеопроєкціям, створеним Кариною Мозир та Ліліаною Жемчуговою. Ці інноваційні елементи, разом із чудовою хореографією та яскравими костюмами, допомогли зробити виставу ще більш барвистою та цікавою.

Кожен артист додав своєї енергетики. Пристрасть і жагу владної Королеви до «мурашок по тілу» відчув кожен у залі. Сумніви і супротив злій волі відтворив Єгер. Справжню любов і вірність кожна лісова тваринка. Навіяли страху кажани. Кожен з семи гномів показав себе справжньою особистістю, спроможною на дружбу, повагу і відданість. Справжнім зимовим сяйвом, повним любові, ніжності і краси була головна героїня – Білосніжка, а її Принц виправдав усі сподівання.

Оплески, посмішки, квіти, дарунки, мить справжнього щастя для дітей серед жаху війни.

Глядач довго не відпускав героїв, кожен мріяв залишити фото на згадку про улюбленого героя казки, про цю яскраву мить.

Діти тулилися до Білосніжки і Принца, наче, їх власні малюки, а ще обіймали Чхунчика, адже він був найсмішнішим.

Ця прем’єра стала справжнім святом для усіх. Раді сповістити, що балет-казку «Білосніжка та семеро гномів» знову планують показати вже 17 січня о 12.00.

Дякуємо! Магія колективу СХІД ОПЕРА на свята дарує радість дітям і дорослим!

Нагадаємо, на Різдво усіх чекає сюрприз від колективу, який напередодні за фільмували артисти хору СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX).

Цей чуттєвий захід стане відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

До того ж в театрі триває неймовірна зимова програма: 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова; 7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”.

А ще “Щедрик” ХНАТОБ можна буде почути в метро на станції «Історичний музей» (24 грудня в 17.00 та 25 грудня в 16.00) та в ТРЦ «Нікольский» (24 грудня в 15.00 та 25 грудня в 15.00).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА

В Харкові заспівав різдвяний вертеп (фото, відео)

З першими сутінками під недільний дзвін храму Жон-Мироносиць на майданчику біля ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА увесь Харків доторкнувся до святкового дійства.

У світлі софітів з театру вийшли артисти хору ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА під керівництвом головного хормейстра театру, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна та режисерки театру Жанни Чепела.

Артисти співали для камер відому українську різдвяну колядку – “Добрий вечір тобі, пане Господарю”:

Добрий вечір тобі, пане Господарю:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці:
Радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники
В гості: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой перший же празник – то Різдво
Христове: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник – Василя
Святого: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник – Святе
Водохреще: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що перший празник зішле тобі
Втіху:радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі
Щастя: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам
Долю: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.

Напередодні одного з найважливіших церковних свят, Різдва Христового, яке світ відзначатиме вже 25 грудня артисти додали тепла та світла в душі українців. Адже підготовка до Різдва і саме свято народження Христа – це особливий період, який символізує тепло, родинні зв’язки, світлу радість. На радість харківцям і гостям міста, артисти співали і співали, а люди збиралися і збиралися…

Цей чуттєвий захід стане відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

А саме сьогодні світ мистецтва доторкнувся до людей. Люди фільмували спів і все дійство вертепу, з дітьми грав ряжений артист хору. Звідусіль сяяли посмішки і радісні слова подяки. 

Раділи і самі митці. Адже для творчої людини немає більшого щастя ніж посмішки і радість навколо.

І це, мабуть, все це не випадково, адже за два тижні до свята Різдва Христового Православна Церква нагадує нам про Його наближення і готує до гідної Його зустрічі. У нинішній, перший підготовчий до свята тиждень вона згадує святих, що жили до Різдва Христового – старозавітних пророків і усіх благочестивих людей, що з вірою чекали пришестя Спасителя, чому і тиждень цей називається тижнем святих праотців (докладніше в матеріалі ігумена Саватія Собко).

Отож бо дякуємо Богові та ЗСУ, що Україна вільна і незалежна і може радіти дарам митців навіть у часи війни!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА

 

Яскраві спогади до цікавих дат навіюють спогади про справжні дива від митців (фото, відео)

Адже, саме вчора, 11 грудня, був Міжнародний день танго, а 12 грудня день народження легендарного американського співака та актора  Френка Сінатри, чиї пісні лунають на сценах харківських театрів, а деякі номери так доречні у зимовий час, коле за вікном летить та кружляє сніг!

Почнемо з палкого відео з незламного Харкова: на сцені заслужена артистка України Антоніна Радієвська та Олексій Мирошніченко.

Нагадаємо, 11 грудня, відзначають Міжнародний день танго! Дата була приурочена до дня народження аргентинського співака та кіноактора – знаменитого «Короля танго» Карлоса Гарделя. Танго – це пристрасний танець, філософія якого полягає у протиборстві. Це гримуча суміш пристрасті, ревнощів та кохання… Одним із най легендарніших у кіно вважається танго з фільму “Запах жінки”…

Саме цей виступ був одним із яскравіших фрагментів серед балетних номерів в дні завершення 148 сезону.

Навіть під вибухами, на сцені в Харкові заслужена артистка України Олена Шевцова знову приголомшила і подарувала надію чуттєвим танцем білого лебедя, а ще дуетом із Олександром Гречаним під звуки «Мелодії» А.Дворжака. Того вечора було так багато уривків з балетів і сучасних номерів. Продовженням і доповненням став заключний оперний концерт. То були два незабутні вечори із сяйвом зірок, які озорюють похмурі дні під час війни волелюбним харківцям.

Саме в ці дні Харків-культурний вперше із захопленням відчув містику музики (М.Коломійця з циклу «Пісні Дракона») і танцю, у виконанні Антоніни Радієвської та Бориса Вендеревських під акомпанемент концертмейстера Максима Чуба.

У програмі вечора балету були номери:  з “Пахіти”, “Дон Кіхота”, “Баядерки” Л.Мінкуса, “Пер Гюнта” Е.Гріга, а ще хореографічна композиція у постановці головного режисера Армена Калояна на пісню “Per te” Дж.Гробана та жартівливий номер “Сиртакі” на музику М.Теодоракіса (Борис Вендеревських та Аліса Коршунова). Глядач насолоджувався і аплодував Софії Грігоріаді, Ользі Шаріковій, Карині Шатковській, Назару Дурдиєву, Богдану Тетеріну, Аліні Лободі, Марії Тугай та іншим артистам балету.

У цьому святі танцю також взяли участь учні дитячої хореографічної школи, студенти Харківського вищого фахового  коледжу мистецтв і колектив сучасного танцю “Аріра”.

Яскравим сюрпризом був ще й виступ артистів театру музичної комедії, які представили танго на музику А.П’яццолли.

Кажуть останній спалах зірки найяскравіший – саме таким і був другий заключний вечір 148 сезону.

До балетних номерів, додалися улюблені номери кращих солістів СХІД ОПЕРА, лунали голоси хору (під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Олексія Чернікіна) та чарівна музика оркестру театру під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова (до речі, він знову запрошує охочих на бесіду 15 грудня у ВЦ «Бузок»), а також заслуженого діяч мистецтв України Юрія Яковенка й Юрія Дяченка. Ведучим обох заходів був головний режисер театру, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян.

Повний зал із захопленням дивився і слухав – арії та уривки з опер і балетів Дж.Россіні, Дж.Пуччіні, Дж.Верді, Ж.Бізе, Л.Мінкуса, М.Лисенка, українські народні пісні, твори кращих композиторів. На сцені сяяли: заслужені артисти України Тамара Гармаш, Лілія Кутіщева, Володимир Козлов, Дмитро Маклюк, лауреати міжнародних конкурсів Євген Лисицький, Олександр Золотаренко, Сергій Замицький, Юлія Антонова, Вероніка Коваль, Юлія Піскун, Роман Гордєєв, Анна Даніч, дипломанти міжнародних конкурсів Юлія Форсюк, Олеся Мішаріна, Сергій Леденьов, а також Юрій Кудрявцев.

З вірою і надією кожен виступ СХІД ОПЕРА відкривав та благославляв теплим словом вдячності ЗСУ й усьому колективу генеральний директор-художній керівник театру, заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов. Кожен захід починався і завершувався під Гімн України, а ще лунала чуттєва «Молитви за Україну» М.Лисенка на слова О. Кониського.

Отож бо, під вий сирен, мерехтіння ялинки і з мандаринкою у руці давайте разом поринемо у ті палкі дні, на мить навіть, відчуємо смак перемоги України і віру, що на нас чекають заходи на великій сцені, як вдячність нашим захисникам.

А ще нагадаємо, в театрі очікується неймовірна зимова програма: вже 08.12 глядач відчув справжню пристрасть від опери “Кармен”; а 07.12 відбулася прем’єра опери “Гензель та Гретель” для юного глядача (до речі, хто не встиг, ще має шанс побачити виставу 17.12 о 17.00); 7 й 9 січня о 17.00 – знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”; 14.12 о 16.00 та 13.12 о 17.00 – на дітей чекає балет-казка “Білосніжка та семеро гномів”; 27 та 28 грудня о 17.00 – прем’єра опери “Летюча миша”; 29 та 30 грудня о 17.00 – прем’єра “Штраус-концерту” під орудою головного диригента ХНАТОБ, заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Морозова.

Дякуємо колективу СХІД ОПЕРА за постійну підтримку і радість чути і бачити справжнє мистецтво на сцені!

Більше фото та відео на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ, СХІД ОПЕРА


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.