Позначка: ХНАТОБ

Вони мріють про вальс у рідному Харкові: 30 травня останній дзвоник лунав в Україні (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Ось і завершився ще один навчальний рік під час війни в Україні. В більшості шкіл останній дзвоник лунав 30 травня.
Саме цю дату підтвердили в Києві, Харкові, Одесі, Черкасах, Івано-Франківську, Рівному, Тернополі, Кривому Розі та інших містах.
Зокрема, цього року школу в місті Харкові закінчили 8,6 тис. учнів одинадцятих класів.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.

За його словами, близько половини харківських школярів мешкає в місті, всі інші перебувають у різних регіонах України та за кордоном.

З міркувань безпеки більша частина дітей у школах Харкова останні дзвоники провели онлайн.

“На жаль, наш останній дзвоник буде онлайн. І навіть випускного вальсу танцювати немає з ким. Адже наразі в Харкові з нашого класу залишилися лише дівчата”, – розповіла випускниця з Салтівки.

Але є випускники з незламного міста, хто і цього річ вальсує на площі (їх неоднаразово фільмували мешканці Харкова). Як і минулого року багато хто танцює на площі Свободи (поділимося минулорічним спогадом і ми).

А ще випускники Харківського ліцею №156 2024 створили чуттєве відео на знакових локаціях рідної Салтівки.

Віримо випускники-2024 – Даша, Андрій, Альона та Любов вже зробили свої перші кроки у дорослому житті.

Але харківці з більш затишних куточків України поділилися світлинами справжніх, майже мирних, урочистостей 2025 року.

На жаль, Влад пішов у перший клас не в рідному Харкові. Після страшних обстрілів Північної Салтівки і загибелі дідуся, бабуся і прабабуся вивезли хлопчика до Горішніх Плавнів, де його радо привітали спочатку у дитячому садку, а потім і у першому класі місцевої школи.

До речі, серед його друзів ще є діти з Харкова.

Бабуся і онук вірять, що випускний вальс хлопчик ще станцює в рідному Харкові.

Колектив новинного порталу GX вітає усіх учнів із завершенням навчального року!
Нехай останній дзвоник стане символом нових можливостей і щасливих змін у житті кожного юного українця.

До речі, дарунком до завершення навчального року і цьогоріч, 1 червня о 12.00, буде неймовірна балетна вистава “Казкова мандрівка Троянди“.

Докладно про репертуар ХНАТОБ червень-липень на афіші театру.

Більше фото та відео з яскравої вистави в новині GX.

Нагадаємо, в квітні 2025 директорка департаменту освіти Харківської міськради Ольга Деменко розповіла, що аразі у Харкові перебуває приблизно 60 тисяч дітей, які мають шкільний вік. Частина дітей вчиться у безпечних підземних школах, нещодавно відкрилася вже четверта такого формату в Шевченківському районі, а ще три великі підземні школи будують у Салтівському районі (до 1 вересня планується збудувати ще три повноцінні підземні школи, а згодом – ще три: таким чином, у кожному районі міста буде по одній такій школі, а в Салтівському – дві). Крім того, для навчання дітей були облаштовані приміщення на шести станціях метрополітену. Але під час війни більшість дітей в прифронтових містах навчається онлайн (з міркувань безпеки).

Вона зазначила, що урочистості, присвячені останньому дзвонику, не проводитимуть у шкільних дворах.

Крім того, випускні вечори також проведуть у безпечних просторах.

«Для нас найважливіше – це безпека дітей. Всі заходи будуть яскраві та урочисті, але в безпеці», – зазначила Ольга Деменко.

Вона також розповіла, що цього року до 20 червня випускники проходитимуть Національний мультипредметний тест (НМТ). Одинадцятикласники складуть іспити з трьох обов’язкових предметів (українська мова, математика та історія) і ще з одного на вибір.

Фото та матеріал: Харківська Міська Рада, Наталія Бойченко, GX

Спогад з Харкова у дарунок. Зірка опери святкує ювілей (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Вітаємо! 25 травня святкувала свій ювілей Українська прима опери – Людмила Монастирська!
«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах світу. Хай там де я співаю i в якій країні перебуваю, завжди пам’ятаю, звідки я i де моє коріння. Ця думка надихає мене до праці, до творчості, до життя!..» – вголос промовляє зірка.
Харків пам’ятає її виступ в 2017 році на великій сцені СХІД ОПЕРА – вона втілила образ Норми в однойменній опері В. Белліні.
Вільна, сильна, незалежна… Вона під обстрілами в 2024 році вітала Україну з Днем Незалежності саме з Харкова!
В межах проєкту «Харків об’єднує серця!» в незламному місті в «Мистецькій фортеці» відбувся зірковий концерт «Від серця до серця».
«Я дуже рада знову бути в Харкові і вітати місто і країну зі святами. Минулого разу наша зустріч була на прем’єрі опери “Норма” в концертному виконанні в 2017 році. З того часу мріяла знову співати в вашому чудовому місті. Була можливість побачити красу міста – ви неймовірні і незламні! Я не вірила, що побачу таку красу в місті, яке постійно під обстрілами. Рада, що харків’яни тримаються! Молимося за них і дякуємо нашим захисникам, за можливість творити і жити в вільній країні. Слава Україні! Героям слава! – розповіла перед виступом народна артистка України Людмила Монастирська (докладніше в новині GX). – Згадую виступи за кордоном, інколи люди з залу просять заспівати акапелла українські пісні і зал встає! Українська пісня – це код нації. До речі, в Харкові 27 серпня на концерті буде краща закордонна класика, як от – уривок з опери «Манон Лєско» (Пуччіні) і обов’язково українські твори».

Нехай дарунком до ювілею артистки стануть спогади про той виступ, де Україну і харківців вітали легенда оперної сцени, народна артистка України Людмила Монастирська, провідний тенор Національної опери України, заслужений артист України Олег Злакоман та оркестр ХНАТОБ/СХІД ОПЕРА під орудою головного диригента Одеського національного академічного театру опери та балету, заслуженого артиста України Василя Коваля.

Довідка. Людмила Вікторівна Монастирська (до шлюбу Повстенко) — провідна українська оперна співачка (сопрано); солістка Національної опери України; заслужена артистка України (2013); народна артистка України (2017), лавреатка Національної премії ім. Шевченка (2014 року за вокальні партії в оперних виставах); у 2015 році за розвиток зв’язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»; співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
Народилася в 1975 році в селі Іркліїв (Черкаська область, Україна).
Любов до співу успадкувала від матері, для якої «співати — як дихати!» (так казала Людмила в одному з інтерв’ю ЗМІ).
У 15 років почала вчитися співу в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди.
У 2000 році закінчила Київську консерваторію (нині Національна музична академія України), де навчалася вокалу у Діани Петриненко.
У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Дебютувала в Національній опері України 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», у ролі Аїди. У Національній опері виконувала провідні партії для драматичного сопрано.
Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.
А потім були найпрестижні сцени світу — від «Ла Скала» до «Метрополітен-опера». Її досконале лірико-драматичне сопрано, вражаюча емоційна глибина та бездоганна майстерність стали символами української вокальної школи.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, відкриті джерела

Колектив ХНАТОБ об’єднує кращих: чарівна україночка вміє дивувати (фото,відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 15.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

15 травня Україна відзначала два чуттєві свята, які важливі і близькі кожному українцю, – День вишиванки і День сім’ї. Привітав із святами земляків й колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

До кожного свята в репертуарі лауреатки міжнародних конкурсів Вероніки Коваль є свої чудові героїні.
Зокрема, Одарка – справжня українська Кармен! Вродлива, талановита, вправна, мудра, а де треба й хитра, ще й чуба нам’яти може. Не дарма кажуть, якщо українка поставила руки в боки, то їй все одно, хто там що надумав – буде так, як вона накаже!

А вже 16 травня артистка подарує харківцям свій сольний концерт. Романтична, ніжна і загадкова – вона вміє заволодіти увагаю глядача, зібрати оплески і квіти!

В програмі вечора:
1. Микола Лисенко вірші Тараса Шевченка «Ой, одна я, одна, як билиночка в полі»;
2. Микола Лисенко вірші Лесі Українки «Смутної провесни»;
3. Анатолій Косенко вірші Віктора Стражева «Вони стояли мовчки»;
4. Федір Надененко вірші Івана Франка «Чого з’являєшся мені у сні»;
5. Микола Дремлюга вірші Омара Хайяма у перекладі Тереня Масенка «От знову день минув»;
6. Микола Дремлюга вірші Володимира Сосюри «Замела ніжніна квіти зима»;
7. Сергій Борткевич «Романс» (вик. Ігор Єременко, віолончель);
8. Габріель Форе «Apres un Reve» («Пробудження» вірші Романа Бюссена);
9. Габріель Форе романс з циклу «Поема одного дня» вірші Шарля Гранмужена «Тoujours» («Завжди»);
10.Анрі Дюпарк «Le manoir de Rosemonde» («Садиба Роземонди» вірші Роберта);
11. Анрі Дюпарк «L’invitation au voyage» («Запрошення до подорожі» вірші Шарля Бодлєра);
12.Анрі Дюпарк на вірші Рене Сюллі- Прюдома «Le galop» («Галоп»);
13.Жером Дюкро «Анкор» (Вик. Ігор Єременко, віолончель);
14.Франсіс Пулєнк «Ce» («Сєна», вірші Луі Арагона);
15.Франсіс Пулєнк «A sa guitare» («До моєї гітари» вірші П’єра деРонсара);
16.Франсіс Пулєнк 2 романси на вірші Луізи де Вільморен «C’est ainsi que tu es»(«Такий, як ти є»);
17.«Violon» («Скрипка»);
18.Франсіс Пулєнк «Les chemins de l’amour» («Дорогикохання» вірші Жана Ануйя).

Це буде незабутня зустріч із зіркою!

Дякуємо колективу ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА за кожну зустріч і творчу підтримку у наш буремний час!

Фото, відео та матеріал: ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Наталія Бойченко, GX

13 травня Харків вшановує митців (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

13 травня 1943 року народився артист-епоха, один із найталановитіших вокалістів Харківського академічного театру музичної комедії, Заслужений артист України Віктор Побережець.
Кожен його образ був психологічно глибоким, щирим і мав особливу захопливу харизму, яка відрізнялася неповторним стилем виконання.28 січня 2023 року колектив театру сповістив сумну звістку – Віктор Олексійович пішов у засвіти.

Здатність до перевтілення, майстерне володіння усією палітрою акторських засобів дозволяли Віктору Побережцю блискуче створювати образи в класичних оперетах: графа Панательяса («Перікола»), Фалька («Летюча миша»), Наполеона («Баядера»).

Віктору Побережецю підкорювалися ролі комедійного і героїко-романтичного амплуа, що дозволяло йому виконувати не тільки складні партії в оперетах та мюзиклах, але й створити незабутні образи в рок-операх – демонічного Іуди Іскаріота («Ісус Христос – суперзірка») та романтичного графа Рєзанова («Юнона і Авось»).

Природне обдарування, органічність, музикальність, гостре почуття гумору, гарний художній смак допомогли йому створювати різноманітні сценічні образи, наповнені психологічною правдою та підвищеним емоційним забарвленням. Резонансними образами стали: відважний Безсмертний («Севастопольський вальс»), мрійливий Швандя («Товариш Любов»), пихатий Уточкін («Зірковий час»).

Особливе місце в творчості майстра сцени займали комічні образи іронічного філософа Альфреда Дуліттла («Моя прекрасна леді»), актора Бабса Баберлея, який вимушений був зіграти тітку з Бразилії («Донна Люція», або «Здрастуйте, я ваша тітка!»), іронічного Скорика («Сватання на Гончарівці»), кумедного Солопія Черевика («Сорочинський ярмарок»), гротескного Яшку («Весілля в Малинівці»).

Він був неперевершеним актором естрадного жанру та імпровізації. Його концертні номери постійно викликали захоплення у глядачів, колег та критиків.

Як справжній майстер своєї справи про кожного колегу розповідала керівник літературно-драматургійної частини ХАТМК Алла Прихожаєва.

Його зірка сяє на небосхилі пам’яті театру…

Вночі 13 травня 2022 року померла педагог класичного танцю та сценічної практики Харківської балетної школи Тетяна Черкасова.

«Повірити неможливо. Вона пішла. Пішла сьогодні вночі, дуже тихо і витончено, як і належить справжній балерині. Тетяна Олександрівна Черкасова – маленька, тендітна, скромна, цілеспрямована, що тонко відчуває цей світ. Прекрасна балерина, чудовий педагог. По всьому світу її учні служать мистецтву балету, з вдячністю та теплотою згадуючи уроки з нею. Шлях від «гидких каченят» до «прекрасних балетних лебедів» з нею пройшов не один випуск. Пам’ятаємо завжди. Кохаємо. Вдячні за беззавітне служіння мистецтву балету», – такими словами її згадував колектив у офіційнму повідомленні.

Тетяна Черкасова – випускниця Мінського хореографічного училища, яка станцювала практично всі провідні партії у трупі Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка.

«Особливо гарна була у ролі Білосніжки. Приголомшливі балетні образи, чудова техніка, точність хореографії», – зазначали у Харківській балетній школі.

Фото, відео та матеріали: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, керівника літературно-драматургійної частини ХАТМК Алли Прихожаєвої, архів Олександра Беділо, відкриті джерела

Харківські артисти разом з глядачем вшанували важливу дату (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 08.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В День пам’яті та примирення, 8 травня, колектив ХНАТОБ / СХІД OPERA подарував незламному місту Харкову свій виступ!

В програмі концерту:
1. К. Данькевич. Арія Богдана з опери «Богдан Хмельницький»,
виконує Андрій Слободянюк (концертмейстер Чуб Максим);

2. К. Данькевич. Арія Варвари з опери «Богдан Хмельницький», виконує лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль (концертмейстер Чуб Максим);
3. А. Кос-Анатольський. «Маєва нічка», виконує Вероніка Мостова (концертмейстер Чуб Максим);
4. М.Лисенко. Пісня Тараса “Гей, літає орел” з опери “Тарас Бульба”, виконує лауреат міжнародних конкурсів Юрій Кудрявцев (концертмейстер Леонова Анна);
5. К. Стеценко. “Плавай, плавай, лебідонька”, виконує заслужена артистка України Тамара Гармаш (концертмейстер Леонова Анна);
6. М. Лисенко. Арія Андрія з опери “Тарас Бульба”, виконує лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв (концертмейстер Леонова Анна);

7. В. Квасневський “Молитва” виконує лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (концертмейстер Анна Леонова);
8. І. Кушплер. “Ой по горі роман цвіте”, виконує лауреатка міжнародних конкурсів Ганна Даніч (концертмейстер Леонова Анна);
9. Українська народна пісня “Чотири воли пасу я”, виконує заслужена артистка України Олена Ширяєва (концертмейстер Леонова Анна);

10. Українська народна пісня “Повій, вітре, на Вкраїну” в обробці Н.Шульмана, виконує лауреат міжнародних конкурсів Віталій Манченко (концертмейстер Леонова Анна);

11. Б. Янівський. «Журавочка», виконує лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (концертмейстер Чуб Максим);

12. Г. Подельський. «Згадую Україну», виконує лауреат міжнародних конкурсів Євген Лисицький (концертмейстер Чуб Максим);

13. О. Білаш. «Журавка», виконує заслужена артистка України Олена Старікова (концертмейстер Чуб Максим);

14. А. Кос-Анатольський. «Два потоки з Чорногори», виконує заслужена артистка України Алла Мішакова (концертмейстер Чуб Максим).

Дякуємо! Чекаємо кожного виступу!

Чарівні ноти українського мистецтва кращий вислів вдячності усім, хто відав своє життя захищаючи мир!

Фото, відео та матеріал: ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Наталія Бойченко, GX

Харків у XXI столітті. 30 квітня місто вшановує героя

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, не усі спогади минулого щасливі… Наразі ворог кров’ю українців пише історію нашої країни.

Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…

У квітня Харків разом з колективом СХІД ОПЕРА двічі вшановує героя-захисника – Сергія Пивоварова.

Світла пам’ять! Йому назавжди – 40…

Він віддав своє життя, щоб наблизити нашу перемогу, щоб ворог не наблизився до рідного Харкова…

Електрогазозварювальник 6 розряду бутафорської ділянки СХІД ОПЕРА Сергій Пивоваров, який залишив свою роботу та пішов захищати рідне місто, загинув у перший рік війни, коли точилися криваві бої. Про це в 2022-му повідомив диригент Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка Павло Багінський.

«1 квітня 2022 року, у боях у районі Святогірської лаври, загинув боєць-гранатометник Сергій Пивоваров – наш співробітник, зварювальник 6 розряду бутафорської ділянки, – повідомили у ХНАТОБі. – Вже другого дня Сергій добровільно записався до лав ЗСУ і бився так само чесно, як у мирний час працював. Наприкінці квітня Сергію мав виповнитися 41 рік. Ніхто й уявити не міг, що до цього не доживе».

Пам’ятаємо! Згадали Сергія в театрі і цьогоріч…

Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…

Нехай саме таким – у вишиванці в квітучому саду він на завжди залишится в наших серцях!

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, архів Сергія Пивоварова

Життя триває: в Харкові представлено експозицію культурного супротиву міста

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Кажуть, культура – то ДНК – Душа нації. Харків-культурний є тому підтвердженням. Навіть у часи війни місто не припиняє дивувати Україну і світ своїми яскравими творчими подіями.
“Життя триває! Нас не зламати!” – промовляє кожен проєкт.

Зокрема, 25 квітня 2025 року, у Галереї “Креатив Каб” (пров. Інженерний, 4), Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця, відбулося відкриття виставки фото-проекту “Харків у фокусі мистецтва”.

Відома харківська діячка мистецтва Олена Старостенко особисто розповіла про свій яскравий задум (більше фото та відео в пості), про усіх, хто допомогав його втілити у життя, про його гучнее, попри все, відкриття.

“Проєкт «Харків у фокусі мистецтва» був мною задуманий і створений у 2017 році як один з іміджевих проєктів Харкова. Він реалізований за підтримки Харківської міської ради, а також за підтримки на той момент Харківського міського голови — Геннадія Адольфовича Кернеса та Управління інвестиційного розвитку та іміджевих проєктів Харківської міської ради.
Цим проєктом ми прагнули показати, наскільки духовно й естетично багатий наш чудовий Харків. Які прекрасні й талановиті артисти нашого улюбленого театру опери та балету — Схід/Опера. «Харків у фокусі мистецтва» — це поєднання великих і глибоких культурних пластів: грандіозного культурно-історичного простору Харкова та високого мистецтва, яке представляє ХНАТОБ. Через накладення цих двох прекрасних площин, ми створили продукт, який хоча б частково показує красу нашого улюбленого міста”, – наголошує Олена Старостенко.

У першу чергу організаторка виставки висловила щиру подяку керівництву ХНАТОБ — Схід/Опера за те, що вони з самого початку підтримали ідею проєкту.
Подякую всім артистам — оперним і балетним, які взяли участь у зйомках:
• Заслужена артистка України — Лілія Кутищева
• Заслужена артистка України — Алла Мішакова
• Заслужений артист України — Володимир Козлов
• Заслужений артист України — Олександр Лапін
• Лауреат міжнародних конкурсів — Олександр Золотаренко
• Дипломант міжнародних конкурсів — Вікторія Житкова
• Лауреат міжнародних конкурсів — Вероніка Коваль
• Провідні солісти — Роман Гордеєв та Сергій Крижненко
Наші прекрасні артисти балету:
• Заслужена артистка України — Ірина Хандажевська (яка брала участь у зйомках на 8-му місяці вагітності)
• Заслужений артист України — Денис Панченко
• Лауреат міжнародних конкурсів — Каріна Шатковська
• Солісти балету: Аліса Коршунова, Крістіна Кадашевич, Єгор Шапошников, Олексій Абраменко, Андрій Козарезов

“На превеликий жаль, сьогодні з нами немає двох чудових артистів, які брали участь у нашому проєкті:
Заслужений артист України, соліст опери — Сергій Шадрін, який пішов із життя у березні 2018 року, та провідна балерина — Світлана Ісакова, яка трагічно загинула в автокатастрофі в серпні 2019 року. Ми їх пам’ятаємо… – з сумом додала організаторка проєкту. Окрема подяка художньому керівнику балетної трупи театру — Заслуженій артистці України Антоніні Радієвській, яка стала однією з ідейних натхненниць творчого процесу, а також головному режисеру ХНАТОБ — Схід/Опера — Армену Калояну”.

У проєкті брали участь три талановитих фотографи: Антон Сурков, Єгор Окуньов (знімав оперні фото), а також блискучий фотограф Сергій Бондарєв, який здійснив основну частину проєкту з артистами балету.

У слайд-шоу та невеликому відеоролику, створеному організаторами виставки, ми можемо побачити деякі зафіксовані моменти зйомок та роботу нашої команди. Тут також використано авторські відео Олександра Іванова — відомого харківського телеведучого, автора циклу передач «Книга рекордів Харкова».

Окрему вдячність в наш надскладний час митці виказали керівництву Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця, Ректору Володимиру Степановичу Пономаренку, за надану можливість показати роботи в Галереї для усього Харкова. Такж кафедрі креативного менеджменту дизайну ВНЗ і її кервниці — Тетяні Павлівні Близнюк, за ініціативу експозиції цієї виставки.
І головне: керівництву ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, генеральному директору, заслуженому діячу мистецтв України, доктору — Ігорю Георгійовичу Тулузову — за підтримку заходу, а також керівнику галереї «Маестро» театру — Тарасу Георгійовичу Селехову — за допомогу в організації.

Нагадаємо, у Галереї “Креатив Каб” (пров. Інженерний, 4), Харківського Національного економічного університету ім. С. Кузнеця триває виставка фото-проекту “Харків у фокусі мистецтва”.

“Я щаслива, що наш прекрасний проєкт продовжує жити, дарувати радість і позитив у наш непростий час. Найтепліша подяка всім, хто прийщов на відкриття! Всім, хто відвідає наш творчий проєкт! Дякуємо, що ви з нами! – підсумувала Олена Старостенко. – Запрошуйте друзів, діліться інформацією. Даруйте світові позитив і красу!”

Дякуємо захисникам України за кожну таку щасливу мить! Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе і знову розквітне!

Фото та матеріал: організаторів проєкту “Харків у фокусі мистецтва”, архів Олени Старостенко, ХНАТОБ

Борітеся і поборете. Митці підготували світову прем’єру до подвійного ювілею (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В 2025 році в Харкові тривають заходи до 100-річчя одного з найкращих театрів України – Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М. Лисенка / СХІД ОПЕРА, а в 2024 році увесь світ відзначив 210 років з дня народження Кобзаря. Ці дві визначні дати поєднує масштабний проєкт митців – неймовірна постановка “ТГШ. Подорож у часі “, про яку ще минулого року вголос заявив колектив СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX ).

Генеральна репетиція постанови відбулася 23 квітня 2025 року, а вже 25 (о 17.00) та 26 (о 16.00) квітня на затишній сцені театру (часів війни) відбудеться грандіозна прем’єра.

Забудьте про сумного дядька в кожусі!

Тарас Григорович Шевченко був не просто поетом — він був іконою стилю, бунтарем і зіркою аристократичних салонів.

Народився кріпаком — помер Генієм.

Освічений. Модний. Небезпечний для імперії.

Писав, коли забороняли. Малював, коли забороняли. Не зламався.

Його боялися — бо він будив свободу в серцях українців.

Він був селфмейдом ще до того, як це стало трендом.

Шевченко — це не пам’ятник. Це сила, що живе в кожному, хто бореться за Україну!

“Формування нового образу Кобзаря як нашого сучасника дозволяє привернути нові аудиторії до його художньої творчості та поетичної спадщини. Адже молодь матиме можливість ототожнити сучасне покоління, яке захоплюється Сергієм Жаданом, Юрієм Адруховичем та іншими знаменитими поетами і письменниками, і уявити, що в ролі такого ж кумира публіки, порушника традицій виступав свого часу і Тарас Шевченко. Тож, опера-кабаре постає не лише художнім продуктом, але й символом боротьби за культурні цінності, що набуває особливої актуальності в новому контексті.

Прем’єра опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» відбудеться 25 квітня, о 17:00, та 26 квітня, о 16:00, на безпечній сцені ХНАТОБ імені М.В. Лисенка Loft stage.

Запрошуємо всіх поціновувачів мистецтва відвідати цю унікальну подію та зануритися у захоплюючу подорож крізь час разом із Тарасом Шевченком”, – наголошують в театрі.

Довідка. «ТГШ. Подорожу часі». Світова прем’єра опери-кабаре.

Композитор – Золтан Алмаші

Авторка лібрето – Олена Павлова

Режисер – Армен Калоян

Художник – Костянтин Пономарьов

Хормейстер – Олексій Чернікін

Хореографка-постановниця – Олена Пуль

Диригент – Юрій Яковенко

Художній керівник проєкту – Ігор Тулузов

ПРО ВИСТАВУ:

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка анонсує прем’єру новаторської опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», присвяченої 211-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Музику до опери-кабаре написав відомий сучасний композитор Золтан Алмаші (Київ), у творчості якого органічно співіснують традиційне і новаторське, інтонації, близькі до класичного стилю, і абсолютно несподівані мелодійні ходи. Авторкою лібрето стала Олена Павлова (Львів), яка створила своєрідну поетичну літературну основу. В основі лібрето лежить незавершений твір представника «Розстріляного Відродження» Гео Шкурупія «Повість про гірке кохання Тараса Шевченка», що додає постановці глибини та історичної значущості. Використані також листи поета, в яких розкривається його особистість, незнайома для багатьох. Партитура опери була створена за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Безперечно, Тарас Шевченко є культовою постаттю в українській культурі, чию творчість змалечку знає кожен українець. Він став своєрідною «іконою», а його пророча поезія крізь віки торкається найболючіших для нашого суспільства тем. Більшість знайома з його хрестоматійною біографією, але мало хто, за винятком фахівців, має уяву про внутрішнє життя Кобзаря, його емоційний стан в різні періоди. Цю завісу й спробували привідкрити творці опери-кабаре та учасники постановної групи ХНАТОБ імені М.В. Лисенка – режисер Армен Калоян, диригент Юрій Яковенко, художник Костянтин Пономарьов, хормейстер Олексій Чернікін, хореографка Олена Пуль, художній керівник проєкту Ігор Тулузов.

Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі», іноді доволі провокативна, прагне відійти від усталених стереотипів і показати Шевченка не лише як поета та пророка, але й як близьку та зрозумілу всім нам людину, яка насолоджувалася життям, була частиною богемного суспільства, так би мовити, «зіркою» свого часу та мала пристрасну й зовсім неоднозначну натуру, що зрештою і призвело до його особистої трагедії.

Трохи спогадів.

Нагадаємо, як усе починалося….

Яскраву ідею легендарного митця Мі́ська Барбара, оживити Тараса, підхопили і втілюють на сцені ХНАТОБ.

Повне ім’я українського співака та актора, колишнього вокаліста рок-гурту «Мертвий Півень» – Михайло Ярославович Барбара, до речі, він народився 14 листопада 1971 у Львові і, на жаль, помер 11 жовтня 2021 року у Харкові). 2021 року Міської пишов, але він почав писати…

Головний режисер СХІД ОПЕРА, заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян захопливо розповідав, як вперше обговорював з Михайлом цікаву ідею, як мріяли разом її втілити у життя… Але Мі́сько Барбара пішов так рано, тепер його колеги і друзі, вшановуючи митця, просто забов’язані довести його мрію до кінця. До речі, на зустрічі в Харкові картина з його обличчям стала центром уваги усіх присутніх.

Найдивовижне те, що проєкт розпочали два фізики – заслужений діяч мистецтв України Ігор Тулузов та заслужений діяч науки і техніки України Борис Гриньов… На зустрічі з харківцями Ігор Тулузов наголосив, що ідея цього проєкту народилася ще до війни, адже театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду. Це буде абсолютно український продукт про національного генія, який створюють у ці буремні часи виключно українські митці в українському Харкові.

За музичне оформлення “ТГШ. Подорож у часі ” взявся Золтан Алмаші – заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім». На зустрічі із харківцямі він був присутній віртуально – передав вітання і розповів про перші кроки у створенні музики до проєкту. Через гастролі композитор не зміг приїхати на першу зустріч з глядачем до Харкова, але він надіслав відеопривітання, побажавши успішної презентації твору та плідної праці над втіленням опери на сцені.

Подорожувати у спогадах, створювати лібрето запросили талановиту письменницю, авторку та кураторку цікавих культурних проєктів Олену Павлову. Дзвінок Армена, його захоплююча оповідь захопили Олену… І вона з радістю погодилася працювати над постановкою “ТГШ. Подорож у часі”. До речі, з майбутньою лібретисткою, режисера познайомила давня подруга, дружина Місько Барбари, режисерка театру “Арабески” Світлана Олешко. Саме Світлана першою зателефонувала Олені Павловій і запропонувала написати лібрето до опери.

Можна подорожувати у спогадах, навіть, просто читаючи книгу…. І ця подорож для України буде разом із Шевченко!

Рядок – «Борітеся і поборете!» – став знаковим для авторки лібрето, бо саме цей уривок з поеми «Кавказ» Шевченка з’явився на білборді звільненої від російських окупантів Балаклії під зірваними гаслами рф. І ця мить війде в виставу.

Олена з натхненням розповідала служачам про свої перші нариси.

Про те, що молодий Тарас був богемним поетом, вмів морочити голови жинкам і закохував у себе княгінь… В майбутній опері авторка прописує дві любовні лінії: відносини Тараса з княжною Варварою Репніною, аристократкою, яка була закохана в Шевченка і все життя йому допомагала; а ось з красуні Ганни Закревської юний Тарас малював портрети і потім писав їй вірші зі заслання. Шевченко постане живим, сучасним парубком, зрозумілим молоді і цікавим кожному. Адже Шевченко, то не завершений роман, митці продовжують те, що було розпочате в 20-30 роках відродження, що стріляє у відповідь…

А ще авторка лібрето з гумором додала, що в “ТГШ. Подорож у часі” навіть Смерть за нас!

Усі, хто хоч раз був у Харкові закохуються в наше незламне місто. Ось і Олену Павлову причарувало «Черемшеве небо Харкова»… Авторка з радістю прокоментувала свою роботу над оперою та залишила відеопобажання харківцям в інтерв’ю журналістці GX.

Почули глядачі на зустрічі з митцями й уривок з майбутньої опери.

Молодий соліст театру Святослав Судік та струнний оркестр СХІД ОПЕРА (під орудою заслуженого діяча мистецтв України Юрія Яковенка) виконали увертюру до опери та арію Шевченка.

Святославу 28 років. Він викладач і музикант, завдяки своєму неймовірному басу був обраний зіграти Шевченка в літах. Але він додає персонажу своєї сили і харизми, якими й насправді володів Кобзарь.

Чарівні слова про Місько знову роблять свою справу, від музики Золтона течуть сльози, лібрето Олени Павлової надихає, а харківські митці спроможні на дива… Отож бо чекаємо на прем’єру “ТГШ. Подорож у часі” і віримо: «Свобода – це те, що нам дається від народження і триває на цьому світі. Заборонити дар Божий – це великий гріх. Свобода поведе на барикади без заборон писати й малювати».

До речі, кожна подія завжди має обличчя і його створили і втілили юні харківські дізнайнери – студенти Харківської академії дизайну та мистецтв на чолі зі своєю викладачкою Галиною Жереховою розробили декілька дизайн MERCH, які можна було побачити на шанувальниках творчості ХНАТОБ, які отримали їх у дарунок. Армен Калоян навіть запросив постійну глядачку театру Наталю Юрченко на сцену, де вона продемонструвала цей чудовий продукт. Окрім трьох футболок були представлені ще й толстовки із трьома видами авангардного зображення Кобзаря.

Задум молоді високо оцінив відомий харківський дизайнер Констянтин Пономарьов, який теж був присутній на презентації твору.

Довідка.

Золтан Алмаші, заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».

Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999-2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Спів- працював з ансамблями сучасної музики «Рикошет», «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артдиректор Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь) у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л. М. Ревуцького (2003) та премії імені Б. М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.

З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського, неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.

У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема: Симфонія № 2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру, присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія № 2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso № 4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, Камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати №1 і № 2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами…» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін., автор опери «Пеніта».

Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів

Закінчила Києво-Могилянську Академію. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Займається власними культурними проєктами, найвідоміший з яких — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Авторка двох поетичних збірок — «Шкіра міст» та «Світлочутливі». Членкиня PEN Ukraine.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Харків вшановує героя: 1 квітня загинув працівник харківського театру

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.04.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, не усі спогади минулого щасливі… Наразі ворог кров’ю українців пише історію нашої країни.

Першого квітня Харків разом з колективом СХІД ОПЕРА вшановує героя-захисника – Сергія Пивоварова.

Світла пам’ять! Йому назавжди – 40…

Він віддав своє життя, щоб наблизити нашу перемогу, щоб ворог не наблизився до рідного Харкова…

Пам’ятаємо! Згадали Сергія в театрі і цьогоріч…

Він народився у квітні (30.04.1981), у квітні ж і обірвався життєвий шлях героя (01.04.2022)…

Нехай саме таким – у вишиванці в квітучому саду він на завжди залишится в наших серцях!

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, архів Сергія Пивоварова

Два дні поспіль в місті вшановують пам’ять видатного україніця: до дня народження Кобзаря Харкову подарували крила (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» – Тарас Шевченко.

Ще вчора, 9 березня, Україна і світ відзначали 211-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. А вже сьогодні, 10 березня, роковини від дня його смерті… А ще в цей день, 10 березня, у 1878 році в Женеві коштом членів Київської Старої Громади було випущено кишенькове видання “Кобзаря”.
Пам’ятаємо! 10 березня в 1861 році на чужині помер видатний син України – Тарас Григорович Шевченко. Вся країна вшановує пам’ять незламного земляка і згадує його останню волю!

“Заповіт”

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отоді я

І лани і гори —

Все покину і полину

До самого бога

Молитися… А до того —

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

25 грудня 1845 в Переяславі

Його заповіт було виконано!!!

Докладніше про життєвий шлях Кобзаря, а також вшанування його пам’яті в Україні та за її межами – в пості GX.

Цьогоріч до визначних дат, пов’заних з Кобзарем, незламному Харкову подарували синьожовті крила!

Цей символ волі українського народу радо приміряли сотні харків’ян та гостей міста!

«От тому в лихі години ми затяті й вперті, Бо для вільної людини рабство гірше смерті», – про боротьбу нашого народу писав Великий Пророк.

Не випадково саме 10 березня й День Державного гімну України, який щорічно відзначається в пам’ять про перше публічне виконання. Адже саме 10 березня 1865 року — у день роковин смерті Тараса Шевченка — у Перемишлі вперше публічно виконали цю пісню, яка дуже швидко стала популярною в українській громаді як на заході, так і на сході України.

До цих визначних дат харків’яни несли квіти до пам’ятника Кобзарю, а ще співали і декламували твори Тараса Григоровича. На прихованому від рашистських обстрілів силуеті було закріплено Прапори України та картинний облік Шевченка-воїна з його пророчими словама.

Зберігаємо подробиці цих днів ще й у спогадах, зокрема, харківського поціновувача культури Сурена Кочаряна.

Минулого року колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА вшанував Поета великим концертом української музики докладніше в пості.

Лунав концерт в українському форматі і цьогоріч…

“Блаженний день, блаженний час,
Сіяє знов нам добра воля,
До рідного вернемось края,
Земля жадана жде для нас…”
(з опери “Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського).

Кожна нота, кожне слово торкається душі…

Світла пам’ять видатному сину України! Вічна пам’ять Тарасу Шевченко! З Кобзарем у серці й душі ми разом стаємо сильнішими! Віримо! Україна переможе!

“Борітеся — поборете!
Хай Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!” – Тарас Шевченко!

Довідка. 9 та 10 березня – ці дві дати відомі кожному українцю – дата народження та смерті найвидатнішого українського поета усіх часів, справжнього Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка.

В 1814 році 9 березня в маленькому селі Моринці нині Черкаської області народився хлопчик, якому було назначено долею стати Пророком для українців, пробудити свій народ від національної сплячки і прославити українську літературу.

З раннього дитинства він виявляв хист до поезії та малювання. У віці 11 років Тарас осиротів. Він довго шукав собі вчителя і наймався на різну тяжку роботу. Зрештою потрапив у наймицтво до дворянина Павла Енгельгарда.

В 1831 році Енгельгард взяв Шевченка з собою в Санкт-Петербург і віддав юнака на навчання малюванню. Там він познайомився з багатьма видатними митцями та колишніми українськими кріпаками, а також написав свої перші твори. В 1838 році його друзі художник Карл Брюллов і поет Василь Жуковський викупили Шевченка з кріпацтва.

В 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Цей період він називав найкращим в своєму житті. Тут він багато малював, а також створив рукопис своєї майбутньої збірки “Кобзар”.

В 1843-1847 роках повернувся до України і багато подорожував багатьма містами, робив замальовки і писав патріотичні вірші. Під час подорожей Шевченко написав багато антиімперських творів, які не могли бути надруковані, але їх таємно передруковували і вчили напам’ять. В 1845 році він написав свій знаменитий “Заповіт”.

В 1847 році Шевченка заарештували за “мрії про можливість Україні існувати як окремій державі”, виказані у його збірці “Кобзар”. Після цього Шевченко 10 років провів в арештах і засланнях, і продовжив писати і малювати попри сувору заборону.

Після звільнення йому було заборонено відвідувати Україну. В 1859 йому нарешті дозволили приїхати в Україну, але знову заарештували в тому ж році. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка “І виріс я на чужині…”, де він висловив свої погляди на життя. У 1861 році він помер в Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з його заповітом.

Варто зазначити, що у ХНАТОБ / СХІД OPERA щорічно вшановували пам’ять великого українського поета (9.03.1814-10.03.1861) оперою Льва Колодуба “Поет”, згадують Кобзаря в театрі і сьогодні. По суті, в ній представлені останні години життя Тараса Шевченка, який у передсмертних видіннях поринає у спогади. Немов у калейдоскопі проносяться картини минулого – від кріпацтва до заслання. Особливо зворушливі ліричні сцени, в яких глядачі мають можливість перейнятися чуттєвими образами Оксани та Катерини. Не обійшлося у постановці і без впливу театру. Недарма, як лібретто композитор скористався п’єсою А. Біляцького та З. Сагалова (вона йшла у свій час на сцені драматичного театру ім. Т. Шевченка), і на її основі створив трагічну фантасмагорію. Вкраплення монтажності, сюрреалістичні сцени видінь – все це занурює образ Кобзаря у новий час-простір. Таким чином, Тарас Шевченко стає актуальним героєм, поєднуючи вік ХІХ та нашу сучасність, щоб втілювати устремління українського народу до правди, волі та справедливості! Цього року в театрі до дня народження Кобзаря було заплановано концерт української музики.

Як відомо, у Харкові є пам’ятник Кобзарю – це знакове місце для мешканців міста знаходиться у Саду Шевченка (під час війни, щоб зберегти пам’ятник, його наряду з іншими було обкладено мішками із піском).

Нагадаємо, що Тарас Шевченко дотог ж був надзвичайно талановитим художником. Він створив понад 1300 картин, з яких до нашого часу збереглися більше 800. Переважно малював українські народні сюжети і селянський побут. Створював ілюстрації до власних творів. Також любив малювати автопортрети. До Другої світової війни у Харкові була найбільша в Україні галерея картин Кобзаря. Вона була відкрита 12 грудня 1932 при Інституті літературознавства ім. Т. Г. Шевченка і перебувала у будівлі нинішнього художнього музею (вул. Дружина Мироносиць, 11). У ньому налічувалося близько 800 робіт. 1939 року багато робіт було передано до Києва для участі у виставці. Сьогодні у Харкові залишилося всього чотири оригінальні роботи Шевченка – одна мальовнича, один офорт та два малюнки періоду заслання.

Ще трохи фактів….

20 серпня 1925 року на Чернечій горі (м. Канєв) було засновано заповідник біля могили Шевченка. Щороку до могили Шевченка приходили близько 100 тисяч паломників, у тому числі понад 10 тисяч іноземних туристів із 35 країн світу.

В 1939 році 18 червня на Чернечій горі в Каневі, на могилі Тараса Шевченка було відкрито новий бронзовий пам’ятник.

Як відомо, Тараса Шевченка було поховано (перепоховано) на Чернечій горі у травні 1861 року. Спочатку над труною Шевченка на місці поховання збудували цегляне склепіння, насипали два яруси землі та обклали камінням так, щоб надати могилі вигляді степової кургану. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Така могила була до 80-х років XIX століття, оскільки царський уряд всіляко протидіяв справі належного її благоустрою. У 1884 році на могилі Шевченка на народні пожертви був, нарешті, встановлений чавунний хрест, упорядкований земляний насип, могила обкладена дерном, недалеко збудований будинок для наглядача. 1923 року замість хреста на Тарасовій горі було поставлено чавунний бюст Шевченка, відлитий на Городищенському цукровому заводі (Черкаська область) за проектом скульптора Каленика Терещенка. 1923 року академік Володимир Резніченко вніс пропозицію про створення державно-національного заповідного парку на Тарасовій горі. На думку вченого, охорона могили Шевченка вимагала передусім охорони навколишньої природи. Територія Тарасової гори стала заповідною 20 серпня 1925 року. Протягом 1927-1930 років було проведено меліоративні роботи для зміцнення схилів гори, засаджено лісом навколишні яри та ущелини. Площа заповідника внаслідок цих заходів розширилася до 10 га. Тоді ж південний схил Тарасової гори та сусідньої з нею зрізали на конус, засадили деревами та зробили дерев’яні жолоби для відведення дощової води, а прірву перегородили гатками. Збудували й довгі звивисті сходи на вершину гори. 1929 року в Каневі біля підніжжя Пилипенкової гори (від імені місцевого жителя, який мав тут землі та сіножаті) для відвідувачів могили Шевченка було збудовано готель. Він був дерев’яний, двоповерховий, розташований так, що майже всі кімнати виходили на Дніпро. У ньому розмістилися і дві музейні кімнати з матеріалами про життя та творчий шлях поета, бібліотека, кінолекційна зала (на цьому місці зараз турбаза «Канів»). У 1939 році, до 125-річчя від дня народження поета було впорядковано та капітально укріплено могилу поета, над склепінням покладено залізобетонне покриття. На залізобетонній поверхні могили встановлено гранітну надгробну плиту з написом та збудовано величний бронзовий монумент поетові, автором якого є Матвій Манізер (прим. GX – його ім’я носить ода з вулиць м. Харків), а архітектором – Євген Левінсон. Тоді ж було відкрито і музей Шевченка, збудований за проектом Василя Кричевського та архітектора Петра Костирка. Такий вигляд могила має й тепер: двоярусний насип заввишки 6,5 м, увінчаний лабрадоритовим постаментом заввишки 7,5 м, на ньому височить 3,5-метрова бронзова фігура Шевченка.

В 1961 році 9 липня пам’ятник Великому Кобзарю Тарасу Шевченку було відкрито у канадському Вінніпезі.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ, відкриті джерела