Перейти до основного вмісту

Позначка: ХНАТОБ

9 лютого Харків згадує відомого земляка (фото, відео)

Пам’ятаємо! 9 лютого 2018 року, на 72-му році пішов із життя Народний артист України Микола Коваль. Незважаючи на снігопад того дня, сотні харків’ян прийшли віддати шану великому землякові.

Прощання з Миколою Петровичем відбулося 11 лютого 2018 року у фойє великої зали ХНАТОБу.Попрощатися з артистом прийшли його близькі, колеги, друзі. студенти та сотні шанувальників його творчості.

Слова молитви, сльози, спогади, а очі Миколи Петровича дивилися на всіх з світлин на стінах, прощаючись.

Ніхто з присутніх ще до кінця не усвідомив, що ця сильна і напрочуд талановита людина пішла в інший світ, що його могутній баритон більше не почують наживо зі сцени.

Але творчість Миколи Петровича залишиться у пам’яті всіх, хто цінував його талант та Божий дар.

Вінки, яскраві квіти на снігу та останній погляд на ХНАТОБ – ім’я Миколи Коваля назавжди залишиться на вустах його земляків.

Світла пам’ять великому харків’янину!

Довідка.

Уродженець Сумської області (09.05.1946, с. Верхосулка) Микола Коваль закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського за класом професора О. А. Костюка 1975-го, потім став солістом та провідним майстром сцени ХНАТОБу, а 1999 року отримав звання Народного артиста України.

43 роки він віддав службі в СХІД ОПЕРА. Його чудовий потужний баритон звучав на сцені ХНАТОБу більш ніж у 30 оперних постановках. Серед проспіваних ним партій – Амонасро, Яго, Тоніо, Ріголетто, Ескамільйо, Скарпіа, Борис Годунов («Борис Годунов» М. Мусоргського, цією роллю у 2016-му артист відзначив своє 70-річчя та 40-річчя творчої діяльності),, Шельменко, Жорж Жермон…

Йому аплодували в тетрах Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів.
Характерним було й те, що артист вмів настільки глибоко втілитися в образ, зробити свого героя таким рельєфним і переконливим, ніби він сам повністю розчинявся у житті персонажа. І глядачі були щиро вражені роботами Миколи Коваля, вони сміялися і плакали на виставах видатного майстра.

Прекрасно виконував Микола Коваль й популярні твори українських композиторів, народні пісні. Окрім виступів на сцені Микола Петрович викладав у Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського. Професор кафедри сольного співу, він допоміг творчому становленню багатьох молодих виконавців. Чимало з них виступали і виступають на сцені СХІД ОПЕРА.

«Повноцінної заміни у трупі цього артиста не було, і поки що немає, – написали того сумного дня його колеги на сторінці театру у фейсбуці. – Він був справжнім продовжувачем традицій корифеїв харківської сцени, улюбленцем публіки. А ще простим і легким у спілкуванні, важливим у творчості та житті. Не віриться, що ми більше не побачимо його на харківських підмостках, наживо не почуємо його мужній, соковитий баритон».

Світла пам’ять прекрасній та талановитій людині!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GХ, ХНАТОБ

Харківські митці готують концерт у дарунок до однієї з найважливіших подій в історії України (фото, відео, доповнено)

Сьогодні, 22 січня, незламні артисти Харків опера готують дарунок місту-герою Харкову до Дня Соборності України.

В програмі заходу: М.Лисенко – квертюра до опери «Тарас Бульба»; Гімн України у виконанні хору театру та хвилина мовчання; Гулак-Артемовський – молитва Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм» (О. Коноров, хор); С.Гулак-Артемовський – «Ой летіла горлиця» (хор, балет); А.Кос-Анатольський – «Ой піду я межи гори» (Ю. Антонова); українські народні пісні “Ой ти дівчина з горіха зерня” (Ю. Кудрявцев), “Ой я знаю що гріх маю” (Ю. Піскун), «Чорнявая Іванка» (С. Леденьов); А.Кос-Анатольський – «Два потоки з Чорногори» (А. Мишкакова); К. Думитрашка – «Чорнії брови» (В. Козлов); українська народна пісня «Глибока кирниця» (Т. Гармаш); О. Пономарьов – «Варто чи ні» (В. Манченко); українська народна пісня «На вулиці скрипка грає» (Ю.Форсюк, Н. Бабарук(скрипка)); П.Солодуха – «Біля тополі» (А. Слободянюк, В. Манченко, С. Леденьов); А. Кузьменко – «Сам собі Україна» (В.Козлов, О.Золотаренко); українська народна пісня пісня «Їхав козак за Дунай»; А.Хачатурян – гопак з балету «Гаяне» (виконують артисти балету); О.Пономарьов – «Заспємо пісню за Україну”
(О.Золотаренко, соліти, хор).

Сльози на очах, тремтіння у руках, стук серця в унісон, оплески і слова подяки глядача…
Колектив Харків опера привітав місто і Україну із Днем Соборності України!
Хвилина мовчання за загиблими, слова подяки захисникам і Гімн України, так розпочався концерт.
А ось наостанок, вони «Заспівали пісню за Україну” (О. Пономарьов)…
Це був надчуттєвий виступ улюблених зірок: заслужених артистів України Юлії Піскун, Алли Мишакової, Тамари Гармаш, Володимира Козлова; лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Антонової, Олександра Золотаренка, Юлії Форсюк, Олексія Конорова, Віталія Манченка; дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрія Кудрявцева і Андрій Слободянюк, а ще чарівної скрипальки Наталії Бабарук, неймовірних хору, оркестру та балету театру. Багато цікавого про кожен твір, що лунав, і слова вітання й підтримки зі сцени озвучив ведучий заходу – Олексій Грідасов.

Окремі оплески зал подарував юній україночці – цього року на сцені у фіналі  із яскравою харківською зіркою і люблячою мамою Юлією Антоновою піднялася її донечка, в минулому артистка на свято співала із сином.

А ось у 2023 році чуттєвий концерт ще й побачили мільйони глядачів у Америці…

Задля вдячного глядача співали: дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (сопрано), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (сопрано), дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна (сопрано), заслужений артист України Євген Лисицький (баритон), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор) та ведуча скрипка Віра Литовченко.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, Харків опера, ХНАТОБ

“Душа оркестру” має власне свято: харківські музиканти своєю грою підтримують земляків (фото, відео)

Сьогодні Міжнародний день віолончелі (International Cello Day) або День віолончеліста – неофіційне свято музикантів-віолончелістів та любителів музики, яке щороку відзначають 29 грудня.
А ви знали? Віолончель називають “душею оркестру” через її глибокий, насичений звук, здатний виражати широкий спектр емоцій. Віолончель має широкі виразні можливості та багату техніку виконання, тому використовується і як сольний інструмент, і водночас є обов’язковим учасником симфонічного оркестру та струнного ансамблю. Вважається, що її присутність потрібна, коли потрібно підкреслити трагічність або ліричність моменту.

Журналісти GX неодноразово згадував харківських професійних музикантів-віолончелістів (Ігор Єременко, Юлія Челишева, Олексій Шадрін, Гліб Толмачов та інші), які й сьогодні відзначають Міжнародний день віолончелі!


До речі, маємо маленький уривочок із святкового концерту за участю віолончелісток ХНАТОБ до дня святого Миколая.

А ще ця дата – чудовий привід пригадати цьогорічний виступ двох талановитих музикантів Харків опера – Ігор Єременко (віолончель) та Максим Чуб (фортепіано) підготували чуттєвий виступ DUO AETERNA.

В програмі концерту лунали: Соната для віолончелі A dur у 4 частинах (С. Франк); “Місячне сяйво” (К. Дебюсі); Соната для віолончелі та фортепіано у 3-х частинах (К. Дебюсі); “Угорська рапсодія” (Д. Попер); “Пряля” (М. Лисенко); Салют коханню (Е. Елгар).

Довідка.
Віолончель (італ. violoncello, скор. cello) – це струнний смичковий музичний інструмент басового та тенорового регістру, схожої будови, що скрипка або альт, проте значно більших розмірів. Віолончель тримають над руках, а ставлять вертикально. Цей музичний інструмент відомий із першої половини ХVІ століття.
Віолончель має широкі виразні можливості та багату техніку виконання, тому використовується і як сольний інструмент, і водночас є обов’язковим учасником симфонічного оркестру та струнного ансамблю. Вважається, що її присутність потрібна, коли потрібно підкреслити трагічність або ліричність моменту. Це дуже вміло втілю на сцені провідний соліст оркестру СХІД ОПЕРА  Ігор Єременко.

Історія фортепіано та його виконавців багата і різноманітна.

Сучасні класичні піаністи можуть зосередитися на виконанні, записі та викладанні, в той час як їхні колеги у ХІХ столітті також були відомі як композитори та транскриптори. Такі майстри, як Моцарт, Бетховен і Шопен пам’ятають за їхню подвійну роль композиторів і піаністів, тоді як джазові піаністи, такі як Дюк Еллінгтон і Телоніус Монк, прославилися своїми імпровізаційними навичками.
Фортепіано, винайдене Бартоломео Крістофорі у 1700 році, протягом століть зазнало значних трансформацій. Він став центральним інструментом у західній музиці, здатним відтворювати широкий спектр стилів та виразів. Подорож фортепіано позначена такими віхами, як вихід у 2002 році фільму “Піаніст”, що розповідає про життя польсько-єврейського піаніста і композитора Владислава Шпільмана під час Голокосту.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ФОРТЕПІАНО
Піаніно, виготовлені до 1970-х років, часто мали клавіші з чорного дерева та слонової кістки, на відміну від сучасних пластикових.
Струни піаніно можуть витримувати величезне напруження, що сприяє його потужному звучанню.
88-клавішний рояль охоплює сім октав, пропонуючи ширший діапазон, ніж багато інших інструментів.
Педалі піаніно необхідні для зміни тембру та артикуляції інструмента.
Нові піаніно потребують частого налаштування для збереження якості звучання.
Колектив Харків опера цінує молодого, але дуже талановитого концертмейстера – Максима Чуба. Його пальці пурхають по чорно-білих клавішах – єднаючи голоси  музику в дивовижну казку.

Ще цікавий факт.

Датою для цього музичного свята обрано день народження видатного каталонського віолончеліста, диригента, композитора та музично-громадського діяча Пабло Казальса (Пау Касальс, 1876-1973). Він вважається одним із найкращих віолончелістів усіх часів і першим популяризатором віолончелі як сольного інструменту. Вже до чотирьох років він під керівництвом батька почав грати на скрипці, фортепіано та флейті. Віолончель він освоїв під час навчання у музичній школі Барселони. Казальс став всесвітньо відомим музикантом на початку 20-го століття, коли почав гастролювати Європою, а потім і в багатьох країнах світу, де він виступав як соліст і в ансамблі з С. Рахманіновим, А. Зілоті, А. Гольденвейзером.
Сама віолончель (італ. violoncello, скор. cello) – це струнний смичковий музичний інструмент басового та тенорового регістру, схожої будови, що скрипка або альт, проте значно більших розмірів. Віолончель тримають над руках, а ставлять вертикально. Цей музичний інструмент відомий із першої половини 16 століття.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

У Святвечір Харків вітав зірок із подвійним святом: кожного разу, коли народжується дитина, це – Різдво

Дві яскраві зірки Харків опера, Микита та Ганна Маринчак, чиї серця і душі об’єднала любов, подарували світу напередодні Різдва нове життя.

Маленька донечка у подружжя з’явилася у Святвечір! Це маленьке диво!
Адже кажуть, кожного разу, коли народжується дитина, це – Різдво. Кожного разу, коли ми дивимось на когось очима серця, це – Різдво, бо любов, справедливість, надія і ніжність народжуються. Ісус народжується … в серці…

“Із подвійним святом!” – колектив новинного порталу GX приєднується до сотен слів вітань.

Чуттєвими фотоспогадами і теплими словами привітав колег й колектив Харків опера.

“Від щирого серця вітаємо наших провідних солістів із цим чудовим і хвилюючим моментом. Попри вибухи, звуки сирен і щоденні випробування, життя перемагає смерть, надія — страх, а кохання — темряву. У цей непростий час світ став світлішим, адже ще однією українкою стало більше”, – підкреслили в ХНАТОБ.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ

Готуємося разом до Різдва: традиції Святвечора та цікаві колядки та щедрівки

Напередодні Різдва, 24 грудня, з першою зіркою родини збираються за столом на Святий Вечір.
На столі на Святий Вечір мають бути 12 пісних страв, головні з яких – кутя та узвар, а також борщ з вушками, вареники, голубці, риба, гриби та капуста, що символізують достаток, пам’ять про предків та благодать. Важливо, щоб страви були пісними, а за стіл вся родина сідає лише з появою першої зірки, починаючи трапезу з куті.
Обов’язкові страви:
Кутя: Головна страва, символ добробуту й вічного життя (пшениця/рис/ячмінь, мак, мед, горіхи, родзинки).
Узвар: Напій із сухофруктів, символ життя, що дарує Бог.
Борщ з вушками: Пісний борщ, часто з грибною підливкою.
Вареники: З картоплею, капустою, вишнями – символ достатку.
Голубці: З гречкою та грибами, символ єдності.
Риба: Смажена, заливна (символ Христа).
Гриби: Мариновані чи тушковані (символ двох природ Ісуса).
Капуста: Тушкована (символ простоти й єдності).
Квасоля: Страва з квасолі (символ Божої весни).
Пампушки: З часником або маковою начинкою, символ святих.
Часник: Символ очищення від гріхів, кладуть по кутах столу.
Пиріжки/Коржі: Символ здоров’я та щастя.

А ще на свята в колядках та щедрівках ми прославляємо прихід у світ нашого Спасителя, в них зичимо добра і миру господарям, які відчинили двері своїх осель, і головне – свої серця для світла Господньої любові.

Лунають колядки і щедрівки зі свята Різдва і протягом усіх різдвяно-новорічних свят: і на Святвечір, і на Різдво, і на Маланку, і на Василя, і на Йордан – і аж до Стрітення, що відзначається на 40-й день від свята Різдва Христового.

Тож нехай від хати до хати, від серця до серця коляда лунає, а Бог з Небес всіх нас благословляє!

Колектив ХДНБ ім. В.Г.Короленка 2024 року підготував цікаву підбірку до Різдва. Давайте разом згадаємо традиції наших предків.

А ще надихнемося віршем та колядками зі сторінки ігумена Саватія Собко.

“Навшпиньках, тихенько… сніжинки кружляють…
Немов хороводи ведуть в ліхтарях…
Довкола колядки дитячі лунають!
І славимо Господа ми в молитвАх!
В будинках – ялинки… у храмах – молитви,
Яскраво вже сяють вогнями зірки…
Молімося, друзі, сьогодні невпинно…
І мовчки запалимо в церквах свічки…
Подякуєм Богу за рік, що минає…
За радість, за мудрість, за віру в дива…
За силу, за мужність, за те, що єднає…
Сьогодні величне нас Свято Різдва…
За воїнів тих, що в окопах сьогодні…
Так мужньо боронять країну від зла…
За те, що було, і за те, що ще буде…
Згадаємо тих, кого з нами нема…
І щиро в молитві подякуєм Богу…
За віру і щастя, за Свято Різдва…
Молімося, друзі, що маємо знову…
Можливість повірити щиро в дива…” – Ірина Долина.
А ще згадаємо тиж, кого на це Різдво вже немає з нами, але вони назавжди залишилися в нашому серці.
“Горить свіча і тане віск,
Болюча рана серце крає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає.
Здається, вчора те було –
Святе Різдво і милі будні,
Та лише споминів тепло
Вертає в роки незабутні.
У вічність рідні відійшли
І десь на Небі спочивають,
Втішають райські їх сади,
Їм янголи пісень співають.
Та пам’ять свято береже
Їх світлий образ, за журбою,
І серце щире, золоте,
Що відгоріло вмить свічою.
Коли в благословенні дні,
Збере сім’ю Різдво Христове,
Свічу запалим на столі
І їх пом’янем добрим словом.
Горить свіча, сльозою віск,
В душі скорботно застигає,
Коли ми згадуємо тих,
Кого із нами вже немає…” – Анатолій Лазаренко
“І хлопці, і дівчата, і дорослі, і малі – абсолютно всі можуть славити величну подію народження нашого Спасителя, вітати одне одного та бажати миру і добробуту сім‘ям та родинам. Хіба для цього можуть бути якісь заборони? Усілякі обмеження щодо цього (на кшталт «комусь можна колядувати чи щедрувати, а комусь ні», «можна лише в конкретну дату», «хлопчики мають увійти в дім першими» і тому подібне) – лише забобони, результат незнання чи помилкової віри”, – наголошує ігумен Собко.

Нагадаємо, на Різдво усіх чекає сюрприз від колективу, який напередодні за фільмували артисти хору СХІД ОПЕРА (докладніше в новині GX).

Цей чуттєвий захід став відеопривітанням від ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА до Різдва.

До того ж знову в Харкові улюблена різдвяна музика в концертній програмі “Щедрик”о 18.00 26 та 28 грудня. Пригадаємо, як це було у минулі роки.

А ще ХНАТОБ саме 24 грудня лунатимуть “Мелодії рідного краю”.

Фото та матеріал: ігумен Собко, ХДНБ ім. В.Г.Короленка

Музика легендарного українця лунає світом і щороку підтримує харківців (фото, відео)

Пам’ятаємо! 13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як Carol of the Bells.

5 жовтня 1921 року «Щедрик» Леонтовича вперше презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Виконала Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця.

А ось так він лунає у виконанні хору СХІД ОПЕРА.

Нагадаємо, 6 грудня, в ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА знову лунала найулюбленіша святкова програма харків’ян до зимових свят – “Щедрик”  (як і минулі роки – докладніше за посиланням).

А вже 10 грудня відкрилася головна ялинка міста у Харківському метрополітені на станції метро «Університет», а на «Історичному музеї»  (й 12 на станції метро «Університет») відбулися перші концерти “Щедрик” від колективу Харків опера в рамках зимових заходів марафону «Разом до Перемоги».

Традиційно концерт відкривав веселий і дотепний Грінч (Олег Кононов), якого вже за ці роки встигли полюбити харківці і гості міста.

Оплесками та посмішками глядач зустрічав улюблених зірок: заслужених артистів України Олену Старікову, Аллу Мишакову, Євгенія Лисицького, лауреатів міжнародних конкурсів Юлію Антонову, Олександра Золотаренко, Юлію Форсюк, дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрій Кудрявцев і Андрій Панчишко.

В програмі святкового виступу лунали:

1. Справжній Гімн Різдва “Joy to the world”, написаний в 1719 році Ісааком Уоттсом виконали О. Золотаренко, О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова та А. Панчишко;

2. А. Уорелла – “We wish you a merry Christmas” (О. Старікова, Ю. Форсюк, О. Золотаренко);

3. І. Штраус – Чардаш из опери «Лицар Посман» (артисти балету);

4. Ф. Грубер – «Silent night» (А. Мишакова);

5. Ірвінг Берлін – “White Christmas” (Є. Лисицький);

6. Е. Хокінс – “O happy day” (Ю. Форсюк, А. Мишакова, О. Старікова, О. Золотаренко, А. Панчишко);

7. Дж. Стайн – “Let it snow” (Ю. Кудрявцев);

8. Ч. Вуд – «Ding Dong! Merrily on high» (Ю. Антонова);

9. Бобби Хелмс «Jingle bells rock» (С.Леденьов, А.Панчишко);

10. Л. Коен – “Halleluja” (О. Старікова, Ю. Форсюк, Ю. Антонова, О. Золотаренко, С. Леденьов, А. Панчишко);

11. Х. Фелісіано – «Feliz Nаvidad» (С. Лєдєньов);

12. К. Андерсен – “На санчатах” (артисти балету);

13. Дж. П’єрпонт – “Jingle bells” (О. Старікова, О. Золотаренко, балет);

14. М.Леонтович – «Carol of the Bells» (Щедрик) (всі солісти, балет);

15. Б. Андерссон – “Happy New Year” (всі солісти, балет);

Відео з виступами артистів на фейсбук-сторінці GX набрали тисячі переглядів (докладніше в новині GX за посиланням).

До речі, артисти даруватимуть святкову атмосферу ще й 17 грудня на «Історичному музеї», а 19 грудня на станції метро «Університет».

А ще 13 грудня світ відзначає Міжнародний день скрипки. Кажуть, скрипка – «королева» оркестру!
Поєднуючи історію “Щедрика” та свято скрипки, згадаємо, як в 2024 році артисти ХНАТОБ флешмобом відкривали святковий концерт. І саме скрипка розпочала грати (соло на скрипці – Наталія Бабарук).

Кожний виступ – це свято…

До речі, вже 12 грудня ХНАТОБ дивував ніжністю рухів і музикою «Шопеніани».
У центрі постановки — образ Жінки, яка поєднує тендітність і внутрішню силу, гармонію класики та сучасності.

Докладніше про події на сцені Харків опера в афіші грудня.

Наостанок пригадаємо, що у 2022 році у німецькому місті Єна до Дня святого Миколая лунав український “Щедрик” Миколи Леонтовича.. А саме у Церкві миру (Friedenskirche) німецький хор випускників місцевої гімназії Отто Шотта (Otto-Schott-Chor) співав різдвяний гімн в оригіналі.  Українців цей виступ зворушив буквально до сліз.

Докладніше про подію в новині GX.

Довідка

Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича,  українського композитора і хорового диригента, прозвучав на Різдво у грудні 1916 року у Києві. Її виконав хор Київського університету, де працював композитор. Свою композицію він створив на основі дохристиянської пісні “Щедрик, щедрик, щедрівочка…”, яку українці співали на Новий рік, який за давнім календарем наставав навесні.  Понад 10 років Леонтович аранжував твір до його першого виконання.

У 1919 році диригент Олександр Кошиць узяв “Щедрика” до репертуару Української республіканської капели для світового турне, яке тривало до лютого 1924 року.  Український музичний колектив мав прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Ініціатором такого проекту був голова Директорії УНР, головнокомандувачем Української республіканської армії Симон Петлюра.

Лист МЗС УНР до іноземних представництв України в світі з проханням сприяння

Українській Республіканській Капелі за кордоном, 23 березня 1919 року

Концертна афіша Української Республіканської Капели: турне Європою та Америкою.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів

Прем’єрний концерт відбувся 11 травня 1919 року у Національному театрі Праги.

Протягом п’яти років  світового турне Українська республіканська капела дала концерти в 17-ти країнах світу. “Щедрик” лунав у кращих концертних залах Чехословаччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Іспанії, США, Мексики, Бразилії, Аргентини, Уругваю, Куби та Канади. У Західній Європі “Щедрик” став своєрідною візитівкою України.

“Виступи капели охопили у цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. Усього було дано понад 600 концертів”, – стверджує наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського Тіна Пересунько.

За її даними, в англомовній версії “Щедрик” уперше прозвучав у березні 1936 року в Нью-Йорку в «Madison Square Garden» під час американського з’їзду вчителів музики. Його виконав хор, диригентом якого був американець українського походження Пітер Вільховський. Саме він і написав англомовний текст до української колядки, перетворивши її на американську «Carol of the Bells» (Колядка дзвонів). 21 листопада 1936 року Вільховський зареєстрував відповідний патент у компанії «Carl Fisher».

“Відтоді український “Щедрик” поволі втрачає статус українського. Хоча, аналізуючи американську пресу наступних десятиліть, можна сказати, що впродовж 40-60-х років авторство музики Миколи Леонтовича переважно зазначалося під час виконання чи запису «Carol of the Bells». Далі воно втрачалось, аж поки пісня не стала просто американською колядкою “Carol of the Bells”,-  зауважує Тіна Пересунько й додає, що загадка популярності цього твору – в його простоті, універсальності та витонченій досконалості. Вона називає його справжнім мистецьким, культурним, комунікаційним феноменом, який варто досліджувати і розвивати.

Раніше, до війни “GX”, розповідав про дитячий хор Харківського спеціального навчально-виховного комплексу ім. В.Г. Короленка, у репертуарі якого – “Щедрик” Миколи Леонтовича.

 

 

Фото, відео та матеріал: ХАТМК, GX, Наталія Бойченко, Галина Половик, відкриті джерела

У Харкові згадують рекорд минулих років (фото, відео)

6 грудня одне з найбільш душевних свят року — православний і католицький світ відзначає День святого Миколая Чудотворця, який вважається покровителем дітей, закоханих пар, мандрівників, солдатів, купців, моряків, торговців та автомобілістів. Крім того, Святитель є і захисником людей, яких незаслужено покарали.

Символічно, з 2023 року святий Миколай приходить в Україну саме 6 грудня, у День Збройних Сил України!

В святковий день, 6 грудня, попри війну у сховищах Харкова лунали святковівиступи, а сам Харків дивував своєю красою.

Нагадаємо, у 2019 році в Харкові було встановлено рекорд — на площі Свободи одночасно з 35 локаціями в Україні та інших країнах було виконано колядку «Нова радість стала».

До речі, наше місто багато років поспіль зустрічало свята фестивалями вертепів. Місцем зустрічі багаторазово був ХНАТОБ, колектив якого приєднувався до святкового дійства.

А ще колядки лунали не тільки в Харкові, а й в колисці видатного письменника України Гоголя.

 Віримо! Святий Миколай попіклується і з нашими дітьми, і з захисниками! Доброго вечора! Мирного Свята!

До речі, українські митці створили сучасну щедрівку під виття сирен…

Разом ми сильні! Україна Переможе!

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Роковини розгону мирної демонстрації: Харків у центрі подій (фото, відео)

Цей спогад про прем’єру чуттєвої вистави Євгена Лавренчука «…І всі-всі-всі» (Maidanstory) на новинному порталі GX зберегли саме до цієї дати… Адже саме 30 листопада назавжди залишиться вирішальною у календарі боротьби України за Свободу і Гідність.

“О четвертій ночі 30 листопада 2013 року Євромайдан почав перетворюватися на Революцію Гідності”, – кажуть у Національному музеї Революції Гідності.

Силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві переріс у протистояння нації. Того дня понад 79 людей отримали травми, троє – зникли безвісти. А вже 1 грудня дня сотні тисяч людей вийшли підтримати мітингарів і домогтися покарання винних у кривавому розгоні Майдану.

Мітинги учасників Революції Гідності пройшли по всій Україні. До протестів долучилися у Харкові, Львові, Тернополі, Дніпрі, Вінниці, Донецьку, Луганську, Одесі, Миколаєві, Криму та всіх інших містах України. Місяці протистояння… А 18 лютого 2014 року вже були перші вбиті на Майдані у Києві… За офіційними даними, Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності та активістів Майдану. Найбільше – 48 – загинуло 20 лютого 2014 року в Києві, 54 – впродовж зими 2013–2014 років, ще 5 активістів Майдану загинули навесні 2014 року, з початком російської агресії на сході України. Наразі життя тисяч українців забрала повномасштабна війна… їх вбила росія…

Серед загиблих Героїв Небесної Сотні є й харків’яни – Євген Котляр, Владислав Зубенко та Юрій Паращук.

Доля відважних Героїв Майдану змінила суспільну свідомість українців. Багато хто переосмислив важливість істинних цінностей: права на самовизначення, гідність, свободу, суверенність держави, демократію, європейський вибір.

Ми продовжуємо виборювати право жити у вільній країні, мати свій власний дім, свободу, безпечне майбутнє. Але ми повинні пам’ятати – наразі нам треба бути голосами тих, хто поліг.

“Голос Майдану вперше лунав у Харкові!” – наголосив режисер Maidanstory Євген Лавренчук. І розповів подробиці про створення вистави, премє’ра якої відбулася саме в Харкові – 20 та 21 вересня.

“Ми виграли тоді! Ми виграємо і зараз!” – луною відповів йому Народний артист України Євген Нищук.

“Для мене і багатьох у залі – це особисте… В ті часи Харків рятував Україну, був епіцентром подій! Хтозна, що з нами було б зараз, як би харківці не стали на захист Свободи!”, – додав артист-активіст Майдану.

“За що стояв Майдан!” – розповів координатор харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

Адже Майдан – це люди, це дух, це Космос, це портал у майбутнє… Отож бо до 10-ї річниці Революції Гідності колектив Kharkiv Music Fest за підтримки Фонду громади Харкова «Толока», УКФ, ХНАТОБ / СХІД OPERA, Харківської обласної філармонії та здобувачів ХНУМ ім. І. П. Котляревського створили виставу про біль і свободу України водночас…

Майдан для українців – історія про біль і свободу водночас. Революція Гідності назавжди розділила життя Незалежної України на «до» і «після». Відчуття соборності та єдності, енергія дієвості, яка живить наше суспільство й дотепер. Тривожний передзвін дзвонів київського Михайлівського собору, який вже у 2013 році закликав суспільство боротись за правду. Передзвін, відгомін якого, ми чуємо й сьогодні.
Роздуми над сумною датою – 10-ми роковинами Майдану – спонукають нас до переоцінки суспільно-політичних наслідків Євромайдану та його зв’язку з новітніми геополітичними реаліями. Темі Майдану присвячено багато культурних та мистецьких проєктів. Однак ще не було реалізовано подібного кроссекторальногопроєкту, у якому пов’язані театральне і музичне мистецтво, література, публіцистика та документальний театр.

До 10 річниці початку Євромайдану та Революції Гідності: чуттєві уривки вистави “І всі, всі, всі…”Майдан назавжди залишиться в пам’яті народу України і світу – окремими фрагментами і суцільним емоційним фоном тривоги і усвідомлення, що тут і зараз твориться історія. А на сцені знову були ті криваві події, в гущині яких прості люди, у яких окрім зброї були мрії і душі. І ті з них, хто склав голову за Сободу, і з неба наразі допомогають нам. Ми віримо, не може вічно тривати облога – єдиний наш вихід – це Перемога!

Вистава «…І всі-всі-всі» (Maidanstory) – унікальний приклад такого концептуального поєднання, адже проєктMaidanStory покликаний укріпити в нашій свідомості ідею цінності Революції Гідності; закликає протидії російській відкритій та прихованій пропаганді у відношенні подій Євромайдану та підтримує культурно-мистецьке життя у прифронтовому Харкові.
Музичну частину вистави складає хорова кантата «Майдан 2014» українського сучасного класика, композитора Валентина Сильвестрова. Твір написаний в пам’ять про Небесну сотню. В 15-и номерах для хору a cappella та солістів композитор втілив власні переживання подій Революції Гідності, а також спостереження за змінами в українському суспільстві цього періоду.«Майдан 2014»є віддзеркаленням тих подій, рефлексією та пророцтвом митця, поглядом геніального композитора у майбутнє. Тому кожна його інтерпретація відображає свій час й формує нову оптику для свого покоління.

Літературну основу вистави складають ескізи п’єси відомого українського письменника, поета, драматурга Олександра Ірванця «І всі, всі, всі про Майдан», а публіцистичну – задокументовані спогади, свідчення, інтерв’ю учасників протестних акцій 2014 року. Це дослідження глибоких екзистенційних процесів, які відбувалися в українському суспільстві під час Революції гідності.

Політичні події Майдану стали каталізатором, який пробудив в нас нестримний порив до свободи. Ця пасіонарна енергія, на перший погляд, здається несумісною з прозорою музикою Сильвестрова. Однак саме в театрі ці протиріччя та парадокси знаходять гармонію, народжуючи нову, багатогранну реальність.

Окрема увага у виставі приділяється декораціям, у яких відбувається дійство. Важливий сценографічний елемент вистави – відтворення мосту на вул. Інститутській у Києві, який виступатиме символом не тільки трагічних подій Майдану, а й символом єднання простору і часі. Не забули творці вистави й ще одного учасника Майдану: глядач побачить його макет над сценою: «Майданівське піаніно», як символ нескореності і мистецтва.

Автор ідеї, сценарію та режисер проєкту – Євген Лавренчук, знакова фігура у сучасній режисурі. «Ми не хочемо слідувати загальним трендам – ми хочемо їх створювати!» –говорить режисер в одному з інтерв’ю й успішно втілює цей слоган у життя.

Місце прем’єри проєкту обрано не випадково: саме у Харкові розпочався перший Майдан – 19 листопада 2013 року, за два дні до київського: він відбувся на центральній площі міста – площі Свободи.

І саме про це, у фіналі вистави, ще раз нагадав герой Майдану – народний артист України Євген Нищук: “Саме з міста героя Харкова почалсь історія Революції Гідності!”

Цей факт і те, що Харків одним з перших дав відсіч російським агресорам й досі мужньо чинить цей опір, – має вкотре донести суспільству проукраїнський настрій містян. А також, завдяки появі на харківській сцені вистави «…І всі-всі-всі» (Maidanstory).

Харків наразі є прифронтовим містом, проте навіть під час війни у місті відбуваються резонансні культурні події, серед яких Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest, виставки, концерти, вистави і навіть підготовка до зимових свят для дітей.

Фінал вистави “І всі, всі, всі…”: сльози, овації, квіти, вдячність Героям.

Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Боже, Україну храни!

Більше фото з прем’єри вистави “І всі, всі, всі…” в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

У головних ролях: Народний артист України Євген Нищук, Римма Зюбіна.

Фестивальний хор: KharkivMusicFest (у складі артистів ХНАТОБ / СХІД OPERA, Харківської обласної філармонії, та здобувачів Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського).

Диригенти: Олексій Фартушка, Тетяна Герасимчук

Солісти: Анастасія Каневська, Катерина Соболєва, Кирило Тищенко, Андрій Панчишко

Також ролі виконують:
 Христина Біла, Вікторія Марус, Артем Любутін, Валерій Ланецький, Олексій Дубінін, Сергій Смеречук, Олексій Гридасов.

Довідка. 
Євген Нищук – український актор театру, кіно та дубляжу, Народний артист України (2015), генеральний директор- художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, колишній міністр культури України. Актор зробив внесок у Міжнародне визнання країнами світу Голодомору в Україні, як злочину перед людством, об’їхавши з мистецьким проєктом «Панахида по Голодомору» країнами Європи — Ізраїль, Голландія, Велика Британія, Чехія, Словаччина, Польща, Франція, за що був нагороджений подякою Президента та Міністерства культури та туризму України. Під час Помаранчевої революції його дехто називав «голосом Майдану» оскільки Євген Нищук був рупором Помаранчевого Майдану (2004). Він же став модератором на сцені Євромайдану 2013—2014 року.
Римма Зюбіна — українська актриса, телеведуча, громадська активістка. Зіграла більш ніж 50 ролей в театрі та 100 ролей в кіно та телефільмах. Володарка премії «Золота дзиґа» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016). Також за цю роль нагороджена спеціальною відзнакою на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі/Німеччина/2016 і на Міжнародному кінофестивалі «Кохання це безумство» в Варні/Болгарія/2017 за кращу жіночу роль. Дворазова лауреатка театральноі премії «Київська пектораль» (2004, 2008) «Найкраща актриса 2016—2019» рейтингу «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.За версією журналу «Фокус» 2017 року, увійшла до 100 найвпливовіших жінок України.
Євген Лавренчук – український театральний режисер, продюсер, менеджер, педагог. Лауреат Державної премії ім. Л. Курбаса, заслужений діяч культури Польщі (2013 р.), заслужений артист України (2021), старший викладач HNUM. Kotlyarevsky, в.о. директора-художнього керівника Театр Корифеїв. Здійснює постановки, а також веде активну педагогічну діяльність в Україні, Польщі, Німеччині, Литві та Ізраїлі.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, організаторів проєкту, відкриті джерела

В останній день осені митці підготували дітям яскраву казку: у серці міста знову лунатиме дитячий сміх

Митці Харків опера не припиняють підтримувати мешканців Харкова у наші буремні часи. Особливо казки потребують юні глядачі. Вже за два дні зима, але на останок, 30 листопада на усіх шанувальників опери чекає повчальна і весела казка – «Три мішки хитрощів».

Вже о 12.00 усі перенесуться до чарівного світу і у серці міста знову лунатиме дитячий сміх.

Українська опера-казка «Три мішки хитрощів» створена за мотивами твору Івана Франка.
У цій веселій та повчальній виставі переплітаються музика, гумор та народна мудрість.
Талановита команда митців на чолі з диригентом-постановником Юрієм Яковенком та режисером-сценографом Олексієм Дугіновим створила яскраве дійство, де хитра Лисиця, довірливий Осел, мудрий Дрозд та інші лісові мешканці з’являються на сцені у виконанні чудових артистів.
Ця вистава – чудова нагода для всієї родини поринути у світ казки, насолодитися оперним мистецтвом та отримати заряд позитивних емоцій!
У виставі беруть участь: заслужений артист України Володимир Козлов (Вовк), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк(Лисиця), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (Дрозд) , заслужений артист України Євгеній Лисицький (Осел), заслужена артистка України Алла Мишакова (Їжачиха), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (Їжак).

А вже взимку артисти готують ще багато сюрпризів (докладніше на афіші театру).

Музика, що лікує душі, лунатиме в Харкові до Дня пам’яті жертв голодоморів (фото)

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні національний пам’ятний день – День пам’яті жертв голодоморів.

До роковин митці Харкова кожного року готують концерти-реквієми.

Так колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА підготував одразу два чуттєві заходи, які відбудуться 23 листопада.
Вдень, 0 14.00, в музичному салоні  до Дня пам’яті жертв Голодомору лунатимуть слова «AVE MARIA».

В програмі:
1. Йоганн Себастьян Бах, Шарль Гуно – Ave Maria (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
2. Нуну Габунія – Ave Maria (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
3. Луїджі Люцці – Ave Maria (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
4. Джузеппе Верді – Ave Maria з опери «Отелло» (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
5. Мирослав Скорик – «Мелодія» (партія скрипки: Наталія Бабарук, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
6. Валерій Квасневський – “Молитва” (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
7. Алессандро Страделла – Pietà, Signore (виконує: Андрій Слободянюк – партія фортепіано – Тетяна Козлова);
8. П’єтро Масканьї – інтермецо з опери «Сільська честь» (виконує: заслужена артистка України Юлія Піскун, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
9. Томмазо Джордані – Caro mio ben (виконує: заслужений артист України Дмитро Маклюк, партія фортепіано – Анна Леонова);
10. Франц Шуберт – Ave Maria (виконує: Світлана Метлицька, партія фортепіано – Анна Леонова);
11. Франческо Дуранте – Vergine, tutto amore («Діво, сповнена любові») (виконує: заслужений артист України Євген Лисицький, партія фортепіано – Анна Леонова);
12. Франц Шуберт – Ach, was hatten wir empfunden («Ах, що тоді ми відчували») з кантати Stabat Mater (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв, партія фортепіано – Анна Леонова);
13. Франц Шуберт – дует Engel freuten sich der Wonne («Ангели тішилися блаженством») з кантати Stabat Mater
(виконують: лауреати міжнародних конкурсів – Роман Гордєєв та Юлія Антонова, партія фортепіано – Анна Леонова);
14. Джуліо Каччіні – Ave Maria (виконує: заслужена артистка України Алла Мишакова, партія скрипки: Наталія Бабарук, партія фортепіано – Тетяна Козлова).

До того ж о 16.00 на Лофт Сцені Харків Опера вшановує пам’ять жертв голодоморів в Україні одним із найзворушливіших шедеврів світової музики – «Реквіємом» Вольфганга Амадея Моцарта.

Меса прозвучить у виконанні симфонічного оркестру (диригент – Сергій Горкуша), хору та чотирьох солістів. Це останнє творіння композитора, яке він не встиг завершити – роботу доопрацював його учень за чернетками вчителя. «Реквієм» Ре мінор вражає неймовірною щирістю. Моцарт відкриває біль прощання з життям без традиційної церковної стриманості, з пристрасністю, що торкається найпотаємніших куточків душі.
У виконанні беруть участь: заслужені артисти України Олена Старікова, Тамара Гармаш, Алла Мишакова, лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Олексій Коноров, Роман Гордєєв та Юрій Кудрявцев.

ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ. РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА (якщо Ви плануєте прийти групою, то необхідно зареєструватися кожному!). Ми не присилаємо підтведження реєстрації. Якщо Ви заповнили реєстраційну форму і побачили на екрані повідомлення: “Відповідь записана” – це означає, що Ви вже зареструвалися. І ми на Вас дуже чакаємо!

Історична довідка (за матеріалами Хмельницького національного університету).
В четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.
Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими грунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.
За даними демографічної статистики 30-х рр. – прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932–1934 рр. 5 млн чоловік. Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з’ясовані… За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.
І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Але зараз Україна має власну державу та Збройні Сили України, підтримку світу – військову, фінансову та дипломатичну. Трагічні події та злочини сьогодення доводять: пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
росія намагалася знищити нас як націю. Для цього вони хотіли заморити нас голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. І у випадку зі злочинним керівництвом срср, і сьогоднішньої росії для приховування правди був запущений потужній пропагандистський рух.

У цей день запалимо свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.

Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / Харків опера


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.