Яскравим дарунком до Всесвітнього дня науки 10 листопада стало відкриття виставки фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (докладніше про проєкт в новині GX за посиланням). Попри дощову погоду в гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) зібралися допитливі харківці.
На урочистому відкритті заходу учений секретарь ННЦ «ХФТІ» Олександр Васильович Волобуєв розповів, як все починалось, його слова підхопили безпосередні виконавці яскравого проєкту.
Так Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир та Кєпова Дар’я з гордістю розповіли, як було втілено ідею і чим її вдосконалено.
Зокрема, на виставці, окрім кращих фоторобіт, була представлена віртуальна екскурсія, яка допоможе гостям заходу дізнатися більше цікавих фактів про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи. До того ж на виставці є інтерактивний стіл з усіма оцифрованими світлинами історії ХФТІ.
Як гостина господиня, директорка ХДНБ ім. В. Короленка Наталя Петренко привітала партнерів із святом і відкриттям, а ще запросила харківців неодмінно відвідати цікаву виставку у часи роботи незламної бібліотеки міста.
Підтртимати колег на виставку завітав співробітник науково-дослідної лабораторії електрофізичних матеріалів і технічних надпровідників Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” – Леонід Оніщенко. Наразі науковець захищає країну.
Більше фото з відкриття фотовиставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.
До речі, на дату відкриття виставки припадає й цікавий історичний факт, який теж пов’язаний з ХФТІ.
Саме 10 листопада в 2011 році у Харкові зняли фінальну сцену фільму «Дау».
Фільм про відомого фізика Лева Ландау почали знімати у Харкові ще 2008-го. Для зйомок «одягали» у декорації харківські вулиці. А мешканці міста брали участь у кастингах (зокрема ,й журналістка GX). До масовки потрапили сотні харків’ян.
Головною точкою зйомок була будівля відкритого басейну на території Харківської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо”. За ескізами художника картини Дениса Шибанова тут звели величезні декорації науково-дослідного інституту.
Картину змонтували та випустили через 10 років після закінчення зйомок, 2019-го. Окремі частини демонструвалися на 70 Берлінському кінофестивалі. Але у широкий прокат картина, виконана у арт-хаусному стилі, не потрапила.
Довідка. Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).
До речі, існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.
Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові. Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.
Однією з основних робіт Володимира Дяткова, екскурсовода музейного сектору та автора ретроколажів, є поєднння архівної світлини 1934 року ННЦ «ХФТІ» зробленої в Харкові, де Нобелівські лауреати Л. Ландау, П. Капиця та їх колеги разом на сходах УФТІ, з сучасними видами Старого майданчика.
Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки в 2024 році готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).
Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.
На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.
Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.
Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!
І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.
Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ. Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні. До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію. В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р. Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.
Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.
Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.
Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.
Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.
Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко
