Позначка: ХДНБ ім. В. Короленка

Війна не стала на заваді творчості: митець-захисник не припиняє ділитися своїм даром (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 16.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 16 листопада подарував читачам зустріч із митцем, який наразі боронить Україну (провулок Короленка, 18, у залі міського абонемента, кім. 20)

Усіх, хто любить поезію, кого зачаровує поетичне слово і спів, мав змогу долучитися до презентації збірки поезій Сашка Обрія «ПростеП».

Читачі не лише познайомилися з автором збірки майстром слова Сашком Обрієм, поринувши у дивовижний світ природи Побужжя, давнього українського Гарду, а ще й поспілкувалися з автором.
Поезії Сашка Обрія немовби виростають з найкращих традицій української естрадної класики. Сам поет пише на них пісні й знімає чудові кліпи.

Його нова збірка – на перший погляд, проста, а насправді дуже щемка, зворушлива книжка «про степ».

Довідка. Справжнє ім’я автора – Олександр Кучеренко. Він народився 20 травня 1991 року в місті Південноукраїнськ. Писати вірші почав у підлітковому віці, перші тексти з’явилися ще у восьмому класі. Юний поет перемагав у літературних конкурсах, публікувався в альманахах і журналах.
У 2015 році вийшла перша збірка віршів «Абетка юності».
Наразі в творчому доробку Сашка Обрія пʼять книжок.

Найсвіжіша – «ПростеП» – вийшла друком зовсім нещодавно. Збірка поєднує тексти з різних періодів творчості. Поезія Сашка Обрія охоплює широкий спектр тем.
З жовтня 2024 року Сашко Кучеренко служить у лавах Збройних Сил України, нині — боєць батальйону безпілотних систем «Мара» 66-ї окремої механізованої бригади. Він продовжує писати, коли є можливість.

Телефон для довідок: (096) 353-61-17 (Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Історичні події минулого і сьогодення 10 листопада переплелися на виставці у Харкові (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Яскравим дарунком до Всесвітнього дня науки 10 листопада стало відкриття виставки фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (докладніше про проєкт в новині GX за посиланням). Попри дощову погоду в гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) зібралися допитливі харківці.

На урочистому відкритті заходу учений секретарь ННЦ «ХФТІ» Олександр Васильович Волобуєв розповів, як все починалось, його слова підхопили безпосередні виконавці яскравого проєкту.
Так Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир та Кєпова Дар’я з гордістю розповіли, як було втілено ідею і чим її вдосконалено.

Зокрема, на виставці, окрім кращих фоторобіт, була представлена віртуальна екскурсія, яка допоможе гостям заходу дізнатися більше цікавих фактів про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи. До того ж на виставці є інтерактивний стіл з усіма оцифрованими світлинами історії ХФТІ.

Як гостина господиня, директорка ХДНБ ім. В. Короленка Наталя Петренко привітала партнерів із святом і відкриттям, а ще запросила харківців неодмінно відвідати цікаву виставку у часи роботи незламної бібліотеки міста.

Підтртимати колег на виставку завітав співробітник науково-дослідної лабораторії електрофізичних матеріалів і технічних надпровідників Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” – Леонід Оніщенко. Наразі науковець захищає країну.

Більше фото з відкриття фотовиставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на дату відкриття виставки припадає й цікавий історичний факт, який теж пов’язаний з ХФТІ.
Саме 10 листопада в 2011 році у Харкові зняли фінальну сцену фільму «Дау».
Фільм про відомого фізика Лева Ландау почали знімати у Харкові ще 2008-го. Для зйомок «одягали» у декорації харківські вулиці. А мешканці міста брали участь у кастингах (зокрема ,й журналістка GX). До масовки потрапили сотні харків’ян.
Головною точкою зйомок була будівля відкритого басейну на території Харківської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо”. За ескізами художника картини Дениса Шибанова тут звели величезні декорації науково-дослідного інституту.
Картину змонтували та випустили через 10 років після закінчення зйомок, 2019-го. Окремі частини демонструвалися на 70 Берлінському кінофестивалі. Але у широкий прокат картина, виконана у арт-хаусному стилі, не потрапила.

Довідка. Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).

До речі, існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Проєкт «УФТІ у ретроспективі», створений музейним сектором ННЦ «ХФТІ», став не лише яскравим прикладом поєднання науки та мистецтва у форматі science art, а й справжнім каталізатором нових фотоініціатив у Харкові. Саме з цієї виставки в Основ’янському районі розпочався цикл пізнавальних історичних екскурсій для молоді.

Однією з основних робіт Володимира Дяткова, екскурсовода музейного сектору та автора ретроколажів, є поєднння архівної світлини 1934 року ННЦ «ХФТІ» зробленої в Харкові, де Нобелівські лауреати Л. Ландау, П. Капиця та їх колеги разом на сходах УФТІ, з сучасними видами Старого майданчика.

Нагадаємо, журналістка GX до Дня науки в 2024 році готувала матеріал та теж доторкнулася до проєкту (новина з фото та відео на сторінках новинного порталу GX).

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ. Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні. До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію. В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р. Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

Діалог часу: унікальні світлини фотоархіву та сучасні фото ННЦ ХФТІ очима митця з Харкова (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 07.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Ще з 2021 року Володимир Дятков, як співробітник ННЦ ХФТІ, розпочав роботу над створенням унікальних світлин фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасних фото інституту. Митець безпосередньо втілював ідею з фотоколажами минулого і сьогодення. Виставки його фоторобіт вже неоднаразово збирали багатьох допитливих відвідувачів (докладніше в новині GX).

Отож бо у всіх охочих знову є можливість доторкнутися до історії Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ) на виставці фоторобіт – «Фοτοархιв УФТІ: Діалог часу» (Ufti – the highlight of the world science!).
В гостиному холі Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) 10 листопада о 14.00 Володимир запрошує усіх охочих на зустріч.

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

Довідка. На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

На харківців чекають нові пригоди у світі містики з Ігорем Мацкевичем (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 7 листопада о 13.00 запрошує усіх охочих на зустріч (провулок Короленка, 18, у залі міського абонемента, кім. 20) з Ігорем Мацкевичем, перекладачем книги Єжи Лімона, польського письменника, театрознавця, професора – англіста, засновника Гданського Шекспірівського театру «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя».

Якщо ви захоплюєтеся містично-пригодницькими романами, на вас чекає захоплююча оповідь.

На вас чекає цікава зустріч із дослідником і популяризатором польської літератури Ігорем Мацкевичем, який переклав філософську багато видань видатного польского письменника, шекспірознавця та засновника Гданського Шекспірівського театру Єжи Лімона.

Перформативне прочитання притчі здійснено у форматі музично-декламаційної вистави, поставленої акторами Харківського академічного драматичного театру імені Г. Ф. Квітки-Основʼяненка у грудні 2024 року.
Ігор Мацкевич – український перекладач, дослідник і популяризатор польської культури, автор перекладів творів польських письменників, зокрема романів Єжи Лімона «Молот для поетів, або Хроніка відрубаних голів», “Мюнхаузеніада”, «Кашубська Мадонна», виданих у Харкові у 2023-2025 роках.

Долучайтеся до події, що поєднує літературу, театр і філософію, аби разом подумати над тим, що означає жити вічно і залишатися людиною.

Телефон для довідок: (096) 353-61-17 (Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

Довідка. Автор перекладу – Ігор Мацкевич – випускник Національного університету імені Василя Каразіна.
Працював учителем української мови і літератури, викладачем у Національному педуніверситеті імені Григорія Сковороди, науковим співробітником Харківського літературного музею, працював як журналіст у газеті ” Вісті з України ” ( Київ), літературним редактором у газеті ” Моя Батьківщина.Моя Родина”.
Друкувався у харківській пресі та виданні міського товариства польської культури ” Полонія Харкова”

Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

На харківців чекає зустріч із фотохудожником

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка 24 жовтня о 15.00 запрошує усіх охочих на онлайн-зустріч із харківським письменником, фотохудожником і журналістом Леонідом Логвиненком, автором нової книги «Поклик срібного вовка».

У цій унікальній роботі поєднані фотографії й поезії, що розкривають усю глибину людських переживань, відображених у кожному образі та слові.
Автор створює гармонійний художній простір, де слово і фото взаємодоповнюють одне одного, поглиблюючи сприйняття кожного зображення та вірша.
Під час презентації ви зможете: почути розповідь автора про створення книги; дізнатися про особливості поєднання фотографії та поезії; поставити запитання та поспілкуватися з автором.

Вхід вільний! Не проґавте можливість зануритися в світ мистецтва та літератури разом із Леонідом Логвиненком.

Доєднатися до конференції в Zoom:
https://us05web.zoom.us/j/82863445616?pwd=2NiO2zMCy6t0ShpgwC4TbskPBbbMkH.1

Ідентифікатор конференції: 828 6344 5616
Код доступу: 111

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Вони плекають світ незламної душі Харкова: місце, де шанують книгу, святкує ювілей (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Під час війни бібліотека – це ковток “свіжого повітря” та мудрості, навіть під виття сирен. У часи, коли рашисти нищать наш національний спадок (музеї, театри, бібліотеки, ВНЗ, цілі міста і села…), дуже важливо зберегти надбання нашого народу.

Незламний Харків і усі, хто доторкнувся до їх світла, сьогодні вітають колектив однієї із найстаріших бібліотек України із ювілеєм. Саме 30 серпня Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка відзначає свій день народження – 195 років. Колектив новинного порталу GX приєднується до привітань і дарує новину незламним працівникам храму, де народжується та зберігається духовність!

Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний харків’янам.
Нагадаємо, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, під час обстрілів було пошкоджені близько 5000, до того колективом закладу було винесено близько 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли… Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.
Отож бо Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка і наразі залишається другою за обсягом фондів в Україні.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні.

В цей святковий день про минуле і сьогоднішній день книгозбірні «Громада. Груп» створила сюжет .

А колектив новинного порталу GX додає свої особисті спогади про кроки відновлення “Притулку мудрості” і його сучасне життя.

А ви знали? З даху бібліотеки можна побачити найвищій в Україні флагшток із синьо-жовтим прапором нашої країни.

Тут зустрічаються видатні харківці, які не бачилися роками, і дарують книги митці.

Тут розповідають історію рідного краю у картинах і роботах харківських майстрів, а ще з любов’ю дарують усмішки.

До речі, часи роботи, майже, не змінні.

А скільки видатних гостей вони до себе запрошували не злічити…

А ще це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув час після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, дах було відремонтовано. Докладніше в пості журналістки GX Наталії Бойченко, на фото та відео GX.

Руками колективів бібліотек у різних куточках країні, зокрема Харкова і Харківщини, врятовано багато книг і цінних експонатів.

У читацькому корпусі та книгосховищі бібліотеки замінені вікна. Ця визначна подія для бібліотеки стала можлива у рамках віконної програми, яка створена американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G Buffett Fondation (HGBF).

До речі, вибиті вітражі куполу над сходами наразі теж мають тимчасовий захист, а в майбутньому планується відновлення Бекетовських вітражів.

Директор ХДН бібліотеки ім. В. Короленка Наталя Петренко докладно розповіла про перші кроки відновлення.

Створено справжній куточок “Терапії для душі”.

А ще надбанням куточка споживача є «Валізка з книжками», яка стала «аптечкою для душі», як для дітей, так і для дорослих.

Нагадаємо, цей проєкт мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі. Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти… У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує. До речі, у валізі є й книжка про улюбленця усіх українців – пса Патрона, й книжка з малюнками видатної художниці України – Ольги Гайдамаки.

Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний для харків’янам.

Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу.

Кількість читачів ХДН бібліотеки ім. В. Короленка у наш важкий час поступово зростає.

До дня народження Т. Шевченка вірші Кобзаря з «Валізки з книжками» у Покотилівці лунали багатьма мовами.

Пані Вікторія додала до розповіді Наталі Валентинівни, що її відділ роботи з іноземною літературою підготував переклади творів Шевченка японською, корейською та багатьма європейськими мовами.

В ХДНБ ім. В. Короленка відвідувачі мали змогу побачити історію людей і книжок часів війни: “Урятоване Євангеліє” (про головний експонат Ізюмського краєзнавчого музею – напрестольне Євангеліє 1707 року, фоліант, оклад якого оздоблений сріблом та позолотою), “Замах на пошту” (про атаку на “Нову пощту” та врятовану посилку з книжками, які поповнили фонд дитячої бібліотеки), “Я – не студент…” (про один з найвідоміших університетів міста – ХНУМ господарства імені О.М. Бекетова, який зазнав значних руйнувань від російських обстрілів), “Неспортивний постріл“, “Світ має знати правду“.

Докладніше про книжки та картини, що не горять у ворожому вогні, в новині GX.

Харків’яни від малого до старого йдуть до “Аптеки для душі” за мудрістю, спокоєм та знаннями.

Для тих, хто не має змоги завітати до бібліотеки, але потребує матеріали видань, які знаходяться в бібліотеці, або сам хоче передати свої видання по Україні або за кордон, в найбільш захищеній кімнаті беззупинно працюють бібліотекарі. Вони сканують видання та відправляють їх замовникам, а ще поповнюють електронну бібліотеку закладу.

Більше фото з відвідин ХДН бібліотеки ім. В. Короленка — в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні. Наразі, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджені близько 5000, було винесено 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХДН бібліотеки ім. В. Короленка

Квіток у долю. Харківська письменниця ділиться своїми почуттями

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.07.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Кожна зустріч у стінах Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18) надихає і залишає спогади, до яких можна долучитися.

Так 12 липня на творчій зустрічі в закладі – Наталія Сідларь-Дубова, харківська письменниця, членкиня творчої асоціації літераторів «Слобожанщина» і громадської організації «Поетична родина», авторка поетично-прозової книги «Нація незламних людей» (2024), яка раніше презентувалася у бібліотеці.

Цього разу письменниця до скарбнички бібліотеки додала свою нову книгу – «Квиток у долю».
Збірка коротких оповідань, новел, есеїв про людські почуття, сповнені світла і тіні, надій і випробувань.
Її герої це пасажири потягу «Життя», які мандрують від станції «Минуле» через станцію «Сьогодення», і кожен – до своєї кінцевої, відповідно до придбаного квитка.
Попри складні часи колектив бібліотеки знаходить час і змогу спілкуватися наживо у залі соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Наразі кожен охочий може відвідати бібліотеку і доторкнутися до творчості Наталії Сідларь-Дубової.

Куратор заходу – Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: alexandrakrutas@gmail.com, тел.: (096) 353-61-17).

Земля козаків. Історія козацтва очима харківських митців – козак Мамай минулого і сучасності (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура.

«Козацькому роду нема переводу…» – саме так і буде допоки в нас такі люди… Які боронять країну в біді, лікують, рятуйть під завалами, відбудовують, працюють і творять наближаючи перемогу України! Кожен проєкт колективу Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пробуджує цікавість до рідного краю і його історії – вони працюють і злюбов’ю до свого читача.

Саме про це виставка «Земля козаків» – «Terra Cosaccorum», на якій харківські митці, кожен по-своєму розповіли про історію України козацької, з шляхетним корінням та унікальними традиціями.

Адже саме зараз ворог намагається стерти нашу уісторію – руйнує бібліотеки і музеї, заперечує історичні факти.

Більше фото з заходу в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

До речі, на виставці представлено мапу початку XVIII століття німецького географа, картографа Йоганна-Баптиста Гоманна, де Україна позначена як перша в Європі козацька республіка — «Ukrania quae et Terra Cosaccorum…» (з латині — «Україна — земля козацька…»). Цей напис й дав назву артпроєкту — «Terra Cosaccorum».

Центральною частиною виставки є триптих “Пощади не буде” Миколи Онисимовича Солом’яного.

«Три картини – “За зруйновані міста”, “За вбитих дітей” – “Пощади не буде”», – саме так про свої картини розповів митець.

Кожна картина Миколи Онисимовича від триптиху до великих українських гетьманів насичена любов’ю і повагою до рідного краю, про що автор робіт розповів в інтерв’ю. А очі.. Очі у гетьманів, добрі і мудрі, як у самого митця…

Найчуттєвіша робота виставки «Козак Мамай», саме так свого чоловіка бачить художниця Наталія Попович-Самусь. Про роботу дружини з ніжністю розповів мужній козак сучасності – воїн ЗСУ Олександр Самусь, який з перших днів на захисті України, отримав важке поранення, але одужав і працює й надалі на перемогу України.

Наталія Попович-Самусь побачила в Олександрі сучасного Мамая, він справжній воїн-герой, а ще скульптор, графік, талановитий художник-мультиплікатор, який у 2022-му добровольцем пішов захищати свій дім і землю. Коли після тяжкого поранення Олександр повернувся додому, дружина сказала: «Ось я бачу тебе в такому образі…» І написала чудову картину, де і образ Мамая, і біль поранення, і сучасні дрони, і вірний кінь…

До речі, для відтворення образу Олександр навіть чуба відпустив!

А який козак без люльки? Адже люлька – «душа» вільних козаків. До неї ставилися з такою ж пошаною, як і до «світлої зброї» – шаблі чи доброго коня. Навіть знаменитий Сагайдачний проміняв «жінку на тютюн та люльку, необачний…».

Саме цим надихалася Тетяна Таран створюючи свої люльки для козаків сучасних.

Кожен визирунок має сенс… Калина – то незламна воля українська, адже не дарма гімн січових стрільців саме про неї співають! Хмель – то родюча сила козацького роду.

Нагадаємо, за часи війни художниця неодноразово презентувала свої роботи на різних локаціях Харкова та столиці України, а деякі з робіт були вивезені за кордон. Її роботи мають українську душу, створені з любов’ю і до різних урочистих подій.

Зокрема, до цьогорічного свята Великодня Тетяною були створені тематичні писанки.

А її картини увійшли до Всеукраїнського каталогу.

Журналісти GX навесні навіть вдалося завітати в гості до майстрині.

І відчути на собі магію місця, де створюються дива…

В архівах новинного порталу збережено відео з першої цьогорічної виставки майстрині у музеї видатних харків’ян ім. Клавдії Шульженко.

А ще на виставці були роботи лялькарки і справжньої провидиці – Юлії Соловйової.

Чому провидиці? Бо майстриня ще в 2019 році почала відтворювати мотанки з образами гетьманів.

До того ж багато робіт мають віршований супровід створений мамою майстрині і не тільки… На цей час в колекції митця вже понад 60 унікальних робіт.

Кожна робота торкається душі і надихає, і як оберіг світлина з Богородицею…

Урочисте відкриття відвідали видатні харківські митці, журналісти України і з-за кордону. Зокрема, проєктом опікуються заслужена журналістка України Тетяна Бабіна та її колега з Польщі – фотограф, журналіст і адвокат Адам Касперкевич.

Ще раз вітаємо із святом і запрошуємо відвідати надихаючу виставку. Нагадаємо, режим роботи Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, архів митців та ХДНБ Короленка

Життя в традиції. Харківців чекає зустріч із харизматичним майстром з Україною і Грузією у серці (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 27.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 27 червня о 16.00 запрошує на цікаву зустріч.

Кожен може долучитися до онлайн-зустрічі з харківським художником Таріелом Чекуршвілі, яка проводитиметься в рамках проєкту Михайла Красикова «Я пам’ятаю… Життя в традиції».

Колектив GX пам’ятає кожну зустріч із Таріелом – це завжди цікаво, з гумором і легендами народів України, Грузії і не тільки. Зокрема, вже під час війни в “Майстерні на 23 серпня” Таріель Чекурішвілі брав участь ще в першій виставці, адже для нього важливо, щоб люди бачили, що він працює. Отож бо він представив одну з улюблених робіт.

«Мої роботи кажуть самі за себе… Але, нажаль, наразі важко працювати – натхнення немає… Бо я люблю мир, добро, світло! Чекаю на перемогу! А ще планую нову виставку! – із сумом та гумором ділився Таріель з журналісткою GX. – На ювілейній виставці представив роботу, на якій зображено святого Мамаса Кіпрського, якого дуже шанують мешканці острова. Адже він виборов собі право не платити податки (докладно в сюжеті від автора)».

До речі, роботи Таріеля Чекурішвілі під час війни ще виставлялися в недільній школі храму Відродження.

Це фортепіано, теж робота Таріеля…

А ще майстер радо відвідує виставки колег, щоб підтримати їх у наш надскладний час. Зокрема, нещодавно він завітав до художниці Марини Мандрикової-Онищенко подивитися виставку “Яскраві подорожі” в затишному залі ОЕКЦ «Бейт Дан» (вулицю Вартових Неба, 46).

Нагадаємо, зустріч із художником Таріелом Чекуршвілі відбудеться 27 червня о 16.00 на платформі ZOOM.

Люди, які прожили довге та цікаве життя — носії унікальної інформації про традиції, що сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні півстоліття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати й пам’ятати.

Цього разу гостем проєкту буде Таріел Чекурішвілі, харизматична особистість, відомий майстер карбування, реставратор старовинних клавішних інструментів, вокаліст, член Національної спілки художників України та Національної спілки художників Грузії, майстер народної творчості України, лауреат багатьох премій.

Таріел Чекурішвілі — художник, у вишуканих творіннях якого втілені як грузинські, так і українські народні художні традиції, адже з 1969 року життя майстра пов’язане з Харковом

Покликання на онлайн зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

Довідки за телефоном: (067) 910-14-91.

Реєстрація учасників:

https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

https://us05web.zoom.us/j/87201664859?pwd=pfwb6iNLY6eoQcb3YVcET3L47onocb.1

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – фахівець соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Наталія Бойченко, GX

Спільні кольори – спільна мета. На харківців чекають два яскраві заходи (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 25.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка 26 червня запрошує на два цікаві заходи.
Зокрема, о 12.00 на платформі ZOOM відбудеться історична онлайн години до Дня кримськотатарського прапора – “Спільні кольори – спільна мета”.

Нагадаємо, 26 червня в Україні відзначають День національного стяга кримських татар. Золота тамга – герб на блакитному полотнищі – символізує єдність, незламність і боротьбу корінного народу Криму за свої права та свободу.
Заходи до Дня кримськотатарського прапора пройдуть в багатьох регіонах України та за межами нашої держави

Покликання: https://us05web.zoom.us/j/82012626805?pwd=17GIWDu1vauHQEEJZCbXaVFk7aRRbZ.1

Ідентифікатор: 820 1262 6805
Код доступу: v86Jrb

Реєстрація учасників: https://docs.google.com/forms/d/17nJypPWc0_uIxsyf0A9nxVoq0C7pRbpGEneR76FfCWg/prefill

На ваші питання про зустріч відповість: Олександра Іванівна Крутас – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

А вже о 13.00 усіх охочих запрошено на виставку про генетичний козацький код українців – «TERRA COSACCORUM» (з лат. «Земля козаків»).

Урочисте відкриття заходу відбудеться у вестибюлі ХДНБ ім. В. Г. Короленка (провулок Короленка, 18).

Сьогодні весь світ захоплюється фантастичною мужністю та незламністю українських воїнів, які зупиняють криваву орду, що переважає в живій силі й техніці. У такі часи ми маємо пам’ятати про своє генетичне козацьке коріння, яке робить наших бійців непереможними.

Головний експонат виставки — креативно оформлена мапа Йоганна-Баптиста Гоманна (поч. XVIII cт.), на якій «Terra Cosaccorum» позначена як перша в Європі козацька республіка. Також на мапі позначено фортеці, землі Задунайської Січі та уміщено портрет Дмитра «Байди» Вишневецького, першого козацького гетьмана, з його князівським родоводом. Серед інших експонатів — козацькі відзнаки: булава, печатка, литаври.

«Ми хочемо мовою мистецтва, спрямованого до сердець людей, розповісти про справжню історію України козацької, яка має шляхетне коріння та унікальні ментальні та духовні традиції. Серед головних наших завдань — розвіяння ворожих пропагандистських уявлень про козаків як войовниче зібрання малоосвічених людей, які займалися виключно військовими справами, не розбудовуючи державу», — заявляють організатори виставки.

Один із розділів експозиції — відеоарт, розповідь про козацьке коріння сучасних українських воїнів, які дивують світ своїми надздібностями: витривалістю, мужністю, незламністю та волелюбністю. У динамічних образах та символах втілені особливі якості козаків-характерників, а саме їхні екстрасенсорні й паранормальні здібності, телепатія, ясновидіння, здатність до гіпнотичного впливу. Це відзначали історики Дмитро Яворницький і Пантелеймон Куліш, досліджуючи архіви та легенди козацької доби.

На ваші питання про зустріч відповість: Благовестов Микола Олександрович, завідувач соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (E-mail: sz.hdnb@gmail.com, тел.: (050) 821-93-63).

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка