Перейти до основного вмісту

Позначка: Харків

Харків вдячний героям комунального фронту (фото)

В 2026 році День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення припадає на 15 березня. Вітаємо і щиро дякуємо! Попри вибухи і жах війни… І сьогодні наш незламний Харків, завдяки вашій праці, живе, справно функціонує і дивує своєю красою і охайністю!

Нагадаємо, кожної третьої неділі березня відзначається День працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення України. Це професійне свято було започатковано Указом Президента України №46/94 у 1994 році.

З моменту вторгнення в Україну російських окупаційних військ, комунальні працівники ні на день не припиняли займатися забезпеченням життєдіяльності міста. В умовах військових дій, під обстрілами вони продовжують вивозити сміття, ремонтувати водопровід, відновлювати тепло-, електро- та газопостачання у будинках харків’ян.
Наші комунальники – справжні герої! Вітаємо і дякуємо від щирого серця!

До свята відеосюжет з архиву ЗМІ:

Нагадаємо, у 2021 році до 140-річчя харківського водопроводу на площі Свободи була розміщена скульптурна композиція “Водопровідник“.

А в 2023 році на вулиці Шевченка художниця Карина Жернова створила стінопис у дарунок комунальникам (в новині).

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Історичний факт. 15 березня народився вчений, який жив, навчався та працював у Харкові (фото)

Пам’ятаємо! В цей день, 15 березня, в 1893 році народився Гурген Хармандар’ян (1893-1939) – вчений-рентгенолог, професор, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук.

Понад 20 років він жив, навчався та працював у Харкові.

З 1906 по 1912 роки навчався у Тифліському реальному училищі. Потім на медичному факультеті Юріївського університету (нині Тарту, Естонія).

Значна частина життя та трудової діяльності Хармандар’яна була пов’язана з Харковом. 1917 року закінчив медичний факультет Харківського університету, а 1932 року – Харківський електротехнічний інститут.

З 1923 року – директор Харківського рентгенорадіологічного інституту (нині НДІ медичної радіології). З 1928 – завідувач кафедри рентгенології 1-го Харківського медичного інституту.

Був розстріляний у квітні 1939 року. Реабілітований у жовтні 1955 року.

Він був такий щирий. 14 березня Харків з сумом прийняв звістку про втрату видатного науковця і педагога (фото, відео)

Сьогодні, 14 березня, місто втратило свого Почесного громадянина – на 74 році пішов з життя Володимир Миколайович Бабаєв. Ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, депутат, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він багато років (з 2011 по 2024 р.р.)  очолював один із найстаріших вишів країни – Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова (ХНУМГ ім. Бекетова).
У мирний час секретом популярності університету Володимир Миколайович ділився в ефірі програми “Viсtory з Вікторією Маренич”.

Зокрема, Володимир Бабаєв вважав, що діти приходять вчитися на конкретну програму, конкретного викладача, на кінцевий результат, ЗВО повинні бути відкриті для ознайомлення не лише на “день відкритих дверей”. А ще чистота та краса – це дуже важливо для будь-якого закладу, де навчаються діти. І ХНУМГ ім. Бекетова саме такий ЗВО. В університеті міського господарства за часи Бабаєва було дуже гарно. У ньому навіть був свій сучасний виставковий зал та своя картинна галерея.
Докладніше в архівному відео зустрічі Почесного громадянина міста Харкова Володимира Бабаєва та заслуженої журналістки України Вікторії Маренич.

“В мене перед очима й досі та зустріч з Володимиром Миколайовичем. Він був такий щирий… Справжній фахівець своєї справи і патріот. Світла пам’ять! Щирі співчуття рідним”, – поділилася своїми спогадами і висловила слова співчуття керівниця новинного порталу GX Вікторія Маренич.

Довідка. Володимир Миколайович Бабаєв – ректор Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова, Почесний громадянин міста Харкова, міст Первомайський та Богодухів Харківської області, доктор наук з державного управління, професор, академік Міжнародної інженерної академії, Заслужений будівельник України, Лауреат державної премії у галузі архітектури, Голова Ради ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону (2021).

Він народився в Харкові 10 січня 1952 року. Дитинство та юність провів у Харкові, навчався в загальноосвітній школі № 72 (1959—1969), де захопився футболом. Грав у командах майстрів «Торпедо» ХТЗ та «Металіст» Харків.
У 1970—1975 рр. навчався на факультеті Промислового та цивільного будівництва Харківського інженерно-будівельного інституту (нині — Харківський національний університет будівництва і архітектури).

Працював у Домобудівному комбінаті №1, будівельному управлінні “Машбуд” тресту “Промбуд-2”. Пройшов шлях від майстра зміни до головного інженера заводу та заступника генерального директора проектно-промислового будівельного об’єднання.

З 1995 до 2005 року працював у Харківській міській раді начальником головного управління містобудування і архітектури, заступником міського голови з питань містобудування і архітектури, першим заступником міського голови.

У 2011 році був обраний ректором Харківської національної академії міського господарства. 19 грудня 2018 року колектив Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова затвердив кандидатуру В. М. Бабаєва на другий термін на посаді ректора університету.

У 2020 році був обраний депутатом Харківської обласної ради VIII скликання.

У 2021 році обраний головою Ради ректорів закладів вищої освіти III-IV рівнів акредитації Харківського регіону.

У 2024 році склав повноваження ректора ХНУМГ ім. О. М. Бекетова та залишився працювати на посаді голови Вченої ради університету.

Нагороди: орден “Знак Пошани”, “За заслуги” ІІІ, ІІ, І ступенів, “Інженерна слава”, Почесні грамоти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

Помер 14 березня 2026 року.

Фото, відео та матеріал: GX, Вікторія Маренич, відкриті джерела

Історичний факт. Напівзруйнована вулиця Харкова носить ім’я видатного українського актора (фото)

У цей день, 14 березня, в 1891 році народився Амвросій Бучма…

А ви знали? 20 листопада 2015 року на сесії Харківської міської ради ухвалили рішення назвати ім’ям Амвросія Бучми вулицю в Харкові. Вона пролягає від вулиці Академіка Павлова до вулиці Світлої.

Вулицю Бучми перетинають вулиця Гвардійців-Широнінців та проспект Тракторобудівників. Саме ця вулиця на північному сході міста була однією з тих, що стала майже зруйнованим кордоном міста… Скільки загиблих, скільки зруйновано (і навіть не підлягає відновленню)… Злочин рашистів викарбовано в наших серцях… (Докладніше в пості за посиланням).

А вулиця, що носить ім’я видатного українського актора та режисера, ще буде відновлена! Початок вже є…

Довідка (за матеріалом Олега Вергеліса). У цей день, 14 березня, в 1891 році народився Амвросій Бучма (1891-1957).

Амвросій Бучма у першій половині ХХ століття в українському театрі – це теж саме, що і Богдан Ступка у другій половині ХХ століття в українському театрі – великий, перший актор свого часу.

Він геніально грав літнього батька-шахтаря, що втратив сина на фронті й веде німу розмову з прошитим кулями піджаком своєї дитини (актор на свій розсуд вимарав пафосний корнійчуківський текст і обмежився у виставі, в основному, трагічними зонами мовчання, що приголомшували зал значно більше, ніж будь які слова (О. Є. Корнійчука “Макар Діброва”). Його згодом просили писати для українського радіо, бо він був здатний на живі емоції та щирі почуття.

В період Першої світової А. Бучма воював у австрійській армії. Він був пацифістом, тому частенько сперечався з військовим керівництвом (за це відбував жорстоке покарання у карцері), потім він потрапив в облогу в районі Перемишля, підхопив там холеру, пух з голоду (від безвиході “харчуватися” доводилося щурами, котами, гайворонням…), його тіло втрачало сили. Бучма був за крок від загибелі, часто втрачав свідомість, тоді ж він потрапив і у російський військовий полон, опинився на Турксибі, на каторзі, а вже звідти різними хитрощами втік та потрапив потягом в Україну, а потім темні часи… приходилося навіть рятуватися посеред ночі від переслідувань, ховатися у будинку для божевільних, імітуючи безумство, щоб врятувати розум…

Курбас, Юра, Ужвій, найкращі театри України і престижні державні премії – все це буде тільки потім. А тоді, у сполохах Першої світової війни, коли життя людини вартує одну копійку і теліпається на волосині, йому потрібно було просто вижити, щоб жити далі.

Страх перед трагічним воєнним минулим для великого українського актора був значно сильнішим за страх перед жорстокою і зовні гламурною сталінською дійсністю, коли майже кожен другий митець тоді грався у конформізм, отримуючи у винагороду мандати депутата та премії, квартири в центрі та головні ролі в п’єсах всемогутнього драматурга і політика О. Є. Корнійчука.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Олег Вергеліс, відкриті джерела

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 14 березня 2026 року (фото, доповнено)

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали Харків та 18 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів рашисти вбили одну людину; ще 11 – постраждали, зокрема двоє дітей: у селищі Солоницівка постраждав 12-річний хлопчик; у місті Дергачі постраждали 42-річна жінка і 9-річний хлопчик; у селі Нова Олександрівка Великобурлуцької громади загинув 50-річний чоловік, постраждали жінки 44, 53, 59 років та 72-річний чоловік; у селі Водяне Краснокутської громади постраждали чоловіки 50, 57, 38, 19 років.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 1 ракета «Іскандер-М»; 1 РСЗВ; 3 КАБ; 6 БпЛА типу «Герань-2»; 4 БпЛА типу «Молнія»; 2 fpv-дрони; 16 БпЛА (тип встановлюється).

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у Богодухівському районі пошкоджено приватний будинок (у селі Одноробівка), приватний будинок, автомобіль (у селі Баранівка); у Куп’янському районі пошкоджено 6 приватних будинків, автомобіль (у селищі Приколотне), автобус, 7 приватних будинків (у селі Нова Олександрівка), господарчу споруду (у селі Худоярове), електромережі (у селі Гетьманівка), приватний будинок (у селі Новомиколаївка); в Ізюмському районі пошкоджено приватний будинок (у селі Оскіл); у Харківському районі пошкоджено автомобіль (у місті Дергачі), приватний будинок, електромережі (у селі Замірці), приватний будинок (у селі Безруки), 3 приватні будинки (у селищі Мала Данилівка), приватний будинок, залізничну інфраструктуру (у селищі Слатине), 6 приватних будинків, господарчу споруду, 2 автомобілі (у селищі Солоницівка); у Чугуївському районі пошкоджено агрофірму (у селі Базаліївка).

Зокрема, вже 14 березня близько 05.40 у селі Водяне Богодухівського району ворожий БпЛА, попередньо «Герань-2», влучив поблизу приміського електропоїзда «Огульці – Полтава». Пасажири не постраждали. Внаслідок вибуху пошкоджено обшивку електропотяга, кабіну та скління вагонів. Травм зазнали троє машиністів віком 52, 57 та 27 років, а також 19-річний помічник машиніста.
Медики надали їм необхідну допомогу на місці. Крім того, пошкоджено два приватні будинки.

Також близько 07.00 російські військові, за попередніми даними, атакували селище Солоницівка Харківського району БпЛА типу «Герань-2». Пошкоджено приватні житлові будинки. Поранення отримав 11-річний хлопчик.

Орієнтовно о 10.50 російські військові здійснили артилерійський обстріл міста Куп’янськ. Важкого поранення зазнала 63-річна жінка — їй відірвало ногу. Постраждалу госпіталізовано.

Крім того, сьогодні близько 11.30 БпЛА, за попередніми даними типу «Ланцет», поцілив по с. Сподобівка Куп’янського району. Пошкоджено будинок. Інформація про постраждалих не надходила.

Вже ввечері близько 19.20 зафіксовано удар ворожим БпЛА в Київському районі. За попередньою інформацією, спалахнула пожежа на відкритій території, інформація про постраждалих не надходила.

Напередодні, 13 березня, близько 09.05 поблизу села Нова Олександрівка Куп’янського району збройні сили рф завдали ракетного удару. Попередньо встановлено, що було застосовано ракету типу «Іскандер-М».

У цей час поблизу перебував рейсовий автобус. Внаслідок удару російськими окупантами вбиті троє людей: 53-річний водій автобуса та двоє пасажирів.
Ще четверо людей — три пасажирки автобуса та місцевий мешканець — отримали поранення.
Пошкоджено автобус, а також приватні житлові будинки.

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 13 по 14 березня рашисти 3 рази атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 153 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населеного пункту Приліпка.

На Куп’янському напрямку ворог двічі атакував у районах Новоосинового та Новоплатонівки.

Фото та матеріал: ХОВА, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, міськрада Харкова

Діти Харкова і їх наставники малюють оновлення природи, свої мрії і надії (фото)

“Стояла я і слухала весну вона мені багато говорила….” – цими словами Лесі Українки передають своє відчуття весни митці Харкова.

Метелики і квіти і цього року не лише на локаціях міста, а й на малюнках юних митців та їх наставників.

З початком весни на безпечних локаціях представлено 190 робіт учнів та викладачів мистецьких шкіл Харкова. Роботи виконані у різних техніках можна подивитися на 6 станціях метро: «Наукова», «Салтівська», «Студентська», «Академіка Барабашова», «Ярослава Мудрого», «Історичний музей».

Зокрема, Харківська державна академія дизайну і мистецтв запрошує усіх харківців та гостей міста відвідати станцію метро «Ярослава Мудрого», де відбувається виставка живописних робіт випускників освітньої програми «Станковий живопис» «Prima vera», що в перекладі з латини означає весну. Prima vera – своєрідна метафора народження краси, жіночності та оновлення природи У полотнах митців жіночі образи оживають крізь живу фактуру мазка, ніжну колористичну гаму та глибину поглядів. Вічна жіноча краса переплітається з талантом і майстерністю харківських художників, даруючи відчуття гармонії й натхнення.

“Жінка-весна” – так цьогоріч свою виставку назвали учасники від Харківської дитячої художньої школи № 1 ім. І. Ю. Рєпіна,  їх роботи можна побачити на станції метро «Історичний музей».

Учасники весняної виставки на станції метро «Академіка Барабашова» запрошують своїх гостей ще й залишити відгуки.

“Весняну симфонію” учнів Харківської дитячої художньої школи № 2 ім. П. О. Левченка (вул. Світла 15 (у приміщенні ХГ №84, конт. моб. тел. – (050) 301-20-84) розміщено на станціях метро «Салтівська» та «Студентська». Викладачі додали свої контакти, щоб заохотити завітати бажаючих до них у школу.

“Весни натхнення” від учнів художнього відділення КЗМО “Дитячої школи мистецтв № 6” можна побачити на станції метро «Наукова».
“Це присвята життю, любові та незламності! Це вдячність усім, хто дає життя, хто дає надію, а сьогодні й мужньо захищає право жити. У часи випробувань дитяче мистецтво стає для Харкова справжнім маяком надії. Кожна лінія, кожен колір – це дитяча молитва за мир і наше спільне світле завтра. Харків завжди вмів народжувати красу навіть із попелу і сьогодні наші діти доводять це знову. – наголошують автори робіт. – Попри все життя продовжується. Як кожного року приходить весна і все навколо розквітає, так і Україна, Харків, ми всі будемо жити і розвиватися далі Нас ніхто і ніщо не зламає! Ми вдячні нашим ЗСУ, захисникам захисницям. Завдяки вашій мужності ми живемо, надихаємось і знаємо, що завтра обов’язково настане. Нехай ця виставка наповнить наші серця справжнім весняним теплом, а чисте натхнення дітей додасть сил для нових звершень і спільної Перемоги. Віримо в Перемогу і бажаємо всім нам миру!”

Виставки у вестибюлях станцій метрополітену триватимуть до 16 березня.

Захід проходить за підтримки Департаменту культури Харківської міської ради.

Більше фото в  альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, міськрада

Трагедія на водоймах Харкова та Харківщини: наслідки і застереження (фото, відео)

Сьогодні, 13 березня, у селі Городнє Краснокутської громади Богодухівського району на місцевому ставку під кригу провалився та загинув 39-річний чоловік.
За попередніми даними, чоловік намагався скоротити шлях і перейти водойму по льоду. Пройшовши лише кілька метрів, він провалився у крижану воду. Товщина льоду становила близько 1 см, тож він не витримав ваги людини.

На місце події прибули рятувальники ДСНС. За допомогою гумового човна вони дістали тіло загиблого з водойми та передали його працівникам правоохоронних органів. Наразі обставини трагедії встановлюються.

Справжній жах на на кар’єрі (по вулиці Семена Кузнеця) відбувся вчора, 12 березня, у Харкові. Трагічна подія на штучному озері сколихнула місто – шестеро дітей вийшли на тонку весняну кригу і лід не витримав… Діти опинилися у крижаній пастці.

Крики дітей почув переселенець із Великого Бурлука Сергій Соратокін. Чоловік працює водієм, офіс його фірми поруч з озером, до того ж вікна виходять на водойму. Наприкінці зміни він побачив, що на ставку – діти. В інтерв’ю “Суспільному”, Сергій розповів, що спочатку подумав, що вони просто гуляють, але почувши крики, без вагань побіг до озера і кинувся у воду. Він голими руками ламав лід, щоб дістатися до дітей. Спершу витягнув дівчинку, потім повернувся за двома хлопцями, які трималися один за одного. Вже перебуваючи на межі фізичного виснаження, Сергій вчетверте кинувся у воду і врятував ще одну дівчинку, яка вже втрачала свідомість.

Після того, як четверта дитина була в безпеці, організм чоловіка не витримав — Сергій знепритомнів від сильного переохолодження.
Із переохолодженням до лікарні були доставлені хлопчики 8 і 9 років, дівчатка 9 і 10 років та їх рятівник 40-річний Сергій.

На жаль, двоє хлопців (10 та 17 років) потонули. Рятувальники ДСНС підняли тіла загиблих на берег, а психологи відомства надали підтримку батькам. Висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих дітей.

Щастя, що Сергій проявив неймовірну мужність і зміг врятувати чотирьох підлітків.
Це не перший іспит у житті для відважного чоловіка. Під час окупації його рідного селища у 2022 році Сергій опинився в катівнях Великого Бурлука й Куп’янська. Чоловік за свій вчинок отримав подяку та був нагороджений Харківською місцевою владою.

Після загибелі двох дітей на водоймі прокуратура та профільні служби провели перевірки і профілактичні бесіди з батьками дітей, які мешкають у гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб.

Наразі проведено обстеження умов проживання родини загиблого 10-річного хлопчика. Встановлено, що дитина проживала у гуртожитку разом із бабусею та старшою сестрою. Умови проживання — задовільні, проте батьки разом із дітьми не мешкають. У зв’язку з цим сім’ю буде взято на облік як таку, що перебуває у складних життєвих обставинах. Надалі вирішуватиметься питання щодо ініціювання позбавлення батьківських прав та встановлення опіки (піклування).

“З першим потеплінням крига стає максимально підступною: плюсові температури та сонце руйнують її зсередини, хоч зовні поверхня здається міцною. Бережіть себе — не виходьте на лід!” – наголошують в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області та нагадують не складні, але дуже важливі правила.

Фото, відео та матеріал: Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, ХОВА, міськрада Харкова, Суспільне

Історичний факт: 13 березня народилася легенда Харківського цирку (фото)

«Харківський цирк! Це моя юність. Харківський цирк — це мій початок роботи в цирковому мистецтві… І всі мої подальші етапи творчого життя пов’язані зі старим Харківським цирком! Дякуємо!» – Ірина Бугримова.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 березня, в 1910 році в Харкові народилася Ірина Бугримова – легендарна дресувальниця левів, народна артистка.

Батько циркачки – із різночинців – був професором ветеринарії. Мати – дворянка – здобула музичну освіту, добре грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії.

Ірина Бугримова виросла у будинку в центрі Харкова. Велика сім’я жила у 2-х поверховому будинку на вул. Мироносицькій, який купила бабуся, Варвара Григорівна Федорович (будинок не зберігся, у роки Другої світової війни його розбомбили).

У юності Бугримова захоплювалася спортом: займалася бігом, стрибками у довжину, у висоту, у воду з вишки, штовхала ядро, метала диск та спис, бігала на ковзанах, займалася мотоспортом. На мотодромі вона познайомилася із знаменитим на всю країну гонщиком Олександром Буслаєвим, який став її чоловіком.

Разом вони прийшли до Харківського цирку та поставили номер “Політ на санях з-під купола цирку”. Пізніше Бугримова почала дресувати левів, і це стало її основною цирковою професією.

Історія Бугримової та Буслаєва лягла в основу популярного свого часу фільму “Приборкувачка тигрів” (щоправда, леви були замінені на тигрів).
Дресурою левів Бугримова займалася 30 років.

Першими її вихованцями були левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після тривалих, наполегливих занять, тренувань, завдяки волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів.

Вона ставила унікальні номери з одночасною участю левів і коней. За своє циркове життя Бугримова видресувала 80 левів, працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.

“У мене було 80 левів, 8 коней, 12 собак та двоє чоловіків”, – говорила Бугримова.

Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Вона померла уві сні від серцевого нападу.

“У мене немає на серці осаду, що чогось не зробила або зробила не так, – казала своє життя Ірина Бугримова. – І отримала я від життя все, про що можна було б мріяти”.

Бугримова входить до числа найзнаменитіших дресувальниць світу. У Харкові на її честь названо площу, де знаходиться цирк.

У серпні 2018 року в Харкові на фасаді житлового будинку по вулиці Греківській, 3, було створено мурал із зображенням Ірини Бугримової.

Автором муралу стала творча група «Soul» у складі Олексія Постульги, Дениса Стадника та Олексія Філіппова. Таку тематику було обрано не випадково, оскільки будинок №3 розташований біля Харківського державного цирку, в районі однойменної площі Ірини Бугримової. Мурал було виконано за новою унікальною для України технологією: основна частина композиції не намальована, а має об’ємну структуру. Це пов’язано з тим, що альпіністам було не зручно діставатися фасаду будівлі, тому окремі елементи композиції виготовляли в майстерні. Частини муралу виготовлені з полістиролу. Всього композиція складається з 18 елементів: десять – зображення Ірини Бугримової, п’ять – леви, деталі, що залишилися, – це корона і напис з ім’ям дресувальниці і прізвиськами левів, з якими вона працювала, – Юлій, Гай і Цезар.

До 100-річного ювілею Бугримової у Харкові планувалося ще й встановлення пам’ятника. Але проект так і не було реалізовано.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Історичний факт: цього дня порахували харків’ян

А ви знали? Цього дня, 13 березня, в 1866 році в Харкові було проведено перепис населення.

За його підсумками було встановлено, що у місті проживало 32436 чоловіків та 28362 жінок (загалом 60798 осіб). Смертність дітей віком до 5-ти років становила 54,11%. 12,5% дітей були незаконнонародженими.

У місті налічувалося 6646 будинків.

Фото: архів Сергія Володарського

Вона була сама весна: 12 березня Харків згадує втрачену зірку (фото, відео)

Сьогодні Марійка мала би відзначати ювілей… Зранку в Харкові сяє сонечко, як згадка про чудову весняну квіточку – артистку ХАТМК Марію Холодну. Бо Марія, як справжній першоцвіт, народилася 12 березня 1986 року. Їй назавжди залишилося 37. Жорстока рука “зірвала ніжну квітку” – артистку було вбито (докладніше в новині GX)…

“Сьогодні твій небесний день народження. Моя зірочка… Я намагаюся, доню… Жити далі. Усміхатися. Йти вперед. Але без тебе світ втратив колір. Серце б’ється інакше. Я ніби не я. Ти заіжди є, ти мій світ і тепло”, – від слів мами Марійки стискається серце.

“Любі друзі, щиро дякую, що пам’ятаєте! Марійка з нами, як сама Весна!” – писала Людмила минулого року і додала її весняне фото.


На сторінці ХАТМК її театральна родина згадала чуттєві кадри їх спільного життя (докладніше за посиланнями 2025 та 2026 років)…

На жаль, на серці усіх, хто знав Марію, назавжди лютий… Попри максимальний вирок суд вбивці артистки – її чоловіку Олексію Щербакову (Докладніше про вирок суду та хід розслідування в новинах GX)…

На жаль, ще й досі бабуся виборює своє право надати щасливе майбутнє онуку, наступне засідання відбудеться 30 березня 2026 року о 14.15 у приміщенні Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В). Приходьте підтримати маму Марійки. Адже Марійка віддала життя, щоб вирвати сина з рук родини вбивбивці. 

Нагадаємо, 17 лютого на роковини смерті Марії  на могилі харківської зірки знову були квіти…. На жаль, вона їх тепер бачить лише з небес…

Всі, хто знав артистку, волів би їй дарувати їх на сцені театру і в святкові дні!

Її оплакувало усе місто…


Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХАТМК, родина Марії Хододної


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.