Позначка: Харків опера

Колектив харківського театру повідомив сумну новину

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 20 березня, колектив Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка повідомив сумну новину – на 55 році пішов з життя завідувач художньо-постановної частини Олексій Саєнко.

Його професійний шлях був довгим і різноплановим, однак саме з Харківським національним академічним театром опери та балету імені М. В. Лисенка була пов’язана та частина життя, де його досвід, характер і відданість справі розкрилися з особливою повнотою.

У театрі він обіймав відповідальні посади – заступника генерального директора з організаційно-творчих питань, завідувача художньо-постановної частини. Саме тут його щоденна, часто непомітна для глядача праця ставала основою великого сценічного дива. Він координував складні постановні процеси, об’єднував роботу цехів, тримав у полі зору десятки деталей, без яких неможливе життя вистави.

“Це була істинна людина театру – з глибоким відчуттям його ритму й вимог. Його поважали за витримку, надійність і вміння взяти відповідальність у найскладніший момент. Він не шукав публічності, але завжди був там, де потрібно – у роботі, у процесі, поруч із людьми, – розповіли з глибоким сумом про колегу в ХНАТОБ. – Кажуть, міцне коріння театру – в тих, кого не видно зі сцени. Олексій Саєнко був саме такою людиною, чия впевненість і спокій у найнапруженіші миті дозволяла колективу працювати злагоджено та ефективно. Світла пам’ять про нього залишиться не лише у спогадах, а й у кожній виставі, що відбулася завдяки його праці, у самій тканині нашого театрального життя”.

Колектив новинного порталу GX приєднується до слів співчуття рідним, близьким Олексія, усім друзям і колегам.

Харківського глядача запрошують у мандрівку з поважною особою (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Колектив Харків Опера запрошує разом поринути у пригоди «Маленького принца» о 12.00 22 березня в Loft Stage театру (квитки за посиланням).

“«Маленький принц» оживає у танці: витончена пластика передає кожен рух, а разом із героєм глядач вирушає у мандрівку між зорями. На шляху чекає зустріч із гордою Трояндою та дивними мешканцями планет, кожен із яких відкриває нову грань людської душі. Це вистава про дружбу, відповідальність і вміння бачити чудеса поруч. А ще — про силу уяви, яка відкриває невидимі світи . Кожна сцена нагадує: справжнє важливе завжди приховане від очей, його можна відчути лише серцем”, – так про свою виставу розповідають її творці.

До речі, в архивах GX зберігаються відео перших кроків Маленького принца з іншої планети на сцені СХІД ОПЕРА ще у мирні часи – у листопаді 2016 року (подробиці у новині GX).

А ще про прекрасну і примхливу троянду, яку він дуже любить.

Та його нового друга Ліса…

То було грандіозне шоу з десятками дійових осіб, яке підкорило глядача…

Не менш чуттєвим були пригоди поважної особи з іншої планети й під час мандрів із Чарівною Трояндою, який відбувся вже під час війни на Loft Stage театру в липні 2024 (докладніше в новині GX).

Маленький принц з астероїду Б-612 знову зустрів Пілота та підступного Змія і не тільки…

Отож бо на юного глядача і дорослих поціновувачив мистецтва знову чекають казкові мандри…

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Харківські митці готують концерт у дарунок до однієї з найважливіших подій в історії України (фото, відео, доповнено)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні, 22 січня, незламні артисти Харків опера готують дарунок місту-герою Харкову до Дня Соборності України.

В програмі заходу: М.Лисенко – квертюра до опери «Тарас Бульба»; Гімн України у виконанні хору театру та хвилина мовчання; Гулак-Артемовський – молитва Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм» (О. Коноров, хор); С.Гулак-Артемовський – «Ой летіла горлиця» (хор, балет); А.Кос-Анатольський – «Ой піду я межи гори» (Ю. Антонова); українські народні пісні “Ой ти дівчина з горіха зерня” (Ю. Кудрявцев), “Ой я знаю що гріх маю” (Ю. Піскун), «Чорнявая Іванка» (С. Леденьов); А.Кос-Анатольський – «Два потоки з Чорногори» (А. Мишкакова); К. Думитрашка – «Чорнії брови» (В. Козлов); українська народна пісня «Глибока кирниця» (Т. Гармаш); О. Пономарьов – «Варто чи ні» (В. Манченко); українська народна пісня «На вулиці скрипка грає» (Ю.Форсюк, Н. Бабарук(скрипка)); П.Солодуха – «Біля тополі» (А. Слободянюк, В. Манченко, С. Леденьов); А. Кузьменко – «Сам собі Україна» (В.Козлов, О.Золотаренко); українська народна пісня пісня «Їхав козак за Дунай»; А.Хачатурян – гопак з балету «Гаяне» (виконують артисти балету); О.Пономарьов – «Заспємо пісню за Україну”
(О.Золотаренко, соліти, хор).

Сльози на очах, тремтіння у руках, стук серця в унісон, оплески і слова подяки глядача…
Колектив Харків опера привітав місто і Україну із Днем Соборності України!
Хвилина мовчання за загиблими, слова подяки захисникам і Гімн України, так розпочався концерт.
А ось наостанок, вони «Заспівали пісню за Україну” (О. Пономарьов)…
Це був надчуттєвий виступ улюблених зірок: заслужених артистів України Юлії Піскун, Алли Мишакової, Тамари Гармаш, Володимира Козлова; лауреатів міжнародних конкурсів Юлії Антонової, Олександра Золотаренка, Юлії Форсюк, Олексія Конорова, Віталія Манченка; дипломантів міжнародного конкурсу Сергія Леденьова, а також Юрія Кудрявцева і Андрій Слободянюк, а ще чарівної скрипальки Наталії Бабарук, неймовірних хору, оркестру та балету театру. Багато цікавого про кожен твір, що лунав, і слова вітання й підтримки зі сцени озвучив ведучий заходу – Олексій Грідасов.

Окремі оплески зал подарував юній україночці – цього року на сцені у фіналі із яскравою харківською зіркою і люблячою мамою Юлією Антоновою піднялася її донечка, в минулому артистка на свято співала із сином.

А ось у 2023 році чуттєвий концерт ще й побачили мільйони глядачів у Америці…

Задля вдячного глядача співали: дипломантка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк (сопрано), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (сопрано), дипломантка міжнародних конкурсів Олеся Мішаріна (сопрано), заслужений артист України Євген Лисицький (баритон), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (тенор) та ведуча скрипка Віра Литовченко.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, Харків опера, ХНАТОБ

“Душа оркестру” має власне свято: харківські музиканти своєю грою підтримують земляків (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні Міжнародний день віолончелі (International Cello Day) або День віолончеліста – неофіційне свято музикантів-віолончелістів та любителів музики, яке щороку відзначають 29 грудня.
А ви знали? Віолончель називають “душею оркестру” через її глибокий, насичений звук, здатний виражати широкий спектр емоцій. Віолончель має широкі виразні можливості та багату техніку виконання, тому використовується і як сольний інструмент, і водночас є обов’язковим учасником симфонічного оркестру та струнного ансамблю. Вважається, що її присутність потрібна, коли потрібно підкреслити трагічність або ліричність моменту.

Журналісти GX неодноразово згадував харківських професійних музикантів-віолончелістів (Ігор Єременко, Юлія Челишева, Олексій Шадрін, Гліб Толмачов та інші), які й сьогодні відзначають Міжнародний день віолончелі!

До речі, маємо маленький уривочок із святкового концерту за участю віолончелісток ХНАТОБ до дня святого Миколая.

А ще ця дата – чудовий привід пригадати цьогорічний виступ двох талановитих музикантів Харків опера – Ігор Єременко (віолончель) та Максим Чуб (фортепіано) підготували чуттєвий виступ DUO AETERNA.

В програмі концерту лунали: Соната для віолончелі A dur у 4 частинах (С. Франк); “Місячне сяйво” (К. Дебюсі); Соната для віолончелі та фортепіано у 3-х частинах (К. Дебюсі); “Угорська рапсодія” (Д. Попер); “Пряля” (М. Лисенко); Салют коханню (Е. Елгар).

Довідка.
Віолончель (італ. violoncello, скор. cello) – це струнний смичковий музичний інструмент басового та тенорового регістру, схожої будови, що скрипка або альт, проте значно більших розмірів. Віолончель тримають над руках, а ставлять вертикально. Цей музичний інструмент відомий із першої половини ХVІ століття.
Віолончель має широкі виразні можливості та багату техніку виконання, тому використовується і як сольний інструмент, і водночас є обов’язковим учасником симфонічного оркестру та струнного ансамблю. Вважається, що її присутність потрібна, коли потрібно підкреслити трагічність або ліричність моменту. Це дуже вміло втілю на сцені провідний соліст оркестру СХІД ОПЕРА Ігор Єременко.

Історія фортепіано та його виконавців багата і різноманітна.

Сучасні класичні піаністи можуть зосередитися на виконанні, записі та викладанні, в той час як їхні колеги у ХІХ столітті також були відомі як композитори та транскриптори. Такі майстри, як Моцарт, Бетховен і Шопен пам’ятають за їхню подвійну роль композиторів і піаністів, тоді як джазові піаністи, такі як Дюк Еллінгтон і Телоніус Монк, прославилися своїми імпровізаційними навичками.
Фортепіано, винайдене Бартоломео Крістофорі у 1700 році, протягом століть зазнало значних трансформацій. Він став центральним інструментом у західній музиці, здатним відтворювати широкий спектр стилів та виразів. Подорож фортепіано позначена такими віхами, як вихід у 2002 році фільму “Піаніст”, що розповідає про життя польсько-єврейського піаніста і композитора Владислава Шпільмана під час Голокосту.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ФОРТЕПІАНО
Піаніно, виготовлені до 1970-х років, часто мали клавіші з чорного дерева та слонової кістки, на відміну від сучасних пластикових.
Струни піаніно можуть витримувати величезне напруження, що сприяє його потужному звучанню.
88-клавішний рояль охоплює сім октав, пропонуючи ширший діапазон, ніж багато інших інструментів.
Педалі піаніно необхідні для зміни тембру та артикуляції інструмента.
Нові піаніно потребують частого налаштування для збереження якості звучання.
Колектив Харків опера цінує молодого, але дуже талановитого концертмейстера – Максима Чуба. Його пальці пурхають по чорно-білих клавішах – єднаючи голоси музику в дивовижну казку.

Ще цікавий факт.

Датою для цього музичного свята обрано день народження видатного каталонського віолончеліста, диригента, композитора та музично-громадського діяча Пабло Казальса (Пау Касальс, 1876-1973). Він вважається одним із найкращих віолончелістів усіх часів і першим популяризатором віолончелі як сольного інструменту. Вже до чотирьох років він під керівництвом батька почав грати на скрипці, фортепіано та флейті. Віолончель він освоїв під час навчання у музичній школі Барселони. Казальс став всесвітньо відомим музикантом на початку 20-го століття, коли почав гастролювати Європою, а потім і в багатьох країнах світу, де він виступав як соліст і в ансамблі з С. Рахманіновим, А. Зілоті, А. Гольденвейзером.

Сама віолончель (італ. violoncello, скор. cello) – це струнний смичковий музичний інструмент басового та тенорового регістру, схожої будови, що скрипка або альт, проте значно більших розмірів. Віолончель тримають над руках, а ставлять вертикально. Цей музичний інструмент відомий із першої половини 16 століття.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

В останній день осені митці підготували дітям яскраву казку: у серці міста знову лунатиме дитячий сміх

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Митці Харків опера не припиняють підтримувати мешканців Харкова у наші буремні часи. Особливо казки потребують юні глядачі. Вже за два дні зима, але на останок, 30 листопада на усіх шанувальників опери чекає повчальна і весела казка – «Три мішки хитрощів».

Вже о 12.00 усі перенесуться до чарівного світу і у серці міста знову лунатиме дитячий сміх.

Українська опера-казка «Три мішки хитрощів» створена за мотивами твору Івана Франка.
У цій веселій та повчальній виставі переплітаються музика, гумор та народна мудрість.
Талановита команда митців на чолі з диригентом-постановником Юрієм Яковенком та режисером-сценографом Олексієм Дугіновим створила яскраве дійство, де хитра Лисиця, довірливий Осел, мудрий Дрозд та інші лісові мешканці з’являються на сцені у виконанні чудових артистів.
Ця вистава – чудова нагода для всієї родини поринути у світ казки, насолодитися оперним мистецтвом та отримати заряд позитивних емоцій!
У виставі беруть участь: заслужений артист України Володимир Козлов (Вовк), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Форсюк(Лисиця), лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова (Дрозд) , заслужений артист України Євгеній Лисицький (Осел), заслужена артистка України Алла Мишакова (Їжачиха), лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко (Їжак).

А вже взимку артисти готують ще багато сюрпризів (докладніше на афіші театру).

Музика, що лікує душі, лунатиме в Харкові до Дня пам’яті жертв голодоморів (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 22.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні національний пам’ятний день – День пам’яті жертв голодоморів.

До роковин митці Харкова кожного року готують концерти-реквієми.

Так колектив ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА підготував одразу два чуттєві заходи, які відбудуться 23 листопада.
Вдень, 0 14.00, в музичному салоні до Дня пам’яті жертв Голодомору лунатимуть слова «AVE MARIA».

В програмі:
1. Йоганн Себастьян Бах, Шарль Гуно – Ave Maria (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
2. Нуну Габунія – Ave Maria (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Олександр Золотаренко, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
3. Луїджі Люцці – Ave Maria (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
4. Джузеппе Верді – Ave Maria з опери «Отелло» (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Вероніка Коваль, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
5. Мирослав Скорик – «Мелодія» (партія скрипки: Наталія Бабарук, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
6. Валерій Квасневський – “Молитва” (виконує: лауреатка міжнародних конкурсів Юлія Антонова, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
7. Алессандро Страделла – Pietà, Signore (виконує: Андрій Слободянюк – партія фортепіано – Тетяна Козлова);
8. П’єтро Масканьї – інтермецо з опери «Сільська честь» (виконує: заслужена артистка України Юлія Піскун, партія фортепіано – Тетяна Козлова);
9. Томмазо Джордані – Caro mio ben (виконує: заслужений артист України Дмитро Маклюк, партія фортепіано – Анна Леонова);
10. Франц Шуберт – Ave Maria (виконує: Світлана Метлицька, партія фортепіано – Анна Леонова);
11. Франческо Дуранте – Vergine, tutto amore («Діво, сповнена любові») (виконує: заслужений артист України Євген Лисицький, партія фортепіано – Анна Леонова);
12. Франц Шуберт – Ach, was hatten wir empfunden («Ах, що тоді ми відчували») з кантати Stabat Mater (виконує: лауреат міжнародних конкурсів Роман Гордєєв, партія фортепіано – Анна Леонова);
13. Франц Шуберт – дует Engel freuten sich der Wonne («Ангели тішилися блаженством») з кантати Stabat Mater
(виконують: лауреати міжнародних конкурсів – Роман Гордєєв та Юлія Антонова, партія фортепіано – Анна Леонова);
14. Джуліо Каччіні – Ave Maria (виконує: заслужена артистка України Алла Мишакова, партія скрипки: Наталія Бабарук, партія фортепіано – Тетяна Козлова).

До того ж о 16.00 на Лофт Сцені Харків Опера вшановує пам’ять жертв голодоморів в Україні одним із найзворушливіших шедеврів світової музики – «Реквіємом» Вольфганга Амадея Моцарта.

Меса прозвучить у виконанні симфонічного оркестру (диригент – Сергій Горкуша), хору та чотирьох солістів. Це останнє творіння композитора, яке він не встиг завершити – роботу доопрацював його учень за чернетками вчителя. «Реквієм» Ре мінор вражає неймовірною щирістю. Моцарт відкриває біль прощання з життям без традиційної церковної стриманості, з пристрасністю, що торкається найпотаємніших куточків душі.
У виконанні беруть участь: заслужені артисти України Олена Старікова, Тамара Гармаш, Алла Мишакова, лауреати міжнародних конкурсів – Вероніка Коваль, Олексій Коноров, Роман Гордєєв та Юрій Кудрявцев.

ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ. РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА (якщо Ви плануєте прийти групою, то необхідно зареєструватися кожному!). Ми не присилаємо підтведження реєстрації. Якщо Ви заповнили реєстраційну форму і побачили на екрані повідомлення: “Відповідь записана” – це означає, що Ви вже зареструвалися. І ми на Вас дуже чакаємо!

Історична довідка (за матеріалами Хмельницького національного університету).
В четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні». Тоді ж було урочисто відкрито пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1932–1933 року» на Михайлівській площі у Києві, який до появи Меморіалу жертв Голодомору, виконував функції місця вшанування пам’яті жертв геноциду. В 1998 році Указом Президента України було встановлено щорічний національний пам’ятний День пам’яті жертв голодоморів у четверту суботу листопада. Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу у 2006 році. Наразі парламенти близько трьох десятків країн визнали його геноцидом.
Три Голодомори, що зазнала Україна під час панування комуністичного режиму (у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) – це найжорстокіші заплановані злочини в історії людства. Відбувалося масштабне нищення народу – виморювання українського населення, які жили в країні з найродючішими грунтами. Однак, тільки Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі буде прагнути відновлення історичної справедливості стосовно важливості визнання злочинів на світовому рівні.
За даними демографічної статистики 30-х рр. – прямі втрати населення України від голоду 1932 р. становили близько 150 тисяч чоловік. 1933 р. голодною смертю загинуло від 3 до 3,5 млн чоловік. Повні демографічні, включаючи народжуваності, сягали в 1932–1934 рр. 5 млн чоловік. Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з’ясовані… За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.
І сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду. Для цього окупанти масово вбивають, депортують українців і руйнують міста. Але зараз Україна має власну державу та Збройні Сили України, підтримку світу – військову, фінансову та дипломатичну. Трагічні події та злочини сьогодення доводять: пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
росія намагалася знищити нас як націю. Для цього вони хотіли заморити нас голодом, зломити дух національного спротиву, вбити неповторну, самобутню культуру. І у випадку зі злочинним керівництвом срср, і сьогоднішньої росії для приховування правди був запущений потужній пропагандистський рух.

У цей день запалимо свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.

Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХНАТОБ / Харків опера

У Всесвітній день дитини в Харкові лунатиме “душа оркестру” в дуеті з грою чорно-білих клавиш (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 20.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Сьогодні увесь світ вітає дітей. Символічно, що саме сьогодні в Харкові лунатиме “душа оркестру”. Адже саме так називають віолончель через її глибокий, насичений звук, здатний виражати широкий спектр емоцій.

Два талановиті музиканти Харків опера – Ігор Єременко (віолончель) та Максим Чуб (фортепіано) підготували чуттєвий виступ DUO AETERNA.

В програмі концерту:
1. Соната для віолончелі A dur у 4 частинах (С. Франк);
2. “Місячне сяйво” (К. Дебюсі);
3. Соната для віолончелі та фортепіано у 3-х частинах (К. Дебюсі);
4. “Угорська рапсодія” (Д. Попер);
5. “Пряля” (М. Лисенко);
6. Салют коханню (Е. Елгар).

Це свято більше для дорослих, а ось маленьких глядачів ХНАТОБ привітав і підготували багато цікавих заходів.
Зокрема, 30 листопада та 6 грудня — опера-казка «Три мішки хитрощів», 5 грудня – прем’єра балету-казки «Чарівний світ Андерсена», 7 грудня – балет «Білосніжка та семеро гномів», 14 грудня – балет «Красуня та чудовисько», 23 та 31 грудня – прем’єра опери-казки «Гензель і Гретель».

Історія фортепіано та його виконавців багата і різноманітна.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА

Коли ворог гасить світло, в Харкові в святковий день сяють зірки з усієї України (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Яскравим дарунком до Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва стала опера Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» на сцені Харків опера (докладніше про подію в новині GX). В ювілейні рік і сезон колектив театру не припиняє дивувати.

Вибухом емоцій 9 листопада стала чуттєва вистава про кохання непідвладне смерті…

Головну роль пристрасної та норовливої Флорії Тоски на сцені ХНАТОБ зіграла неперевершена Людмила Монастирська – одна з найяскравіших зірок сучасної оперної сцени, солістка провідних театрів світу. Голос артистки – це справжня стихія, що поєднує ніжність і фатальну силу. Її Тоска – жінка, яка любить, страждає і бореться до останнього подиху.

Партію художника Маріо Каварадоссі виконує Олег Злакоман – тенор із блискучим тембром і тонким почуттям ліризму, знаний за виступами на провідних українських і європейських сценах. Його герой – митець і романтик, для якого любов і свобода дорожчі за життя.

У ролі всесильного і жорстокого Барона Скарпіа – Олександр Мельничук, один із провідних баритонів сучасної української опери. Його образ – втілення темної пристрасті й владної сили, що створює драматичне протистояння головним героям.

В інших партіях – солісти харківської опери Юрій Кудрявцев, Микита Маринчанк, Сергій Леденьов, Вікторія Марініч, запрошений соліст Дніпро Опера, чудовий бас Максим Іващук та артисти хору і допоміжного складу Харківської опери. І навіть головний режисер театру – заслужений діяч мистецтв України Армен Калоян…

Симфонічним оркестром Харкiв Опера цього вечора керує головний диригент Одеського національного академічного театру опери та балету, заслужений артист України Василь Коваль.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Попри війну, ворожі обстріли й вимкнення світла… На сцені Харків опера знову величні декорації римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле змінювалися розкішними апартаментами барона з видом на нічний Рим, а у фіналі перед глядачем відкривалася картина з тюремного даху.

Відправивши втікача у свій будинок, художник повертається до роботи над портретом Мадонни, його картина – це втілення коханої – артистки Флорії Тоски.

Але його ревнива кохана прискіпливо вимагає замінити навіть колір очей, щоб картина не була схожа з її суперницею маркізою Аттаванті.

Закохані трохи сваряться, але швидко миряться та збираються зустрітися після концерту Тоски на честь перемоги над французами. З цієї нагоди у церкві теж готуються до урочистого богослужіння.

Але планам закоханих не судилося справдитися. З’являється барон Скарпіа – шеф поліції, закоханий у Тоску.

Разом із детективом Сполеттою він виявив докази того, що Анджелотті ховається тут. Вероломний барон, зігравши на ревнощі Тоски, дізнається, де можна знайти художника. Скарпіа, окрилений можливістю відправити свого суперника Каварадоссі на ешафот, тріумфує в натовпі під звуки богослужіння на честь перемоги над Наполеоном.

У своєму палаці Скарпія увечері допитує художника. Втікач Анджелотті не спійманий, але Скарпі має план, як розговорити, запрошену на допит Тоску.

Каварадоссі встигає потай сказати дівчині, що вона повинна мовчати про те, що бачила в нього вдома. Але Скарпіа відправляє художника в камеру тортур, і дівчина чує його страждання.
У розпачі Флорія видає притулок Анджелотті – він ховається у схованці у садовому колодязі. Каварадоссі знову приводять до кабінету Скарпіа. Він розуміє, що Тоска все розповіла.

Але тут його дух піднімає несподівана звістка про перемогу Наполеона в Маренго. Каварадоссі не приховує своєї радості і співає Гімн Свободі. Скарпіа наказує стратити його, а дівчині пропонує купити свободу коханого ціною її честі.

Заради порятунку коханого Тоска погоджується. Підступний барон переконує її, що страта Каварадоссі буде уявною, а сам віддає необхідні розпорядження про страту, хоча й виписує перепустку для Тоски та художника, щоб вони нібито могли тікати з Риму.
Але відплата наздоганяє Скарпіа – замість обіймів Тоска завдає йому удару кинджалом.

Забравши перепустку, дівчина спішно покидає палац та поспішає на площу в’язниці Сант-Анджело.

Там Маріо Каварадоссі виводять на тюремний дах, де він і буде страчений.

Художник пише останній лист Тоске, коли зненацька з’являється і сама Флорія.
Смілива дівчина розповідає коханому про вбивство Скарпіа, показує перепустку до свободи і повідомляє йому, що страта буде хибною.

Закохані впевнені, що вони врятовані. Солдати піднімаються на дах, лунають постріли, Маріо падає, солдати йдуть. І тільки тепер Тоска розуміє, що її обдурили, і Каварадоссі мертвий, а на сходах чути кроки солдатів – про смерть Скарпіа вже дізналися… Вбита горем і загнана в кут Тоска кидається з даху вниз….

Вони загинули, але їх дух не було зламано…

Харківський глядач був у захваті – овації, квіти, виклики “Браво!”

Харків опера єднає! Більше про поді в театрі-ювілярі в останній місяць осені на офіційній сторінці ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Харків опера

Митці і вихованці Харкова до свята отримали почесні звання від Президента України: бог мистецтв приніс артисту жадану нагороду (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Указом Президента України Володимира Зеленського №818/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва» від 6 листопада 2025 року почесні звання отримали кращі митці і вихованці Харкова (докладніше за посиланням).

Зокрема, щиро вітаємо:

Оксану КРАМАРЄВУ, солістку опери Державного підприємства «Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка» з присвоєнням звання “Народна артистка України”;

Євгена ЛИСИЦЬКОГО, артиста-вокаліста, провідного майстра сцени Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» з присвоєнням звання “Заслужений артист України”;

Всеволода УТЛЕНКА, завідувача оркестрової трупи, артиста оркестру Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» з присвоєнням звання “Заслужений артист України”;

Наталю ДРОЖЖИНУ, завідувачку кафедри Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського з присвоєнням звання “Заслужена діячка мистецтв України”.

Нагадаємо, навесні 2024 року Євген Лисицький на сцені Харків опера відсвяткував свій особистий ювілей (докладніше за посиланням). Отож нагорода до свята профейсіного стала підсумком його багаторічної невтомної праці на радість харківському глядачу.

Його посмішка, голос, повага до колег і глядачів заворожує і дарує радість під час кожної зустрічі. Особливо важливим цей дар відчувається у наш час, коли цінуєш кожну щасливу мить життя.

Євгеній Лисицький в 1993 році закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського (клас В.І. Подсадного). Працював солістом Харківської обласної філармонії. Стажувався у маестро М. Мілані в місті Озімо (Італія).

Творчий шлях Лисицького в Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. М. Лисенка розпочався у 2002 році.

З 2007-2010 у складі трупи Харківського академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенко брав участь в оперних фестивалях в Іспанії та Німеччині.

За понад двадцять років на сцені в його акторській скарбничці багато цікавих ролей: Граф ді Луна («Трубадур» Дж.Верді); Набукко («Набукко» Дж.Верді); Жермон («Травіата» Дж.Верді); Сільвіо («Паяци» Р.Леонкавалло); Марсель («Богема» Дж.Пуччіні) та багато інших. І, мабуть, не випадково саме Євгену була доручена роль Меркурія — це давньоримський бог торгівлі, прибутку та збагачення, якого ототожнювали з грецьким богом Гермесом. Він також є покровителем мандрівників, красномовства, спритності та мистецтв.
Ми трохи пофантазуємо, мабуть, саме бог мистецтв приніс артисту жадану нагороду!

Так склалося, його герої здебільше браві та веселі. А фахівці здавна помітили, що сміх — це захисна реакція людини, яка дає можливість скинути напругу. Ось і у свій ювілей, 2 березня, він відкривав програму «Смайл опера» каватиною Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні (концертмейстер – Максим Чуб). Трохи спогадів з того дня (докладніше за посиланням)…

Колектив новинного порталу GX ще раз щиро вітає усіх митців із професійним святом! Дякуємо за вашу віру в дива і натхнення, яке ви даруєте кожному глядачу!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Харків опера, ХНУМ ім. Котляревського, Указ Президента України, відкриті джерела

Яскрава зірка заспіває в Харків опера у виставі, яка вперше лунала італійською на сцені театру (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

В ювілейні рік і сезон в Харків опера не припиняють дивувати яскравими подіями. Адже цьогоріч незламний колектив Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка відзначає одразу 5 ювілеїв: театр святкує 100-річчя, 245 років проведення у нашому місті першої музично-театральної постановки (1780), 150 років появи першої будівлі для музично-театральних постановок (1875), а ще в ХНАТОБ відбувся 10-й ювілейний фестиваль “СХІД ОПЕРА ФЕСТ” і найчуттєвіше свято – 85-річчя легендарної харківської балерини – Народної артистки України Світлани Іванівни Коливанової-Попеску.

Здається, “СХІД ОПЕРА ФЕСТ” триває…

Адже вже 9 листопада о 16.00 Харкiв Опера представляє оперу Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска»!

Головну роль пристрасної та норовливої Флорії Тоски на сцені ХНАТОБ зіграє неперевершена Людмила Монастирська – одна з найяскравіших зірок сучасної оперної сцени, солістка провідних театрів світу. Голос артистки – це справжня стихія, що поєднує ніжність і фатальну силу. Її Тоска – жінка, яка любить, страждає і бореться до останнього подиху.

Не пропустіть подію, яка стане окрасою театрального сезону! Квитки за посиланням.

Кожна така зустріч на сцені в Харкові – це зіркова історія міста. Здається, лише мить минула з зустрічі влітку 2024 року (докладніше в новині GX).

«Дуже пишаюся тим, що я українка! Дякувати Богу, маю змогу представляти українську вокальну школу в найкращих театрах світу. Хай там де я співаю i в якій країні перебуваю, завжди пам’ятаю, звідки я i де моє коріння. Ця думка надихає мене до праці, до творчості, до життя!..» – вголос промовляє Людмила Монастирська.
Харків пам’ятає її виступ і в 2017 році на великій сцені СХІД ОПЕРА – вона втілила образ Норми в однойменній опері В. Белліні.

Вільна, сильна, незалежна… Вона під обстрілами в 2024 році вітала Україну з Днем Незалежності саме з Харкова!
В межах проєкту «Харків об’єднує серця!» в незламному місті в «Мистецькій фортеці» відбувся зірковий концерт «Від серця до серця».
«Я дуже рада знову бути в Харкові і вітати місто і країну зі святами. Минулого разу наша зустріч була на прем’єрі опери “Норма” в концертному виконанні в 2017 році. З того часу мріяла знову співати в вашому чудовому місті. Була можливість побачити красу міста – ви неймовірні і незламні! Я не вірила, що побачу таку красу в місті, яке постійно під обстрілами. Рада, що харків’яни тримаються! Молимося за них і дякуємо нашим захисникам, за можливість творити і жити в вільній країні. Слава Україні! Героям слава! – розповіла перед виступом народна артистка України Людмила Монастирська (докладніше в новині GX). – Згадую виступи за кордоном, інколи люди з залу просять заспівати акапелла українські пісні і зал встає! Українська пісня – це код нації. До речі, в Харкові 27 серпня на концерті буде краща закордонна класика, як от – уривок з опери «Манон Лєско» (Пуччіні) і обов’язково українські твори».

Довідка. Людмила Вікторівна Монастирська (до шлюбу Повстенко) — провідна українська оперна співачка (сопрано); солістка Національної опери України; заслужена артистка України (2013); народна артистка України (2017), лавреатка Національної премії ім. Шевченка (2014 року за вокальні партії в оперних виставах); у 2015 році за розвиток зв’язків з Італією нагороджена державною нагородою Італійської Республіки — орденом «Зірки Італії»; співає на найпрестижніших оперних сценах світу: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
Народилася в 1975 році в селі Іркліїв (Черкаська область, Україна).
Любов до співу успадкувала від матері, для якої «співати — як дихати!» (так казала Людмила в одному з інтерв’ю ЗМІ).
У 15 років почала вчитися співу в Київському музичному училищі імені Глієра у Івана Гнатовича Паливоди.
У 2000 році закінчила Київську консерваторію (нині Національна музична академія України), де навчалася вокалу у Діани Петриненко.
У 1996 році почала співати у оперній студії Київської консерваторії. Тут дебютувала в ролі Наталки Полтавки в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
Дебютувала в Національній опері України 2008 року в опері Джузеппе Верді «Аїда», у ролі Аїди. У Національній опері виконувала провідні партії для драматичного сопрано.
Першим спектаклем за кордоном було концертне виконання «Тоски» Джакомо Пуччіні в норвезькому місті Тронгеймі.
А потім були найпрестижні сцени світу — від «Ла Скала» до «Метрополітен-опера». Її досконале лірико-драматичне сопрано, вражаюча емоційна глибина та бездоганна майстерність стали символами української вокальної школи.

Що до самої опери Джакомо Пуччіні «Флорія Тоска» – це була перша в історії театру постановка опери італійською. Вона відбулася ще в «старому» театрі на Римарській у 1993 році.
В рокову нині дату для всього українського народу 24 лютого в 2017 році шедевр Джакомо Пуччіні однойменною драмі Віктор’єна Сарду отримав нове цікаве осмислення.
Стараннями Надії Швець харків’ян вразили новими декораціями, виконаними методом сублімаційного друку та створюючими 3D-ефект.

На сцені величні декорації римської церкви Сант-Андреа-делла-Валле змінювалися розкішними апартаментами барона з видом на нічний Рим, а у фіналі перед глядачем відкривалася картина з тюремного даху. Втілювали на сцені сюжет опери два акторські склади – це зірки харківської сцени: партія Тоски – Алла Мішакова (Вікторія Стеценко), партія Скарпія – Олександр Лапін (Микола Коваль), партія Каварадоссі – Олексій Сребницький (Сергій Гонтовий) та інші провідні актори театру.

Дія опери відбувається на тлі вторгнення до Італії французької армії під командуванням Наполеона у 1796 році. Маркіза Аттаванті, сестра утік республіканця Анджелотті, допомагає йому сховатися в родовій капелі в церкві Сант-Андреа-делла-Валле. Тут же працює його друг та соратник – художник Маріо Каварадоссі, який пообіцяв Анджелотті свою допомогу.
Відправивши втікача у свій будинок, художник повертається до роботи над портретом Мадонни, його картина – це втілення коханої – артистки Флорії Тоски.
Але його ревнива кохана прискіпливо вимагає замінити навіть колір очей, щоб картина не була схожа з її суперницею маркізою Аттаванті.
Закохані трохи сваряться, але швидко миряться та збираються зустрітися після концерту Тоски на честь перемоги над французами. З цієї нагоди у церкві теж готуються до урочистого богослужіння.
Але планам закоханих не судилося справдитися. З’являється барон Скарпіа – шеф поліції, закоханий у Тоску. Разом із детективом Сполеттою він виявив докази того, що Анджелотті ховається тут. Вероломний барон, зігравши на ревнощі Тоски, дізнається, де можна знайти художника. Скарпіа, окрилений можливістю відправити свого суперника Каварадоссі на ешафот, тріумфує в натовпі під звуки богослужіння на честь перемоги над Наполеоном.
У своєму палаці Скарпія увечері допитує художника. Втікач Анджелотті не спійманий, але Скарпі має план, як розговорити, запрошену на допит Тоску. Каварадоссі встигає потай сказати дівчині, що вона повинна мовчати про те, що бачила в нього вдома. Але Скарпіа відправляє художника в камеру тортур, і дівчина чує його страждання.
У розпачі Флорія видає притулок Анджелотті – він ховається у схованці у садовому колодязі. Каварадоссі знову приводять до кабінету Скарпіа. Він розуміє, що Тоска все розповіла.
Але тут його дух піднімає несподівана звістка про перемогу Наполеона в Маренго. Каварадоссі не приховує своєї радості і співає Гімн Свободі. Скарпіа наказує стратити його, а дівчині пропонує купити свободу коханого ціною її честі. Заради порятунку коханого Тоска погоджується. Підступний барон переконує її, що страта Каварадоссі буде уявною, а сам віддає необхідні розпорядження про страту, хоча й виписує перепустку для Тоски та художника, щоб вони нібито могли тікати з Риму.
Але відплата наздоганяє Скарпіа – замість обіймів Тоска завдає йому удару кинджалом.
Забравши перепустку, дівчина спішно покидає палац та поспішає на площу в’язниці Сант-Анджело. Там Маріо Каварадоссі виводять на тюремний дах, де він і буде страчений.
Художник пише останній лист Тоске, коли зненацька з’являється і сама Флорія.
Смілива дівчина розповідає коханому про вбивство Скарпіа, показує перепустку до свободи і повідомляє йому, що страта буде хибною. Закохані впевнені, що вони врятовані. Солдати піднімаються на дах, лунають постріли, Маріо падає, солдати йдуть. І тільки тепер Тоска розуміє, що її обдурили, і Каварадоссі мертвий, а на сходах чути кроки солдатів – про смерть Скарпіа вже дізналися… Вбита горем і загнана в кут Тоска кидається з даху вниз….

Вони загинули, але їх дух не було зламано…
Харківський глядач був у захваті, як і на кожному виступі артистів Харків опера.

Більше про поді в театрі-ювілярі в останній місяць осені на офіційній сторінці ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА, Харків опера, відкриті джерела