10 грудня в історії Харкова: цікаві події та яскраві особистості у житті міста (фото, відео)
10 грудня 2012 року у Харкові провели унікальну соціальну акцію. Чемпіонка світу з шахів Ганна Ушеніна зіграла у колонії. Сеанс одночасної гри пройшов у Качанівській жіночій колонії №54.
За десятьма столами зібралися і засуджені та співробітники колонії. Загалом для Анни Ушеніної партія тривала близько трьох годин.
Найдовше протрималася засуджена Юлія Шарапова. Проте чемпіонка виграла у всіх партіях.
Найкраща серед любителів Юлія Шарапова отримала книгу про шахи з автографом чемпіонки.
Символічно в Всесвітній день футболу (World Football Day), 10 грудня, в 2016 році УЄФА дозволив проведення матчів Ліги чемпіонів та Ліги Європи у Харкові. Рішення було ухвалено на засіданні виконавчого комітету Союзу європейських футбольних асоціацій у Ньйоні (Швейцарія).
Проблема полягала в тому, що Харкову було заборонено проводити міжнародні футбольні матчі з 2014 року через складну політичну ситуацію в країні. Через два роки в УЄФА вирішили, що небезпека минула…
Але потім країна-терорист, росія, розпочала повномасштабне вторгнення в Україну…
З перших днів війни з рф, футболісти збірної України звернулися до світової спільноти із закликом проти війни (докладніше в пості)!
Але представники УЄФА, на жаль, і зараз відмежовуються від подій в Україні. Зокрема, в 2024 та в 2025 роках було застосовано фінансові санкції до Української асоціації футболу за демонстрацію банера “Russia is a terrorist state” (про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційний сайт організації).
До речі, саме в Харкові пролунав всесвітньовідомий фанатський приспів про диктатора рф, який актуальний і наразі…
10 грудня 2017 року у Харкові пройшла незвична для міста акція протесту. Учасники виступали проти рішення президента США про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. У заході взяли участь кількадесят громадян арабських країн.
Напередодні, 6 грудня, президент США Дональд Трамп заявив про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю та доручив Держдепартаменту розпочати підготовку до переведення посольства Америки з Тель-Авіва до Єрусалиму. Ліга арабських держав назвала рішення США «недійсним, яке не має юридичної сили».
Міжнародна позиція: більшість країн не визнають Єрусалим як столицю Ізраїлю через невизначений статус міста і його важливість для трьох світових релігій (юдаїзму, християнства та ісламу). Адже Єрусалим є ключовим світовим релігійним центром, оскільки він є священним містом для трьох великих монотеїстичних релігій — юдаїзму, християнства та ісламу, що робить його унікальним місцем паломництва та духовним вузлом. Тут розташовані найважливіші святині для кожної віри: Єрусалимський Храм (для юдаїзму), Храм Гробу Господнього (для християнства) та мечеті Аль-Акса і Купол Скелі (для ісламу).
Наразі Ізраїль контролює більшу частину Єрусалиму і вважає його своєю столицею, але багато країн тримають свої посольства в Тель-Авіві, підкреслюючи невизначеність статусу міста.
«Єрусалим» походить від коренів, що означають «місто миру», але насправді місто ніколи не знало спокою через безперервні історичні битви, облоги та політичні суперечки.
В фіналі історичної драми «Царство небесне» (Kingdom of Heaven) 2005 року режисера Рідлі Скотта лунає доречний вислів – “Майже через тисячу років спокій у Царстві Небесному залишається недосяжним” (“Nearly a thousand years later, peace in the Kingdom of Heaven remains elusive”).
А ось в серці кожного іудея лунають слова – “Єрусалим, Єрусалим я не зсунуся звідси…”
Про це на виставці у Харкові розповідав видатний художник Олександр Баєвер, а ще він казав, що для нього його рідне місто, яке він малює з такою любов’ю, як Єрусалим.
“Відношення харків’ян до Харкова можна порівняти лише з відношенням іудеїв до Єрусалиму”, – наголосив автор і задав слова пісні. – “Єрусалим, я життя віддаю – тільки тому, що тебе я люблю!”
10 грудня 1892 року в Одесі народився Макс Гельман (1892-1979) – український скульптор та педагог (викладав у Києві).
Брав участь у найзнаменитішому конкурсі скульпторів 30-х років – проектів пам’ятників Тарасу Шевченку у Харкові. Але перевагу надали іншому проекту.
Це була не єдина його робота присвячена Шевченківській темі: барельєф «На панщині» (глина, 1938) та скульптурні композиції (тонований гіпс (1939) та оргскло (1954)).
Крім того він створював портрети українських митців: письменників (Миколи Терещенка, Ґео Шкурупія, Валер’яна Підмогильного, художника Юхима Михайліва); актриси Марії Заньковецької (1957, актриса деякий час жила й працювала в Харкові, на фото нижче); художника Федора Нірода (1966); «Жанна» (1968); поетеси Людмили Скирди (1970); художника Георгія Якутовича (1974).
До того ж Гельман був автором оригінальних скульптур спортсменів, встановлених у 1930-х роках у Києві на стадіоні «Динамо».
Помер 16 грудня 1979 року в Києві.
Фото, відео та матеріал: відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко
