Перейти до основного вмісту

Позначка: футболіст

29 листопада в історії Харкова: загадують знаменитих драматурга, спортсмена та науковця (фото)

29 листопада 1778 року в с. Основа (нині в межах Харкова) народився Григорій Квітка-Основ’яненко – український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч, один із найвідоміших харків’ян.

Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист захищав художні можливості української літературної мови. Найбільш відомі твори Квітки-Основ’яненка – «Конотопська відьма», «Пан Халявський», «Шельменко-денщик».

Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Українскій Вісник» (1816–1817), сприяв виданню альманаху «Молодикъ» (1843–1844).

У Харкові Григорій був одним із найвпливовіших та знаних людей. Був ініціатором створення Харківської губернської бібліотеки. Сам збирав кошти для її відкриття. Створив Харківський інститут шляхетних панночок, на який пожертвував не мало. Прозаїк був членом інститутської ради, й він опікувався закладом.

Був знайомий із Євгеном Гребінкою, Миколою Костомаровим. Листувався із Тарасом Шевченком.

Помер 20 серпня 1843 року в Харкові.

 19 жовтня в 1993 року в Харкові було встановлено пам’ятник українському письменнику Григорію Квітці-Основ’яненку.

Бронзову фігуру, зображену з пером та папером у руках, створили скульптор Семен Якубович та архітектор Юрій Шкодовський.

А ще в Харкові є парк імені Квітки-Основ’яненка, розташований в історичному районі Стара Основа.

До речі, напередодні 276-річчя Григорія Квітки-Основ’яненка Харківському академічному драматичному театру було надано ім’я українського письменника.


29 листопада 1931 року
народився Юрій Войнов (1931-2003) – знаменитий футболіст, один із головних тренерів харківського «Металіста» у 70-х.
Прославився у складі київського «Динамо», за яке виступав із 1956 по 1964 роки.
Чемпіон країни 1961 року. Виступав за збірну, провів 23 матчі, забив 3 голи.
Володар Кубка Європи 1960 року. Перший та єдиний футболіст київського «Динамо», який завоював титул чемпіона Європи.
Учасник чемпіонату світу 1958 року. За результатами чемпіонату світу включено до символічної збірної турніру.
З 1964 року – на тренерській роботі.
У 1972-1973 роках тренував харківський “Металіст”.
Помер 22 квітня в 2003 році в Києві.

29 листопада 1899 року народився Анатолій Філіппов (1899-1978) — науковець-математик, відомий педагог, засновник української наукової школи механіків-енергомашинобудівників, академік Академії наук України.

Народився у Вінницькій області.
В 1920 році закінчив Харківський технологічний інститут, а 1922 року — фізико-математичний факультет Харківського університету.
З 1930 року працював у вищих навчальних закладах, 1939 року отримав звання професора.
З початком війни вступив до лав діючої армії, а з 1943 року до кінця війни працював в оборонній промисловості.
З 1946 року був куратором Харківської філії Інституту теплоенергетики АН України. Одночасно з 1948 до 1961 року завідував кафедрою Харківського політехнічного інституту.
У 1967 році був обраний дійсним членом Академії наук України.
Неодноразово обирався депутатом Харківської міської та обласної рад.
Основні напрямки досліджень – прикладна теорія пружності, теорія коливань механічних систем, впливу руху вантажів по конструкції, оптимізація елементів конструкції.
Опублікував понад 70 наукових праць. Під його керівництвом підготовлено 25 кандидатів наук. Розробив та успішно читав курс лекцій “Пластичність і стійкість пружних систем”.
За свій вклад у науку був нагороджений орденами та медалями.
Помер 23 квітня у 1978 році, був похований у Харкові.

23 вересня в історії Харківщини: народився відомий футболіст та тренер

Пам’ятаємо! Цього дня 23 вересня 1940 року у Чугуєві Харківської області у сім’ї військовослужбовця народився Аркадій Панов, майбутній футболіст та тренер.

В 1952 році його родина переїхала до Харкова. Навчався у 72-й середній школі, яка знаходиться поряд із стадіоном ХТЗ. Саме з цією ареною та з цим спортклубом були пов’язані його перші кроки у спорті.

Займався гімнастикою, боксом, хокеєм та футболом. Але у 1954 році остаточно обрав футбол.

Його першим тренером у групі підготовки за команди «Торпедо-ХТЗ» був Олександр Тихонович Москальов. Його команда вигравала першість міста серед школярів.

В 1958 після закінчення школи тренер харківських торпедівців Д. Н. Васильєв запросив Аркадія в дорослу команду – в харківське «Торпедо». Команда різко підвищила свій клас і почала виступати у першій лізі.

У 1959 році побував разом зі своєю командою у перших зарубіжних турне: відвідали Марокко, Відень, Югославію.

У 40-60 роки деякі спортсмени були універсалами, виступали на високому рівні у різних видах спорту. Аркадій Панов також грав у хокей із шайбою – у 1962 році взяв участь у першій зимовій Спартакіаді країни у складі української збірної з хокею.

У тому ж році Панова запросили до головної харківської футбольної команди «Авангард» (згодом команда називалася «Металіст»).

Також виступав за команди СКА (Києва та Одеси) і не лише…

Після закінчення кар’єри працював дитячим тренером. Серед його вихованців один із найкращих футболістів країни Володимир Безсонов.

У вищій лізі провів 117 матчів (забив 2 голи). Усього за кар’єру – 250 ігор (10 голів).

Помер 8 вересня 2015 року. Матч 7-го туру чемпіонату України 2015/16 між харківським «Металістом» та донецьким «Шахтарем» розпочався з хвилини мовчання на згадку про загиблого Панова.

У мирний час у Харкові проводився турнір пам’яті Аркадія Панова.

Згадаємо ще декілька цікавих фактів від 23 вересня в історії Харкова.

23 вересня 1995 року вперше було піднято сучасний прапор міста Харкова.
Рішення про затвердження герба і прапора Харкова було прийнято ІХ сесією Харківської міської ради ХХІІ скликання 14 вересня 1995 року.

Прапор українського міста Харків є символом міського самоврядування. Його полотно зеленого кольору, символізує достаток, радість, надію на краще. В центральній частині стягу розташований герб, зображення якого було також затверджено депутатами. Виразні символічні деталі оповідають, чим Харків вирізняється між інших міст України.
Герб міста Харкова створений за стандартами Українського геральдичного товариства. Він відображає історію та традиції міста. Герб Харкова являє собою чотирикутний, загострений до низу геральдичний щит. На зеленому полі якого зображені наповнений плодами та заквітчаний ріг достатку. Ріг достатку символізує природні багатства. Він перехрещений з кадуцеєм — золотим жезлом із срібними крилами, оповитим зміями срібного кольору. З міфології кадуцей — незмінний атрибут бога Меркурія, який в епоху античності вважався заступником торговців, мандрівників, парламентаріїв. Змії, що його обвивають, символізують мудрість. Зображення кадуцею та рогу достатку розміщуються на діагоналях умовного прямокутника геральдичного щита, перехрещуючись в його центрі.
Пропорції герба — висота до ширини 8:7, заокруглені частини герба являють собою 1/4 кола з радіусом окружності рівною 1/8 висоти герба. Еталонний зразок герба м. Харкова з описом має зберігатися у міському архіві.
Герб міста може розміщуватися на будинках міської ради та органів місцевої влади м. Харкова. Поміщатися на архітектурних спорудах й використовуватися в святкових оформленнях. Бути зображеним на бланках ділових паперів органів місцевої влади, також підприємств, закладів, організацій міста незалежно від форм власності за дозволом Головного управління з гуманітарних питань, вказано в «Положенні про герб міста Харкова».

Харківці високо цінують прапор і герб міста. Повномасштабна російська військова агресія змусила громадян відкласти мирні справи. Сьогодні вони зі зброєю в руках захищають свою Батьківщину. Місто–герой Харків у свідомості українців став уособленням хоробрості, героїзму та незламності. А символи Харкова — особливими символами свободи та незалежності.
(За матеріалом ІВЦ “Бузок”. Підготував Ігор Шуйський доктор філософії в галузі історії, голова Регіональної комісії з реабілітації жертв політичних репресій при ХОВА, провідний науковий редактор Комунального підприємства «Регіональний інформаційний центр» Харківської обласної ради, почесний член Національної спілки краєзнавців України).

До речі, в 2025 році, до 30-річчя підняття сучасного прапора Харкова, в знакових місцях міста були встановлені прапори й тематичні інсталяції. Зокрема, на майдані Конституції та перед Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка (до речі, Харків Опера відзначає в 2025 році 100-річчя).

23 вересня 2011 року в Харкові у Смородиновому в’їзді (сучасна назва) відкрилася перша галерея авторської ляльки.

У виставковому залі було представлено 35 унікальних робіт різних майстрів.

Вартість кожної роботи оцінювалася від 300 до 1500 доларів.
Наступні кілька років виставки авторської ляльки різних майстрів стали у Харкові традиційними.

Фото та матеріал: відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.