Позначка: футбол

Спадкоємці легендарної команди підтримують статус Харкова на висоті: “Металіст 1925” у півфіналі Кубка України (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

Вже 17 березня у протистоянні двох клубів Першої ліги: «Чернігів» — «Фенікс-Маріуполь» визначиться останній півфіналіст Кубка України.
А Харків радо вітає земляків – «Металіст 1925» 5 березня виборов право участі у півфіналі.

Ще два півфіналісти – «Динамо» та «Буковина».

Трохи подробиць останньої гри харківської команди в сезоні 2025/26: матч відбувся 5 березня 2026 року на стадіоні “Колос” в Ковалівці; від харківського футбольного клубу на поле вийшли Варакута, Салюк, Павлюк, Шабанов, Крупський, Калюжний, Антюх, Чурко, Аревало, Забергджа, Ітодо; матч судив арбітр з Кропивницького Віктор Копієвський; голи забили гравці Забергджа, Ітодо та Рашиця.

“Металіст 1925” виграв матч з рахунком 3:0. Клуб вперше у своїй історії дійшов до такої високої стадії кубкового розіграшу, зазначили в Українській прем’єр-лізі.

“Харків’яни не стали недооцінювати суперника, поставились до матчу максимально серйозно і вже на 15-й хвилині Батон Забергджа діагональним ударом у дальній кут вивів “Металіст 1925” вперед. Мінімальна перевага клубу УПЛ трималася до середини другого тайму, а тоді ефектний удар у ліву від себе “дев’ятку” виконав форвард Пітер Ітодо. Крапку у зустрічі вже у компенсований час поставив джокер Ермір Рашиця, який також ефектно пробив у праву від себе “дев’ятку”, — повідомляють в Українській прем’єр-лізі.

Капітан “Металіста 1925” Іван Калюжний каже, що результатом задоволений, але, за його словами, мета у команди більша.

“Віддали багато сил, тому зараз трохи не вистачає емоцій. Але ми задоволені тим, що вийшли у півфінал. Проте радіти поки що нічому, тому що у нас є більша мета в цьому розіграші Кубка. Тому будемо радіти потім”, — говорить Калюжний.

Наразі “Металіст 1925” займає шосте місце у турнірній таблиці та має на своєму рахунку 28 очків.

Вже 9 березня “Металіст 1925” зіграє з львівською командою “Рух”, яка розмістилась на 11 місці турнірної таблиці з 19 очками на рахунку.

Фото та матеріал: пресслужба ФК «Металіст 1925», Українська прем’єр-ліга, Суспільне

6 березня в історії Харкова: народився легендарний футболіст

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 06.03.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 6 березня, в 1927 році народився Микола Уграїцький – воротар харківського клубу “Авангард”, легенда харківського футболу.

Уся кар’єра гравця пов’язана з рідним Харковом.

Дебютував у 1947 році у команді «Локомотив».

У 1956 почав виступати за «Авангард» (пізніше перейменований в «Металіст»).

Уграїцький був універсальним спортсменом. Окрім футболу, грав у волейбол, хокей із м’ячем, хокей із шайбою.

У 1957 році новий головний тренер команди вивів Уграїцького зі складу, і той став виступати за волейбольну команду ХАІ та футбольну команду «Торпедо». Причому у складі торпедівців Уграїцький грав у нападі. Наступного сезону Уграїцький повернувся до «Авангарду».

В 1961 році «Авангард» посів 6-е місце, яке стало найкращим результатом за всю історію виступів клубу в чемпіонатах країни. Команда встановила рекорд чемпіонату з найменшої кількості пропущених голів – 25 у 30 іграх.

Помер легендарний спортсмен Микола Уграїцький 7 червня 1969 року в рідному Харкові.

За твердженнями старих уболівальників, Уграїцькому вдалося забити гол супернику ударом від власних воріт, що на той час було випадково винятковим.

Історія Харкова – минуле і сьогодення: 26 лютого в історії міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

А ви знали? 26 лютого 2008 року Харків відвідала комісія УЄФА спільно із представниками Національного агентства з ЄВРО-2012.

До складу делегації увійшли 12 членів європейської футбольної асоціації та п’ять представників Національного агентства з підготовки до ЄВРО-2012. Комісія мала перевірити гарантії, які надала Харківська міська рада для організації матчів ЄВРО-2012 у Харкові.

Вивчалася робота з підготовки спортивних та інших інфраструктурних об’єктів: аеропорт, лікувальні заклади, готелі, дороги та транспорт, територію навколо стадіону “Металіст” (зокрема, під’їзди до стадіону, стоянки навколо нього).

У квітні 2007 року в Кардіфі (Великобританія) Польща та Україна були оголошені країнами, які прийматимуть фінальну частину чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Харків спочатку було оголошено резервним містом.

Але зрештою домігся права проводити матчі першості. Загалом у місті відбулися 3 матчі.

Що до минулого…

26 лютого 1903 року народився Йосип Неман – український вчений, відомий харківський авіаконструктор, професор (1938).

Нєман народився у єврейській сім’ї: батько був столяром, мати – швачкою.

З 1926 року працював у знаменитому конструкторському бюро Костянтина Калініна. Брав участь у створенні низки літаків. 1929 року закінчив Харківський технологічний інститут. З 1936 Неман – головний конструктор КБ заводу № 135.

У 1930-1938 та 1944-1952 роках завідувач кафедри конструкції літаків Харківського авіаційного інституту. Під його керівництвом створено перший в Європі швидкісний пасажирський літак ХАІ-1 з шасі, що набирає в польоті, навчально-бойовий літак ХАІ-3, швидкісні розвідники ХАІ-5 (Р-10) і ХАІ-6 і штурмовики «Іванів», ХАІ-51, ХАІ-52.

Наприкінці 1938 року Немана було заарештовано. Працював у так званій «шарашці», у ЦКЛ-29 НКВС над створенням бомбардувальників Пе-2, Ту-2.

У 1941 році звільнено від подальшого відбуття покарання зі зняттям судимості, але незважаючи на звільнення, Нєман був реабілітований лише 1955 року (вже після смерті).

Помер від лейкемії 18 листопада 1952 року. Похований на 2-му міському цвинтарі у Харкові.

У Харківському авіаційному інституті, який у 2000 році став національним аерокосмічним університетом «ХАІ», протягом багатьох років високо цінують конструкторський талант Йосипа Немана, що зумів принести світову славу своєму ЗВО. Творча робота професора Й. Немана зі створення рекордних літаків і планерів знайшла відображення у низку публікацій. На честь сторіччя від дня його народження у 2003 році в університеті було проведено ювілейну конференцію, присвячену досягненням сучасної авіації.

Фото та матеріал: Харківський аероклуб , відкриті джерела

23 лютого в історії Харкова та Харківщини: видатні особистості і цікаві події минулого і сучасності (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

23 лютого 1900 року у місті Чугуїв (нині Харківської області) народився Євген Лавренко – видатний вчень ботанік, ботанікогеограф, академік.

Лавренко тривалий період навчався та працював у Харкові.
1918 року закінчив Харківську гімназію. Того ж року вступив до Харківського університету.
З 1921 по 1928 роки працював у Харківському ботанічному саду. З 1926 року працював у Харківському інституті охорони навколишнього середовища.
1929 року починає працювати в Харківському сільськогосподарському інституті, з 1931- професор цього інституту. З 1934 працював у Ботанічному інституті Академії наук.
Євген Михайлович брав участь в організації заповідників «Хомутовський степ», «Михайлівська цілина», охорони унікального дендропарку в Кременчуці.

Вчений неодноразово виступає на захист заповідників. У травні 1972 року, разом з іншими вченими, він пише листа до керівництва з пропозицією передати Асканію-Нова у ведення АН України (на жаль, біосферний заповідник «Асканія-Nova» з лютого 2022 року перебуває під російською окупацією й зазнає мародерства та знищення унікальної екосистеми).
Був відомий також як колекціонер живопису. Зібрав колекцію акварелей відомого японського художника ХІХ століття Бєдзана Хірасави.
Помер 18 липня 1987 року.

23 лютого 2025 року до дня народження видатного вченого Наукова бібліотека ДБТУ підготувала віртуальну виставку «Академік Євген Михайлович Лавренко (1900-1987)» , на якій представлені прижиттєві видання академіка Є. М. Лавренка з рідкісного і цінного фонду НБ.

23 лютого 2012 року – «Металіст» з рахунком 4:1 виграв у австрійського «Зальцбурга» у другому матчі 1/16 Ліги Європи.

В першому матчі харківці перемогли не менш впевнено – 4:0.
«Металісту» вдалося дійти до четвертьфіналу Ліги Європи.
Футбол в місті був на максимальному підйомі. У тому ж році в Харкові пройшли три матчі Чемпіонату Європи з футболу.

Харків пам’ятає кожного, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.
23 лютого 2015 року у Харкові та області було оголошено днем жалоби за загиблими біля Палацу спорту (пр. Петра Григоренка, 2, сучасна назва проспекту) від вибух скоєного терористами.
Нагадаємо, 22 лютого 2015 року загинули 4 учасники патріотичної ходи: Ігор Толмачов (1962 — 2015), Данило Дідік (1999 — 2015), Микола Мельничук (1996 — 2015) та Вадим Рибальченко (1977 — 2015). Ще понад десять осіб отримали поранення.
Цей підступний злочин мав на меті посіяти страх і розколоти суспільство міста, але Харків вистояв.

Розслідування тривало чотири роки. 28 грудня 2019 року Немишлянський районний суд Харкова (сучасна назва) визнав винними в організації вибуху Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова, засудивши їх до довічного ув’язнення. Наступного дня вони були передані представникам ОРДЛО у рамках великого обміну ув’язненими та полоненими.

Харків у XXI столітті. 18 січня – яскраві спогади про легендарну команду з Харкова

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

А ви знали? Цього дня, 18 січня, у 2009 році харківський футбольний клуб “Металіст” визнано “Командою року” за результатами опитування українського сайту ua-football.com.

Голосування проводилося за схемою “3-2-1”, тобто кожному читачеві пропонувалося віддати три бали за “Команду року”, два бали за друге місце та один бал – за третє. “Металіст” набрав 12 201 бал, друге місце – у футбольного клубу “Динамо” (Київ) – 6 292 бал, замкнула трійку “Ворскла” (Полтава) – 4 307 балів.

2006-2014 роки стали найуспішнішими для команди. Харків’яни здобували срібні та бронзові медалі української першості та впевнено виступали у Лізі Європи.

На жаль, через кілька років, 2016-го, один із найкращих клубів країни припинив своє існування.

Історична подія для українського футболу торкнулася Харкова (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В 2024 році турне головної футбольної нагороди на честь 20-річчя отримання її легендарним українським футболістом Андрієм Шевченком було заплановано по 10 містах України: Краматорськ (захід скасовано з міркувань безпеки), Тернопіль, Хмельницький, Харків, Вінниця, Львів, Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Яготин.

Зокрема, 18 грудня 2024 року нагороду можна було побачити на залізничному вокзалі Харкова. Охочих сфотографуватися із “Золотим мʼячем” Андрія Шевченка зібралася повна зала.

Нагадаємо, нагороду “Золотий М’яч” перший українець, Андрій Шевченко, отримав 13 грудня 2004 року.

Довідка. Від 1956 року щороку нагороду “Золотий м’яч” найкращому футболістові Європи (з 2007 року — найкращому футболістові світу) присуджує французький журнал «France Football».

13 грудня 2004 року, на 49-му врученні нагороди, володарем “Золотого м’яча” став 28-річний український нападник збірної України та італійського «Мілана» Андрій Шевченко.
Результати голосування були опубліковані 14 грудня 2004 року в журналі France Football (№ 3062).

Андрій Шевченко став 38-м футболістом володарем «Золотого м’яча». Це була перша нагорода представника незалежної України.
А ось в історії італійського «Мілана» Андрій Шевченко став п’ятим гравцем, після Рівери (1969), Гулліта (1987), ван Бастена (1988, 1989, 1992) та Веа (1995), який виграв цей трофей.

До речі, Харків має пам’ятник футбольному м’ячу.
Він був відкрий 24 серпня 2001 року у день святкування 10-ї річниці Дня незалежності України та в рамках святкування чергової дати дня міста (23 серпня). У церемонії його відкриття брав участь український футболіст Олег Блохін, який першим розписався на м’ячі і дотого ж був найкращим футболістом Європи 1975 року (отримав «Золотий м’яч»-1975).

Фото, відео та матеріал: відкриті джерела, ХС, MediaPort, GX, Наталія Бойченко

10 грудня в історії Харкова: цікаві події та яскраві особистості у житті міста (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 10.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

10 грудня 2012 року у Харкові провели унікальну соціальну акцію. Чемпіонка світу з шахів Ганна Ушеніна зіграла у колонії. Сеанс одночасної гри пройшов у Качанівській жіночій колонії №54.
За десятьма столами зібралися і засуджені та співробітники колонії. Загалом для Анни Ушеніної партія тривала близько трьох годин.

Найдовше протрималася засуджена Юлія Шарапова. Проте чемпіонка виграла у всіх партіях.
Найкраща серед любителів Юлія Шарапова отримала книгу про шахи з автографом чемпіонки.

Символічно в Всесвітній день футболу (World Football Day), 10 грудня, в 2016 році УЄФА дозволив проведення матчів Ліги чемпіонів та Ліги Європи у Харкові. Рішення було ухвалено на засіданні виконавчого комітету Союзу європейських футбольних асоціацій у Ньйоні (Швейцарія).
Проблема полягала в тому, що Харкову було заборонено проводити міжнародні футбольні матчі з 2014 року через складну політичну ситуацію в країні. Через два роки в УЄФА вирішили, що небезпека минула…
Але потім країна-терорист, росія, розпочала повномасштабне вторгнення в Україну…
З перших днів війни з рф, футболісти збірної України звернулися до світової спільноти із закликом проти війни (докладніше в пості)!

Але представники УЄФА, на жаль, і зараз відмежовуються від подій в Україні. Зокрема, в 2024 та в 2025 роках було застосовано фінансові санкції до Української асоціації футболу за демонстрацію банера “Russia is a terrorist state” (про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційний сайт організації).

До речі, саме в Харкові пролунав всесвітньовідомий фанатський приспів про диктатора рф, який актуальний і наразі…

10 грудня 2017 року у Харкові пройшла незвична для міста акція протесту. Учасники виступали проти рішення президента США про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. У заході взяли участь кількадесят громадян арабських країн.
Напередодні, 6 грудня, президент США Дональд Трамп заявив про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю та доручив Держдепартаменту розпочати підготовку до переведення посольства Америки з Тель-Авіва до Єрусалиму. Ліга арабських держав назвала рішення США «недійсним, яке не має юридичної сили».

Міжнародна позиція: більшість країн не визнають Єрусалим як столицю Ізраїлю через невизначений статус міста і його важливість для трьох світових релігій (юдаїзму, християнства та ісламу). Адже Єрусалим є ключовим світовим релігійним центром, оскільки він є священним містом для трьох великих монотеїстичних релігій — юдаїзму, християнства та ісламу, що робить його унікальним місцем паломництва та духовним вузлом. Тут розташовані найважливіші святині для кожної віри: Єрусалимський Храм (для юдаїзму), Храм Гробу Господнього (для християнства) та мечеті Аль-Акса і Купол Скелі (для ісламу).
Наразі Ізраїль контролює більшу частину Єрусалиму і вважає його своєю столицею, але багато країн тримають свої посольства в Тель-Авіві, підкреслюючи невизначеність статусу міста.

«Єрусалим» походить від коренів, що означають «місто миру», але насправді місто ніколи не знало спокою через безперервні історичні битви, облоги та політичні суперечки.
В фіналі історичної драми «Царство небесне» (Kingdom of Heaven) 2005 року режисера Рідлі Скотта лунає доречний вислів – “Майже через тисячу років спокій у Царстві Небесному залишається недосяжним” (“Nearly a thousand years later, peace in the Kingdom of Heaven remains elusive”).

А ось в серці кожного іудея лунають слова – “Єрусалим, Єрусалим я не зсунуся звідси…”
Про це на виставці у Харкові розповідав видатний художник Олександр Баєвер, а ще він казав, що для нього його рідне місто, яке він малює з такою любов’ю, як Єрусалим.
“Відношення харків’ян до Харкова можна порівняти лише з відношенням іудеїв до Єрусалиму”, – наголосив автор і задав слова пісні. – “Єрусалим, я життя віддаю – тільки тому, що тебе я люблю!”

10 грудня 1892 року в Одесі народився Макс Гельман (1892-1979) – український скульптор та педагог (викладав у Києві).

Брав участь у найзнаменитішому конкурсі скульпторів 30-х років – проектів пам’ятників Тарасу Шевченку у Харкові. Але перевагу надали іншому проекту.

Це була не єдина його робота присвячена Шевченківській темі: барельєф «На панщині» (глина, 1938) та скульптурні композиції (тонований гіпс (1939) та оргскло (1954)).
Крім того він створював портрети українських митців: письменників (Миколи Терещенка, Ґео Шкурупія, Валер’яна Підмогильного, художника Юхима Михайліва); актриси Марії Заньковецької (1957, актриса деякий час жила й працювала в Харкові, на фото нижче); художника Федора Нірода (1966); «Жанна» (1968); поетеси Людмили Скирди (1970); художника Георгія Якутовича (1974).

До того ж Гельман був автором оригінальних скульптур спортсменів, встановлених у 1930-х роках у Києві на стадіоні «Динамо».
Помер 16 грудня 1979 року в Києві.

Фото, відео та матеріал: відкриті джерела, GX, Наталія Бойченко

29 листопада в історії Харкова: загадують знаменитих драматурга, спортсмена та науковця (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

29 листопада 1778 року в с. Основа (нині в межах Харкова) народився Григорій Квітка-Основ’яненко – український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч, один із найвідоміших харків’ян.

Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист захищав художні можливості української літературної мови. Найбільш відомі твори Квітки-Основ’яненка – «Конотопська відьма», «Пан Халявський», «Шельменко-денщик».

Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Українскій Вісник» (1816–1817), сприяв виданню альманаху «Молодикъ» (1843–1844).

У Харкові Григорій був одним із найвпливовіших та знаних людей. Був ініціатором створення Харківської губернської бібліотеки. Сам збирав кошти для її відкриття. Створив Харківський інститут шляхетних панночок, на який пожертвував не мало. Прозаїк був членом інститутської ради, й він опікувався закладом.

Був знайомий із Євгеном Гребінкою, Миколою Костомаровим. Листувався із Тарасом Шевченком.

Помер 20 серпня 1843 року в Харкові.

19 жовтня в 1993 року в Харкові було встановлено пам’ятник українському письменнику Григорію Квітці-Основ’яненку.

Бронзову фігуру, зображену з пером та папером у руках, створили скульптор Семен Якубович та архітектор Юрій Шкодовський.

А ще в Харкові є парк імені Квітки-Основ’яненка, розташований в історичному районі Стара Основа.

До речі, напередодні 276-річчя Григорія Квітки-Основ’яненка Харківському академічному драматичному театру було надано ім’я українського письменника.

29 листопада 1931 року народився Юрій Войнов (1931-2003) – знаменитий футболіст, один із головних тренерів харківського «Металіста» у 70-х.

Прославився у складі київського «Динамо», за яке виступав із 1956 по 1964 роки.

Чемпіон країни 1961 року. Виступав за збірну, провів 23 матчі, забив 3 голи.

Володар Кубка Європи 1960 року. Перший та єдиний футболіст київського «Динамо», який завоював титул чемпіона Європи.

Учасник чемпіонату світу 1958 року. За результатами чемпіонату світу включено до символічної збірної турніру.

З 1964 року – на тренерській роботі.

У 1972-1973 роках тренував харківський “Металіст”.

Помер 22 квітня в 2003 році в Києві.

29 листопада 1899 року народився Анатолій Філіппов (1899-1978) — науковець-математик, відомий педагог, засновник української наукової школи механіків-енергомашинобудівників, академік Академії наук України.

Народився у Вінницькій області.

В 1920 році закінчив Харківський технологічний інститут, а 1922 року — фізико-математичний факультет Харківського університету.

З 1930 року працював у вищих навчальних закладах, 1939 року отримав звання професора.

З початком війни вступив до лав діючої армії, а з 1943 року до кінця війни працював в оборонній промисловості.

З 1946 року був куратором Харківської філії Інституту теплоенергетики АН України. Одночасно з 1948 до 1961 року завідував кафедрою Харківського політехнічного інституту.

У 1967 році був обраний дійсним членом Академії наук України.

Неодноразово обирався депутатом Харківської міської та обласної рад.

Основні напрямки досліджень – прикладна теорія пружності, теорія коливань механічних систем, впливу руху вантажів по конструкції, оптимізація елементів конструкції.

Опублікував понад 70 наукових праць. Під його керівництвом підготовлено 25 кандидатів наук. Розробив та успішно читав курс лекцій “Пластичність і стійкість пружних систем”.

За свій вклад у науку був нагороджений орденами та медалями.

Помер 23 квітня у 1978 році, був похований у Харкові.

Харків у XXI столітті. 22 жовтня – відбувся футбольний матч між чиновниками (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 22.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Спорт, Суспільство.

22 жовтня 2011 року в Харкові відбувся поодинокий футбольний матч. На поле вийшли команди Харківської та Львівської міських рад. За обидві команди за одним таймом зіграв головний тренер футбольного клубу «Металіст» Мирон Маркевич.

Раніше у травні 2011 року депутати Харківської міськради виграли у львівських колег у товариському футбольному матчі з рахунком 2:1.

У жовтневому матчі також перемогли харків’яни – 2:0.

29 серпня в історії Харкова: пройшла унікальна для міста акція та один із перших міжнародних футбольних матчів

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 29.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

29 серпня 2011 року у Харкові пройшла унікальна для міста акція. Містяни відзначили день народження Майкла Джексона. 53-ту річницю від дня народження зірки шоу-бізнесу харків’яни відзначили танцювальним флешмобом на майданчику біля ХНАТОБу та повітряними кульками, запущеними у небо. Майкл Джексон народився 29 серпня 1958 року в місті Гері (штат Індіана, США). Він був одним із найзнаменитіших співаків на планеті. Джексон помер 25 червня 2009 року.

У 1931 році у Харкові відбувся один із перших міжнародних футбольних матчів. Збірна міста переграла збірну Туреччини з рахунком 2:0.