Позначка: День науки

До Дня науки. GX дозволили доторкнутися до таємниць харківських вчених (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 18.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Уже понад двадцять років у третю суботу травня в Україні відзначають День науки. У 2025 році професійне свято наукових працівників відзначали вчора, 17 травня.

Трохи спогадів до цієї дати!

А ви знали? І під час війни харківські ентузіасти з гордістю відкривають наукові таємниці Всесвіту. Адже Харківщина здавна славилася науковими досягненнями.

Журналістці новинного порталу GX зробили пропозицію від якої не можливо було відмовитися – доторкнутися до таємниць великих фізиків Харкова та їхніх наукових досягнень. А саме відвідати Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ), який офіційно почав свій відлік 30 жовтня 1928 року.

До Дня науки маємо змогу нагадати, що саме в Харкові існує майже найбільш таємничий музей України, про який багато хто чув, але мало хто бачив. Його виставки – це справжній ексклюзив. Захоплюючі світлини його співробітників, що поєднують часи минулі та сучасність, перевертають уяву пересічної людини. Навіть німці , які знають ціну часу та грошей, виділили гроші, щоб зберегти історію наукових досягнень харківських вчених. А скільки експонатів у лабораторіях інституту, на яких працювали фізики зі світовими іменами. І навіть вулиця, якої немає на карті, але нею мріє пройти кожен справжній фізик… Але не будемо забігати наперед…

Наша подорож почалася з містечка вчених, саме через нього лежить шлях до ХФТІ. Тут поряд кипіло щасливе життя вчених, жили їхні родини і друзі…

А поряд було «справжнє пекло» – червона будівля, де знаходилися катівні ВНК, в яких було закатовано багато видатних українців – вчених, митців… усіх, хто посмів мати свій погляд на життя.

Вже на вході до ХФТІ відчувалась велич її вчених – на прохідній висів плакат до 120-річчя Льва Шубнікова, яке світ відзначав в останній рік перед війною – у вересні 2021 року.

До таємниці і зараз можна доторкнутися, лише отримавши спеціальну перепустку.

А далі кожен крок – історія, зафільмована для фотовиставки… Ми зупинилися біля карти ХФТІ, і провідний фахівець з публічних закупівель підрозділу ННЦ ХФТІ і по зову серця екскурсовод Володимир Дятков розповів лише малу крихту про кожну будівлю і вчених, які там творили.

А ви знали? Територія ННЦ ХФТІ ділиться на мекку та храм науки (саме так виглядає одна з будівель інституту).

А ще тут є вулиця Дау, по якій проходили легендарні фізики. Кожен вчений, що працює в цій галузі, має за честь опинитися в цій частині інституту.

У комплексі корпусів існує окрема будівля, що відведена під електростатичний генератор Ван де Граафа, який в розмірі понад 10 метрів. Накопичений досвід дав змогу приступити до проєктування генератора на рекордну на той час напругу в 5 млн вольт. До речі, під час будівництва в інститут завітав винахідник електростатичного генератора (що з часом отримав його ім’я) Ван де Грааф. На американського вченого справило враження побачене, і на згадку про подію було зроблене фото: Роберт Ван де Грааф на фоні монтажного майданчика.

А Головний корпус побудований на “кістках імператриці Марія” – з броньованого сплаву лінкора “Імператриця Марія”. У 1928 році, коли почали будувати будівлю, розібрали лінкор і використали його частини, як осьові для цієї будівлі. Ці балки пронизують усю будівлю від підвалу до даху. Ця “броня” витримала навіть підрив будівлі, від якого лише підскочив дах і став на місце…

Кожен новий факт ламає стереотипи, адже вчені – це не «очкарики» й «зануди» – це люди з неосяжним внутрішнім всесвітом, ще й з цікавими хобі, почуттям гумору та яскравими бажаннями, які вміло втілювалися в життя. Адже вони розщепили атоми водню та літію, працювали над створенням атомної бомби, але мріяли про мирний атом та розквіт економіки завдяки своїм досягненням…

А поряд з цим, як вони вміли грати, малювати… Отже, вчені вміли здивувати…

Так, існує цікава історія про легендарного фізика Антона Карловича Вальтера. Видатний вчений багато працював і добре заробляв, але не мав часу витрачати гроші. І ось, коли він вирішив купити авто, то обрав найкраще того часу – ЗИМ (ГАЗ-12). І ось, уявіть, скромний чоловік заходить із повною сумкою грошей і просить авто… Продавець в шоці, викликано міліцію… І як потім довелося вибачатися…

До речі, саме в ХФТІ є святая святих – кабінет Ландау у первозданному вигляді. Навіть крокодил на місці…

До його кабінету веде вулиця Дау з його відбитками і відбитками інших славетних вчених, для яких честю було крокувати слідами великого вченого.

В кабінеті й досі крокодил, що висів на стелі і міг вкусити, а ось кого – це питання… Папери ученого, мікроскоп, шафа з документами та книгами і диван, на якому в його світлому розумі народжувалися видатні ідеї.

Докладно кожен фотофакт з екскурсії GX по ХФТІ – в альбомі на фейсбук-сторінці новинного порталу.

Колектив музейного сектору ННЦ ХФТІ – про наукову спадщину Харківщини

Ірина Споденець – про ідею створення виставки-дотику до сучасного та минулого ХФТІ на одній світлині

Керівниця музейного сектору ННЦ ХФТІ цікаво розповіла про посудину Дьюара

Володимир Дятков крок за кроком про унікальну спадщину славетного фізико технічно інституту Харкова

Цікава подробиця про наймолодший корпус ННЦ ХФТІ

Ще декілька кадрів хроніки ННЦ ХФТІ з подробицями з вуст співорганізатора унікальної виставки

Науковий співробітник музею В’ячеслав Греков додав до розповіді колег подробиці унікальної грантової програми ХФТІ

Оцифровано понад 1000 світлин спадщини легендарного ХФТІ і кожна з унікальною історією.

Довідка. На сьогодні Харківський фізико-технічний інститут – один з найстаріших й найбільших центрів фізичної науки в Україні. Ідея створення ФТІ була пов’язана з бурхливими організаційними перетвореннями у галузі фізичної науки в ХХ-ті роки минулого століття, саме з цим й повʼязано виникнення легендарного УФТІ в Харкові.

Не аби яку роль в організації УФТІ відіграв Абрам Федорович Іоффе (фізик єврейського походження з України, організатор науки, знаний як «батько радянської фізики») починав втілювати ідеї державного масштабу – децентралізацію науки. Іоффе часто цитував П. Еренфеста, який порівнював стан науки й техніки в Німеччині та у Франції, й підкреслював, що більш високий науковий потенціал Німеччини пов’язаний саме з тим, що в ній фізичні інститути знаходяться в багатьох містах на відміну від Франції, в якій майже вся наука зосереджена в одному Парижі. Тож, пропозиція створити в СРСР мережу фізико-технічних інститутів у великих містах була спрямована на розвиток науки та одночасного вирішення проблеми промисловості.

Офіційна дата народження УФТІ – 30 жовтня 1928 року. Про це йшлось з доповіді академіка А.Ф. Йоффе. Наведемо уривок з виступу вченого:
1. Визнати організацію Фізико-технічного інституту в Україні за необхідне.
2. Маючи на увазі, що Фізико-технічний інститут має бути пов’язаний за своєю роботою з науково-технічними потужностями України та встановити тісний зв’язок із заводськими лабораторіями й науково-дослідними установами… вважати за доцільне організувати інститут саме у Харкові!

І вже через дев’ять місяців УФТІ почав своє успішне функціонування й став першим потужним науковим центром в Україні.

Виставка «УФТІ у ретроспективі» – це відкритий проєкт відомчого музею ННЦ ХФТІ, який розроблявся з певною метою – як своєрідний фідбек на запити цільової аудиторії МКК УФТІ. Відвідувачам завжди було цікаво порівнювати старі світлини будівель УФТІ, їх зовнішнє та внутрішнє оздоблення з сучасним виглядом, знаходити відмінності або уявно добудовувати образи минулого на сучасні. До того ж аудиторія виявляла неабиякий інтерес до певного періоду функціонування УФТІ, його легендарних співробітників, відповідно з цим й пов’язана тема кожної роботи. Кожна окрема робота – це синтез фотозображень, що фіксує певну подію або знакову автентичну локацію. В основі документальної фотовиставки – унікальні світлини фотоархіву ННЦ ХФТІ та сучасні фото, зроблені співробітником ННЦ ХФТІ – Володимиром Дятковим (Провідний фахівець з публічних закупівель) який безпосередньо втілював ідею з фотоколажами в життя ще з 2021 р. Існує віртуальна версія цієї колекції, у межах проєкту «Резервна копія для майбутніх поколінь» науковими співробітниками МКК УФТІ створено NFT – колекцію «УФТІ. Харків». А ще Володимир створив презентацію з цікавими фактами про інститут та вчених, які працювали та відвідували його у різні часи.

Грантовий проєкт «Фотоархів ХФТІ: збереження, поширення та переосмислення» було реалізовано на базі Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс). В межах реалізації проєкту залучено широку громадськість через наступні публічні заходи:
– виставка «УФТІ у ретроспективі», присвячена 95-річчю заснування Українського фізико-технічного інституту (ННЦ ХФТІ), організована в Харківському обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва (27 жовтня – 30 листопада 2023 р.);
– презентація колекції ретросвітлин фотоархіву ННЦ ХФТІ у відкритих фондах Вiдомчого науково-технiчного музею ННЦ ХФТI (УФТI. Музейно-культурний комплекс) 28 грудня 2023 р.

Реалізація проєкту забезпечила не тільки довготривале збереження та актуалізацію науково-технічної й культурно-історичної спадщини постраждалого внаслідок військових дій країни-агресора ННЦ ХФТІ шляхом оцифрування фотоархіву установи, а й відкрила нові можливості для інтерпретації, репрезентації та інтеграції у світовий простір унікальних фоторесурсів, що сприяє: – популяризації найстарішого в Україні фізичного наукового центру; – розвитку співробітництва як з дослідниками, так і з зацікавленою спільнотою; – залученню нової аудиторії до історичної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ й створенню нового формату комунікації з нею.

Реалізація проєкту уможливить розширення як локальних так і глобальних меж інтеграції та популяризації історико-культурної й науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ шляхом:
– розміщення тематичної добірки з оцифрованої колекції фотоархіву на українському порталалі «Міський медіархів»;
– розміщення на всесвітніх платформах NFT-колекції на «OpenSea» та на порталі «Museum diqital»;
– публікацій у соціальних мережах.

Це неймовірна праця, що до популяризація наукової діяльності ННЦ ХФТІ та піднесення престижу професії науковця в Україні шляхом створення та репрезентації цифрової колекції фоторесурсів з майже 100-річної історії функціонування ННЦ ХФТІ. А ще це актуалізація історико-культурної та науково-технічної спадщини ННЦ ХФТІ публічними заходами в межах проєкту.

Фото, відео та матеріал: GX, ННЦ ХФТІ, Споденець Ірина, Греков В’ячеслав, Дятков Володимир, Наталія Бойченко

У Харкові дітям подарували свято науки (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.05.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Так 21 травня в ТРЦ «Нікольський» відбувся науковий фестиваль «Світло, що дає надію!», присвячений Дню науки та Міжнародному дню світла в рамках Всесвітньої ініціативи UNESCO.

Назва цьогорічного фестивалю мала особливий сенс, бо кожен українець несе в собі світло та надію! Світло, яке завжди перемагає темряву!

До речі, світло відіграє важливе місце в науці, культурі та мистецтві, освіті та сталому розвитку, а також у таких різноманітних галузях, як медицина, зв’язок та енергетика…

Так, саме енергетика: українці за цей «рік незламності» як ніхто знають, як важко без світла, як воно важливе для суспільства.

Разом з боротьбою за незалежність країни, наш народ бореться й за збереження та відновлення інфраструктури, а ще в надскладних умовах продовжує виховувати та надавати освіту новому поколінню українців.

Після офіційної церемонії відкриття фестивалю всі охочі змогли долучитися до огляду та ознайомлення з різноманіттям цікавих локацій та інтерактивних зон фестивалю. Адже метою заходу була і є популяризація знань та мотивація учнів до якісної освіти шляхом наочних демонстрацій, майстер-класів, вікторин та інших методів STEM-освіти.

В рамках фестивалю усі охочі спостерігали та брали участь в експериментах в різноманітних лабораторно-експериментальних STEM-зонах.
Участь в майстер-класах дозволила доторкнутися до світу програмування та фінансової грамотності. Також можна було дізнатися багато інформації на тему бізнесу та психології.

На спортивно-оздоровчій зоні були встановлені татамі, де молодь вчилася основам боротьби та самооборони, а ще взяли участь у спортивних змаганнях.

На головній сцені фестивалю щогодини стартували інтерактивні заходи, де юні дарування мали змогу взяти участь у цікавих Kahoot-вікторинах на актуальні теми та насолодитися яскравими виступами колективів.

Так, в заході взяли участь: народний колектив України вокал шоу-бенд «Сузір’я» (в їхньому виконанні пролунали пісні: «Музико, грай», «Ой на горі та й женці жнуть» та «Мріяти не шкідливо»), народний колектив народного танцю «Україна» (мовою танцю на сцені були поставлені номери: «Покохала», «Циганський», «Іспанський “Amor por tres”», «Веснянка»).

Стільки обдарованої молоді Харків не збирав вже давно.

До речі, найбільш кмітливі та спортивні ще й подарунки отримали.

Час минав непомітно…

«Сяйте наче зірки – ви наше майбутнє!» – звернулися до дітей наприкінці свята науки організатори заходу (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Департамент у справах сім’ї, молоді та спорту, Харківський міський центр дозвілля молоді за підтримки Департаменту освіти Харківської міської ради та міжнародних наукових товариств партнерів SPIE та Optica).

Віримо, що кожен українець знайде своє місце під Сонцем і засяє новою зіркою.

До речі, НТУ ХПІ завжди був і є драйвером науки та освітніх процесів в Харкові. За останні десять років видатні наукові розробки Університету відзначені 15-ма Державними преміями України в галузях науки, техніки та архітектури, 74 премії Президента України для молодих вчених. Щорічно понад 30 студентів стають переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських природничих, технічних та гуманітарних наук. наукових робіт.

До складу Харківського Політеху входить Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ», представники якого з перших днів війни стали на захист Харкова, приймали участь у звільненні Харківської області та продовжують підготовку висококваліфікованих спеціалістів для захисту нашої країни. У жовтні 2022 року 27 працівників НТУ «ХПІ» було нагороджено пам’ятними медалями «За оборону міста-героя Харкова».

Фото та відео: GX, Наталія Бойченко

Музиканти з Харкова зробили дарунок науковцям. Культура та наука – разом до перемоги (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 23.05.2023. Опубліковано в Культура.

День науки — професійне свято працівників науки України щорічно відзначають у третю суботу травня з 1997 року. Святкові заходи проходять до і після дати майже тиждень.

Кожен концерт в наші часи – це подяка незламним артистам за свято життя! Культурний фронт тримає тил, доки наші захисники виборюють нашу свободу!

В такі часи музика об’єднує як ніколи… Концерт “Музика в ім’я добра, мужності та перемоги” став найкращим дарунком науковцям.

Відкривав захід Голова Ради молодих вчених ХНУМ імені І.П.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано, лауреат міжнародних конкурсів Копелюк Олег Олексійович. Він розповів про досягнення та плани вишу і розпочав музичним виступом святковий вечір.

В концерті узяли участь лауреати міжнародних конкурсів, представники Ради молодих вчених ХНУМ імені І. П. Котляревського: Олег Копелюк, Ігор Седюк, Олексій Вєтров, Дмитро Малий (який не лише створює чудові композиції, а й сам їх виконує), Станіслав Кучеренко, Яків Воскобойніков, Оксана Міц, Максим Шадько, Ольга Сидоренко, Руслан Каширцев, Володимир Богатирьов, Олексій Коноров, Станіслав Потоцький.

В концерті також взяли участь: Юрій Тарарак, Тетяна Жук, Ілля Коноров.

Ведучий концерту – актор Харківського академічного драматичного театру Олександр Плехун.

Ви можете насолодитися уривками з концерту у пості на фейсбук-сторінці GX.

“Так приємно було у залі зустріти колег з різних вишів Харкова. Люди науки були вдячні за миті мирного життя – це був справжній дарунок до свята”, – поділилася спогадами Наталія Бойченко.

А ще в залі були присутні люди, завдяки яким ці заходи відбулися. Митці, які зробили можливою онлайн трансляцію. Вони теж отримали привітання від артистів.

До речі, за грою музикантів спостерігали не лише гості, поціновувачі музики, колеги, журналісти та блогери, а ще й близькі артистів.

Так за натхненною грою Якова Воскобойнікова з зали спостерігав його брат Федір.

(Концерт відбувався з дотриманням заходів безпеки).

А ще, 20-21 травня 2023 р. у ХНУМ імені І. П. Котляревського відбулася IV міжнародна науково-творча конференція «Мистецтво та наука в сучасному глобалізованому просторі», присвячена Дню науки в Україні.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Владимир Семиноженко: Времена сейчас очень сложные для науки (видео)

Опублікував(ла) новина GX , 10.11.2021. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

“Этот День объединяет самую интеллектуальную часть мира – ученых, людей, которые привыкли критическим мыслить, не подвергаться навязанным мнениям. Это люди, которые созидают и обладают креативным началом, благодаря которому и осуществляется наш с вами прогресс”, – написал сегодня на своей странице в Facebook известный харьковский ученый Владимир Семиноженко – академик НАН Украины, заслуженный деятель науки и техники Украины, председатель Северо-Восточного научного центра НАН и МОН Украины, генеральный директор НТК «Институт монокристаллов» НАНУ, лауреат трех государственных премий в области науки и техники за разработку и внедрение инновационных технологий, Почетный гражданин города Харькова.

По его мнению, сегодня для науки в Украине далеко не комфортные условия развития. Однако Харьков продолжает оставаться высокотехнологическим центром страны.

“Времена сейчас очень сложные для науки. Я бы сказал – некомфортные в нашей стране. По разным причинам. Одни направления науки выживают, другие, скажем так, прощаются с жизнью. Однако этот сложный период, с одной стороны – плохо, потому что то государство мало дает денег на науку. Настолько мало, что об этом неприлично говорить, сравнивая с другими странами. А с другой – сложные времена заставляют реформироваться. В хорошем смысле слова. Ведь принцип реформы – это справедливость. То есть, давать деньги под заслуги того или иного института или ученого. Чем успешней человек, тем больше он может. И ему нужно дать больше возможностей. Кроме всего, не стоит убивать направления, которые в перспективе – то есть, не надо убивать тех куриц, которые могут нести золотые яйца. Однако есть медицинские институты, которые призваны служить здоровью. И они просто не могут быть неуспешными, неперспективными. Они лечат человека. В Харькове много успешных институтов этого профиля – Институт патологии позвоночника и суставов им. М. Ситенко, Национальный институт терапии им. Л.Т. Малой. У нас есть замечательный Институт медрадиологии и онкологии им. С. Григорьева. Та же “неотложка” ( ред. – Институт общей и неотложной хирургии имени В. Зайцева НАМН Украины) – блестящий институт. В Киеве – это Амосовский институт, международный медицинский центр высшего уровня. Я видел как работают в клинике “Шарите”. У нас, поверьте, на порядок выше. И многое я бы доверил нашим учреждениям”, – считает ученый.

По его словам, в Харькове на базе научно-технологического комплекса «Институт монокристаллов» Национальной академии наук Украины (НАНУ), создается уполномоченный центр Государственной службы Украины по лекарственным препаратам и контролю за наркотиками – единственный на востоке Украины. Реализуются в городе и другие проекты ученых. Однако, по словам харьковского ученого, общее состояние украинской науки очень слабое из-за отсутствия государственного финансирования.

“Как это ни парадоксально, наука не является приоритетом в Украине. Ну сколько можно продавать необработанную кукурузу, рапс, зерно, причем не пищевое, а кормовое? Только подумать – железная руда у нас на первых позициях экспорта. А говорим, что мы европейцы… В чем мы европейцы по отношению к науке или образованию? Европейцы считают, что траты на науку – это не траты, а инвестиции государства в собственное интеллектуальное, инновационное развитие. В Европе около 250 евро на каждого жителя инвестируется в науку – в научно-исследовательские и опытные конструкторские работы. А в Украине – 10 евро на человека! И то это только план на 2022 год, который, наверное, и не выполнится полностью. Это в 25 раз меньше, чем в Европе. Это ужасно. А если сравнить с маленькой Финляндией – отнюдь не фантастически наукоемкой страной… У них не создавались ни ракеты, ни “Мрия”, у них ничего этого не было. Но, тем не менее, сегодня в Финляндии на одного жителя приходится более 500 евро, которые государство вкладывает в науку. Прибалтика тратит около 150 евро на человека”, – заявил академик НАН Украины в программе «Viсtory с Викторией Маренич».