Перейти до основного вмісту

Позначка: Бузок

Унікальна матеріали зібрали в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, зберігається в архівах ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

З ранку країну привітав Президент України Володимир Зеленський.

Вітають незламну націю звідусіль й усі, хто цінує нашу країну і її народ.

А ось в архівах ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) зберігаються матеріали, які підготовлені науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Усі охочі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Казка і спогади: “Палітра життя” Олександри Торяник надихає світлою душевною енергією (фото, відео)

Митці по-особливому відчувають світ! Кожен їх спогад стає казкою і наповнює світлом “палітру життя”…

В ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) 22 листопада відбулося урочисте відкриття виставки робіт художниці Олександри Торяник, яка так і називається «Палітра життя».

Довідка. Олександра Торяник народилась 5 липня 1967 року в місті ХАРКІВ. Вищу освіту здобула у Харківському політехнічному інституті. Інженер теплоенергетик. З дитинства обожнювала малювати, майструвати, творити щось своїми руками, дуже захоплювалася фотозйомкою. Мріяла перенести на полотно свої фотографії, краєвиди, квіти. Але дорога до здійснення мрії була довгою.
Тільки у 2009 році почала займатися у художній студії Art People під керівництвом Світлани Юдіної.
У 2015 році навчалася в школі декоративно-прикладного мистецтва та креативного рукоділля «Шовковий шлях» під керівництвом Качалової Світлани Борисівни.
Закінчила базовий курс печворка, курс вишивки шовковими стрічками, валяння. Приймала участь у конкурсах та виставках декоративно-прикладного мистецтва.
Але, найголовніше – це студія Art People. Курс академічного малюнка, акварельний курс, скетчінг, батик, різні майстер-класи. Декілька разів приймала участь у виставках студії Art People у виставковому центрі «Бузок».
2020 рік – брала участь у виставці у приватній художній галереї Генріха Семирадського «Вдячні нащадки геніальному майстру».
Після початку війни заняття в студії зупинились.
Згодом ми, хто залишився у рідному місці, невеличка група «Шалені Бджілки», відновили заняття. Під час війни організували три колективні виставки.
2024 рік, травень – групова виставка «Миттєвості» в галереї «Бузок».
2024 рік, липень – друга виставка «Миттєвості» у великій залі галереї «Бузок», виставка «Акварельні миттєвості» у малій залі галереї. 2025 рік, травень, червень – персональна виставка «Миттєвості» в галереї ДІАЗ міста Умань.
Мої картини знаходяться у різних куточках світу – Німеччина, Іспанія, Америка, Литва.
Більше 50-ти картин я подарувала своїм друзям. Але з початком війни творчість відійшла на другий план. Маю посвідчення донора, маю посвідчення волонтера.
Кожні два місяця здаю кров для наших захисників.
Постійно займаюсь волонтерством. Збираю речі, продукти, смаколики для військового шпиталю.
Організувала групу «Донат» з небайдужих друзів для закупки необхідних речей для наших воїнів.
Маю подяки від спецпідрозділа Kraken, від військових волонтерів за допомогу.
Тільки завдяки ЗСУ ми продовжуємо жити у нашому рідному місті та цінувати всі миттєвості нашого життя. 

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Наталі Гундич і її відчуття: митець запрошує до діалогу (фото, відео)

Життя – це виклик! Воно складається з труднощів, які вимагають сміливості, наполегливості та віри в себе для їх подолання. Цей виклик спонукає до боротьби з перешкодами, досягнення цілей і зростання, попри все… А ще – це запрошення до діалогу – діалогу в першу чергу із самим собою. Це виклик сприйняття себе справжнього з усіма вадами. Саме про це роботи авторки Наталі Гундич.
В малій залі ІВЦ «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) 18 листопада відкрилася чуттєва виставка художниці – «Відчуваю».

Начальниця виставкового відділу ІВЦ “Бузок” Вікторія Жданко привітала гостей заходу, розповіла про свій мужній колектив, який працює і підтримує вогонь мистецтва у місті з перших днів війни. Нагадаємо, попри обстріли і руйнування,  ІВЦ “Бузок” відкрився вже 22 грудня 2022 року… 
В знак поваги за кропітку працю і віру в краще, художниця отримала від ІВЦ “Бузок” відзнаку про розміщення експозиції.

“ВІДЧУВАЮ” – ця виставка про емоції, які не прийнято виставляти напоказ. Про ті відчуття, які кожен із нас ховає всередині, замість того щоб проживати. Тут немає простих відповідей, немає правильних чи неправильних реакцій. Є тільки чесність перед собою.

Саме так відчуває свої роботи Наталі Гундич.

“Мої роботи це запрошення до діалогу. Не лише зі мною як художником, а насамперед із собою. Чи дозволяєте ви собі бути вразливими? Чи маєте ви сміливість подивитися на темні кути своєї душі? Чи готові ви прийняти те, що відчуваєте? – наголошує авторка. – Ця виставка — не про пояснення. Вона про досвід. Про те, що відбувається всередині вас, коли ви дивитеся на ці роботи. Якщо відчуваєте щось — це вже важливо. Якщо хочете про це поговорити — це вже крок. Дякую, що тут”.

Мудра не за роками художниця виставки “Відчуваю” вже має чи малий досвід, про який відверто розповіла усім, хто прийшов доторкнутися до її світу. Цей світ намагався її зламати, жах навкруги штовхнув до самогубства, але вона все перемогла – взяла олівець у руки і почала малювати… Малювати свої почуття і емоції. Саме живі! Не приховуючи біль, сльози, гнів… На її картинах красуні не бояться бути в незручному вигляді… Воїн може плакати, адже біль відчуває кожен…
А ще Наталі відобразила в чорно-білій палітрі своє бачення відомої картиниа “Крик” норвезького художника Едварда Мунка. Ця картина є символом тривоги та відчаю, який багато хто відчуває наразі, але не завжди зізнається в цьому собі (докладніше в новині GХ)…

Отож бо завітайте в ІВЦ “Бузок” на експозицію “Відчуваю”, яка триватиме до 30 листопада, щоб зазирнути у очі своїм самим незручним емоціям…

Кожен, кого торкнеться світ авторки, може залишити свої коментарі і побажання Наталі в книзі відгуків. А ще авторка підготувала листівки та магніти із своїми нарисами, які можуть стати вашими і залишитися спогадом про цікавий досвід.

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та відео: Наталія Бойченко, GX

Бути добру: під одним дахом дві майстрині розділили свій світ із Харковом (фото, відео)

Саме сьогодні, 26 жовтня, художниці Куцина Ольга та Олеся Тетянчук в затишній залі ІВЦ “Бузок” (праве крило ХНАТОБа, вул. Сумська, 25) розповідали про свої дивовижні картини, які майже тиждень мали змогу роздивлятися харківці.

“Подорож у самопізнання” та “Мелодії кохання” – ці назви виставок художніх робіт кажуть сами за себе.
Кожна робота відображує внутрішній всесвіт майстринь. Тут квіти, діти, рідне місто, свята і навіть застигла музика, а ще кохання і дідусь, що бажає усім добра (до речі, митці вже дарували йому свою увагу – докладніше в новині GX)…

Для усіх, хто не встиг подивитися роботи майстринь ми підготували відеоогляд.

 

А ще альбом із роботами харківських авторок на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX

Чуттєва виставка дитячих робіт відкрилася в Харкові (фото, відео)

З 27 серпня по 03 вересня 2025 року в ІВЦ «Бузок» (вул. Сумська, 25, праве крило ХНАТОБа) на виставці «Творчі обрії» представлені кращі скульптурні композиції, різножанрові роботи учнів художнього відділу КЗМО «Дитячої музичної школи № 5», виконані за допомогою різноманітних технік та прийомів.

Урочисте відкриття виставки відбулося в чуттєвій атмосфері і, символічно, під звуки музики. Попри все, діти і їх викладачи зібралися, щоб показати місту, Україні й світу, що вірять у світле майбутнє.

 

Кожен з юних авторів вклав у свою роботу частку душі. Картини, малюнки, витвори із пластиліну і стрічок, брелоки й скульптури… А ще світлі спогади про рідне місто, це так символічно, бо нещодавно Харків святкував свій день народження. На картинах юних митців місця і особистості, які знайомі кожному харківцю, кожному українцю. Це й наші трамваї, що беззупинно їздили навіть під обстрілам, і дідусь, що дарує добро, фонтани й парки… І обов’язково мрії – світлі і казкові. Організатори заходу були вдячні кожному учню й викладачу, господарям гостинної галереї, гостям виставки, а ще, і це головне, тим, хто наразі боронить наш затишок, серед воїнів ЗСУ і викладач КЗМО «Дитячої музичної школи № 5».

“Ми щиро вітаємо усіх причетних до цього свята! Наші діти вони – найкращі, бо продовжують творити, нести теплоті любов цьому світу, – наголошує керівництво школи на чолі з директором дитячої музичної школи №5 Олександром Масло, митці запрошують на виставку і нагадують про сюрпризи. – В рамках заходу заплановано й цікаві майстеркласи. Отож бо слідкуйте за сповіщеннями на сторінці школи та ІВЦ «Бузок»”.

Більше фото з виставки в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, дитяча музична школа №5

Творчі обрії: кожен зможе ознайомитися з «художніми сторінками» життя здібних дітей Харкова

Юні митці запрошують усіх бажаючих відвідати виставку «Творчі обрії». Зокрема, з 27 серпня по 03 вересня 2025 року в ІВЦ «Бузок» (вул. Сумська, 25, праве крило ХНАТОБа) будуть представлені кращі скульптурні композиції, різножанрові роботи учнів художнього відділу КЗМО «Дитячої музичної школи № 5», виконані за допомогою різноманітних технік та прийомів.

Учасники виставки – юні художники – представляють в експозиції зали свої творчі роботи, серед яких чимало навчальних робіт, що виконувалися під керівництвом викладачів школи: постановки натюрмортів, завдання декоративно- прикладного характеру, пейзажні етюди, сюжетні композиції, скульптура, мистецтво портрету.
На виставці також представлені роботи учнів випускних класів. Багате різноманіття творів дає змогу ознайомитися з «художніми сторінками» життя здібних дітей.

У цей нелегкий час, коли більшість дітей за межами України, нас тримають та об’єднують заняття творчістю. Викладачі максимально адаптували навчальну програму до занять онлайн, посилено працювали над тим, щоб дітям було цікаво та зручно займатись творчістю.

“Це наша спільна перемога – для учнів і для викладачів , яку ми вирішили презентувати під назвою : «Творчі обрії», – наголошують організатори заходу. – Діти значно чутливіші за нас, дорослих, до сприйняття кольору, світла, ритму, фактури…Через те, що з багатьма явищами вони стикаються вперше в житті, їх сприйняття яскраве та індивідуальне. Саме ці якості дитячого художнього сприйняття дуже цінні. Кожна робота – неповторна, індивідуальна, учні вкладають не тільки знання, але й настрій, підходять до виконання творчо та відповідально.
Творчу діяльність школи і професійні досягнення викладачів закладу активно висвітлюють засоби масової інформації та інтернет–видання. Викладацький колектив школи пишається своїми вихованцями та їхніми мистецькими досягненнями”.

Нагадаємо, це вже не вперше за часи війни юні дарування діляться своїм талантом із творчою спільнотою Харкова (докладніше в новині GX).

Болюча дата минулого торкається сьогодення Харкова і України (фото)

11 квітня світ вшановує пам’ять про в’язнів концтаборів… Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation) не випадково припадає саме на цю дату, адже 11 квітня 1945 року відбулося повстання в’язнів концтабору Бухенвальд…

Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство. Але світ знає і про жахи сталінських концтаборів… Сумно, але в багатьох країнах світу були campos de concentración (від іспанського)… Але саме жахливе, що і сьогодні країна-терористка росія у своїх застінках катує людей…

Торкнувся жах війни з рф і в’язнів Другої Світової…

Нагадаємо, у березні 2022 року у Харкові під час обстрілу Північної Салтівки російськими військами снаряд потрапив у квартиру колишнього в’язня нацистських концтаборів – 96-річного Бориса Романченка. «Згоріло все. Лишилися тільки кістки на панцирній сітці ліжка, як він лежав. У тій квартирі на Салтівці він прожив понад 30 років, останнім часом мешкав сам. Я пропонувала йому поїхати, але він відмовлявся», – розповіла внучка загиблого Юлія.

В 2022 році у німецькому місті Лейпцигу вулицю Турмгутштрассе, де розташоване диппредставництво рф, перейменували у Борис-Романченко-штрассе. Її назвали на честь харків’янина Бориса Романченка, 96-річного в’язня чотирьох нацистських концтаборів, який загинув після російського обстрілу Північної Салтівки у березні 2022 року.

А ще жахливі кадри українських воїнів після катівень рф біллю відгукуються у наших серцях…

До сумної дати колектив ІВЦ “Бузок” підготував докладний матеріал.

Фото та матеріал: ІВЦ “Бузок”, відкриті джерела

Харків у XXI столітті 5 квітня: цікві факти з історії міста – відкрито ІВЦ “Бузок” (фото)

5 квітня. 2012 року в Харкові відбувся історичний для міста футбольний поєдинок. “Металіст” зіграв із португальським “Спортингом” у чвертьфіналі Ліги Європи.
На виїзді харків’яни поступилися 1:2.
У поєдинку у відповідь господарі відкрили рахунок і протягом шести хвилин побули у півфіналі. Щоправда, утримати переможний рахунок не змогли.

Проте вихід у вісімку найсильніших Ліги Європи виявився найзначнішим досягненням “Металіста” за всю історію клубу.

5 квітня 2013 року у Харкові у будівлі оперного театру відкрили виставковий центр “Бузок”.

Мультимедійний центр мав допомогти журналістам ближче познайомитися з харківськими художниками та майстрами з інших міст. Першою стала експозиція родини Норазян-Моргулян. Було представлено понад 50 різнопланових картин Вачагана Норазяна, його дружини Євгенії Моргулян, дочки Марії Норазян та її чоловіка Іллі Павлова.

Під час війни, попри обстріли і руйнування, двері ІВЦ “Бузок” відкрилася 22 грудня

Виставки та творчі зустрічі, спогади про видатні події міста і біль війни, підтримка творчої молоді та яскраві звіти у соцмережах. Вони працюють і вірять у перемогу. Вітаємо!

5 квітня 2014 року в Харкові відкрили меморіальну дошку засновнику рок-журналістики Сергію Короткову. Дошку в день народження музикознавця встановили на будинку на проспекті Правди, 5, близько 3-го під’їзду. Під барельєфом на гранітній плиті написано: “У цьому будинку у 1946-1984 роках проживав видатний музикознавець, педагог, радіоведучий, публіцист, один із основоположників музичної рок-журналістики України, який зробив вагомий внесок у розвиток музичної культури”.

Сергій Коротков (5 квітня 1946 р. – 31 січня 2010 р.) – був найвідомішим харківським музичним критиком та журналістом. Вважався одним із основоположників рок-журналістики. Він почав випускати перший у країні рок-журнал – самвидавні “Біт-Ехо”.

Фото та матеріал: Наталія Бойченко, GX, відкриті джерела

Унікальна виставка працює в Харкові до однієї з найважливіших подій в історії України (фото)

Експозицію, що присвячена Дню Соборності України, підготували в ІВЦ «Бузок».

Сьогодні День Соборності України — державне свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році на Софійському майдані в Києві.

У великій залі галереї «Бузок» (вулиця Сумська, 25, праве крило ХНАТОБ) відкрилася інформаційна виставка, підготовлена науковими співробітниками комунального підприємства “Регіональний інформаційний центр”. Відвідувачі мають змогу доторкнутися до унікальних архівних документів та фото з тих самих часів, коли відтворювалася наша єдина та незламна Україна.

Історична довідка. Український календар містить дві знаменні події, які сталися 22 січня: проголошення 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради незалежності Української Народної Республіки; рівно за рік – Універсалом Директорії Української Народної Республіки проголошено об’єднання УНР і ЗУНР в єдину суверенну державу.

Ці події є надзвичайно важливими в історії Української революції 1917–1921 років і загалом історії України XX століття. IV Універсал Української Центральної Ради став логічним етапом складного розвитку українського визвольного руху доби революції. Розпочавшись у березні 1917-го, він за один рік пройшов еволюцію від культурницьких вимог, ідей політичної автономії та федерації і зрештою до усвідомлення необхідності власної незалежної держави. Водночас на проголошення незалежності значний вплив справили зовнішні обставини – збройна агресія більшовицької Росії, а також переговори в Бересті про мирний договір УНР з країнами Четверного союзу.
Текст IV Універсалу датований 9 (22) січня 1918 року. Ухвалили його пізно вночі 11 (24) січня 1918 року на засіданні Малої Ради. Документ містив чотири головні напрями: проголошення самостійності Української Народної Республіки; доручення Раді Народних Міністрів укласти мир
з Центральними державами; оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; декларування основ внутрішнього соціально-економічного будівництва й окреслення заходів для припинення війни з Центральними державами.

Уперше в XX столітті Україна проголошувалася незалежною суверенною державою. Революційні події на Наддніпрянській Україні, проголошення української державності сприяли піднесенню національного руху в підавстрійській Галичині. В умовах розпаду Австро-Угорщини тамтешні українці отримали можливість реалізувати право на самовизначення. 1 листопада 1918 року у Львові відбувся Листопадовий чин, унаслідок якого згодом було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання Наддніпрянської України з Наддністрянською. На зустріч із гетьманом Павлом Скоропадським у Київ вирушила галицька делегація (до складу якої входили Осип Назарук і Володимир Шухевич). Гетьман обіцяв оперативно відреагувати на прохання: надати ЗУНР зброю, продовольчу і фінансову допомогу, спрямувати в Галичину загін Січових стрільців Євгена Коновальця, який мав допомогти у боротьбі з поляками.

Утім, у цей час владу в Україні перебрала Директорія і переговори про об’єднання продовжилися вже з її представниками. Тож 1 грудня 1918 року у Фастові представники УНР і ЗУНР підписали Передвступний договір між УНР і ЗУНР про злуку обох республік в одну державу. А вже 3 січня 1919 року Українська національна рада ЗУНР у Станіславові (нині – Івано-Франківськ) ратифікувала цей договір і прийняла ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Для продовження переговорів з урядом УНР сформували делегацію із 65 осіб, яку очолив Лев Бачинський.

Нагадаємо, в 2024 році журналістка новинного порталу GX зафільмувала унікальні світліни та підготувала відео екскурс для тих, хто не має можливості відвідати експозицію особисто.

Також у інформаційному пості фото з виставки вишитих картин “Натхнення душі” від харківських майстринь.

Фото, відео та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ІВЦ «Бузок»

Добра традиція: зустрічи із маестро у центрі Харкова (фото, відео)

Долучитися до цієї події можуть усі бажаючі. А саме в Центрі культури науки та мистецтва «Харківський будинок вчених» (Жон Мироносиць, 10) видатний митець сучасності продовжить свою цікаву розповідь “довжиною у ціле життя”…

Нагадаємо, минула зустріч із Дмитром Морозовим відбулася у грудні 2024 і залишила багато питань. адже шлях здоланий маестро цікавий і насичений. Йому є що розповісти…

Їх тріо стало дарунком поціновувачам мистецтва у Харкові: талант Дмитра Морозова магнітом збирає людей, майстерний блогер Юрій Путнік вміє зібрати усіх у культурному осередку міста, який гостинно плекає начальниця виставкового відділу ІВЦ “Бузок” Вікторія Жданко.

Справжній Лицар, якого знає весь світ, який неоднаразово грав у Ватикані і понад 16 країнах світу на більш ніж 70 органах, знову запрошує на відверту бесіду.

Довідка. Дмитро Морозов виявив себе в різних напрямках музичного життя як багатогранний художник. Ряд його робіт відбулися в якості «вперше». Оперний диригент, на рахунку якого десятки оперних і балетних вистав, органіст, піаніст-ансамбліст, хоровий диригент, симфонічний диригент і аранжувальник…
Під керівництвом Д. Морозова вперше в Україні відбулися прем’єрні постановки опер в його авторській оркестровці – «Одруження» М. Мусоргського, та «Антиформалістичний райок» Д. Шостаковича в концертному виконанні. Будучи диригентом Харківського театру опери та балету (2002 – 2010) диригував ряд вистав, здійснив кілька постановок, в тому числі першу в світі сценічну постановку вистави-реквієму пам’яті жертв голодомору в Україні – «Панахида за померлими з голоду» («Жнива скорботи», режисер Ж. Чепела) Є. Станковича (2008).
У період роботи головним диригентом Харківського молодіжного симфонічного оркестру «Слобожанський» (2004 – 2009), виконав цикл концертів «Перлини світової симфонічної класики», а в 2008 році здійснив світову прем’єру «Реквієму» А. Сальєрі. В період його керівництва оркестру присвоєно статус «академічний».
З липня 2011 по червень 2014 рр. – працював головним диригентом Київського національного академічного театру оперети, де здійснив кілька постановок, диригував ряд вистав.
У 2013 році співпрацював в якості запрошеного диригента з Каїрською національною оперою (Єгипет).
З вересня 2015 року – диригент, а з жовтня 2017 року – головний диригент Харківського національного академічного театру опери та балету ім. М.В.Лисенка / Схід OPERA. За цей період здійснив 10 постановок в число яких увійшли опери, балети, мюзикл-шоу, дитячі вистави.
Так само, на сцені Харківського театру опери та балету Д. Морозов став диригентом-постановником безпрецедентних проєктів; «ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО. WATER FANTASY» П. Чайковського (2019) – першої в Україні постановки балету на воді і «Містерії Пандори» (2019) – першої в світі постановки балету на музику Р. Вагнера.
Величезну частину своєї творчості Д. Морозов присвячує виконавській діяльності в якості органіста і створенню цікавих програм, виступаючи в Україні і за кордоном.
Починав як соліст-органіст Дніпропетровського Будинку органної та камерної музики (2002 – 2006).
Цікаво, що в концертному сезоні 2004 – 2005 рр. ним було виконано на органі 150 творів. Влітку 2019 року мав честь грати на органі в Соборі Святого Петра (Ватикан) під час недільної меси Папи Римського Франциска, таким чином, ставши четвертим музикантом в світі і першим українським, який грав перед цим главою Католицької церкви.

Після цієї знаменної події Д. Морозов був нагороджений золотою медаллю, присвяченій 300-й річниці заснування Ордена іспанського короля. Крім того, отримав звання Почесного професора католицького університету Нової Іспанії (Майамі, США, штат Флорида).

 

У січні 2020 року, відбулася серія концертів духовної та органної музики в Пантеоні (Рим), Соборі Святого Петра (Ватикан) і в академічній залі Папського Інституту Духовної Музики.
Протягом 20 років займається вивченням древніх церковних розспівів. Його обробки – «Херувимська» сербського розспіву, «Благослови, душе моя» грецького розспіву, піснеспіви з Літургії Св. Пантелеймона та ін. відомі багатьом регентам.

 

До того ж триває дружня підтримка між світом духовним і мистецьким. Маестро постійно грає для відвідувачів храму Святого Сімейства на органі.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, Дмитро Морозов, Юрій Путнік


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.