Позначка: братська могила

11 травня 2024 року колектив ХНУМ імені І.П. Котляревського повідомив про смерть заслуженого діяча мистецтв України Снєдкова Ігора Івановича.

“Він був сама музика! Він грав несамовито і вмів закохувати у баян. Справжній маестро свого інструменту! Найкращий. Ігор Іванович СНЄДКОВ (1954-2024), дорогий колега, блискучий музикант, шановний завідувач кафедри народних інструментів України. До останнього – з колегами, студентами! З музикою. Яка непоправна втрата! – з глибоким сумом висловив щирі співчуття родині колектив університету . – ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ…”

А вже 19 червня 2024 року, на сороковини з дня відходу в засвіти видатного музиканта Ігоря Снєдкова, його колеги і студенти підготували концерт пам’яті. Усі, хто знав і цінував  Ігора Івановича, хто цінує українське мистецтво, можуть долучитися до перегляду на ютюб-каналі ХНУМ імені І.П. Котляревського.

Довідка. Снєдков Ігор Іванович – професор. завідувач кафедри народних інструментів України (з 2008 р.) ХНУМ імені І.П. Котляревського. Заслужений діяч мистецтв України (2013). Лауреат міжнародних та державних конкурсів . Досвід практичної роботи за спеціальністю: 50 років. Під його керівництвом, творчій розвіток дозволив студентам зайняли призові місця, стати призерами або лауреатами Міжнародних мистецьких конкурсів та фестивалів. Був художнім керівником народно-інструментального ансамблю «3+2»
Харківської обласної філармонії. Автор творчих проектів: «Парад ансамблей», «Грай гармонь», «По країнам та континентам», «Дні баяна, акордеона», «3+2 збирає друзів», «Баси ХХІ сторіччя», «Музика-діша народу», «Пісенні скарби України», «Нові імена», «Барітони ХХІ сторіччя», «Чарівне сопрано», «Музика нас зьеднала» та інших.

11 травня 2023 року у Південному провели в останню путь загиблого Героя – медика і музиканта Андрія Віталійовича Мельника, якого знало і поважало усе місто. Хода була з прапорами та квітами вздовж вулиці Паркової від його рідної школи (вул. Громадська) до Алеї героїв.

Кожна така звістка – це страшний біль… Але ми будемо писати і дякувати за подвиг – країна повинна знати своїх героїв…

Того дня на своїй сторінці в соцмережах головний адміністратор Харківського театру для дітей і юнацтва Марина Мілованова поділилася постом пам’яті за загиблим земляком.

“Ніколи не думала, що писатиму тобі цей некролог, але життя розпорядилось інакше… Дякую за наш захист. Ти Герой, який назавжди залишиться у серцях кожного, хто тебе знав. Співчуття родині й сил пережити непоправну втрату”, – з болем у серці написала Марина.

Південну міську територіальну громаду знову сколихнула страшна звістка: у боротьбі з російськими окупантами, під час виконання бойового завдання у місті Бахмут Донецької області обірвалося життя нашого земляка – Андрія Віталійовича Мельника.

Вболіваючи за долю України, будучи справжнім патріотом він приходив на допомогу завжди, тож не дивно, що з початку повномасштабного вторгнення він пішов служити бойовим медиком та героїчно рятував життя побратимів.

Лейтенант Андрій Мельник був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 2 стрілецької роти в/ч А 7402.

Він мріяв повернутись додому, бо вдома на нього з нетерпінням чекали дружина і мама, друзі, рідні, колеги, безліч амбітних планів, мрій, задумок та перспектив.

Але усе обірвалося в одну мить.

“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про нього стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував, – так написали про Андрія на сторінці Південної міської територіальної громади. – Герої не вмирають, вони стають янголами, щоб боронити рідні землі у небесному батальйоні”.

Андрій народився у м. Південне Харківської області, тут зростав, займався музикою, кожен у місті знає його чудовий голос, який відтепер навіки залишиться у серцях. Закінчив Південний ліцей, а після Харківський національний медичний університет, отримавши спеціальність лікаря-стоматолога. Творчий, харизматичний, чуйний, щирий, товариський, надійний друг, прекрасний чоловік і син, безмежно талановита людина.

Вісім років був гітаристом, а чотири з них вокалістом групи «Останній Дракон».

Член Школи Медіапатріотів, саме він створив та записав Гімн цієї школи. Він мав дивовижний дар до створення власної авторської музики…

Світла пам’ять Герою!

11 травня 2004 року під Харковом було знайдено братську могилу полеглих у Другій світовій війні.

Масове поховання солдатів виявила Харківська пошукова група біля села Веселе.

У похованні було виявлено останки 144 людей. Останки пошуковики розкопали на покинутому цвинтарі військового шпиталю, про який їм розповіли старожили.

Пізніше виявили, що в могилах лежать не лише солдати, які померли у шпиталі, а й ті, хто загинув у боях у травні 42-го року.

Фото, матеріал: ХНУМ імені І.П. Котляревського, Харківська філармонія, Південна міська територіальна громада, Марина Мілованова, архив Андрія Мельника, відкриті джерела