Позначка: ботанік

1 грудня в історії Харкова: цікаві події та яскраві особистості в житті міста (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

1 грудня 1986 року у приміщенні Успенського храму на Університетській гірці відкрили Будинок органної та камерної музики Харківської філармонії. Зал для глядачів був розрахований на 472 місця. У вівтарній частині собору встановили орган компанії Rieger-Kloss. Відбувся перший публічний концерт.

У Будинку органної музики проходили органні концерти відомих харківських виконавців та гастролі майстрів органної та камерної музики з Австрії, Німеччини, Італії, Польщі, Франції, Чехії, Швеції, Японії та інших країн, виконувались вокально-органні та хорові концерти.

Двідка. 14 травня в 1771 році з благословення Самуїла Миславського було закладено новий мурований храм Успенського собору. Будівництво тривало 12 років. Дзвіниця собору була побудована значно пізніше – у першій половині ХІХ століття.
Згідно з легендою, під час зведення Успенського храму мер Харкова Василь Ламакін вимагав переробити проект і зменшити висоту дзвіниці. Однак архітектор Євген Васильєв його перехитрив. Замість загальної висоти він на кресленні поставив розміри кожного ярусу. Складати ж їх мер не став. Завдяки цьому Харків став володарем унікальної дзвіниці заввишки 89,5 метра, яка до 2006 року була найвищою будівлею міста.

Її будівництво тривало двадцять три роки. На будівництво витратили 3,5 млн штук цегли, на зміцнюючі стіни зв’язку пішло 64 тонни заліза. Товщина стін у основі перевищує чотири метри. На ній було встановлено дванадцять дзвонів вагою від шістнадцяти тонн до восьми кілограмів. У 1862 році на дзвіниці був встановлений годинник з боєм, замовлений у Парижі у фірми «Борель».

В 1973 році в храмі було розпочато реставраційні роботи. До 1986-го – у значній частині завершено.
Цього ж року у соборі було відкрито органну залу.
А вже 2 листопада, в 1990 році відбулося перше богослужіння у відреставрованому Успенському соборі.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Успенський собор) – один із найстаріших православних храмів Харкова. П’ятий із дванадцяти офіційних символів міста.

Але війна нещадна навіть до святинь: 2 березня 2022 року внаслідок обстрілу ращистами міста було пошкоджено Успенський собор Харкова (вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення).

1 грудня 1937 року в Києві народився Валентин Красилов (1937-2015) – відомий палеоботанік, палеоеколог, еволюційний біолог та філософ, випускник Харківського державного університету.

1960 року закінчив Харківський державний університет.

Автор понад 400 наукових публікацій, у тому числі 22 монографій зі стратиграфії, палеоботаніку, різних питань еволюційної біології.

Помер 10 лютого 2015 року у Хайфі.

1 грудня 2012 року сталася одна з найважливіших подій в історії міста. Назва «Харків» пролунала на весь світ. Харків’янка Ганна Ушеніна стала чемпіонкою світу з шахів.

Ушеніна перемогла на чемпіонаті світу з шахів серед жінок.

У вирішальному поєдинку Ушеніна перемогла Антуанету Стефанову із Болгарії.

Чемпіонати світу з шахів були одними з найпопулярніших спортивних змагань у світі.

Довідка. Ушеніна Анна Юріївна (народилася 30.08.1985 року в Харкові) – Міжнародний гросмейстер із шахів. “Динамо” Харків.

Спортивні досягнення.
Всесвітня шахова олімпіада: 2008 рік – 3 місце в команді; 2012 рік – 3 місце в команді; 2014 рік – 3 місце в команді; 2016 рік – 3 місце в команді; 2018 рік – 2 місце в команді; 2022 рік – 1 місце в команді та 2 місце на третій дошці особисто.

Всесвітні інтелектуальні ігри: 2014 рік – 3 місце з швидких шахів.

24 травня 2005 року Харківська шахістка перемогла на чемпіонаті України. У чемпіонаті України з шахів серед жінок, який завершився в Алушті, виступали 48 учасниць. Найкращою стала харків’янка Ганна Ушеніна.

Чемпіонати світу: 2007 рік – 3 місце в команді та 3 місце особисто; 2009 рік – 3 місце в команді; 2012 рік – 1 місце на чемпіонаті світу серед жінок; 2013 рік – 1 місце в команді та 2 і 3 місце особисто.

Чемпіонати Європи: 2002 рік – 1 місце в команді та 2 місце особисто на чемпіонаті Європи серед дівчат; 2005 рік – 3 місце на чемпіонаті Європи серед жінок; 2007 рік – 1 місце особисто; 2009 рік – 3 місце в команді; 2011 рік – 1 місце особисто; 2013 рік – 1 місце в команді та 3 місце особисто; 2015 рік – 2 місце в команді та 2 місце особисто; 2013 рік – 1 місце в команді та 3 місце особисто; 2016 рік – 1 місце на чемпіонаті Європи серед жінок; 2017 рік – 3 місце в команді; 2018 рік – 3 місце на чемпіонаті Європи серед жінок.

До того ж, Гран-прі FIDE з швидких шахів у 2020 році.

Державні нагороди:
– Орден княгині Ольги ІІІ ст. (16 червня 2006) — за отримання першого місця на 37-й Всесвітній шаховій олімпіаді, піднесення міжнародного престижу України.
– Орден княгині Ольги ІІ ст. (30 січня 2013) — за досягнення визначного результату на чемпіонаті світу з шахів серед жінок (2012 рік), вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного спортивного авторитету Української держави.
– Відзнака Президента України – ювілейна медаль «25 років незалежності України».

Нагадаємо, у липні 2024 року було оновлено світову таблицю кращих шахистів.

До сотні найсильніших шахісток світу входять 5 представниць України: Анна Музичук (2521), Марія Музичук (2508), Юлія Осьмак (2464), Анна Ушеніна (2417), Наталя Букса (2396).

1 грудня 2014 року у Харкові відкрилася незвична виставка – саморобні конверти, телеграми на банківських чеках та листи на сторінках паспорта. Митець Харкова, Костянтин Аленінський, створив листівки, адресовані знаменитостям та друзям. Виставку мейл-арту художник презентував у Муніципальній галереї.

Художнику прийшла ідея малювати конверти, адресовані нібито відомим особам. Наприклад, серед творів були конверти листів, адресованих британській політичній діячці, 71-й прем’єр-міністр Великої Британії (у 1979—1990 роках) та лідерці Консервативної партії в (1975—1990 роках), першій жінці на цих посадахі, баронесі (з 1992 року) Маргарет Тетчер та колишньому британському прем’єру Вінстону Черчиллю, а ще Наполеону та Махно.

Малювати поштові конверти художник почав ще 2013 року. Крім абстрактних малюнків на аркуші – марки та відбитки штампів. Багато з них автор знайшов серед сміття у Стамбулі.

Сучасне мистецтво часто важко пояснити…

Фото та матеріал: відкриті джерела

12 жовтня в історії Харкова: народився відомий вчений

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 жовтня, в 1930 році у Харкові народився Адольф Пітра (1830-1889) – вчений-ботанік, заслужений професор, декан фізико-математичного факультету та ректор Харківського університету (Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна).

Народився він у родині обер-офіцера.

У 1849 році після закінчення гімназії вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету, який закінчив у 1853 році зі ступенем кандидата.

З 1854 року працював позаштатним, а у 1856–1860 роках — штатним помічником бібліотекаря Харківського університету.

У 1858 році захистив дисертацію на здобуття ступеня магістра ботаніки. 1861 року був затверджений у званні ад’юнкта.

У 1862 році захистив докторську дисертацію на тему «О тканях растений, служащих проводниками образовательных соков».

У 1864 році став ординарним професором ботаніки.

З 1885 року — заслуженим професором. Читав курс анатомії та морфології, а в останні роки — анатомію і фізіологію рослин. Упродовж 1870–1873 років був деканом фізико-математичного факультету.

З серпня 1871 до листопада 1873 року виконував обов’язки заступника ректора, а у 1873–1881 роках — ректора Харківського університету.

У 1873–1875 роках — товариш голови товариства випробувачів природи при Харківському університеті, потім кілька років директор університетського ботанічного саду.

За свій вклад у науку був нагороджений орденом.

Помер 25 березня (6 квітня) 1889 року.

23 травня в історії Харкова: народився відомий художник – видатна постать неформальної “творчої інтелігенції”

Опублікував(ла) новина GX , 23.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Історія Харкова.

23 травня 1938 року в Харкові народився Вагрич Бахчанян – український і американський художник вірменського походження, літератор-концептуаліст, яскравий представник андеграундної культури.

Свого часу був помітною фігурою неформальної “творчої інтелігенції”. Писав про себе: “Художником був завжди, скільки себе пам’ятаю”. Його називали – “митець слова”. Саме він є автором легендарного афоризму – “Мы рождены, чтоб Кафку сделать былью”.

У 1957 році вступив до Харківської Студії декоративного мистецтва, де навчався у Василя Єрмілова — відомого у 1920-х роках авангардиста, чиє ім’я носить харківська галерея.
У 1965 році вперше брав участь в неофіційній виставці.

У 1974 році художник емігрував до Нью-Йорка, де продовжував активно працювати. Останніми роками життя багато його робіт виставлялися в Нью-Йорку, Лас-Вегасі, Києві, Відні і не тільки.

Лауреат Всесвітнього конкурсу карикатуристів. Автор 11 книг.

“Йому давалося все легко, бо завжди робив те, що хотів”, – згадувала Ірина Бахчанян.

Вагрич Бахчанян помер 12 листопада 2009 року у Нью-Йорку.

До 20-ї річниці Муніципальної галереї, 10 листопада 2016 року, відбулося відкриття великої виставки “Вагріч Бахчанян – митець слова”, що була присвячена легендарному харківському художнику-концептуалісту. Проєкт-реставрація творчого життя Баха був широким і охоплював не тільки основні приміщення галереї та АРТпідвал, а й торкався інших локацій, пов’язаних з мистецтвом головного героя виставки.

У рамках проєкту відбулася ціла програма заходів: квартирники, акції молодих митців, лекції та обговорення, екскурсія від Макса Розенфельда “Місця та міфи Баха” та прем’єра фільму Андрія Загданського “Вагріч та Чорний квадрат”.

“Вагріч Бахчанян – митець слова” була першою офіційною виставкою автора в Україні та першою виставкою на батьківщині митця. Саме з неї почалася велика робота зі спадщиною митця, проведення історико-виставкової просвітницької кампанії по «поверненню» Баха в Україну. Галерея випустила каталог з першої виставки і досі має декілька цінних екземплярів цього архівного видання.

23 травня 1870 року в Харкові народився Андрій Олександрович Потебня – міколог, ботанік, спеціаліст у галузі хвороб рослин, відомий випускник Харківського університету.

Син знаменитого харківського філолога Олександра Потєбні. У перші роки XX століття розпочав свою наукову діяльність у Харківському університеті.

В 1898 отримав посаду ботаніка-садівника Нікітського ботанічного саду. 1903 року був зарахований до Харківського університету приват-доцентом з читанням курсу «Хвороби рослин».

У липні 1904 року був призваний на дійсну військову службу. Потім він знову поновив роботу у Харківському університеті.

З 1913 року заснував відділ фітопатології Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції та став його першим завідувачем.

Помер 7 березня 1919 року.

Фото та матеріал: Муніципальна галерея, відкриті джерела