З його легкої руки в Харкові стартували шевченківські вечори
Пам’ятаємо! Цього дня, 5 січня, 1906 року в Харкові народився театральний актор і режисер Борис Балабан.
Театральну кар’єру розпочав у 16 років у київському театрі Леся Курбаса «Березіль».
1926 року разом із театром переїхав до Харкова.
1931 року 25-річний Борис Балабан дебютував як театральний режисер постановкою «Чотири Чемберлена», був режисером «Березиля» до 1934 року.
Один із засновників та художній керівник (1929-1934 роках) Першої державної музичної комедії (1929−1930). Постановки: «Орфей у пеклі», «Королева невідомого острову».
Інсценізував поему Тараса Шевченка «Сотник» (Білоцерківський пересувний театр, 1924), брав участь у постановці Шевченкового «Назара Стодолі» (1951) у Київському драматичному театрі імені Івана Франка.
Балабан — постановник театралізованих шевченківських вечорів в Харкові (1930).
Відкрито виступив на підтримку Курбаса під час розгрому театру у 1933-1934 роках, але репресії Балабана не торкнулися.
Після Другої світової війни в 1949 році Балабан переїхав до Києва.
Помер 8 березня 1959 року.
Харків пам’ятає! 5 січня 2018 року пішов із життя видатний харків’янин, заслужений працівник культури України В’ячеслав Панченко.
Він народився 6 вересня 1949 року.
«Легендарний Адміністратор» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, В’ячеслав Панченко, за 40 років роботи у театрі пройшов шлях від адміністратора до заступника директора театру. Але в душі він так і залишався «Адміністратором театру»!
“Для батька завжди на першому місці був театр, він міг домовитися про гастролі та спектаклі як по країні, так і за її межами, – розповідав GX Роман Панченко. – Він легко знаходив спільну мову з абсолютно незнайомими людьми. За п’ять хвилин телефоном він міг вирішити будь-яке питання. Я часто був свідком цього дива комунікабельності мого батька”.
Саме тому, в пам’ять про батька,саме 6 вересня Роман Панченко заснував театральний конкурс, який не один рік поспіль збирав кращих театралів.
Щороку цього дня на його могилі квіти – Харків-культурний згадує свого видатного сина.
“Його життя та діяльність назавжди вписані в культурну й мистецьку історію нашого міста”, – наголошує колектив ХАТМК. – Він був людиною великого серця, мудрості й гідності, умів бути поруч, підтримувати й надихати, назавжди залишаючи теплий слід у людських долях. Пам’ять про нього живе в наших спогадах, у вдячності та щирій повазі”.