Перейти до основного вмісту

Позначка: Бібліотека Короленка

Життя в традиції. Сьогодні в Харкові відубудеться зустріч з відомою літераторкою та педагогом

Колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка запрошує усіх охочих 24 червня о 16.00 приєднатися до онлайн-зустрічі з митцем зі столиці. 

Вже сьогодні, в межах проєкту «Я памʼятаю… Життя в традиції»,  на платформі Zoom Михайло Красіков поставить цікаві запитання відомій літераторці та педагогу Ользі Максимівні Оконевській.

Люди, яким йде девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати.

Цього разу гостя проєкту знана в Харкові особистість, педагогиня від Бога, яка присвятила понад півстоліття дітям, філологиня, літераторка, лауреатка премії «Народне визнання» Ольга Максимівна Оконевська.

Мова піде переважно про родинні традиції харківської інтелігенції на тлі трагічних подій ХХ століття, а також про людей відомих чи невідомих широкому загалу, вдячну памʼять про яких зберігає видатна співрозмовниця.

Довідка про автора проєкту. Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.

Довідки за телефоном (067) 910-14-91.

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/88918354009…
Ідентифікатор заходу: 889 1835 4009
Код доступу: 6SjULt

Співорганізатори проєкту: Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації, Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича, НТУ «ХПІ», Харківська обласна бібліотека для дітей, Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека, Охтирський краєзнавчий музей, Харківський історичний музей, Харківський художній музей.

До Харкова домандрувала незвичайна виставка (фото)

Колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка запрошує усіх охочих 5 червня о 16.00 приєднатися до онлайн-зустрічі з митцем зі столиці. Ви матимете можливість ознайомитися з мандрівною виставкою Надії Харт «Як би могла виглядати бібліотека українця, якби не русифікація?», що сьогодні домандрувала до ХДНБ ім. В. Г. Короленка.

Надія Харт – художниця з Києва, яка працює у техніці аналогової графіки. Проєкт мандрівної виставки ініційовано благодійним фондом «Бібліотечна країна». Мета проєкту – відродити історичну пам’ять нації, викрити наслідки багатовікового зросійщення, запропонувати землякам переосмислити роль та місце української культури.

У доробку мисткині – численні групові та персональні виставки, її роботи знаходяться у приватних колекціях по всьому світу. Шедеври Надії Харт можна побачити у Швейцарії, Китаї й звичайно ж в Україні, наприклад у Львові (артцентр «DZYGA»), Києві, Миколаєві…

На її портретах оживають історичні постаті – Тарас Шевченко, Михайло Коцюбинський, Іван Котляревський, Михайло Грушевський, Василь Стус, Федір Кричевський, Олександр Мурашко, Алла Горська.

Книги представлені в серії, були зібрані з чотирьох різних домашніх бібліотек різних українських сімей.

Нагадаємо, зустріч відбудеться 5 червня о 16.00.

Посилання на онлайн-зустріч буде додано найближчим часом.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХДНБ ім. В. Г. Короленка, архив Надії Харт, відкриті джерела

На харківців чекає зустріч з відомим фотодослідником (фото)

Колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка запрошує взяти участь в онлайн-зустрічі з відомим харківським фотожурналістом і фотодослідником Дмитром Овсянкіним в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції”.

Зустріч відбудеться 22 травня о 16.00.

Посилання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/82077900490?pwd=jdfdFvJ41BbbanHChGQ4MxRMOS7GDg.1

Ідентифікатор заходу: 820 7790 0490

Код доступу: hP66Si

Фото та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, архів Дмитра Овсянкіна

Терапія душі. В Харкові знову працює місце, де шанують книгу (фото,відео)

«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується та зберігається духовність. Пам’ятаємо, що в давнину бібліотеку називали: “Дім життя”, “Притулок мудрості”, “Аптека для душі”», – так казав про бібліотеки видатний український педагог, публіцист, письменник Василь Сухомлинський.

Під час війни бібліотека – це ковток “свіжого повітря” та мудрості, навіть під виття сирен. У часи, коли рашисти нищать наш національний спадок (музеї, театри, бібліотеки, ВНЗ, цілі міста і села…), дуже важливо зберегти надбання нашого народу.

Це так приємно, коли з даху не тече вода, а у світлій залі можна отримати потрібну книгу… Саме куточок читача для відвідувачів відділу міського абонемента облаштовано за кошти спонсорів у місці напівзруйнованої з вибитими шибками зали бібліотеки.

Минув майже рік після нашої останньої зустрічі під дахом Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Короленка. Влітку 2023 року він був пробитий уламками російських ракет, але світова спільнота та благодійні фонди не залишилися осторонь. До свята Всеукраїнського дня бібліотек, 30 вересня, дах було відремонтовано. Докладніше в пості журналістки GX Наталії Бойченко, на фото та відео GX.

Руками колективів бібліотек у різних куточках країні, зокрема Харкова і Харківщини, врятовано багато книг і цінних експонатів.

І знову позитивні новини у ці весняні дні — у читацькому корпусі та книгосховищі бібліотеки замінені вікна. Ця визначна подія для бібліотеки стала можлива у рамках віконної програми, яка створена американською організацією Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Howard G Buffett Fondation (HGBF).



До речі, вибиті вітражі куполу над сходами наразі теж мають тимчасовий захист, а в майбутньому планується відновлення Бекетовських вітражів. 

Директор ХДН бібліотеки ім. В. Короленка Наталя Петренко докладно розповіла про перші кроки відновлення.

Створено справжній куточок “Терапії для душі”.

А ще надбанням куточка споживача є «Валізка з книжками», яка стала «аптечкою для душі», як для дітей, так і для дорослих. 

Нагадаємо, цей проєкт мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі. Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти… У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує. До речі, у валізі є й книжка про улюбленця усіх українців – пса Патрона, й книжка з малюнками видатної художниці України – Ольги Гайдамаки.


Фонд ХДН бібліотеки ім. В. Короленка навіть в умовах війни доступний для харків’янам.

Зараз тисячі книг з 7 мільйонного фонду бібліотеки знаходиться у вільному доступі для відвідувачів закладу. Попри відсутність опалення обслуговування користувачів триває, всі виконують свої обов’язки.

Кількість читачів ХДН бібліотеки ім. В. Короленка у наш важкий час поступово зростає.

До дня народження Т. Шевченка вірші Кобзаря з «Валізки з книжками» у Покотилівці лунали багатьма мовами.

Пані Вікторія додала до розповіді Наталі Валентинівни, що її відділ роботи з іноземною літературою підготував переклади творів Шевченка японською, корейською та багатьма європейськими мовами.

В ХДНБ ім. В. Короленка відвідувачі мали змогу побачити історію людей і книжок часів війни: “Урятоване Євангеліє” (про головний експонат Ізюмського краєзнавчого музею – напрестольне Євангеліє 1707 року, фоліант, оклад якого оздоблений сріблом та позолотою), “Замах на пошту” (про атаку на “Нову пощту” та врятовану посилку з книжками, які поповнили фонд дитячої бібліотеки), “Я – не студент…” (про один з найвідоміших університетів міста – ХНУМ господарства імені О.М. Бекетова, який зазнав значних руйнувань від російських обстрілів), “Неспортивний постріл“, “Світ має знати правду“.

Докладніше про книжки та картини, що не горять у ворожому вогні, в новині GX.

Харків’яни від малого до старого йдуть до “Аптеки для душі” за мудрістю, спокоєм та знаннями.

Нагадаємо, ХДН бібліотеки ім. В. Короленка працює для відвідувачів лише один день на тиждень – вівторок з 10.00 до 13.00, але вже влітку буде більше часу.

До того ж колектив активно веде свої сторінки у соцмережах, ще й акції проводить.

Для тих, хто не має змоги завітати до бібліотеки, але потребує матеріали видань, які знаходяться в бібліотеці, або сам хоче передати свої видання по Україні або за кордон, в найбільш захищеній кімнаті беззупинно працюють бібліотекарі. Вони сканують видання та відправляють їх замовникам, а ще поповнюють електронну бібліотеку закладу.

Більше фото з відвідин ХДН бібліотеки ім. В. Короленка — в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Нагадаємо, на Харківщині було понад 780 бібліотек, за час війни їх кількість зменшилася до 471… Серед тих, що не працюють – 35 повністю зруйновано, 171 пошкодженні. Наразі, у ХДН бібліотеки ім. В. Короленка з 7,1 мільйона книг, документів, журналів, газет, пошкоджені близько 5000, було винесено 2 тони скла. На щастя рідкісні видання вціліли…

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко

Війна: актуалізація фольклорної свідомості. Харківський етнограф відповість на питання про війну (фото)

Колектив ХДНБ ім. В. Г. Короленка запрошує взяти участь в «Етнографічних посиденьках з Михайлом Красіковим» за темою: «Війна: актуалізація фольклорної свідомості». Захід відбудеться 24 лютого о 16:00 на платформі ZOOM.

У фольклорі людським фактором є фольклорна свідомість, котра у результаті відображувальної діяльності формує концептуальну картину фольклорного світу, що дозволяє людині ефективно орієнтуватися у ньому та використовувати у своїх життєвих цілях.

Як далеко не зайшло б суспільство у цивілізаційному розвиткові, війна завжди пробуджує в людях архаїчну свідомість та ритуалізовані практики, що сягають сивої давнини. Які повір’я й табу виникли у сучасних українських військових? Які образи традиційної народної культури використовують українські художники, дизайнери, пересічні користувачі інтернету для реакції на певні події, пов’язані з війною проти України? Які вирази, меми та інші вислови, народжені у 2022-2023 рр., мають коріння в українському фольклорі?

На ці та на безліч інших запитань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красіковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «ХПІ».

Телефон для довідок: +38 (067) 91-014-91.

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86964656752?pwd=eJXSf2YgnAMI7dsTe2WbZjuweGwXxi.1
Ідентифікатор заходу: 869 6465 6752
Код доступу: 0J6ddS

КОНТАКТИ: 

Михайло Михайлович Красіков (+38 (067) 91-014-91) – професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМКМ.

Олександра Іванівна Крутас (+38 (096) 353-61-17) – завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Наталія Юріївна Саліна (+38 (097) 920-05-28, (099) 429-88-08) – завідувачка сектору розвитку бібліотеки та зв’язків із громадськістю Харківської обласної

бібліотеки для дітей.

Віримо Богові та ЗСУ! Все буде Україна!

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, ХДНБ ім. В. Г. Короленка

14 лютого – не тільки День закоханих. Харків’ян запрошують на цікаву зустріч (фото)

А чи пам’ятаєте ви, що 14 лютого не лише день закоханих, але й Міжнародний день дарування книжок?

Працівники Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка пропонують відзначити це неформальне свято в приємному товаристві та запрошують 14 лютого о 13.00 на онлайн-зустріч з талановитою поетесою і прозаїчкою, активною учасницею сучасного українського літературного процесу Юлією Баткіліною.

В програмі зустрічі гостя розповість:

  • – про її новий роман «Перехід», опублікований 2023 року видавництвом «Комора»;
  • – про вже реалізовані проєкти та мрії на майбутнє;
  • – про культурні й світоглядні зміни, які відбулися і продовжують відбуватися у нашому суспільстві;
  • – про виклики й радощі творчого процесу в ці складні часи;
  • – про літературні вподобання і читацьке натхнення.

Окрім цього, буде оголошено проміжні підсумки благодійної акції «Даруй українську, читай українською!» та проведемо серед її учасників книжкову лотерею.

Посилання для підключення: https://us04web.zoom.us/j/78507967448?pwd=gMI1WGSWfo4Kua4QoBoaSQLzh5xmWA.1

Ідентифікатор конференції: 785 0796 7448

Код доступу: 5mUZL

До речі, бібліотека вже отримала дарунок до Міжнародного дня дарування книжок. Книгозбірня поповнилась новим скарбом – «Валізкою з книжками».

Проєкт «Валізка з книжками» мав нечуваний ажіотаж — було подано понад 4500 заявок з усієї України, а самих валізок – 250! І серед бібліотек-переможниць – наша Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Сьогодні до українських дітей прийшла війна. На жаль, ми не можемо повністю захистити їх від психологічних травм, ізолювати від обставин сьогодення, але можемо допомогти відволіктися завдяки книгам та грі.

Саме з таких, «терапевтичних» міркувань і були зібрані «Валізки». Вони неодмінно стануть в пригоді батькам та педагогам, допоможуть діточкам читати, говорити, сміятися, сподіватися, радіти…

У цій валізці — 22 книжки українських та зарубіжних авторів, які допоможуть дітям потоваришувати зі своїми емоціями та обговорити те, що їх турбує.

Незабаром бібліотекарі проводитимуть зустрічі з книгою для малечі й не тільки.

Фото та матеріал: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка

Життя як кіно, кіно як життя. Харків’яни згадують видатного митця (фото, відео)

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошує на онлайн-зустріч до 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова, режисера-новатора, мислителя, художника. Вона відбудеться 17 січня о 14.00 на платформі ZOOM.

На зустрічі будуть презентовані наступні доповіді: 

  • «Сергій Параджанов: як “розмовляє” колаж? Колаж “Орфей” із колекції родини Гриньових» (Володимир Тарасов, доцент кафедри методологій кроскультурних практик Харківської державної академії дизайну і мистецтв, кандидат історичних наук; 
  • «Сергій Параджанов у Карпатах: як знімався фільм “Тіні забутих предків”» (Лариса Козоріз, завідувачка сектору відділу наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів ХДНБ ім. В. Г. Короленка).

Доєднатися до на онлайн-зустрічі можна за посиланням.
Ідентифікатор заходу: 882 1219 0054
Код доступу: 3AbHMe

Докладно про життя митця GX писав у новині до його 100-річчя.

Фото та матеріал: GX, Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, YURI MECHITOV, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Данина пам’яті. В Харкові розкажуть про видатного митця та патріота України (фото)

Цьогоріч наприкінці осені виповнилося 140 років від дня народження відомого просвітника Михайла Злобинця (Домонтовича). З нагоди цієї дати в Україні відбуваються акції вшанування його пам’яті. 

Його незаслужено призабули, мало хто одразу згадає, хто такий Михайло Злобинець. Між тим це гідний син України — відомий педагог, публіцист, поет-пісняр, віртуозний бандурист, а ще громадсько-політичний діяч, полум’яний патріот України, одна з жертв сталінських репресій (закатований у сумнопам’ятному 1937-му).

Усіх, кого цікавить історія України, її видатні особистості та літопис рідного краю, колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка запрошує на презентацію книги «Просвітник та бандурист Михайло Злобинець», яка відбудеться 5 грудня о 13 годині за адресою провулок Короленка, 18. Видання підготовлене до 140-річчя від дня народження видатного митця.

Щедрий на таланти Шевченків край подарував Україні й світу багато відомих письменників, артистів, музикантів та художників. Почесне місце у цій славній когорті посідає Михайло Олександрович Злобинець (Домонтович) — володар багатогранного таланту, відомий педагог, письменник, поет-пісняр, віртуозний бандурист. На жаль, у сучасній Україні спадщина чудового митця незаслужено призабута, але завдяки черкаським краєзнавцям, його ім’я повертається із забуття. Тема, до якої звернулися історики О. Силка й Л. Синявська на сторінках цікавої та змістовної книги з ліричною назвою «Бандури пісня недоспівана, або суспільний виклик Михайла Злобинця» (2017 р.), знайшла своє продовження у книзі «Просвітник та бандурист Михайло Злобинець», що вийшла друком за сприяння харківського видавця Олександра Савчука.

Автори-упорядники ― київська професорка, дослідниця О. Силка та уродженець Драбівщини, харківський журналіст В. Козоріз ― написали книгу, базуючись на архівних документах та спогадах про Михайла Олександровича. Як окремий розділ у виданні наведено репринт праці «Самонавчатель до гри на кобзі або бандурі».

Дуже відрадно, що ім’я та пам’ять про Михайла Злобинця повертаються. Його творчий доробок стане відомим і наступним поколінням, адже такі люди, як Михайло Олександрович заслужили на добру згадку та пошану своїх земляків.

Контактна особа: завідувачка соціокультурним центром Крутас Олександра Іванівна (тел. для довідок: + 038 (96) 353 61 17)).

Фото та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, відкриті джерела

У Харкові розкажуть про важливі дати листопада

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва, Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації, Харківська обласна бібліотека для дітей, Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича, НТУ «ХПІ», Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека та Охтирський краєзнавчий музей запрошують до цікавої розмови. Зустріч відбудеться 23 листопада о 16.00 на ZOOM-платформі.

Етнографічні посиденьки з Михайлом Красиковим, які організовують та проводять соціокультурний центр та відділ «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка спільно з обласним організаційно-методичним центром культури та мистецтва, продовжуються. На цей раз розмова піде про листопад у традиційному народному календарі українців.

У народі кажуть, що березень і листопад як братові брат. Це напрочуд точний вислів, адже останній місяць осені за своєю нестійкою погодою дуже нагадує перший місяць весни — вони обидва відмежовують різні пори року. Але якщо березень запрошує в гості весну, то листопад замикає ворота осені. Тож і мовиться, що він «жовтню — син, а зимі — рідний брат». Назва місяця не потребує особливого пояснення, бо саме в цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає чорним та похмурим і сама природа налаштовується на зимовий спочинок. Цікавими є регіональні назви листопада: «напівзимник», «ворота зими», «листопадень», «падолист», а на Поліссі його ще називають «братчина». Це слово несе в собі глибокий зміст, оскільки саме так називали гуртові обрядодійства, які влаштовували наприкінці осені.

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Уже зібраний урожай, зроблені припаси для тварин, підмерзла нива спочиває, отже, можна й повеселитися. На цей місяць припадала більшість весіль, молодь збиралася на досвітки. Але особливе місце серед розваг займала братчина, котра охоплювала багато різних обрядів. Наприклад, перше обрядодійство проводилося переважно на Михайла (свято відзначали 21 листопада) та було схоже на храмове свято. На нього сходилися всі мешканці, які брали участь у колективних гуляннях, пов’язаних із зустріччю зими та першого снігу. Іншою формою братчини було офіційне скріплення колективного бджолиного рою. Якщо хтось із селян хотів заприятелювати з односельцями, то навесні, коли виходив перший рій (а він особливо цінувався!), відносив його сусідам, приказуючи: «Даю на братчину!». Це означало, що віднині бджоли належатимуть спілці, в якій можуть кооперуватися дві або більше родин.

За звичаєм, одна чи навіть кілька бджолиних сімей почергово доглядалися учасниками братчини, а зібраний мед розподілявся порівну. Після закінчення сезону члени такої спілки збиралися на завершальне дійство — «творити борть», тобто готувати бджолині гнізда на зиму, а жінки пекли обрядове печиво з медовою приправою. При цьому неодмінно мав бути й сотенний мед, який виготовляли за особливою рецептурою, котру тримали в суворій таємниці. Відтак обряд братчини мав скріпитися частуванням цим медом.

Після цього сім’ї переходили на «ви» та допомагали одні одним, наприклад, при втраті годувальника в одній із родин члени іншої зобов’язувалися брати на виховання осиротілих дітей. Ця високогуманна форма людських стосунків варта особливої пошани, бо в ній віддзеркалюються кращі моральні риси нашого народу: доброзичливість, добропорядність, безкорисливість, колективізм. За давніх часів ця форма родичання (братчина — однокорінним словам брат, братерство, братання) була поширена лише серед простих людей. Добровільне об’єднання в колективну спілку мало не тільки моральне, але й практичне значення, адже члени кожної окремої родини були впевнені, що у випадку будь-яких негараздів сусіди завжди прийдуть на допомогу.
Обряди «братчина»,«настави на мед» тісно пов’язані з медом та бджолами, адже в українській культурі ці комахи здавна мали сакральний статус.

На посиденьках із Михайлом Красиковим кожний може дізнатися багато цікавого і не тільки про народні свята, що відзначаються у листопаді, – Казанський день, Дмитра, Параскеви П’ятниці, Кузьми й Дем’яна, Михайла, Пилипа, а й отримати відповіді на запитання: чому років сто тому люди казали «До Дмитра дівка хитра…»; як карала за непошанування її дня свята П’ятниця; що таке «куряча складка» на свято, і які «бонуси» мала дівка, яка принесе курку; жителі якого міста здавна обрали святого Михайла своїм патроном; як Бог створив святого Михайла, і чому бабусі й досі забороняють дітям струшувати воду з рук; у яких випадках говорили: «Пилип не до всіх прилип…».

Зустріч відбудеться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 62. Вхід вільний.
Телефон для довідок: + 38 (067) 91-014-91
Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/83774313929?pwd=59QdNLBebxXpRVlC7x97of2ymlKFpJ.1

Ідентифікатор заходу: 837 7431 3929

Код доступу: V5YatZ

Контактні особи:
– Михайло Михайлович Красиков, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича
НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМЦКМ (тел.:+38 (067) 91-014-91, Е-mail: mmkrasikov@gmail.com).

– Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (тел.: +38 (096) 353-61-17, Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com).

– Наталія Юріївна Саліна, завідувачка сектору розвитку бібліотеки та звʼязків із громадськістю Харківської обласної бібліотеки для дітей (тел.: +38 (097) 920-05-28, (099) 429-88-08, Е-mail: nataly.sal.23@gmail.com).

У Харкові покажуть воєнні злочини рашистів (фото)

Харківська державна наукова бібліотека ім.В.Г.Короленка запрошує на відкриття фотовиставки польського журналіста та фотографа Адама Касперкевича «Libricide. Фотодокази воєнних злочинів росії проти українських бібліотек», яка відкривається 22 серпня об 11.00.

Щоб донести світу правду про страшну трагедію, Адам Касперкевич фотографував людей, зруйновані будівлі, пошкоджені та знищені пам’ятки національної, історичної та культурної спадщини. У нашому регіоні пан Адам зробив численні фото постраждалих бібліотек Харкова, Старого Салтова, Шевченкового та Шестакового.

Побачене та певною мірою пережите лягло в основу задуму створення проєкту«Лібрицид» (або книговбивство), мета якого ― документування фактів руйнацій або повного знищення бібліотек внаслідок російської воєнної агресії. За півтора року пан Адам відвідав багато населених пунктів нашої країни, які тимчасово були окуповані ворогом або знаходилися на лінії зіткнення чи поблизу місць проведення військових операцій.

Спостерігаючи за подіями в нашій країні, у журналіста виникло бажання створити репортаж під назвою «Я хочу побачити і розповісти». З перших днів перебування на нашій землі фотограф упевнився в тому, що Україна ― це місце, куди хочеться повернутися.

Довідка. Адам Касперкевич ― польський юрист, волонтер, фотограф і журналіст, координатор кампанії правової допомоги біженцям під час війни.Наприкінці березня 2022 року він приїхав до України, щоб розпочати документування злочинів росіян проти культурної спадщини нашої країни. Саме початок російсько-української війни спонукав пана Адама зробити перші кроки в репортажній фотографії для того, щоб показати світовій спільноті,як війна та агресія докорінно змінили життя сотень тисяч українців, що були змушені покинути власні домівки та стати біженцями ― шукати прихисток заради збереження життя як свого, так і своїх рідних.

Фото та матеріал: ХДНБ ім.В.Г.Короленка, Тетяна Бабіна


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.