Позначка: Австрія

На Євробаченні за Україну заспіває Лелека: країна зробила свій вибір (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.02.2026. Опубліковано в Головні новини, Культура, Регіон, Суспільство.

Лелека є одним із найважливіших символів України, уособлюючи щастя, добробут, вірність, любов до батьків та Батьківщини, сімейне благополуччя, продовження роду, а в умовах війни – надію, мир та відродження.
Дуже символічно, що саме Вікторія Лелека цьогоріч заспіває за Україну на світовій сцені.
Вона носить ім’я богині перемоги та прізвище – надії України.

Вже у травні 2026 року в найбільшому багатофункціональному концертно-спортивному комплексі Австрії (Вінер-Штадтгалле в Відні) відбудуться півфінали та фінал 70-го пісенного конкурсу Євробачення 2026. Зокрема, 12, 14 і 16 травня 2026 року.
Австрія прийматиме Євробачення утретє — після конкурсів 1967 та 2015 років, обидва з яких також проходили у столиці країни.

Станом на сьогодні, мовники з тридцяти п’яти країн попередньо підтвердили свій намір взяти участь у конкурсі, що на дві країни менше ніж у 2025 році.

До речі, за право представляти Україну на конкурсі боролися 10 артистів: Jerry Heil, KHAYAT, Monokate, група Molodi, Laud, Leleka, Mr. Vel, Valeriya Force, “ЩукаРиба” і The Elliens.

Україна минулими вихідними, а саме 7 лютого, одноголосно обрала свого представника на Євробачення-2026.

Зокрема, пісня “Рідним” Вікторії Лелеки отримала по 10 балів від глядачів та журі.

За сумою двох оцінок Leleka здобула перемогу у Нацвідборі та право представляти Україну на міжнародному пісенному конкурсі. Виступ Leleka став одним із найемоційніших у вечорі.
“Її пісня вражає 28- секундним вокалізом на одному диханні, а історія життя — щирістю і драматизмом”, – саме так про переможний хіт цього року каже країна.

Гурт Leleka народився як відповідь на події Революції Гідності. А сама Вікторія Лелека, попри тисячі кілометрів, що наразі відділяють її від рідного краю, намагається максимально підтримати Україну. Її композиції “Рідним” народилася на початку 2022 року в Берліні – на тлі масових акцій протесту, коли люди виходили на вулиці з вимогою зупинити російську агресію проти України.

“Пісня про те, що нові паростки проростають. І хоч ми й втратили певну реальність, яку ми ніколи як українці вже не повернемо, я вірю в те, що ми не тільки переможемо ворога, а й відбудуємо країну – це буде найкраща країна, в якій усі будуть мріяти жити!” – наголошує Вікторія.

Довідка. Вікторія Лелека (справжнє ім’я — Вікторія Корнікова) — українська джазова співачка та композиторка, засновниця фольк-джазового гурту Leleka, що наразі базується в Берліні.
Вона народилася 10 листопада 1990 року у місті Шахтарське (сучасна назва населеного пункту Дніпропетровської області).

З дитинства Вікторія мріяла займатися музикою і сприймала спів як спосіб емоційного зцілення людей. Водночас її професійний шлях розпочався не одразу з вокалу.

Після школи дівчина вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, де здобула освіту за напрямом виконавських мистецтв та акторської майстерності.
Саме там вона почала формувати сценічну присутність і працювати з емоцією як інструментом.

Під час навчання Вікторія працювала в Молодому театрі, де грала невеликі ролі у виставах, зокрема у постановках “Хоровод любові” та “Сватання на Гончарівці”.

У 2014 році Вікторія переїхала до Німеччини. Вона вступила одразу до кількох музичних закладів, але зрештою обрала Вищу школу музики імені Карла Марії фон Вебера у Дрездені.

Там Корнікова здобула ступінь бакалавра з джазового вокалу та ступінь магістра з композиції.
Навчання в Німеччині стало ключовим етапом у формуванні її авторського стилю, де поєднуються джаз, фольклор і сучасна академічна музика.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала гурт Leleka, який працює на стику українського фольклору та джазу.
До першого складу колективу увійшли німецькі музиканти – піаніст, контрабасист і барабанщик.
Проєкт народився як відповідь на події після Революції Гідності.
Для Корнікової це був спосіб залишатися корисною Україні, перебуваючи за кордоном: через благодійні концерти, культурні ініціативи та популяризацію української музики.

Ідея композиції “Рідним” народилася на початку 2022 року в Берліні – на тлі масових акцій протесту, коли люди виходили на вулиці з вимогою зупинити російську агресію проти України.
Саме тоді, за словами артистки, в ній оформився внутрішній імпульс до пісні про зв’язок, пам’ять і тих, хто залишається поруч, навіть на відстані.

Заявку на Національний відбір Вікторія Корнікова подала доволі спонтанно – “Рідним” була зібрана з музичних замальовок, які вона вже мала.

Спершу композиція існувала в іншій мовній версії, однак у процесі роботи набула остаточного звучання, з яким і прозвучала на сцені фіналу.

Нагадаємо, Україна вперше стала учасницею Євробачення на конкурсі 2003 року. Тоді країну представляв Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la vista». Уже наступного року Україна здобула свою першу перемогу завдяки пісні «Wild dances» співачки Руслани. Загалом, Україна 21 раз брала участь у Євробаченні та є однією з двох країн (друга — Люксембург), що завжди проходять до фіналу конкурсу. Країна стала першою у ХХІ столітті, хто тричі вигравав конкурс; другою такої ж кількості перемог у цьому столітті досягла лише Швеція.
Країна два рази ставала повноправною господаркою Євробачення — у 2005 та 2017 роках, після своїх двох перших перемог (2004, 2016 роках). 2023 року, після третьої перемоги (з піснею «Стефанія» у виконанні Kalush Orchestra), Україна була співорганізаторкою конкурсу, який відбувся в Ліверпулі, разом із Великою Британією, що було пов’язано з питаннями безпеки внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
За винятком чотирьох разів, представників України обирали шляхом національного відбору. Відповідальною за участь країни на Євробаченні та її організацію є Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Фото та матеріал: Instagram Вікторії Лелеки, УНІАН, відкриті джерела

Харків’янка об’єднала українські таланти заради допомоги країні (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 01.03.2023. Опубліковано в Регіон, Суспільство.

Минув рік з початку найкривавішої війни ХХІ століття. Під час війни українці по всьому світу з болем сприймають кожну трагедію в Україні та поспішають на допомогу.

Так, не залишилася осторонь страшних подій на батьківщині харків’янка Юліанна Прадо. За роки творчості вона багато чого досягла: з переможниці конкурсу “Юних зірок Харкова” Юлії Прядко перетворилася у примадонну сцени – Юліанну Прадо, яка тепер на рівних співає зі своїми вчителями.

Зробивши паузу на народження і перші кроки донечки, почувши та побачивши все, що рф творить в Україні, Юліанна узялася за створення сольного концерту «Дві культури в одному серці» (вдалося все встигнути за місяць), який пролунав ще на Щедрий вечір у Карлскірхе (Відень, Австрія).

“На свій сольний виступ я запросила гостей – Ніну Матвієнко, МАСО «Слобожанський» з мого рідного Харкова та австрійський хор «Chor im Hemd», – розповіла співачка. – Я стану провідником щастя, надії та миру для моїх гостей!”

“Моя найбільша мрія – донести свій голос, свій талант до людей, подарувати радість та відчуття домашнього тепла українцям, які знаходяться в Австрії, та для австрійських друзів! – поділилася своїми відчуттями Юліанна. – Моя головна ціль єдина – благодійна, я хочу допомогти дітям, які постраждали від війни в Україні”.

Цей концерт став важливою подією у житті співачки. По-перше, сольний виступ, на який вона запросила свою вчительку, Народну артистку України Ніну Матвієнко. По-друге, підтримка земляків – колективу Молодіжного симфонічного оркестру “Слобожанський”, який зіграв разом з Юліанною.

Одразу після події Юліанна поділилися з GX своїми відчуттями концерт, спогадами про минуле та планами на майбутнє.

Все дійство відбувалось в прекрасній локації – Соборі святого Карла Борромея у Відні (Karlskirche). Велична архітектура в поєднанні з різдвяним антуражем та неймовірними колядками, щедрівками, музикою справили на гостей найкраще враження.

Юліанна Прадо виконала відомі українські колядки, а також хіти своєї творчості. Її чудовий спів під акомпанемент МАСО «Слобожанський» вразив своєю чуттєвістю, красою, ніжністю та глибиною.

Шановна гостя концерту – Народна артистка України – Ніна Матвієнко, виконала відомі пісні, в яких по-справжньому звучала українська душа.

У супроводі австрійського хору «Chor im Hemd» пісня «Алілуя» зазвучала по-новому та стала справжнім шедевром.

На цьому концерті на одній сцені зірці родом з Харкова вдалось зібрати ще багато талановитих музикантів з України. А найголовніше – на концерті було зібрано пожертви та для мешканців України, які постраждали від війни.

А ще наша співвітчизниця розкрила таємницю свого сценічного імені. Юлія важко переживала втрату мами (Анни) і вирішила об’єднати її та своє ім’я – вийшло Юліанна, а Прадо – це як знак якості, бо на той час співачка багато мандрувала по Європі й знала ціну речам.

Окрема сторінка минулого – дитячі виступи, конкурси та теплі спогади про концерти на свята, які готувалися під керівництвом доцента кафедри режисури Харківської державної академії культури, народного артиста України Чемеровського Юхима Ароновича. Співачку у юні роки часто порівнювали з Ніною Матвієнко, а зараз уже з самою Юліанною порівнюють інших юних виконавиць.

“Хто б міг подумати, що я її буду виконувати про іншу війну… Війну в моїй Україні, – з болем згадувала Юліанна про свою пісню “Сива зозуленько”. – А ще мене обурює заборона у соцмережах та ютубі вільного показу кліпу про жахи війни в Україні. На відео було накладено вікове обмеження”.

«Ця пісня присвячується моєму рідному місту Харкову, в якому я народилася. Вона була записана, коли мені було шістнадцять років, у 2002 році, і принесла мені перемогу на конкурсі “Юних зірок Харкова”, а потім – перемоги на міжнародних конкурсах у Європі. Я молюся за свій Харків, щоб він відновився, молюся за мир у всій Україні», – поділилися Юліанна Прадо (Юлія Прядко).

Наостанок, співачка повідомила, що багато чого ще планує реалізувати, тому ми з нетерпінням чекаємо на наступні концерти Юліани Прадо та дякуємо за маленькі перемоги на культурному фронті кожного дня!

Довідка. Телеведуча, співачка, актриса, викладач, продюсер – Юлія Миколаївна Трунез (Юлія Прядко, Юліанна Прадо) народилася 18 березня 1982 року.
Освіта: Харківське професійно-технічне училище культури (1997-1999 рр.), Харківськe музичнe училищe імені Б.М.Лятошинського (1999-2001 рр.), Київський національний університет культури і мистецтва (2001-2004 рр.), післядипломна освіта у Київському національному університеті культури і мистецтва (2004-2007 рр.), додатково – прикладні навички в консерваторії, стажування в Міністерстві культури.
Наукова робота: викладач Київського національного університету культури і мистецтва (2007-2010 рр.)
Науковий ступінь: кандидат мистецтвознавства та культурології.
Наукова робота: «Українська пісенна культура у вимірах національної ментальності» (праці Ніни Матвієнко)
Вільно володіє 4 мовами (у тому числі англійською (Proficient User) та німецькою (B2)).
Державні нагороди: Лауреат міжнародних конкурсів, Гран-прі міжнародних конкурсів (Muzik -Werld 2002, фестиваль Bengio, Санремо), ГРАНТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, стипендіат Фонду Кушнарьова (Україна), пам’ятні знаки та подарунки від Президента України та народних артистів України Н. Матвієнко, Ю. Рибчинського, а також громадська діяльність та спів на багатьох масових заходах в Україні.

У період з 2010 року по теперішній час брала участь у благодійних акціях та сольних проєктах; була почесною суддею; брала участь у підготовці музичних конкурсів та культурних заходів; працювала над аналізом та узагальненням результатів музично-культурних проєктів; виступала радником та доповідачем на семінарах та міжнародних пресконференціях; було записано німецькомовний музичний альбом; знято 2 кліпи (в яких вона головна героїня – “ЛЮЛІ -ЛЮЛІ”, “НІЖНІСТЬ”); співпрацювала з українськими ЗМІ та телебаченням.

Під час навчання у Київському національному університеті мистецтв і культури з 2002 по 2005 роки брала участь в українських та міжнародних акціях та конкурсах: «Людина року», «Шлягер року», «Жінка ІІІ тисячоліття», концертних турах, сольних концертах І. Поклада, Ю. Рибчинського, Н. Матвієнко, Л. Остапенко та інших.
Працює за кордоном: Гран-прі (Muzik -Werld 2002, фестиваль Bengio, Санремо), інтерв’ю, фотосесії та прес-конференції.
Брала участь у міжнародних культурних заходах у Відні: «СЛОВЕНСЬКИЙ БАЗАР», «ВІДЕНСЬКИЙ БАЛ»,
«УКРАЇНСЬКА СУБОТНЯ ШКОЛА У ВІДНІ»

Докладніше про Юліанну Прадо за посиланням.

Фото, відео та матеріал: архів Юліанни Прадо, GX, Наталія Бойченко