Позначка: астроном

Три космічні дива за одну ніч: харківський астроном про серпневі космічні події (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 13.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Події, Регіон, Суспільство.

Багато цікавих космічних подій мають щорічний характер, але кожного року є свої особливості…
В попередній новині GX (від 7 серпня) ми нагадали про яскраве небесне шоу – метеорний потік Персеїди До речі, максимум цьогоріч обіцяють саме в ніч на 13 серпня.
Але відомий харківський астроном Володимир Кажанов наголошує, що це не єдине космічне диво середини серпня. На нас чекає поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди – це просто унікальне явище.

Зокрема, в найближчі ночі в небі можна побачити потрійне астрономічне явище!
“Серпневий зорепад” – метеорний потік Персеїди та зближення яскравих планет.
“Максимум метеорного потоку прогнозується на ніч з 12 на 13 серпня 2025 року. Яскраві спалахи в небі – маленьки частинки матерії залишені на орбіті кометою Свіфта-Туттля. Далі детальніше пр оце явищє і поради як проводити спостереження і робити знімки цього явища. – поділився своїми спостереженнями астроном. – Цього літа буде трохи заважати спостереженням яскравий Місяць, якй буде у фазі близької до повного. Тобто небо буде світліше вночі і «падаючих зірок» буде спостерігатись трохи менше. У ночі максимумів, коли в небі не було яскравого Місяця, мені пощастило спостерігати до 40-50 метеорів за годину-дві. Але зазвичай більше, коли поруч є близькі, рідні, друзі, з ким ти також спостерігаєш”.

Інтенсивність потоку спадатиме поступово. Тобто в ночі на 14 і 15 серпня також є сенс подивитись в небо вночі.

Звідки береться метеорний потік, зорепад, яскраві спалахи в небі?
Це маленькі частинки, які відірвались від льодяного ядра комети. Комет багато, вони бувають різні. Це величезна льодяна брила, яка також доволі брудна, пил і невеличкі камінчики. Під натиском сонячного тепла і сонячного вітру комета тане і випаровуються гази. Коли комета наближається до Сонця, від ядра комети відриваються ці маленькі частинки. Упродовж року в різні місяці і ночі ми можемо бачити яскраві спалахи різних метеорних потоків. Наша планета перетинає шляхи різних комет.

Саме в серпні Земля проходить через шлейф уламків, залишених кометою Свіфта-Туттля. І це є Персеїди.
Чому Персеїди?
У сузір’ї Персея знаходиться радіант цього метеорного потоку.
Місце, з якого в небі умовно вилітають метеори. Якщо продовжити лінії спалахів, то ми знайдемо таку область, центр, який і зветься радіант. Ми можемо побачити метеори різних частинах неба неба, але шлях їх буде вести до сузір’я Персея (точніше від нього).
Кращє все ж таки споглядати східну частину неба, а після опівночі і зеніт.
Для спостережень знайдіть місце, де вам не будуть заважати високі будинки і дерева. Не забуваємо про безпеку і комендантську годину.
Астроном нагадав, чому Персеїди настільки відомі, тому що влітку тепло вночі. Є метеорні потоки не менш яскраві. Наприклад, Гемініди, Драконіди й інші. Але якщо це грудень, то це не так комфортно спостерігати, як зараз.

А ще, в цьому році ще дві небесні події прикрасять нічне небо осяяне Персеїдами. Зблизиться в небі із планетою Сатурн Місяць. А після 2-ї години ночі підіймаються дві найяскравіші планети неба. Це Юпітер і Венера. У сузір’ї Близнюків вони будуть спостерігатися дуже близько.

Зустріч дуже цікава, бо, наприклад, в невеликі аматорські телескопи можна побачити поруч ці дві планети. Таке буває нечасто.
“І багато хто навіть каже, що ось таке поєднання трьох астрономічних подій: зустріч Венери і Юпітера, Сатурна з Місяцем і Персеїди, що це просто унікальне явище. – наголошує вчений і додає цікаві поради. – Зараз для смартфонів є багато програм, які можуть вам допомогти знайти в небі цікаві об’єкти, сузір’я, зорі, планети. Або навіть знайти відповідь, що ви зараз бачите в небі. Наприклад, програми Stellarium, Sky Safari, Star Walk і аналогічні. Якщо хочемо зробити знімок зоряного неба смартфоном і навіть, якщо пощастить, отримати фото метеорного спалаху в небі, то ми заходимо в режим “профі” камери, якщо такий є, ставимо витримку на максимум (наприклад 30 секунд), чутливість ISO також на максимум (наприклад 3200). Потім, якщо буде треба, можемо зменшувати, щоб було менше шуму. І також рекомендую увімкнути затримку по знімку, наприклад, 3-5 секунд, щоб ви натиснули зйомку і змогли розташувати смартфон, нерухомо спрямувавши його в небо.
Додам досвід моїх минулих спостережень. Якось я зробив вночі приблизно 1000 знімків фотокамерою і двома смартфонами. Всі були спрямовані в різні частини неба. В кадр попали лише кілька метеорів за загальні 4 години зйомок. А бачили, як писав в першу ніч – десятки і у другу – за сотню метеорів.
Якщо у вас час спостережень/зйомок обмежений, то краще в налаштуваннях камери (якщо там є таке), вимкнути “шумодав” – той що робить тривалим отримання кадру, тобто dark кадр, як в астрофотографії. Бо за замовчуванням багатьох фотоаппаратів, робиться знімок з експозицією 30 секунд, потім закриваються в камері шторки і робиться темновий знімок (шуму матриці) і віднімається від світлини. Коротше, ця штука не погана, але замість 50 знімків, наприклад, за якийсь час, ви отримаєте 25, не 100 а 50… А вимкнувши цю штуку в налаштуваннях камери, можна отримувати знімок за знімком і затримка буде лише на зберігання знімка на карту пам’яті.
Вірогідність, що ви отримаєте кадр з метеором більша, якщо ставити більшу чутливість матриці камери (ISO). Звісно об’єктив фотоапарата краще з більшою світлосилою.
Так от якщо два смартфона (наприклад) будуть спрямовані в одну частину неба і в них будуть такі налаштування:
1. експозиція 30 секунд, ISO 1600
2. експозиція 15 секунді, ISO 3200
Так от у другому варіанті налаштувань ви отримаєте зображення метеора на тлі зірок, а у першому зірки виглядають майже так само, а метеора нема або ледве помітний! Отакий нюанс. Це пов’язано з тим, що ми в даному випадку ставемо собі за мету знімати не зоряне небо, а метеор. А метеор спалахне і згасне, наприклад за 1-2 секунди. То з великим ISO і при навіть невеликий експозиції, ми “зловимо”, “встигнемо накопичити” його світло”.

“Чи загадувати бажання? – запитує Володимир із доброю посмішкою одразу відповідає. –
Коли ти загадуєш бажання під зоряним небом, то ти згадуєш про свої мрії, про цілі в житті. І це гарно, це добре. Можна навіть підготувати список бажань на цю ніч, але пам’ятаймо, що багато залежить, звісно, від нас”.

Усім мирної та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото, відео та матеріал: Володимир Кажанов

Над зраненим Харковом під вий сирен зійшов “Спасів Місяць”: цікаві факти і фото від астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 09.08.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не чергові ворожі “приліти”…

Ввечері 9 серпня небо над Харковом прикрашає “Спасів Місяць” або “Осетровий Місяць”.
Нагадаємо, ще в червні відомий харківський астроном Володимир Кажанов розмістив матеріал з переліком цьогорічних повеней і їх цікавих назв:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу давали не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

Володимир поділився на своїй сторінці неймовірними світлинами, як сходив над обрієм і поринав у хмари “Спасів Місяць”.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.
Цікаві подробиці про “Червневі Боотіди” з сузір’я Волопаса розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“Важливі деталі про “зорепад” в найближчі ночі. За деякими прогнозами і повідомленнями, метеорний потік “Червневі Боотіди” цьогоріч може влаштувати справжнє видовище. Ночі максимуму – з 26 по 28 червня. Деякі інформаційні джерела повідомляють, що якщо пощастить, можна буде побачити до 100 метеорів на годину. Найкращий час для спостереження – ніч із 26 на 27 червня. Активність метеорного потоку буде спостерігатись до 2 липня”, – така інформація шириться інтернет-мережею.

“Але чи так все оптимістично? – задає питання відомий астроном і надає цікаві подробиці. – Зазвичай, спостерігачі не приділяють великої уваги цьому потоку, оскільки його активність частіше дуже низька (один або два метеори на годину). Однак, цей потік відомий рідкісними і раптовими спалахами активності і до 100 метеорів на годину. Останній сильний сплеск активності червневих Боотид стався 1998 року. Крім того, цей метеорний потік славиться своїми довгими і яскравими метеорами. Для уточнення активності рекомендую стежити за публікаціями Міжнародної метеорної організації (IMO, imo.net) або локальних астрономічних спільнот ближче до піку активності (26–27 червня 2025 року). Бо з одного боку: в 2025 році складаються гарні умови для спостережень, бо Місяць буде в фазі молодика і не буде заважати яскравим світлом вночі. Але з іншого боку:
на нинішній 2025 рік я не знайшов наукових і обгрунтованих прогнозів збільшеної активності потоку, окрім новин в деяких ЗМІ та інформаційних каналів в соціальних мережах. Якщо Вам відомі наукові обгрунтування можливої збільшеної активності метеорного потоку, поділіться будь ласка в коментарях”.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Ідеальні умови для спостережень і поради:
1. Безхмарне небо. Відкритий простір навколо вас. Щоб не заважали високі дерева та будинки.
2. Темне небо. Подалі від світлового забруднення, яскравих ліхтарів вуличного освітлення.
3. Адаптація очей до темряви. 10-20 хвилин не дивимось на яскраві джерела світла, смартфони в кишеню, щоб не заважали. Ліхтарик, тільки червоний.
4. Безпека! Не нехтуйте сигналами повітряних тривог. Не переміщуйтесь в місцях, де можуть бути міни.
5. Користуйтесь червоним, чи звичайним ліхтариком, щоб не впасти в темряві. Не забудьте про репіленти. Якщо дозволяє здоров’я. Ввечорі і вночі комарі можуть зіпсувати ваші враження від спостережені неба…
6. Окуляри чи лінзи. Не забудьте, якщо користуєтесь.
Іншими рекомендаціями можете поділитись в коментарях.

Володимир нагадав, що зараз є вірогідність побачити неозброєним оком в небі вночі Сріблясті хмари, детальніше:

А також настає чергова вечірня видимість Місяця, який зазвичай прекрасно доповнює природні пейзажі, якими ми маємо змогу милуватись до початку комендантської години.

“Кому цікаво, я можу підказати, де в Харкові можна побачити Місяць і інші небесні світила через телескоп.
Повний Місяць влітку завжди на невеликвй висоті над обрієм”, – пропонує астроном.

В цьому році нас щє чекають:
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

Довідка. Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Для тих, хто цікавиться астрономією і природою настільки, що дочитали до цих слів, нагадаю, що:
Це явище отримало назву Червневі Боотіди, оскільки точка, з якої, здається, вилітають метеори (радіант), розташована в сузір’ї Волопаса (Bootes). – з гумором додав Володимир Кажанов. – Цей метеорний потік пов’язаний з кометою 7P/Понса-Віннеке. Метеори на початку літа іноді звуть “Понса-Віннекідами”.
Період обертання комети Понса-Віннеке становить 6,37 року. Її відстань від Сонця змінюється в межах від 1,3 до 5,6 а. о. З моменту відкриття комети вона двічі була на досить близькій відстань до Землі (у червні 1927 на 0,04 а. о. (6 млн км) і в 1939 році на 0,1 а. о. (16 млн км) і 5 разів проходила поблизу Юпітера. Зближення з Юпітером досить сильно змінили орбіту комети порівняно з її видом на момент відкриття. За підрахунками, ядро комети має діаметр 2-5 км”.

“Не забувайте, що небо може не тільки лякати, в й приємно дивувати! Бажаю мирного неба всім добрим людям і чистого неба астрономам і спостерігачам!” , – наостанок побажав усім відомий харківський астроромантик Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Над палаючим Харковом під вий сирен зійшов “Полуничний Місяць” (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 11.06.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Мрія кожного українця спостерігати вночі яскраві космічні події, а не палаючі будинки…

Ввечері 10 та 11 червня небо над Харковом прикрашає “Полуничний” Місяць, який зараз нижче ніж зазвичай (наголошує в своєму матеріалі з фото відомий харківський астроном Володимир Кажанов).

Зафільмувала місяць і журналістка GX Наталія Бойченко.

А ще свої світлини з-за кордону надіслала читачка GX Ольга Шарунова.

Докладніше про подію в матеріалі вченого.

“Особливість “Полуничного Місяця” в тому, що це найближчий повний Місяць до літнього сонцестояння в Північній півкулі (Сонцестояння 20.06.2025 за всесвітнім часом і 21.06 за київським часом), що робить його найнижчим повним Місяцем у році.
Так само, як Сонце піднімається вище в небі в літнє сонцестояння і опускається найнижче в зимове, і Місяць має свої «злети та падіння», але його рух складніший. Орбіта Місяця нахилена на 5,1° щодо екліптики, а оскільки екліптика вже нахилена на 23,4° від небесного екватора, Місяць може підніматися на небі до +28,7° на північ або -28,7° на південь. Повня у червні 2025 року буде найнижчою за 18 років у Північній півкулі. Місяць опуститься до -28° 24,1′ (по системі небесних координат), дуже близько до горизонту.
Такої низької повні більше не буде до червня 2043 року. – розповів Володимир Кажанов. – Місяць буде видно незвичайно низько над обрієм, а його схід і захід пройдуть у південно-східній та південно-західній точках неба.
Зверніть увагу, що у Південній півкулі все навпаки. Найкраще буде милуватися Місяцем коли він сходитиме ввечері 10 та 11 червня. Оскільки Місяць перебуває в цей момент навпроти Сонця, це створить ілюзію великого, золотисто-помаранчевого диска. При певних метеоумовах і стані атмосфери в конкретній місцевості Місяць може набувати червоного відтінку, а на фотографіях (при певних налаштуваннях балансу білого) може вийде і рожевий, як полуниця. Він повільно підніматиметься в південній частині неба.
Індіанські племена Північної Америки назвали такий Місяць полуничним на честь сезону, коли достигає ця ягода!”
Цікавий факт.
А ще ви можете стати свідком Ілюзії Місяця (місячна ілюзія) — оптична ілюзія, яка полягає в тому, що розмір Місяця, коли той перебуває низько над горизонтом, здається в кілька разів більшим у порівнянні з тим, як він сприймається, перебуваючи високо в небі (в зеніті), хоча проекції Місяця на сітківку ока в обох випадках його розміри однакові.
Поширена помилкова думка, що більший розмір Місяця над горизонтом пояснюється ефектом збільшення, який створює атмосфера Землі. Однак, на видимий розмір Місяця атмосфера ніяк не впливає, а лише змінює його колір. Насправді ж «місячна ілюзія» це лише особливість людського сприйняття.
Найпростіше продемонструвати ілюзорність ефекту, потримавши невеликий предмет (наприклад, монету) на витягнутій руці, прикривши при цьому одне око. Порівнюючи розмір предмета з “великим” Місяцем біля горизонту і з “маленьким” Місяцем високо в небі, можна побачити, що відносний розмір не змінюється.

В цьому році нас щє чекають:
11 червня Полуничний Місяць, Сонячний Місяць, Медовий…
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

Нагадаємо про ще одну цікаву подію червня, яку освітив вчений на своїй сторінці про черговий недоПарад планет.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

У небі над Харковом помічено світлові стовпи: фото

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 24.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Ввечері 24 травня в небі над Харковом помічено містичне оптичне явище природи – світловий (або сонячний) стовп. Яскравий заході сонця зафільмувала журналістка GX Наталія Бойченко.

“У давні часи подібним небесним явищам приписувалося містичне значення. Як правило, поганих ознак, особливо якщо гало приймало хрестоподібну форму, яка трактувалася як хрест або меч, або з’являлися двійники світила, чому відомо безліч літописних свідчень, – розповідав свого часу харківський астроном Володимир Кажанов про легенди та додавав фактів. – Світловий стовп виникає, коли сонячне світло відбивається від поверхонь найдрібніших крижаних кристалів, що являють собою крижані пластинки або стрижні з шестикутним перетином, завислих в повітрі. Такі кристали утворюються у високих перистих хмарах, найчастіше в перисто-шаруватих. При низьких температурах подібні кристали також можуть утворюватися і в більш низьких шарах атмосфери. Тому, світлові стовпи частіше спостерігаються в холодну пору року. При формуванні світового стовпа світло відбивається або від верхньої або нижньої поверхні крижаної пластинки, або від торців або граней крижаного стрижня”.

“Астроромантик і скептик застерігає вас розтрачати емоції на забобони й оптимістично дивитись у майбутнє! – з гумором натякає Володимир Кажанов. – Частіше дивіться в небо, воно вдень і вночі готове вразити нас цікавинками та красотами!”

Нагадаємо, астроном теж фільмував сонячний стовп в 2023 році (докладніше в новині GX).

Довідка GX. Світловий (або сонячний) стовп – один з найпоширеніших видів гало, візуальне атмосферне явище, оптичний ефект, який являє собою вертикальну смугу світла, що тягнеться від сонця під час його заходу або сходу.

Світлові стовпи нерідко формуються навколо місяця, міських вогнів і інших яскравих джерел світла. Стовпи, які утворюються від низько розташованих джерел світла, зазвичай набагато довші за сонячні або місячні стовпи. Чим ближче до світлового стовпа знаходиться спостерігач, тим менше позначається розташування кристалів в просторі на зовнішньому вигляді стовпа.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Навіть Місяць “розквітнув”, вночі над Харковом фільмували “квіткову повню” (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 12.05.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Які лише романтичні українською мовою назви весняних місяців: березень, квітень, травень. Адже наш край квітучий і неймовірно прекрасний у цю пору року. Наразі навіть повня над Харковом має назву – квіткова. А ось чому так, докладно розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов, який цієї ночі фільмував Місяць і повню у хмарах.

“Чому “квітковий”? Людям так захотілося… Місяць що сьогодні, що в наступному місяці не буде відрізнятись кольором, не розквітне. Так склалося в народі, що багато хто травневу повню називають “Квітковою”. “Квітковий повний Місяць”… Ви можете спробувати зробити фотографії, чи намалювати картини, на яких буде сяяти Місяць над квітками, квітучими деревами, – з гумором розповів Володимир Кажанов, а потім ще додав цікавих фактів. – Багато джерел повідомляють, що таку назву цій повні, як і всім іншим подібним, свого часу дали індіанці Північної Америки. У цей час у них, як і у нас, природа зацвітала, тому диск повного Місяця в цьому антуражі виглядав красиво і заворожуюче”.

Цього року “Квіткова повня” припадає на 12 травня. Місяць перебуватиме у сузір’ї Терезів.

До речі, спостерігатиметься мікромісяць. Бо супутник буде від Землі трохи далі на своїй орбіті, ніж зазвичай. В небі він буде трохи меншого розміру, але не в два і не в 10 раз менший. Це регулярне явищє і не є чимось незвичним.

Точний час настання максимальної фази 12 травня — 19.56 за київським часом.

“Якщо бажаєте побачити цю та іншу космічну красу через телескоп в місті Харків, пишіть, підкажу варіанти як це можна зробити, наостанок додав астроном і доповнив свій пост світлинами, які зробив цієї ночі.

Детальніше про астрономічні події цього року за посиланням.

Журналістка GX теж зафільмувала красу вечірнього Харкова під “Квітковим повним Місяцем”.

Нагадаємо, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив Володимир.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

Відомий харків’янин, який вижив заради науки (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 30.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! 30 березня в 1894 році в Харкові народився видатний учений та астрофізик Микола Барабашов. Він виявився одним із небагатьох учених, чиї теорії підтвердилися ще за життя.

“Вам дано було пережити рідкісну для астронома радість: підтвердження космічними станціями Ваших висновків, зроблених біля телескопа, про будову місячної поверхні”, – було сказано в вітальній листівці від Астрономічної ради Академії наук з нагоди 75-річчя вченого.

Проте мало хто знає, що Миколу Барабашова все життя переслідували наслідки перенесеного у дитинстві грипу. Він навіть переніс не одну складну операцію. І щоразу лікарі не давали оптимістичних прогнозів. Єдине, що допомагало жити далі – бажання займатися наукою.

Все своє життя Микола Павлович присвятив астрономії – науці захоплюючій та таємничій.

В 1927 році Миколі Павловичу надали звання професора, а 1930-го він очолив обсерваторію в Харкові.

З 1933-го — завідувач кафедри астрономії, професор Харківського університету (у 1943—1945 роках — ректор).

У 1936 році без захисту дисертації, а за сукупністю праць здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.

В основу роботи харківської обсерваторії лягло вивчення фізичних умов на планетах.

Тут успішно вивчали природу планет методами фотометрії, використовуючи кольорові світлофільтри. При цьому робили важливі відкриття. Наприклад, досліджуючи Сатурн у синіх променях, визначили, що дрібні частинки внутрішнього кільця простягаються до поверхні планети. У хмарному покриві Венери виявили кристали льоду. Було виміряно величину тиску атмосфери Марса, детально досліджувалися шари атмосфери Юпітера. В обмін на видання праць харківської обсерваторії понад двісті обсерваторій США, Великобританії, Франції та інших країн надсилали результати своїх досліджень. Цей обмін інформацією став традиційним для Харкова.

Особливий інтерес у Барабашова був до планет та Місяцю. Вчений розумів, що саме до цих небесних тіл насамперед полетить людина.

Коли почалася війна, багато співробітників обсерваторії пішли добровольцями на фронт. Подружжя Барабашових записалося в народне ополчення, незважаючи на перенесений Миколою Павловичем багаторазовий пневмоторакс і фактично лише одну працездатну легень.

Проте потрібнішим виявилася головна спеціальність Барабашова. В 1941-го він навчав льотчиків і зенітників відрізняти сигнальні вогні літаків від деяких зірок. Тоді ще не було прицільного оптичного оснащення знарядь, і Барабашов сконструював для зенітників пристрій за принципом астрономічного мікрометра — для точного враження цілей.

Інтуїція вченого підказувала, що незабаром розпочнеться активне вивчення планет за допомогою космічної техніки. З його ініціативи вже у 1949 році була створена Комісія з фізики планет при Астрораді академії наук. Його призначили керівником комісії. Вона зіграла величезну роль у підготовці фахівців-планетників, а й сприяла розвитку космонавтики. Завдяки ініціативам Барабашова та за його участі почали виходити «Вісті Комісії з фізики планет» та «Астрономічний вісник».

У 1959 році «Луна-3» передала перші знімки зворотного боку Місяця. Перший «Атлас зворотного боку Місяця» редагував Барабашов і був одним із його авторів. Микола Павлович також був автором багатьох наукових статей та праць. Ним написано понад 500 наукових статей, монографій, навчальних посібників, науково-популярних брошур та статей. Добре відомі його монографії: «Дослідження фізичних умов на Місяці та планетах» (1952 р.), «Результати фотометричних досліджень Місяця та планет на Харківській астрономічній обсерваторії за 40 років» (1957 р.), «Фотографічна фотометрія Марса зі світлофільтрами у 1956 р.» (1959 р.), “Про методи фотографічного фотометрування планет” (1966 р.) та ін.

Помер 29 квітня 1971 року в Харкові.

Іменем Барабашова названо малу планету 2883 Барабашов та кратер на Марсі.

1992 року НАН України запровадила премію імені М.П. Барабашова.

На честь Барабашова названа станція «Академіка Барабашова» Харківського метрополітену, а по станції названий найбільший в Україні та Східній Європі ринок Барабашова. Також на його честь був названий сорт тюльпанів «Академік Барабашов» та вулиця у Харкові.

Що цікаво, тюльпани було виведено співробітниками відділу квітково-декоративних рослин ХНУ ім. В. Каразіна, які понад 50 років проводять селекційні роботи з цими квітами, у результаті якої до Державного реєстру сортів України занесені 8 сортів селекції Харківського ботанічного саду (Академік Барабашов, Арлекін, Кам’яна квітка, Микола Вавилов, Славутич, Тарантела, Тарас Шевченко, Травневий ранок).

До речі, у місті Люботин вулицю Ціолковського перейменували на вулицю Академіка Барабашова.

Фото та матеріл: відкриті джерела

Харківський астроном анонсував яскраву космічну подію: поради та цікаві факти (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 26.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Події, Регіон, Суспільство.

Вже 29 березня 2025 року станеться часткове затемнення Сонця. Область найкращої видимості припаде на приполярні та середні широти північної півкулі Землі. Зокрема, затемнення буде видно у Західній та Північній Європі, на півночі Східної Європи, на північному сході Північної Америки, на північному заході Африки, у північній зоні акваторії Атлантичного океану та у Гренландії.

Найбільша фаза часткового затемнення 0,938 буде спостерігатись о 10:48:36 UTC поблизу північного узбережжя півострова Унгава в Канаді.

В Україні затемнення можна буде побачити у західних областях (включно з Житомирською областю, але без східної частини Чернівецької області), на півночі Вінниччини, Київщини, Чернігівщини та Сумщини.

У Києві затемнення буде помітити не легко і лише у північно-західній частині із максимальною фазою менше 1%.

У Житомирській, Хмельницькій та Чернігівській областях Місяць закриє Сонце на 2 %. У Тернопільській області максимальна фаза сягне 4 %, у Закарпатті — 6,2 %, а у Львівській області — 6,7 %.

Найбільша фаза затемнення спостерігатиметься в Україні на північному заході Волині, де Сонце буде закрите Місяцем на 11 %, а загальна тривалість явища перевищить 1 годину 5 хвилин.

Затемнення відбуватиметься між 13:00 та 14:00 за київським часом.

Зауважте, таке явище складає небезпеку для очей і фото/відео техніки!

Нагадаємо, спостерігати часткове затемнення Сонця можна лише через спеціальні темні фільтри, інакше ви можете отримати опіки очей чи навіть втратити зір!

Фото чи відео зйомка цього явища без спеціальних фільтрів може пошкодити апаратуру.

Спостереження через закопчене скло – незручний і небезпечний метод!

Для більшої безпеки та комфорту можна використовувати зварювальну маску.

Найнебезпечнішим для очей – спостереження Сонця через бінокль чи телескоп, без спеціальних фільтрів! У такому випадку може статися тривалий світловий опік і опік рогівки чи сітківки ока – рогівка може зажити через кілька днів, а ось в останньому випадку опік може призвести до погіршення чи навіть втрати зору. Будьте обережні!

Безпечний і доступний метод – проекція. За допомогою листа А4 (або більш великого картону) можна створити базовий проектор.

На першому аркуші потрібно зробити невеликий отвір розміром кілька міліметрів — важливо, щоб він був круглий і гладкий. Розташовуємо цей лист з отвором щоб світло Сонця потрапляло в щілину, а другий лист розташовуємо паралельно першому листу (в його тіні) на такій відстані, щоб вийшло чітке зображення Сонця.

“Давайте разом спостерігати таємниці Космосу”, – завжди наголошує відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

Що шокує харківського астронома: чи побачила Україна “Кривавий місяць” (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 14.03.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

В світі 14 березня 2025 року спостерігали повне Місячне затемнення, але ця космічна подія для України має свої нюанси, про що розповів відомий харківський астроном та його колеги.
“Я шокований кількістю повідомлень, що в Україні буде спостерігатися “кривавий Місяць”… Не буде! Повна фаза затемнення не буде спостерігатися на території України взагалі. А вхід Місяця у напівтінь Землі можна було побачити лише у західній частині України вже коли підніматиметься Сонце, а Місяць ховатиметьс за обрій.. Тож це не буде яскравою подією для нас. А ось у вересні 2025 року в Україні дісно можна будет спостерігати затемнення Місяця. Отож бо почекаємо”, – наголошує Володимир Кажанов.

“Хоча деякі інформаційні агентства та інтернет ресурси вже більше тижня будоражать розум українців, пугаючи нас «кривавим Місяцем», хочу усіх заспокоїти. Так, затемнення 14 березня дійсно відбудеться, але побачити його можна буде тільки в деяких регіонах земної кулі. Так, мешканці Канади, США і Мексики будуть таки спостерігати затемнення від початку до кінця, побавчивши той самий обіцяний Місяць червоного коліру. В інших країнах світу можна буде бачити тільки деякі фази затемнення, більшість країн не побачить затемнення зовсім”, – докладніше про саму подію розповіла астроном Тамара Вихрестюк.

Згідно до Київського «Астрономічного календаря-2025» (за київським часом): початок напівтіньової фази затемнення – 5.57, початок тіньової фази затемнення – 7.10, початок повного затемнення – 8.26, максимальна фаза затемнення- 08.59, закінчення повного затемнення – 9.31, закінчення часткового затемнення – 10.48, закінчення напівтіньового затемнення – 12.00. Тобто все затемнення тривало 6 годин і 3 хвилини. Зокрема, саму земну тінь супутник нашої планети проходив трохи більше однієї години, набуваючи червоний колір.

До речі, в Україні «кривавого Місяця» на небі не було видно.

Усю ніч при ясній погоді в Харкові ми спостерігаємо звичайний повний Місяць і, коли розпочалося затемнення для більшої частини країни,

Місяць вже пішов за обрій. І лише в західних регіонах України, зокрема, у Львові та Ужгороді, була можливість спостерігати Місяць дуже низько над горизонтом під час напівтіньової фази затемнення.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Тамара Вихрестюк

До дня народження харківського астронома вишикуються планети (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , 28.02.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Вже цієї ночі, 28 лютого, стартує надзвичайна космічна подія – парад семи планет. Всі сім планет нашої Сонячної системи будуть видимі одночасно, адже сьогодні до них приєднається Меркурій. Меркурій можна буде спостерігати лише короткий час після заходу Сонця. Докладно про подію в ефірі телемарафону розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов. Він додав. що з цим парадом планет не все так просто….

“При спостереження нічного неба не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Бажаю щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – прокоментував свій виступ Володимир Кажанов. До речі ,саме 28 лютого відомий харківський астроном святкує свій день народження! Колектив новинного порталу GX щиро вітає Володимира! Бажаємо спотерігати лише мирний космос! Щасливої долі і віри в краще!

А вже з початку березня видимість «параду планет» зменшиться….

Нагадаємо, в Харківському планетарії наголошували, що в січні та лютому 2025 року всі матимуть унікальну можливість спостерігати рідкісне космічне явище. Багато планет одночасно можна буде побачити на нічному небі! Докладніше в новині GX.

Довідка. Парад планет – це астрономічна подія, яка відбувається, коли планети Сонячної системи вишиковуються на одній ділянці неба, якщо вести спостереження із Землі. Парад планет — астрономічне явище, при якому певна кількість планет Сонячної системи опиняється по один бік від Сонця в невеликому секторі. При цьому вони знаходяться більш або менш близько одна до одної на небесній сфері. Планети Сонячної системи ніколи не утворюють пряму лінію в просторі, оскільки рухаються по різних орбітах у різних площинах. Є чотири типи парадів планет: міні-паради (3 планети), малі (4 планети), великі (5 або 6 планет) і повні (усі планети Сонячної системи). Нагадаємо, востаннє рідкісний повний парад планет відбувся 4 липня 2020 року: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і навіть карликова планета Плутон – вишикувалися в одному секторі від Сонця. Вирівнювання, близького до ідеального, не було, оскільки кут відхилення виявився досить невеликим. Зауважимо, паради планет за участю трьох планет відбувається близько двох разів на рік, за участю чотирьох планет – раз на рік, з п’ятьма планетами – один раз на дев’ятнадцять років, а з усіма вісьмома планетами Сонячної системи – приблизно раз на сто сімдесят років.

Докладно про цю подію GX у мирні часи розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

Багато хто намагається спекулювати на цій космічній події. Зокрема, 10 березня 1982 року — відбувся рідкісний повний парад планет, коли всі дев’ять планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон, який на той момент вважався планетою) зібралися по один бік від Сонця в секторі з кутом 95°. Багато людей були збентежені виданою в 1974 році в США книгою «Ефект Юпітера», яка стала бестселером, в якій стверджувалося, що парад планет 1982 року стане спусковим механізмом для найсильнішого землетрусу, що зруйнує Лос-Анджелес, однак ніякого підвищення сейсмічності в 1982 році відзначено не було.

Наостанок, вчені нагадали, що в січні та лютому 2025 року не варто забувати біля планет подивитися на неймовірни зорі сузір‘я Оріон, зоряне скупчення Плеяди в Тільці та яскравішу зорю нашого неба – Сіріус (біля Оріону в сузір’ї Великий Пес).

“Хай Сіріус виконує наше спільне бажання – скорішої Перемоги Україні!” – наголосила директорка Харківського планетарію Галина Железняк.

Фото, відео та матеріал: планетарій, Галина Железняк, Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX