Перейти до основного вмісту

Позначка: астроном

До дня народження харківського астронома вишикуються планети (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Вночі, 28 лютого,  в небі відбувається надзвичайна космічна подія – парад 6 планет. Всі 6 планет Сонячної системи будуть видимі одночасно – це буде не ідеальна пряма лінія в космосі, але з Землі планети виглядатимуть зібраними вздовж екліптики — тому ефект дуже видовищний. Учасники параду: Меркурій, Венера, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Спостерігати їх можна лише короткий час: близько 18.40.



Венера сховається за горизонтом, а слідом зникне й Меркурій. Трохи вище сяятиме жовтуватий Сатурн. На протилежному боці неба, високо на південному сході, світитиме Юпітер, а поруч із ним — майже повний Місяць. Уран і Нептун не буде видно неозброєним оком, їх можна буде спостерігати лише за допомогою телескопа. Докладніший матеріал про подію зібрала директорка Харківського планетарію Галина Железняк.



А ось про парад планет 2025 року докладно в ефірі телемарафону розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов. Він додав. що з цим парадом планет не все так просто….

“При спостереження нічного неба не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Бажаю щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – прокоментував свій виступ Володимир Кажанов. До речі ,саме 28 лютого відомий харківський астроном святкує свій день народження! Колектив новинного порталу GX щиро вітає Володимира! Бажаємо спостерігати лише мирний космос! Щасливої долі і віри в краще!

А вже з початку березня видимість «параду планет» зменшиться….

Нагадаємо, в Харківському планетарії наголошували, що в січні та лютому 2025 року всі матимуть унікальну можливість спостерігати рідкісне космічне явище. Багато планет одночасно можна буде побачити на нічному небі! Докладніше в новині GX.

Довідка. Парад планет – це астрономічна подія, яка відбувається, коли планети Сонячної системи вишиковуються на одній ділянці неба, якщо вести спостереження із Землі. Парад планет — астрономічне явище, при якому певна кількість планет Сонячної системи опиняється по один бік від Сонця в невеликому секторі. При цьому вони знаходяться більш або менш близько одна до одної на небесній сфері. Планети Сонячної системи ніколи не утворюють пряму лінію в просторі, оскільки рухаються по різних орбітах у різних площинах. Є чотири типи парадів планет: міні-паради (3 планети), малі (4 планети), великі (5 або 6 планет) і повні (усі планети Сонячної системи). Нагадаємо, востаннє рідкісний повний парад планет відбувся 4 липня 2020 року: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і навіть карликова планета Плутон – вишикувалися в одному секторі від Сонця. Вирівнювання, близького до ідеального, не було, оскільки кут відхилення виявився досить невеликим. Зауважимо, паради планет за участю трьох планет відбувається близько двох разів на рік, за участю чотирьох планет – раз на рік, з п’ятьма планетами – один раз на дев’ятнадцять років, а з усіма вісьмома планетами Сонячної системи – приблизно раз на сто сімдесят років.

Докладно про цю подію GX у мирні часи розповідав відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

 



Багато хто намагається спекулювати на цій космічній події. Зокрема, 10 березня 1982 року — відбувся рідкісний повний парад планет, коли всі дев’ять планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон, який на той момент вважався планетою) зібралися по один бік від Сонця в секторі з кутом 95°. Багато людей були збентежені виданою в 1974 році в США книгою «Ефект Юпітера», яка стала бестселером, в якій стверджувалося, що парад планет 1982 року стане спусковим механізмом для найсильнішого землетрусу, що зруйнує Лос-Анджелес, однак ніякого підвищення сейсмічності в 1982 році відзначено не було.

А ще нагадаємо, про події лютого, які анонсували вчені. “Останній місяць зими не щедрий на астрологічні події, проте обіцяє зустріти нас красивою сніжною повнею.

А наступна повня зустріне нас вже навесні”, – розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов і поділився датами цікавих космічних подій лютого, які підготували його колеги.

Нагадаємо, 3 січня над Харковом спостерігали перший в 2026 році Супермісяць, який називають Вовчим… Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі. Перша повня, яку традиційно називають «вовчою», збігається з моментом перигею — точкою, коли Місяць перебуває найближче до Землі й виглядала приблизно на 14% більшим і сяятиме до 30% яскравіше. А ось свою назву Вовчий Місяць (або «Повня вовка») на початку січня отримав не через астрологію, а через давні спостереження за природою і побутом людей у зимовий період. Ця назва походить від народів Північної Америки та ранніх європейських поселенців. Саме у цей час вовки ставали значно активнішими та частіше вили неподалік людських поселень. Адже узимку хижакам складніше знайти їжу, тому вони підходили ближче до людей. Крім того, саме на цей період припадає активна фаза їхньої соціальної поведінки, яка супроводжується гучним виттям. У тихі морозні ночі ці звуки було чути особливо далеко, а яскраве світло повного Місяця лише підсилювало враження. Зауважимо, що назва повні вовка зовсім не пов’язана з міфами про перевертнів або містичними властивостями Місяця. До речі, навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом. А ще, починаючи з вересня 2025 року, запрошує до  мобільного планетарію (докладніше в новині GX). В 2026 році зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений і запрошує вивчати цікаве разом із Інститутом астрономії Каразінського університету! Трохи спойлерів подій від магістра кафедри астрономії Артура Александрова, які чекатимуть нас протягом року: влітку цього року на нас чекають метеорні потоки Персеїд. Персеїди – один із найкрасивіших і найнадійніших метеорних потоків року. У теплі серпневі ночі можна побачити десятки «падаючих зірок» за годину Земля проходить через шлейф пилу, залишений кометою Свіфта-Туттля. Дрібні частки влітають в атмосферу, згоряють і ми бачимо метеори. “Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – постійно наголошує астроном Володимир Кажанов. 

А вже 3 березня 2026 року о 13.33 за київським часом відбудеться місячне затемнення. 



“Хай зірки виконують наше спільне бажання – скорішої Перемоги Україні!” – наголосила директорка Харківського планетарію Галина Железняк.

Фото, відео та матеріал: планетарій, Галина Железняк, Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX

 

18 лютого в історії Харкова: народився вчений, який побудував вежу, що обертається

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 лютого, в 1827 році в Харкові народився Іван Федоренко — астроном, професор астрономії Київського та Харківського університетів.

Іван Федоренко народився у сім’ї харківського купця.

1844 року закінчив Харківську гімназію, 1848 року – фізико-математичне відділення філософського факультету Харківського університету. В університеті займався астрономією під керівництвом відомого професора Шидловського.

З 1853 року працював у Київському університеті, з 1857 року перейшов до Харківського університету, де працював нетривалий час.

У Харкові Федоренко вдалося влаштувати астрономічну вежу, що обертається.

Двоє з його харківських учнів – Веребрюсов і Порецький – заявили про себе цілою низкою друкованих праць з астрономії.

Помер видатний харківський вчений 14 (26) грудня 1888 року.

Фото та матеріали: відкриті джерела

В науковому серці Харкова збережено мрію про Космос: для дітей та дорослих загадки всесвіту від таємниці Чумацького шляху до бажань на зірку (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

У світі п’ять тисяч планетаріїв. В Україні їх зовсім не багато: великі – у Києві, Харкові, Херсоні, Дніпрі, Одесі та Вінниці, невеликі – у Черкасах, Чернівцях, Запоріжжі, Миколаєві та Умані. За понад 60 років роботи Харківського планетарію сотні тисяч людей торкнулися загадок і таємниць Всесвіту, на жаль, війна внесла свої корективи у життя Харкова-космічного – зараз з огляду безпеки не можливо відвідування закладу. До того ж багато фахівців війна розкидала по світу , але незламні, вони не припиняють розповідати про Космос і Україну навіть у Японії і мріють повернутися.

Багато років поспіль відомий харківський астроном Володимир Кажанов дарував свої розповіді харківцям в одному з найбільших в Європі планетаріїв.

Своїм досвідом астронома і мрією про ракети, що летять в Космос, а не вбивають людей, Володимир не припиняє ділитися і в надскладні часи для країни. Його розповіді Україна неодноразово чула в ефірі  “Телемарафону”, а в рідному Харкові ентузіазм вченого підтримали науковці ХНУ ім. В. Каразіна. Восени 2025 року в закладі освіти в серці Харкова запрацював мобільний планетарій (докладніше в новині GX)!

З легкої руки Володимира вже в  грудні 2025 року планетарій в НДІ астрономії при Каразінському університеті пропонує 8 відео програми для дітей та дорослих: “Від Землі до Всесвіту” (9+); “Новорічні космічні пригоди” (5+); “Пригоди Хрумки в зимовому лісі” (4+); “Таємниця темної матерії” (14+); “Таємниці невидимого Всесвіту” (9+); “Європа до зірок” (9+); “Seeing. Подорож фотона крізь простір, час і розум” (9+); “Два скельця – дивовижний телескоп!” (8+).

І також ведеться робота по підготовці нових програм “Далекі світи. В пошуках життя” й “Сонце наша зірка”.

Так заклад, в якому працював видатний вчений та астрофізик Микола Барабашов, з легкої руки якого було 1954 року вирішено будувати Харківський планетарій, підтримав мрію Харкова про Космос. Тепер харківці не лише мають змогу знову бачити і чути цікаві розповіді про Космічні дива, а ще й завітати до Музею астрономії університету.

В перші дні зими, коли місто, попри вий сирен, чепуриться і дарує миті радості, відомий астроном дивує своїми знаннями в закладі, де свого часу і сам навчався. Доторкнулася до цікавого досвіду і журналістка GX із групою активних читачів порталу.

Магія Космосу зустрічає на кожному кроці… Поруч із старовинною вежею телескопу “Мерц” (1883 р.) будівлі з легкої руки талановитої художниці і за порадами  Володимира розмальовані зірками, планетами й космічними істотами…
А ви знали? Здавна за астрономами звіряли час…

Саме з цього цікавого факту почалися сюрпризи для гостей планетарію в ХНУ ім. В. Каразина.
Ввечері будівля закладу НДІ астрономії осяяна світлом і манить з першого погляду, а в середині на стінах тематичні  картини і бюст Миколи Барабашова, людини, чиє ім’я носить мала планета 2883 та кратер на Марсі.
Не менш цікавий і сам вхід до мобільного планетарію, наче кадри з фільму “Марсианин”.

Скільки б вам не було років планетарій – то завжди диво. А ви знали? Перші планетарії були дерев’яні із отворами й видом на зірки… Ще декілька цікавих фактів, а далі захоплююча розповідь про проєкт ESO в програмі “Європа до зірок”. Це історія співпраці науковців з 16 країн світу: пошук ідеального місця для спостережень за Космосом та створення надпотужних телескопів. В їх об’єктивах: Чумацький шлях та Магеланові хмари; тисячі планет та 5-7 нових світів; гігантські планети та карликові зірки; чорні діри; цікаві відкриття про розширення всесвіту за рахунок темної енергії; подвійні планети; а ще зірки, що от-от стануть надновими; матеріали майбутніх світів в Туманності Оріону (“зоряному розпліднику”); таємниці утворення зірок, планет, галактик… Адже астрономія – симбіоз науки і мистецтва – науки великих таємниць про приголомшливу красу Всесвіту. Взяти хоча б Чумацький шлях, який має власну таємницю – величезну Чорну діру…
І це лише огляд однієї програми… А скільки ще цікавого…

Зокрема, юних харківців чекають “Пригоди Хрумки в зимовому лісі”

А ви знали? У астрономів є теж улюблені герої в казках. І навіть Хрумка у своїх зимових пригодах в лісі не оминув астронома.

 

До речі, Володимир зауважив, що астрономом-початківцем може стати кожен. В Грінвічській обсерваторії навіть проводять конкурс знімків космосу не лише від фахівців. І тут важливе терпіння, адже для гарного кадру потрібно до 40 годин експозиції… А ще найтемніше місце, як от на Харківщині  – за 70 км від міста, в полях була закинута злітна смуга  – рай для астрофото. А ще астрономи-аматори і професіонали в мирні часи збиралися під Красноградом і дивилися в півметровий телескоп… Хтось навіть проміняв мрію про авто на можливість придбати собі такий власний телескоп.

А ось щоб спостерігати зорепад Гемініди (з 4 – 20 грудня), не потрібна якась спеціальна техніка або телескоп.
Володимир Кажанов докладно розповів про найпотужніший метеорний потік року та його пік 14-15 грудня, який співпадає з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, на жаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн. Астроном з гумором розповів про помічений ним в ЗМІ заголовок – журналісти охрестили Сатурн голим, адже цьогоріч його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

А ще вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

“Ловіть красу своїм поглядом і наповнюйтесь енергією всесвіту”, – бажає харків’янам Володимир Кажанов.

 

 

Усім мирної ночі! Загадуємо бажання! 

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

До речі, попри мороз та сирени в 2024 році, Володимр Кажанов – це зробив – і метеори зафіксував і бажання загадав!

На останок, корисні поради про “планетарій в кишені” від відомого астронома.

Більше фото з космічної екскурсії в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX, Аліна Цимбалюк, Олександра Суфіянова

Харківський астроном розповів про яскраві космічні події зими: вже цієї ночі у вікна заглядатиме Супермісяць (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Навіть у наш жахливий час відомий харківський астроном Володимир Кажанов не припиняє ділитися своїми спостереженнями за Космосом.

Наприкінці 2025 року зоряне небо буде приємно дивувати не раз, обіцяє вчений. Зокрема, вже 4-5 грудня в небі знову Супермісяць. У цю пору року його називають – Холодний місяць. Він буде виглядати трохи більше і яскравіше, оскільки наблизиться до Землі.


Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

Також в найближчі вечори грудня в південній частині неба можна буде спостерігати Сатурн.
Його кільця буде видно через телескоп під малим кутом, найменшим за останні 14 років.

А вже 14 грудня спостерігаємо метеорний потік Гемініди, який буде активний 3 4 по 20 грудня.

Це один із найпотужніших метеорних потоків року. Пік активності його припаде на 14 грудня й буде співпадати з фазою тонкого місячного серпа, тому світлове забруднення від Місяця не завадить спостереженням.

“За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 14 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с”, – зауважив вчений.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Не забувайте про безпеку і комендантську годину. Бажаю мирного неба добрим людям! Щоб небо не лякало, а приємно вражало та надихало!” – наголосив астроном.

Нагадаємо, відкрийте для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Фото та матеріал: Володимир Кажанов

Зоряне небо в листопаді: сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Щорічно у листопаді небо над Харковом приємно дивує яскравими спалахами метеорного потоку.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
Частинки входять в атмосферу зі швидкістю близько 71 км/с, тому спалахи виглядають дуже яскравими й стрімкими. Радіант потоку розташований у сузір’ї Лева, що й дало назву Леонідам.

Про це розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

А ви знали? У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» – близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.

У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму.

“Для спостереження обирайте час після опівночі; від’їдьте подалі від міських вогнів; дайте очам 15-20 хвилин, щоб звикнути до темряви, – радить астроном. – Леоніди активні приблизно з 6 по 30 листопада, а пік їхньої активності припадає на 17-18 листопада”.

Більше порад і цікавих фактів Володимир розповідав в 2024 році “Суспільному”.

На фото (Navicore – CC BY 3.0) показано метеор під час піку метеорного потоку Леоніди 2009 року.

А вже у грудні нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с. Період активності: 4 – 17 грудня.

Довідка.

Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Наталія Бойченко, відкриті джерела

Найближчий Супермісяць року в Харкові ховається за хмарами, але не від видатного астронома (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але відомий харківський астроном Володимир Кажанов зафільмував Супермісяць ще в ніч на 5 листопада.

“Боровий СуперМісяць заплутався у гілках і своїх назвах, – з гумором коментує Володимир. – Так, 5.11.2025 Місяць ближче до Землі ніж зазвичай (356 980 км). Періодичне явищє. Найцікавіше його спіймати під час сходу над обрієм. Багато про це вже писав на сторінці…”

Пригадаємо, що розповідав астроном про цю цікаву подію (докладніше в новині GX).

Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.
При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

На жаль, сьогодні харківцям  не пощастило побачити Супермісяць в найвдаліший час (з 17.00 до 22.00), але на нас чекає ще останній 4 грудня (відстань до Землі – 357 219 км).

При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Індіанці Північної Америки восени називали Місяць – Урожайним. Є у осінніх повней й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже цієї осені не лише в екопарку – ці квіти по усьому місту (докладніше в новині GX).

А ще 4 листопада харківці спостерігали Місячне Гало.

Довідка. Слово “гало” походить від грецького слова “галос”, яке означає “коло” або “диск”. Найближче до гало природне явище, яке всім добре знайоме, – веселка, тобто заломлення променів небесного світила. Але на відміну від веселки, яку можна спостерігати лише в денний час, стоячи спиною до сонця, у насиченому вологому повітрі, гало з’являється на небі у будь-який час доби – навколо Сонця чи Місяця, а буває, що й біля потужного джерела штучного світла.

У минулому це явище сіяло серед людей страх і паніку. Через недостатній розвиток науки люди не знали, що їхнім очам відкривається оптична ілюзія, і вважали гало недобрим знаком, особливо якщо воно супроводжувалося паргеліями (світловими плямами, що зовні нагадують Сонце і розташовані поруч з ним). Іноді поява гало ставала причиною ухвалення важливих політичних рішень. Одним із найяскравіших прикладів є відмова імператора Карла V від облоги Магдебурга у 1551 році. Побачивши над містом гало з фальшивими сонцями, він прийняв його за символ небесного захисту людей, які були в облозі.

Гало – незвичне оптичне явище, яке завжди привертає увагу людей. Але для того, щоб насолодитися його красою без неприємних наслідків, потрібно не тільки знати, що таке сонячне гало, але й розуміти, яку небезпеку воно становить для органів зору. Заломлене в кристалах льоду сонячне світло надто яскраве для наших очей. Тому спостерігати за гало найкраще у сонцезахисних окулярах. Дивлячись на гало, сонце найкраще закривати будь-яким предметом або, наприклад, долонею. Те саме слід робити і при фотозйомці цього явища. В іншому випадку зображення може виявитися недостатньо чітким.

Вважається, що тим, кому пощастило побачити це рідкісне явище, варто очікувати всього найкращого — добробуту, удачі та любові. Якщо раніше в житті був не найпростіший період, то він обов’язково закінчиться і все влаштується найкращим чином.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, Євген Ткаченко, відкриті джерела

15 жовтня Харків згадує видатного астронома та актора, які вчились і працювали у нашому місті (фото)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього дня, 15 жовтня, в 1845 році в Херсонській губернії народився Платон Порецький (1846-1907) – астроном та математик.

Після закінчення Полтавської гімназії він вступив на фізико-математичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1870 році.

Кілька років працював у Харківській обсерваторії.

Платон Сергійович був автором перших на той час праць з математичної логіки, активно займався популяризацією цієї дисципліни, став першим з вчених, хто читав лекції з математичної логіки. Він також займався проблематикою алгебри висловлювань.

Помер 9 (22) серпня 1907 року.

А ще 15 жовтня в 1895 році народився Володимира Зеноновича Ґжицького (1895–1973) – український письменник, перекладач, який працював у Харкові в 1919–1933 рр. Яскравий прозаїк, він пройшов шлях від початківця до відомого майстра, автора всесвітньо відомих історичних романів «Опришки», «Кармелюк». Про Харків 1920–1930–х рр. В. Ґжицький написав у своїх мемуари, згадавши своїх побратимів з письменницького цеху та будинок «Слово», в якому проживав.
До Слобожанщини він потрапив 1919 році. Він залишився і полюбив Харків, як своє рідне місто.
Першими опублікованими книгами В. Ґжицького були поетична збірка «Трембітині тони» («Рух», 1924), драматичні твори для дітей «По зорі» (1925). Тоді ж вступив до створеної письменником та громадським діячем Сергієм Пилипенком літературної організації «Плуг». Активно співпрацював з її секцією «Західна Україна», яка згодом відокремилась у самостійне літературно–громадське товариство.
Після арешту і заслання отримав обмеження до повернення в Україну. Детальніше насильства і беззаконня, які супроводжували політичні репресії в країні, В. Ґжицький описав у художньому автобіографічному творі «День і ніч». Останні роки письменник прожив у Львові. Помер 19 грудня 1973 року.

Докладніше про митця в пості ІВЦ “Бузок”.

Цього дня, 15 жовтня, в 1900 році народився актор і режисер Олександр Івашутич (1900-1970).

Сценічну діяльність він розпочав у Києві. Працював у театрі «Березіль» з 1922 по 1926 рік. Далі близько трьох років в Одесі.

З 1929 року – актор, у 1941-1944 роках – художнвій керівник, у 1944-1948 роках – актор і режисер, у 1949-1953 роках – головний режисер, у 1953-1955 роках — режисер ХАТМК ( Харківський академічний театр музичної комедії ).

Серед його ролей: Каленик, Нечипір, Сотник («Майська ніч», «Весілля в Малинівці», «Червона калина» Олексія Рябова); Зупан («Циганський барон» Йоганна Штрауса); Воляпюк, Пелікан («Сільва», «Принцеса цирку» Імре Кальмана).
Він поставив вистави: «Жанна плаче, Жан сміється» Жака Оффенбаха; «Останній бал», «Сорочинський ярмарок» Олексія Рябова; «Жирофле-Жирофля» Шарля Лекока; «Аршин мал алан» («Торговець з аршином») Узеїра Гаджибекова; «Морський вузол» Євгена Жарковського; «Циганський барон» Йоганна Штрауса; «Баядерка», «Принцеса цирку» Імре Кальмана; «Весела вдова» Франца Легара; «Бокаччо» Франца фон Зуппе; «Вій» Марка Кропивницького; «Права рука» Бориса Александрова; «Холопка» Миколи Стрельникова; «Найзаповітніше» Василя Соловйова-Сєдого.
Помер Олександр Григорович 18 січня 1970 року у Харкові.

15 жовтня 1948 року народилася Валентина Ракитянська (у дівоцтві Шелкова), директор Харківської державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка.
Родині будівника мостів того часу мешкала у місті Бендери (тепер Республіка Молдова).

Валентина Ракитянська 14 років очолювала Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка. Бібліотекознавець, краєзнавець, громадський діяч, заслужений працівник культури України, почесний громадянин Харківської області, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня. Докладніше про відому особистість Харкова за посиланням.

Померла Валентина Ракитянська після важкої хвороби 23 жовтня 2021 року в Харкові.

 

В Харкові й серед хмар можна побачити Супермісяць (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

На жаль, сьогодні Місяць ховається за хмари, але в нас є чудова оповідь і яскраві спогади до події сьогодняшньої ночі.
Харківський астроном Володимир Кажанов знову ділеться цікавою космічною подією – 7 жовтня в небі сяє Супермісяць!

А коли щє? Та цікава інформація про зустріч Місяця з планетами…

Жнивний або Врожайний Місяць – народні назви супутника Землі в повній фазі в жовтні.
Чому Супер? Коли повня збігається з моментом найближчого положення Місяця до Землі (перигеєм), небесне тіло виглядає більшим та яскравішим, ніж зазвичай. Місяць може здаватися на 30% яскравішим і до 12-14% більшим. Тобто не очікуйте Місяць в два чи десять разів більший в небі. Різниця в розмірі невелика, але помітна.
При спостереженні неозброєним оком, та через бінокль, найкрасивіше виглядає Місяць у фазі повного в східній частині неба, коли піднімається відразу після заходу Сонця. Знайдіть заздалегідь місце, де є огляд на східну частину горизонту, щоб не заважали високі дерева і будинки.

В телескоп деталі краще видно, коли Місяць вище в небі, через кілька годин після його сходу над обрієм. Атмосфера Землі спотворює зображення небесних тіл, коли вони спостерігаються на невеликій висоті над горизонтом.

Якщо не пощастить побачити в цей раз, то наступні будуть (порівняння відстані):
– 7 жовтня – відстань до Землі ~ 361 458 км
– 5 листопада ~ 356 980 км (найближчий супермісяць року)

– 4 грудня ~ 357 219 км.

Нагадаємо, 5 й 6 жовтня Місяць зустрічався на небі з планетою Сатурн. В ніч з 5 на 6 жовтня Сатурн був розташований ліворуч від Місяця. А з 6 жовтня – праворуч. З одного боку це може допомогти вам знайти планету в небі, а з іншого боку, якщо атмосфера не буде прозора і нічне небо біля Місяця буде світлим, то Сатурн буде важкувато розгледіти поруч з яскравим Місяцем.
А вже в ніч з 13 на 14 жовтня Місяць зустрінеться в небі поруч з найбільшою планетою Сонячної системи – Юпітером. Враховуючи фазу Місяця на ту дату, а також розташування Юпітера під Місяцем, це буде красиво виглядати! Але, після 23 години і у другій половині ночі.
При плануванні спостережень не забуваємо про комендантську годину та безпеку.

“Небо може здивувати! – наголошує астроном Харківського університету імені Каразіна, Володимир Кажанов. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

А ще ви можете подивитися на Супермісяць минулих років на каналі харківського астронома Володимира Кажанова.

Нагадаємо, Супермісяць – це повний Місяць, який знаходиться в найближчій точці до Землі.

А ви знали? Чому восени Місяць називали Урожайним. Бо цю назву йому подарували індіанці Північної Америки. Ця повня настає за днем осіннього рівнодення, тому Місяць сходить раніше, ніж зазвичай, – практично відразу після заходу Сонця. Цей додатковий час, поки надворі ще світло, використовували для збирання врожаю, звідси й назва – Урожайний Місяць.

Цікаво, що ця назва не прив’язана до календарного місяця – так називають будь-яку повню, яка випадає поблизу осіннього рівнодення. У нашій півкулі це зазвичай трапляється у вересні, але раз на 3-5 років – у жовтні (саме такий випадок цьогоріч).

Є у повні й інші назви: у китайців – Місяць Хризантеми; у кельтів – Співочий Місяць; у черокі – Горіховий Місяць.

Назва китайців – Місяць Хризантеми дуже доречна для Харкова, адже в жовтні в екопарку стартує Бал хризантем.

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкрився в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Сьогодні ніч для романтиків й чудова нагода привітати харківських астрономів (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Сьогодні, 26 вересня, Міжнародна ніч спостереження Місяця.
До речі, відомий харківський астроном, навіть у наші буремні часи, пропонує побачити Місяц значно ближче – в телескоп (на його каналі на Ютубі, Astroromantik – https://youtube.com/user/Astroromantik, є дивовижні відео супутника нашої Землі – Місяця).

“Відповідаю на поширені питання про Місяць і демонструю зйомки через телескопи різними камерами. Вашій увазі представляю новий фільм. Традиційно є переклад багатьма мовами у субтитрах”, – додає Володимир.
Тож обирайте – “Як?”, “Де?” і “Коли?” – та дозвольте собі поспостерігати за Місяцем.

Нагадаємо, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна (докладніше в новині GX).

До речі, 26 вересня ще й відзначають осінній Міжнародний день астрономії!

Щиро вітаємо увесь колектив Харківського планетарію зі святом!

В дарунок трохи фото та відео Місяця з Харкова з архиву GX.

До речі, , 18 вересня 2024 року, харківці в небі спостерігали яскраву повню, Супермісяць та часткове місячне затемнення. Докладніше в новині GX.

Фото та відео в матеріалі: GX, Наталія Бойченко, архів Володимира Кажанова

Харків-космічний: минуле і сьогодення очима відомого астронома (фото, відео)

Опублікував(ла) Наталя Бойченко , . Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 12 вересня в 2023 році було відкрито нову довгоперіодичну комету, яка отримала назву C/2023 P1 (Нісімура).

Її відкрив Хідео Нісімура, перебуваючи в містечку Хірао (Японія).

На момент відкриття комета наближалася до Сонця, її можна було помітити на світанковому небі. Озброївшись потужним біноклем, мапою для пошуку та будильником, жителі Північної півкулі мали змогу знайти в небі цю комету на початку вересня.

“12 вересня 2023 року комета пройшла на відстані 0,84 астрономічної одиниці від Землі, але спостерігати її в цей час було складно, оскільки комета перебувала лише у 15° від Сонця в небі. 17 вересня 2023 року вона пройшла перигелій на відстані 0,22 а.о. від Сонця. У середині вересня комета ненадовго з’явилася на вечірньому небі, перебуваючи на висоті 5° над горизонтом через 30 хвилин після заходу Сонця на 35° північної широти”, – розповідав в 2023-му Володимир Кажанов.

Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування поверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам’янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів.

Зелений колір коми комети Нісімура, ймовірно, пояснюється наявністю в ядрі комети молекул двоатомного вуглецю (C2) та ціану (ціаногену CN).

Попередні приблизні розрахунки, опубліковані Центром малих планет 20 серпня 2023 року, свідчать, що комета C/2023 P1 може мати орбіту з періодом понад 300 років — тобто вона є довгоперіодичною. Однак є вчені, які вважають, що комета Нісімура відвідає нас лише один раз, а після цього Сонце виштовхне її за межі Сонячної системи. Існує невелика ймовірність того, що ядро комети може розпастися на частини через сонячне тепло.

Згідно з циркуляром, опублікованим Центром малих планет 28 серпня 2023 року, комета C/2023 P1 є періодичною та обертається навколо Сонця з періодом 520 ± 80 років.

“Небо може здивувати! Історія пам’ятає зближення з Сонцем великих комет, хвіст яких був дуже яскравим і великим в небі. Такі комети люди мали змогу побачити без допомоги якихось складних пристроїв та інструкцій з пошуку, – додав харківський астроном. – Будемо чекати від майбутнього і неба цікавих подій! Бажаю астрономам безхмарного, а всім добрим людям – мирного неба!”

До речі, спостерігати за космосом разом з Володимиром Кажановим можна тепер в мобільному планетарії ХНУ ім. В. Каразіна.

Вже з вересня 2025 року новий планетарій відкривається в центрі міста Харків, на території Інституту астрономії Каразінського університету (Сумська 35, біля університету імені В. Н. Каразіна).

Завершено будівництво майданчика для телескопа, щоб відвідувачі мали можливість просто неба роздивлятися ввечорі Місяць і планети.

Спецільний апарат “Планетарій” дозволяє проєктувати на купол зображення зоряного неба, сузір’їв. У нас є можливість подорожувати у просторі й часі й побачити, наприклад, за кілька хвилин зоряне небо – літнє й зимове.

Ми маємо тут змогу побачити зорі й сузір’я, наприклад, уявивши себе в Антарктиді, чи в Південній Америці, чи на півдні Африки, в Австралії. Бо сьогодні в нас можливість не у всіх є виїжджати за кордон, а також і в Україні побачити небо. Комендантська година може заважати нам побачити цікаве в небі, наприклад, о другій ночі.

Новий планетарій облаштували в одному з приміщень Інституту астрономії Каразінського університету. Це центр Харкова, потрапити туди можна з майдану Свободи.
“Поки не працює наш великий планетарій харківський, всім відомий, будемо сподіватися, що все налагодиться, а поки в нас є можливість, ми тут організовуємо роботу мобільного планетарію, – розповів Володимир Кажанов. – Плануємо працювати і для організованих груп, і школярів, і студентів. Можна тематичні програми. І для глядачів окремих також будемо працювати. Вартість квитка приблизно буде, якщо не зміниться найближчим часом, 120 гривень за сеанс 40 хвилин”.
Багато хто запитає, а навіщо будувати зараз фундамент, встановлювати телескоп на території. Якщо є башти, в них є телескопи. Але ж ці телескопи не нові. В обсерваторії великий телескоп, йому 100 років. І працювати з такою технікою на широкого глядача не тільки важко, але й можуть бути проблеми. Тому, маючи новий, сучасний, потужний телескоп, дуже гарний, подібного навіть і не було в Харкові для демонстрації широкому глядачу. Він більший за всі ті, що можна було побачити в нас у парках, чи ще десь, коли були демонстрації.
Його буде встановлено на фундаменті на оглядовому майданчику, щоб на свіжому повітрі, під нічним небом, ввечері, демонструвати Місяць з дивовижними кратерами, рельєфом, планети, яскраві зорі, те, що можна побачити з центру міста.
“У нас є віконце кожен місяць, коли є на небі небесний Місяць, супутник Землі, і, наприклад, буде планета Сатурн спостерігатись цієї осені й взимку. Плануємо з жовтня, з листопада почати вечірні спостереження через телескоп. Я гадаю, ціна буде така, що буде змога в усіх подивитися. Це не буде дуже дорого”, – наголошує харківський астроном.

Дізнатися про старт сеансів та спостережень та дивитися про зміни в подальшому розкладі можна буде на сторінках Музею астрономії університету у Facebook та Instagram.

На усіх мрійників чекають: старовинні телескопи, за допомогою яких астрономи минулого спостерігали за зірками та небесними світилами; різноманітні геодезичні прилади та обчислювальні машини; справжнє космічне небо із сузір’ями; куточок академіка Барабашова з його записами та фотографіями; книжні шафи із книжками 19-20 століття та багато іншого!

Пориньте у атмосферу дивовижної науки астрономії разом із екскурсоводами та відкрийте для себе Харків-комічний!

Нагадаємо, у Володимира Кажанова ще є власний канал в Ютубі.
Цікавий спогад – у відео 2020 року астроном спостерігав і планети і ще одну комету.

Фото та матеріал; Володимир Кажанов, ХНУ Каразіна, Музей астрономії, мобільний планетарій, відкриті джерела

Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.