Сьогодні вночі в Харкові можна загадати бажання (фото)

Вже сьогодні небо в Харкові буде нас приємно дивувати яскравими спалахами метеорного потоку.
Цікаві подробиці про “Червневі Боотіди” з сузір’я Волопаса розповів відомий харківський астроном Володимир Кажанов.

“Важливі деталі про “зорепад” в найближчі ночі. За деякими прогнозами і повідомленнями, метеорний потік “Червневі Боотіди” цьогоріч може влаштувати справжнє видовище. Ночі максимуму – з 26 по 28 червня. Деякі інформаційні джерела повідомляють, що якщо пощастить, можна буде побачити до 100 метеорів на годину. Найкращий час для спостереження – ніч із 26 на 27 червня. Активність метеорного потоку буде спостерігатись до 2 липня”, – така інформація шириться інтернет-мережею.

“Але чи так все оптимістично? – задає питання відомий астроном і надає цікаві подробиці. – Зазвичай, спостерігачі не приділяють великої уваги цьому потоку, оскільки його активність частіше дуже низька (один або два метеори на годину). Однак, цей потік відомий рідкісними і раптовими спалахами активності і до 100 метеорів на годину. Останній сильний сплеск активності червневих Боотид стався 1998 року. Крім того, цей метеорний потік славиться своїми довгими і яскравими метеорами. Для уточнення активності рекомендую стежити за публікаціями Міжнародної метеорної організації (IMO, imo.net) або локальних астрономічних спільнот ближче до піку активності (26–27 червня 2025 року). Бо з одного боку: в 2025 році складаються гарні умови для спостережень, бо Місяць буде в фазі молодика і не буде заважати яскравим світлом вночі. Але з іншого боку:
на нинішній 2025 рік я не знайшов наукових і обгрунтованих прогнозів збільшеної активності потоку, окрім новин в деяких ЗМІ та інформаційних каналів в соціальних мережах. Якщо Вам відомі наукові обгрунтування можливої збільшеної активності метеорного потоку, поділіться будь ласка в коментарях”.

Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.

Ідеальні умови для спостережень і поради:
1. Безхмарне небо. Відкритий простір навколо вас. Щоб не заважали високі дерева та будинки.
2. Темне небо. Подалі від світлового забруднення, яскравих ліхтарів вуличного освітлення.
3. Адаптація очей до темряви. 10-20 хвилин не дивимось на яскраві джерела світла, смартфони в кишеню, щоб не заважали. Ліхтарик, тільки червоний.
4. Безпека! Не нехтуйте сигналами повітряних тривог. Не переміщуйтесь в місцях, де можуть бути міни.
5. Користуйтесь червоним, чи звичайним ліхтариком, щоб не впасти в темряві. Не забудьте про репіленти. Якщо дозволяє здоров’я. Ввечорі і вночі комарі можуть зіпсувати ваші враження від спостережені неба…
6. Окуляри чи лінзи. Не забудьте, якщо користуєтесь.
Іншими рекомендаціями можете поділитись в коментарях.

Володимир нагадав, що зараз є вірогідність побачити неозброєним оком в небі вночі Сріблясті хмари, детальніше:

А також настає чергова вечірня видимість Місяця, який зазвичай прекрасно доповнює природні пейзажі, якими ми маємо змогу милуватись до початку комендантської години.

“Кому цікаво, я можу підказати, де в Харкові можна побачити Місяць і інші небесні світила через телескоп.
Повний Місяць влітку завжди на невеликвй висоті над обрієм”, – пропонує астроном.

В цьому році нас щє чекають:
10 липня Грозова повня, Громовий Місяць, Оленячий місяць, також Медовий…
9 серпня Осетровий Місяць, Спасів Місяць
7 вересня Кукурудзяний Місяць, Жнивний Місяць
7 жовтня Урожайний Місяць, Мисливський Місяць
5 листопада Бобровий СуперМісяць, Морозний Місяць
4 грудня Холодний Місяць
Подібні назви небесним подіям свого часу дави не тільки корінні народи Північної Америки, а й в Європі. Існували традиції давати назви повній фазі Місяця у різні пори року.

“Цікаво, що 5 листопада 2025 року ви зможете побачити Місяць в небі трохи більшим, ніж зазвичай. Супутник підійде на відстань 357,218.223 км від Землі. В народі подібне явище називають Супер Місяць”, – наголошує астроном.

До речі, попри все, відкрити для себе дивовижний космос разом з фахівцем можна й зараз. Вчений навіть у наш жахливий час не припиняє слідкувати за яскравими космічними подіями та ділиться інформацією про них із співвітчизниками.

Довідка. Метеор – яскравий спалах в небі, коли невелике небесне тіло згоряє в атмосфері Землі. В народі це досі називають падаючою зорею, хоча до реальних зірок це не має відношення. Метеори, це частинки або маленькі камінці з нашої Сонячної системи, які мчать до Землі зі швидкістю до 60 км/с. Часто їх розмір становить лише кілька міліметрів. Коли вони потрапляють в атмосферу Землі, настільки нагріваються від сильного тертя, що починають світитися.

Болід — великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в небі. Явище спричиняється потраплянням у щільні шари атмосфери великих твердих частинок, які називаються метеорними тілами. Входячи у атмосферу із надзвуковою швидкістю, частинка нагрівається внаслідок гальмування, і навколо неї утворюється світна оболонка з розжарених газів. Боліди часто мають помітний кутовий діаметр, і їх видно навіть удень. Політ боліда нерідко супроводжується звуками, що нагадують грім. Від сильного нагріву метеорне тіло нерідко розколюється і з гуркотом падає на Землю у вигляді уламків. Рештки метеорних тіл, що впали на Землю, називають метеоритами.
У боліді розрізняють ядро, голову, хвіст і слід (прямий або зігнутий), що залишається після його польоту.

Радіант метеорного потоку – точка на небесній сфері, у якій перетинаються зворотні подовження траєкторій метеорів. Метеори кожного потоку рухаються у просторі майже паралельними траєкторіями, і внаслідок перспективи здається, що вони вилітають з однієї точки.

Метеорні потоки отримують назви за положенням своїх радіантів. Наприклад, Персеїди мають радіант у сузір’ї Персея, Леоніди в сузір’ї Лева (лат. Leo) і т. д.

“Для тих, хто цікавиться астрономією і природою настільки, що дочитали до цих слів, нагадаю, що:
Це явище отримало назву Червневі Боотіди, оскільки точка, з якої, здається, вилітають метеори (радіант), розташована в сузір’ї Волопаса (Bootes). – з гумором додав Володимир Кажанов. – Цей метеорний потік пов’язаний з кометою 7P/Понса-Віннеке. Метеори на початку літа іноді звуть “Понса-Віннекідами”.
Період обертання комети Понса-Віннеке становить 6,37 року. Її відстань від Сонця змінюється в межах від 1,3 до 5,6 а. о. З моменту відкриття комети вона двічі була на досить близькій відстань до Землі (у червні 1927 на 0,04 а. о. (6 млн км) і в 1939 році на 0,1 а. о. (16 млн км) і 5 разів проходила поблизу Юпітера. Зближення з Юпітером досить сильно змінили орбіту комети порівняно з її видом на момент відкриття. За підрахунками, ядро комети має діаметр 2-5 км”.

“Не забувайте, що небо може не тільки лякати, в й приємно дивувати! Бажаю мирного неба всім добрим людям і чистого неба астрономам і спостерігачам!” , – наостанок побажав усім відомий харківський астроромантик Володимир Кажанов.

Усім мирного вечора та яскравої ночі! Загадуєм бажання!

Українці зараз мають одне бажання на всіх! Віримо! Воно обов’язково здійсниться! Україна переможе і запанує Мир!

Фото та матеріал: Володимир Кажанов, Наталія Бойченко, GX