ПТСР в українців: яка психологічна ціна війни?
“Дуже важлива тема, яка потребує уваги. Дякуємо за інформацію!” – написали фахівці HUB 057 Простір психологічної підтримки, адаптації та інтеграції
Через війну в Україні (ще з часів 2014 року) завдяки засобам масової інформації набув попиту термін ПТСР — посттравматичний стресовий розлад. Одні джерела стверджують, що такий стан загрожує психічному здоров’ю нашої нації у майбутньому, інші — запевняють, масової небезпеки ПТСР не становить.
Що ж таке посттравматичний стресовий розлад, які його симптоми, як вони проявляються у різних людей, які стратегії самодопомоги для управління симптомами ПТСР у повсякденному житті існують, і чи відрізняються вони у демобілізованих військових від симптомів цивільного населення – про все цеі не тільки у нашому матеріалі.
Власне кажучи, перше слово цього терміну вже своїм префіксом «пост-» означає, що травматичний стресовий розлад (ПТСР) починається лише після того, як сталася психотравмуюча подія.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психічний розлад, викликаний жахливою подією, яку людина пережила або стала свідком.
Що таке психотравмуюча подія?
Це будь-яка ситуація, що викликає страх, сильний стрес, жах, і впливає на психоемоційний фон людини. Йдеться про насильство, серйозну аварію, тяжку хворобу, смерть, загибель близької людини, участь у воєнних подіях, стихійних лихах тощо.
Психотравмуюча подія не є однаковою для всіх, адже в кожного для неї можуть бути суто індивідуальні підстави: усе залежить від особливостей психіки, попереднього досвіду, енергії та ресурсів. Наприклад, для когось, хто переніс, приміром, важке лікування онкології, рецидив цієї хвороби може бути причиною серйозного травмуючого досвіду.
У той же час, для людини, яка виросла в сім’ї військового, жила біля полігону і змалку щодня чула звуки пострілів, війна може не викликати сильного емоційного потрясіння.
У зв’язку з вище сказаним можна дійти висновку, що воєнні дії, які значною мірою вплинули на життя українців, по-різному відобразилися на їх психічному стані. Так, згідно з офіційними данимиелектронної системи Національної служби охорони здоров’я, показники, що свідчать про кількість осіб із посттравматичним стресовим розладом протягом 2021-2024 років, наступні:
- 2021 рік — 3 167 пацієнтів,
- 2022 рік — 7 051 пацієнт,
- 2023 рік — 12 494 пацієнти,
- 2024 рік — 3 292 пацієнти (на 06.03.2024).
Дані ж щодо кількості українців з ПТСР на 2025 рік від Міністерства охорони здоров’я поки відсутні.
Та якими б не були показники стосовно кількості пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом, у період війни в Україні реальна ситуація цього питання значно перевищує цифри на папері, оскільки чимало людей часто не можуть усвідомити свій стан та не звертаються за допомогою до фахівців.
Психологиня і голова правління ГО «Харківський фонд психологічних досліджень», керівниця «ХАБ 057» Тетяна Грида розповідає, під час війни емоційний стан українців можна охарактеризувати як фізичне виснаження, емоційна нестабільність, постійна тривожність і страх за близьких — за таких умов дуже часто складно визначити свій реальний стан.Стосовно ж ПТСР, пані Тетяна звертає увагу на низку симптомів, на які вкрай необхідно звертати увагу.
Це повторне переживання травматичної події (нав’язливі спогади,які важко зупинити, часті кошмари, флешбеки — переживання травматичної події так, ніби вона відбувається знову, фізична реакція на щось, що нагадує про травматичну подію).
Наступний тривожний сигнал — уникнення всього, що нагадує про травматичну подію: розмов, думок, місць, видів діяльності чи людей, які нагадують про неї.
Також притаманні підвищена тривожність і довготривалий збуджений стан, який важко самотужки вгамувати. Людина відчуває надмірну збудженість, постійно чекає на небезпеку, схильна до саморуйнівної поведінки — селфхарму (особливо серед підлітків) — зловживання алкоголем чи ризикованої поведінки, наприклад, агресивного водіння. Зачаступростежується дратівливість, спалахи гніву, агресія, глибоке почуття провини або сорому, порушення сну (труднощі із засинанням, численні пробудження), а також зниження концентрації уваги.
Значну роль мають негативні зміни у мисленні і настрої. Люди стикаються з порушенням пам’яті, приміром, забувають важливі деталі події. Виникають негативні думки про себе, інших, а також світ загалом, почуття безнадії. Розповсюджене явище — відчуття роз’єднаності з близькими, особливо між тими, хто залишився в Україні, і тими, хто виїхав за кордон.
Окрему увагу психологиня приділяє феномену емоційного оніміння — одному із механізмів психологічного самозахисту, що лякає своєю байдужістю і ускладнює здатність відчувати радість, любов чи натхнення. Як наслідок— втрачається інтерес до улюбленої діяльності чи спілкування.
За словами Тетяни Гриди, якщо думки і почуття, пов’язані із травматичною подією, не дають спокою понад місяць, а також посилюються, або коли є відчуття, що складно повернути своє життя під контроль, необхідно поговорити злікарем чи фахівцем із психічного здоров’я.
Якщо ви вважаєте, що можете завдати собі або комусь шкоди або спробувати покінчити життя самогубством, негайно зверніться по допомогу до одного або декількох з цих ресурсів:
- зверніться до близького друга або коханої людини;
- зверніться до священнослужителя, духовного лідера або когось з вашої релігійної громади;
- запишіться на прийом до лікаря або фахівця з психічного здоров’я;
- отримайте безкоштовну консультацію фахівця психолога в одному з просторів психологічної підтримки Харкова “ХАБ 057”(Дмитрівська, 5) та Ужгорода “Станція УЖ”.
Тетяна Грида, голова правління ГО «Харківський фонд психологічних досліджень», керівниця «ХАБ 057»
За словами пані Тетяни, ще один важливий фактор, який дуже негативно впливає на розвиток ПТСР у людини — це відсутність або неможливість отримання соціальної підтримки.Зі сторони оточення — нерозуміння того, через що проходить людина з ПТСР. Зазвичай така байдужість і нехтування лише призводять до посилення розладу.Інша річ — коли особа з психотравмою потрапляє у фізично та емоційно безпечне середовище, де їй надають підтримку, приймають, то психотравмуючий стресовий розлад може і не статися взагалі. Крім того, така людина має здатністьперетворити свій болісний досвід на посттравматичне зростання. Подібний процес, безумовно, складний — особливо, якщо йдеться про випадки множинної психологічної травми, але він є реальним за умов, коли у нашому суспільстві інформуватимуть про природу ПТСР та матимуть бажання та змогу разом підтримувати одне одного, тим самим готуючись розуміти складний досвід, що переживають наші захисники.
Чим відрізняються симптоми ПТСР у військових від симптомів ПТСР цивільного населення?
Якщо говорити саме про демобілізованих військових, то ПТСР в них зачастумає більш складний емоційний спектр, — знає фахівець із реадаптації демобілізованих військових, звільнених у запас, Ігор Кулик з «ХАБ 057».Характерні ознаки: глибока депресія, почуття безнадії, сорому, провини, що часто ідуть вкупі зі зловживанням наркотиками, алкоголем. У ветеранів є сильне відчуження від рідних, складнощі у стосунках. Стосовно фізичних особливостей, це зазвичай розлади шлунково-кишкового тракту, головні болі, загострення хронічних захворювань. Тривожна і доволі часта ознака —проблема з концентрацією та пам’яттю.
У цілому ознаки ПТСР у військових кардинально не відрізняються від симптомівПТСР цивільних, просто у перших завдяки бойовому досвіду вони можуть бути більш стійкими та інтенсивними.
Справа лише в тому, що час виникнення симптомів посттравматичного розладу у кожного свій: у декого відразу після пережитої травмуючої події, а в когось через місяці і роки, — в останньому випадку треба говорити про ПТСР, що має відстрочений початок. Однак яким би період виникнення ознак цього розладу не був, треба вчасно звертатися до профільного фахівця — лікаря-психіатра, який призначить відповідне лікування.
Які ж існують стратегії допомоги людиніз симптомами ПТСР у повсякденному житті?
Під час надання допомоги необхідно пам’ятати про наступні правила:
- у першу чергу, треба потурбуватися про власну безпеку, бо поведінка в особи у стані такого розладу непередбачувана: приміром, втрачаючи товаришів на полі бою, військовослужбовець може неадекватно поводитись зі зброєю;
- не варто намагатися допомогти, коли є невпевненість у власних силах; лише внутрішня рівновага, щирість, чесність дають ефект у контакті з особою з ПТСР; стан людини, що пережила екстремальні події, не має лякати, адже її реакції – це природньо у неприродних обставинах; якщо є відчуття страху, спротиву, важливо визнати це і делегувати допомогу тому, хто дійсно готовий стати опорою для людини з ПТСР на даний момент;
- слід затямити важливе правило «Не нашкодь!», часто крок назад дає можливість допомогти вчасно і правильно.
Стосовно демобілізованих військових, які мають ПТСР,запевняє фахівець із реадаптації демобілізованих військових, звільнених у запас, Ігор Кулик з «ХАБ 057», важливою є соціальна підтримка. Вона вкрай необхідна у комплексі із професійною допомогою – психотерапією та медикаментозним лікуванням. Тут йдеться і про тепле оточення родини, друзів, побратимів, і про організацію дозвілля демобілізованих військових.
Фахівець з реадаптації демобілізованих військових Ігор Кулик (ХАБ 057»)
До слова, у харківському «ХАБі 057»—просторі психологічної підтримки, адаптації та інтеграції харків’ян та ВПО – працює фахівець з реадаптації демобілізованих військових Ігор Кулик. Тут можна отримати безоплатну допомогу з наступних питань:
- підготовка до співбесіди з роботодавцем;
- консультації для роботодавців щодо працевлаштування військових;
- складання резюме;
- рекомендації щодо спілкування з HR-фахівцями;
- супровід під час працевлаштування;
- отримання зворотного зв’язку від роботодавця.
Завдання реалізується в рамках проєкту «Психосоціальна підтримка та психічне здоров’я (MHPSS) як основа для відновлення та зміцнення суспільства (модуль 2)».
Проєкт реалізується Fundacia HumanDoc (республіка Польща) і Харківський фонд психологічних досліджень ГО Проєкт фінансується програмою польського співробітництва з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Наші контакти:
+380 95 742 67 65 (Viber, WhatsApp, Telegram)
+380 57 716 03 29 (мобільний, багатоканальний)
+380 99 00 55 057
Підписуйтесь на нас у Телеграм, Фейсбук, Інстаграм — “ХАБ 057”.
Автор – Олександра Суфіянова
Поширити: