Постать Тараса Шевченка важлива кожному українцю. В Харкові стартує новий проєкт Схід Опера (фото, відео)
Вже сьогодні, 6 жовтня, о 12.00 на Loft Stage театру всі бажаючі зможуть почути фрагменти майбутньої опери та особисто поспілкуватися з її творцями.
Напередодні, 5 жлвтня, в Kharkiv Media Hub творча команда опери-кабаре ‘ТГШ. Подорож у часі” розповіла про новий проєкт Схід Опера.
В брифінгу взяли участь генеральний директор-художній керівник Схід Опера Ігор Тулузов, керівник проєкту, головний режисер театру Армен Калоян, авторка лібрето, письменниця Олена Павлова та композитор Золтан Алмаші, який приєднався до розмови онлайн.
Ігор Тулузов розповів, що ідея цього проєкту народилася ще до війни. Він зауважив, що театр має чималий досвід по успішному втіленню цікавих грантових проєктів Українського культурного фонду.
“Звісно, є певні ризики, бо опера створюється з нуля – поділився керівник театру. Мені дуже приємно, що зібралася така потужна команда. В цьому творі вони змогли поєднати нашу спадщину, культурну історію та сучасність. Для кожного з нас важлива постать Тараса Шевченка. Але нам би хотілося, щоб він був не як ікона, а як жива, цікава і дуже сучасна людина”. Ігор Тулузов пообіцяв, що в театрі докладуть усіх зусиль, щоб глядачі побачили прем’єру опери в березні 2025 року. Він подякував колективу Схід Опера, що не зважаючи на всі труднощі і в театрі і в місті, ми працюємо, радуємо харків’ян виставами, концертами та прем’єрами.
«Наразі є великий попит на живий театр і ми бачимо це у нашій Loft Stage, де будь-яка вистава з нашого репертуару, сприймається як прем’єра», – підхопив розмову Армен Калоян. Головний режисер розповів, як зародилася ідея опери. Складалася вона з певних фрагментів: поетичної збірки Бориса Гриньова, яку приніс в театр Ігор Тулузов, вірша Сергія Жадана і, зрештою, твору Гео Шкурупія, який знайшов Місько Барбара. Армен Калоян давно мріяв розповісти про Шевченка як про людину “із плоті та крові”. Армен Калоян пояснив також чому це буде опера-кабаре. Бо дійство на сцені об’єднуватиме оркестр, який стане повноцінним персонажем.
“Для мене робота почалася з нічного дзвінка Світлани Олешко”, – вступає в розмову Олена Павлова. -“Вона каже, напишеш оперу? Я така, напишу. Ну, це якщо коротко. Я тоді закінчила книжку про гумор на Майдані під час Революції гідності. Я помітила, що Шевченко був присутній всюди на плакатах “Шевченко-200”. А зараз ми бачимо на білбордах “Борітеся-поборете!” І все зійшлося” – зізнається письменниця.
До розмови в студії приєднується онлайн відомий український композитор, автор музики до «ТГШ. Подорож у часі» Золтан Алмаші. «Мені хочеться, щоб вона була ближче до класичної опери, в поєднанні з рок-операми, мюзиклами, якийсь такий має бути мікс». – поділився своїми думками Золтан Алмаші. – «Тому що сучасна авангардна опера – це не та сфера музики, яку люди наспівують, цитуючи Олену. Для мене дійсно дуже важливо, щоб там була хоча б одна, а краще п’ять хітів». Композитор зізнався, що поки не чув як наживо звучить його музика, але він цілком довіряє майстерності і досвіду диригента Юрія Яковенка, який працює у проєкті та солісту Схід Опера Святославу Судіку у ролі молодого Шевченка.
Організатор проєкту – ГО «Агентство міжнародного співробітництва», за фінансової підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві з Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М.В. Лисенка і Харківською державною академією дизайну та мистецтв.
Довідка.
Золтан Алмаші, заслужений артист України, лауреат премії “Київ” ім. А.Веделя, сучасний український композитор, віолончеліст, педагог, організатор музичного життя, один із засновників та керівників фестивалю класичної та сучасної камерної музики «Гольфстрім».
Народився у родині музиканта-скрипаля. В 1993 р. закінчив Львівську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені С. Крушельницької. Вищу освіту здобув у Львівському вищому державному музичному інституті імені М. Лисенка (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка) по двох спеціальностях в класі Юрія Ланюка: як віолончеліст (1998) та композитор (1999). В 1999-2002 рр. навчався в асистентурі-стажуванні на кафедрі композиції Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у Євгена Станковича; у 2008 р. стажувався у Польщі в композитора Алєксандра Лясоня. Від 2001 р. член Національної спілки композиторів України. З 2000 р. – соліст-інструменталіст Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Спів- працював з ансамблями сучасної музики «Рикошет», «Нова музика в Україні», «Nostri temporis», віолончеліст і артдиректор Струнного квартету ім. Левка Ревуцького. Лауреат міжнародного конкурсу «На батьківщині С. Прокоф’єва» (Маріуполь) у номінації «віолончель» (1998) та «композиція» (2000), премії імені Л. М. Ревуцького (2003) та премії імені Б. М. Лятошинського (2013). Як виконавець і композитор брав участь в чисельних фестивалях сучасної музики та сучасного мистецтва в Україні. Його твори виконують у Німеччині, Франції, Швейцарії, Польщі, Нідерландах, Молдові, Сполучених Штатах Америки, Чилі та інших країнах.
З. Алмаші позиціонує себе як полістилістичного композитора. Мистецький стиль творця являє собою синтез традиційного і новаторського, неоромантичних тенденцій з сучасними засобами композиційного письма.
У творчому активі З. Алмаші понад 70 творів, серед яких є симфонічні, численні камерно-інструментальні та інструментальні твори, зокрема: Симфонія № 2 «Острів» для великого симфонічного оркестру, Концерт для двох скрипок і струнних «Невимовлені слова», Камерна симфонія № 1 для камерного оркестру, присвячена Валерію Матюхіну, Камерна симфонія № 2 «Розмова двох п’яниць про сенс буття» для скрипки, віолончелі та струнних, Камерна симфонія «Genesis» для альта і струнних, «Concerto grosso № 4 “Пори року”» для скрипки і камерного оркестру, Камерна кантата для скрипки і струнних, «Супрун-рапсодія» для альта та струнних, «Mirasteilas» для двох скрипок і струнних, Сонати №1 і № 2 «Грані» для віолончелі й фортепіано, «Сходами…» для флейти, кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано та ін., автор опери «Пеніта».
Олена Павлова, письменниця, авторка та кураторка культурних проєктів
Закінчила Києво-Могилянську Академію. Керувала відділом культури журналу «Країна», була шеф-редакторкою сайту Osvitoria.Media, зараз веде колонку на «Українському Тижні». Займається власними культурними проєктами, найвідоміший з яких — Кіт Інжир, мальований персонаж, що має понад 60 тисяч читачів у соцмережах і популяризує українську культуру. Програмна менеджерка фестивалю «Земля Поетів» у Львові. Авторка двох поетичних збірок — «Шкіра міст» та «Світлочутливі». Членкиня PEN Ukraine.
Фото та матеріал: ХНАТОБ, Схід Опера
Наталя Бойченко
Поширити: