Космос зустрічає новий рік за східним календарем яскравою подією (фото)

Сьогодні, 17 лютого 2026 року, відбудеться кільцеподібне (annular) сонячне затемнення, коли Місяць закриває центр Сонця, але не повністю, і навколо нього видно яскраве «вогняне кільце». Найбільша фаза цього явища буде близько 14.12 за Києвом.

Докладніше про космічну подію. 

Цьогоріч саме 17 лютого о 14.01 за київським часом буде не просто молодик, а сонячне затемнення в знаку Зодіаку Водолія та початок року Вогняного Коня (день Китайського Нового року, яке відбудеться об 11.57 за київським часом).

Сонячне кільцеве затемнення розпочнеться о 09.56 і досягне піку о 14.12 за київським часом.

Таке явище трапляється, коли Місяць розташовується між Землею та Сонцем, але через більшу віддаленість від Сонця диск має менший вигляд, залишаючи зовнішні краї Сонця видимими. У результаті навколо силуету Місяця утворюється сяюче кільце — саме так називають явище «вогняне кільце».

Повний ефект «кільця вогню» буде видно лише в Антарктиді – уздовж вузької смуги над континентом.

Часткові фази затемнення можна буде спостерігати в південній півкулі – у південній частині Південної Америки (Аргентина, Чилі), південній Африці, Мозамбіку, Мадагаскарі та навколишніх островах.

Затемнення можна буде спостерігати лише в районі Південного полюсу та в акваторії океану, тому більшість мешканців планети його не побачить (зокрема, в Україні та загалом у Європі це затемнення, на жаль, не буде видно).

Максимальна тривалість “кільця вогню” сягне 2 хвилин 20 секунд, пише Astronomy. У деяких точках Антарктиди Місяць перекриє до 96 відсотків центральної частини сонячного диска. Проте доступ до цієї зони надзвичайно складний – фактично йдеться про віддалені райони материка, де працюють лише кілька дослідницьких станцій.

Цікаво, що кільцеподібні затемнення залежать від відстані між Землею та Місяцем. У лютому 2026 року супутник перебуватиме поблизу апогею – найвіддаленішої точки своєї орбіти. Саме тому його видимий діаметр буде меншим, ніж у разі повного затемнення.

Фото та матеріал: сторінки Харківського планетарію та НДІ астрономії ХНУ ім. В. Каразіна