Перейти до основного вмісту

Автор: Наталя Бойченко

5 березня історії Харкова: народилася українська артистка

Пам’ятаємо! Цього дня, 5 березня 1896 року, народилася Валентина Бжеська – відома українська актриса театру та кіно.

Заслужена артистка України, актриса театрів «Березіль» та ім. І. Франка.

Жила з дитинства у м. Біла Церква. Її батько Юхим Йович Стрілець був земським фельдшером. Мати мала дівоче прізвище Борщ. Валентина Юхимівна успішно закінчила білоцерківську гімназію, яка дала їй на все життя знання французької мови, прекрасно грала на фортепіано, багато читала, у тому числі і польською мовою.

Валентина Бжеська виступала у знаменитому театрі «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса. В 1926 році разом із театром переїхала до Харкова. Після закриття театру «Березіль» працювала у театрі імені Шевченка. 1938 року повернулася до Києва.

Померла 13 січня 1977 у Києві.

Історичний факт. У Харкові народився вчений, який керував ЗВО не лише в Харкові та Україні, а й у Польщі

Пам’ятаємо! Цього дня, 5 березня, в 1833 році в Харкові народився Іван Щелков, ректор Харківського університету (1884-1890) та Варшавського університету (1892-1894).

Іван Щелков народився у багатій купецькій сім’ї. Здобув домашню освіту, потім два роки провів у приватному пансіоні, після чого вступив до третього класу 2-ї Харківської гімназії. В 1850 році закінчив гімназію із золотою медаллю і вступив на медичний факультет Харківського університету, який також закінчив з відзнакою. Викладав у Харківському університеті.

Вивчаючи кровопостачання скелетних м’язів, Щелков e 1863 зробив важливе відкриття, що отримала назву робочої гіперемії скелетних м’язів, тобто посилення їх кровопостачання при скороченні.

Засновник харківської школи фізіологів. Професор навчав таких учнів, як: Л.Л. Гіршман, В.Я.Данилевський, М.М. Ломиковський, І.І. Мечников, А.Г. Подрез та інші. У 1869 році І. П. Щелков разом з К.К. Задлером вивчали зв’язок між кровообігом та скороченням м’язів і зробили відкриття, що отримало назву «робоча гіперемія скелетних м’язів».

Видав перший в Україні підручник з фізіології у 3-х випусках (Харків, 1871—1873), друком вийшли лекції та записки з фізіології.

В 1884 році очолив Харківський університет, яким керував шість років.

У 1892 році Рада Харківського університету обрала Івана Щелкова почесним членом. Після закінчення службової діяльності, у 1894 році, переїхав до Судака на постійне місце проживання. Тут проводив систематичні метеорологічні спостереження, займався музикою та археологією.

Помер у 1909 році.

Історичний факт. Відкриття першого стаціонарного кінотеатру в Харкові (фото)

А ви знали? Цього дня, 5 березня, в 1908 році відбулося відкриття першого стаціонарного кінотеатру у Харкові – «Боммер» (за іншою версією, відкриття відбулося 3 березня).

Кінотеатр був відкритий фірмою братів Боммер. Він був розташований на початку вулиці Полтавський шлях.

На першому поверсі було обладнано зал для глядачів на 380 місць. На другому поверсі розташовувалося велике фойє, де тих, хто чекав нового сеансу, розважав оркестр.

У 1920 році в кінотеатрі стався нещасний випадок — у тисняві на сходах завалилися поручні. Декілька людей загинули. Після цього інциденту у всіх кінотеатрах міста на квитках почали вказувати місця.

Кінотеатр неодноразово перейменовували…

У 1993 році кінотеатр змінив назву на «Зустріч», а у 2003 році повернув собі історичну назву — «Боммер».

Кінотеатр спеціалізувався на показі некомерційного кіно, картин-переможців різних фестивалів.

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 5 березня 2026 року (фото, доповнено)

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 14 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів, рашисти вбили двох людей; постраждали 13 людей, серед них – дитина: у селі Водяне Вільхуватської громади вбита 27-річна жінка; у селі Клинова Новоселівка Золочівської громади вбита 64-річна жінка; у селі Новопокровка постраждали 10 людей: чоловіки 37, 58, 46, 49 років, жінки 67, 67, 56, 63, 46 років та 17-річна дівчина; у селі Кам’яна Яруга Чугуївської громади постраждали 52-річний чоловік, 48-річна і 68-річна жінки.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 17 БпЛА типу «Герань-2»; 1 БпЛА типу «Молнія»; 39 БпЛА (тип встановлюється).

Зокрема, ращисти атакували БпЛА Основʼянський, Холодногірський, Індустріальний та Немишлянський райони Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено приватний будинок; у Куп’янському районі пошкоджено магазин (у селищі Шевченкове); у Богодухівському районі пошкоджено цивільне підприємство (у селищі Золочів, на головному фото); в Ізюмському районі пошкоджено електромережі (уселі Комарівка); у Харківському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (у селі Санжари), 8 приватних будинків (у селищі Безлюдівка); у Чугуївському районі пошкоджено базу відпочинку, житловий будинок, гаражі (у селищі Есхар); 2 багатоквартирні будинки, 9 автомобілів, залізничну інфраструктуру, електромережі, цивільне підприємство, 2 магазини (у селищі Новопокровка); 3 житлові будинки, електромережі (у селі Кам’яна Яруга).

Зокрема, вже 5 березня близько 00.30 БпЛА, попередньо типу «Герань-2», вдарив по господарчій будівлі у селі Кам’яна Яруга. Пошкоджено будинки, авто.

Поранення отримали 48-річна жінка та 52-річний чоловік. Ще одна мешканка — 68-річна жінка — зазнала гострої реакції на стрес.

До того ж вранці в Немишлянському районі зафіксували влучання російського дрону в землю.

Напередодні, 4 березня близько 01.50 російський безпілотник, попередньо типу «Герань-2», вдарив по селу Вільшани Харківського району.

Пошкоджено приватні житлові будинки, господарчі споруди, гараж. Гострої реакції на стрес зазнали 90-річний чоловік, а також дві жінки віком 62 та 48 років.

Близько 23.00 у селі Новопокровка безпілотник, попередньо типу «Герань-2», влучив у землю поблизу багатоквартирного будинку. Вибуховою хвилею пошкоджено скління житлових будинків, а також дев’ять автомобілів.

Постраждали 10 людей: чоловіки 37, 58, 46, 49 років, жінки 67, 67, 56, 63, 46 років та 17-річна дівчина

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 4 по 5 березня рашисти 4 рази атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 118 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог один раз намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі населеного пункту Графське.

На Куп’янському напрямку ворог тричі атакував у районах Піщаного, Курилівки та Ківшарівки.

Фото та матеріал: ХОВА, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, міськрада Харкова

Я малюю під обстрілами: художниця-аматорка дарує терапію мистецтвом читачам бібліотеки (фото, відео)

Війна спонукала багатьох заповнити внутрішню порожнечу красою мистецтва. Серед незламних харківців і Олена Зотова. Щоб заглушити тривогу в душі і за вікном, вона бере краски і малює.. Чарівна вихователька з Харкова не лише малює, а ще й танцює, готує, надихає подруг. З легкої руки однієї з них, вирішила розділити свій внутрішній світ у малюнках з читачами бібліотеки сімейного читання № 29.

Кожна робота була створена за натхненням, кожна омріяна і має свій сенс. а ось перші відвідувачі виставки розгледіли у роботах щось особисте і навіть містичне. Хтось побачив очі мужнього чоловіка у картині… Комусь дівчина закутана у хустину здалася близькою людиною, що ховає свій смуток… Комусь руда лисичка нагадала незламну авторку… А хтось зажадав у картинах більше світла і надії, як от на картині з дівчиною біля водойми… Зима, весна, літо, осінь… Тварини й квіти, петриківський розпис і веселкові мотиви… Авторці так багато є чого розказати, до речі, 6 березня вона зустрінеться з відвідувачами бібліотеки знову.
Перші глядачі подякували Олені і поділилися враженнями, а ось завідувачка бібліотеки Вікторія Гришко розповіла, що такі заходи в закладі регулярні, вона радо заохочує талановитих читачів, ще й на офіційній сторінці бібліотеки сімейного читання № 29 викладає звіти про події і запрошує на нові заходи. Бібліотека працює попри все за розкладом: вихідний  – вівторок, обслуговування читачів з 10.00 до 17.00 в усі інші дні.

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Зотова, бібліотеки сімейного читання № 29

Корюківська різанина: харківці вшанували жертв трагедії (фото, відео)

Є трагедії, які знає весь світ. Є трагедії, про які довго мовчали. Корюківка на Чернігівщині — з других…

Колектив Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, в рамках онлайн-година історичної пам’яті – до 83-х роковин жахливих подій в Україні, провів онлайн-зустріч  – «Корюківська трагедія — національний символ скорботи» – з метою вшанування пам’яті закатованих.
Два дні вбивств, грабунків і пожеж: 1 та 2 березня Україна вшановує жертв Корюківської різанини 1943 року, яка стала наймасовішою розправою над мирним населенням під час Другої світової війни в Європі.
За кількістю жертв Корюківка на Чернігівщині перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице та французький Орадур-сюр-Глан.

Упродовж декількох днів загони СС та військовослужбовці 105 – ї легкої піхотної дивізії Збройних Сил Угорщини у відповідь на дії партизанського з’єднання Олексія Федорова розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч жителів селища.
За офіційними даними, вбито близько 6700 мешканців, спалено 1290 будинків, уціліли лише 10 цегляних споруд.
За десятиліття вдалося встановити поіменно лише 1893 жертви – це менше третини від загальної кількості загиблих.

Більш ніж 80 років відділяють нас від Корюківської трагедії. Її тривале замовчування радянською владою, всілякого роду маніпуляції породили багато неточностей, помилок і навіть міфів.

Докладно про події того часу розповів Сергій Володимирович Бутко, історик, представник Українського інституту національної пам’яті, один з упорядників збірників документів і матеріалів «Корюківська трагедія 1943 року: усна історія», «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» та «Україна під фашистською окупацією: спалені села (1941–1944)».

Корюківська трагедія – один із наймасштабніших злочинів проти мирного населення в Європі часів Другої світової війни.
Вічна пам’ять загиблим!

Контактна особа: Олександра Крутас, фахівчиня соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка (телефон для довідок: (096) 353-61-17).

Фото, відео та матеріал: ХДНБ ім. В. Г. Короленка, 24 канал, відкриті джерела

Харків згадує. В кожній українській родині є й свій особистий відлік болючих втрат (фото, відео)

На календарі березень, а в душі лютий… Кожного ранку о 09.00 ми згадуємо і молимося за кожного, чиє життя забрала кривава війна з росією…

“На жаль, майже, в кожній родині є й свій особистий відлік болючих втрат – саме 4 березня росіяни вбили Анатолія – батька моєї невістки Тетяни… І це ім’я не останнє серед близьких… Андрій, Дмитро…. Антон… Коли палає свічка губи матерів, дружин, близьких шепочуть зі сльозами їх імена… – розповідає журналістка Наталя. –
Незламний Харків – це форпост на шляху ворога! Наше місто стало одними з перших, де Захисники України зустріли й досі стримують ворога”.

До четвертих роковин початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2026 року, в місці сили Харкова – в підземці лунав концерт-реквієм, місто вшанувало загиблих Героїв”.

Це був не єдиний захід в незламному місті…
Саме до роковин в “Майстерні на 23 серпня“ (за адресою, 23 серпня, 27) художниця Марина Айрапетян представила виставку своїх робіт, яка так і називається “22.02.2024”. Митець запрошує разом, хоча б на мить, повернути відчуття миру.
Світлинами та відео з відкриття експозиції поділилася Олена Старостенко.

Відкривав захід галерист і митець Геннадій Мироненко. Підтримати авторку зібралися митці і поціновувачі мистецтва. Лунала бардівська музика у виконанні Юрія Чайки.

Віримо Богові та ЗСУ! Україна переможе!

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, Олена Старостенко, Геннадій Мироненко

Коли небо стало червоним: в харківському театрі підготували чуттєву виставу до роковин початку війни (фото, відео)

Цьогоріч 24 лютого 2026 року минуло вже чотири роки 12-річної війни… Саме так кажуть українці про роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. На жаль, уроки минулого диктаторів нічому не вчать, вони не лише нищать мирні країни, але й перетворюють свій народ на кривавих вбивць. Вони штовхають на злочини, з якими потім жити… Злочини, які руйнують чиїсь мрії і надії…

На експериментальній сцені Театру «Квітки» 28 лютого режисер Сергій Москаленко представив прем’єру вистави”Червоний Три”. Страшна і чуттєва казка для дорослих за п’єсою Грейс Коллін (творчий псевдонім режисера) поєднала історію Маленького Принца і самого Антуана де Сент-Екзюпері. А ще надала текстам Екзюпері, які лунають у виставі, нового й ще глибшого сенсу – “Якщо не впізнати вчасно баобабів – вони захапають усю планету!”
“Це історія яку знає кожен… Про Маленького Принца, про льотчика, що потім постарів, про повернення і про те, що найголовнішого очима не побачиш… А ще про примхливу Троянду, про справжню любов і про вибір – без якого наше життя неможливе…” – саме так свій твір відчуває автор.

Його оригінальну ідею на сцені Харківського академічного драматичного театру імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка втілювали шановані артисти і юні зірки: Вальтер – заслужений артист України Олександр Куліш (Народний артист України Юрій Головін), Єва – заслужена артистка України Тетяна Тітова, Дафна – Ірина Тоцька (Дарія Ждан).

Небо – це пам’ять… Для України воно знову стало червоним… Знову ранок, гул літаків і удари гармат… Але це вже було, було менше ніж сторічча тому…

А ви знали? Антуана де Сент-Екзюпері був закоханий в небо і Консуелу (його ніжну троянду), вправно керував літаком (був піонером авіації), а ще в дитинстві любив малювати і мріяв бути садівником…

Але не судилося… Він був збитий німецьким льотчиком…

Так під гуркіт мотору розпочинається розповідь про пілота Вальтера, який постарів… Пілота, який колись дуже давно зробив дещо, що ніколи не зможе собі пробачити…

Його спогади – те, що не побачиш очима, що відчуваєш серцем, спонукає оживити юна Дафна. Її ім’я, як у річкової німфи – могутньої Наяди… Вона й сама бурхлива і емоційна, заповнює собою простір і нагадує про ту єдину  – його троянду – любу Єву. Адже, чи буде самотнім в небі пілот, чи буде воно його лякати залежить від того, що він залишив на землі… Головне пам’ятати, що літак – це спосіб повернутися до дому, де можна нічого не боятися, бо тебе люблять…

І хоч іноді любов приносить біль… Ми сумуємо за тими, кого вже немає поряд з нами, аля ця туга оживляє їх! Вони там серед зірок, дивляться і оберігають нас. Адже небо – це пам’ять!

Більше фото в альбомі на фейсбук-сторінці GX.

Фото, відео та матеріал: Наталія Бойченко, GX, ХАДТ ім. Г. Квітки-Основ’яненка / Театр «Квітки», відкриті джерела

Які населені пункти Харківської області атакують окупанти: інформація на 4 березня 2026 року (фото)

Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали місті Харків і 12 населених пунктів Харківської області.

Внаслідок обстрілів постраждали 12 людей, серед них – дитина: у місті Харків зазнали гострої реакції на стрес 60-річна жінка і 70-річний чоловік; у місті Чугуїв постраждали 44-річний і 47-річний чоловіки, жінки 32, 64, 66 років та 7-річна дівчинка; у сел. Вільшани Солоницівської громади зазнали гострої реакції на стрес 48-річна і 62-річна жінки та 90-річний чоловік; у селищі Близнюки отримав поранення 30-річний чоловік.

До того ж, внаслідок вибуху невідомого предмета, в місті Харків загинув 45-річний чоловік, постраждала 45-річна жінка.

Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння: 3 КАБ; 10 БпЛА типу «Герань-2»; 2 fpv-дрони; 36 БпЛА (тип встановлюється).
Зокрема, рашисти атакували БпЛА Київський район Харкова.

Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури: у місті Харків пошкоджено багатоквартирний будинок; у Богодухівському районі пошкоджено 7 приватних будинків, гараж, 2 господарчі споруди, електромережі (у селі Мурафа); у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок, господарчу споруду (у селі Гроза, на головному фото), цивільну будівлю (у селі Грушівка), господарчу споруду (у селі Василенкове); в Ізюмському районі пошкоджено 6 приватних будинків (у селі Оскіл), магазин (у селі Малинівка); у Харківському районі пошкоджено 5 приватних будинків (у селищі Вільшани); у Лозівському районі пошкоджено залізничну інфраструктуру (у селищі Близнюки, у селі Енергетиків); у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок, автомобіль, 3 господарчі споруди (у місті Чугуїв).

Зокрема, вже 4 березня близько 01.50 російський безпілотник, попередньо типу «Герань-2», вдарив по селу Вільшани Харківського району.

Пошкоджено приватні житлові будинки, господарчі споруди, гараж. Гострої реакції на стрес зазнали 90-річний чоловік, а також дві жінки віком 62 та 48 років.

Напередодні, 3 березня близько 13.30 у місті Чугуїв було зафіксовано удар безпілотника, попередньо типу «Герань-2», по приватному житловому сектору.

Допомоги медиків потребували пʼятеро людей, зокрема 7-річна дівчинка.
Ударом російського БпЛА пошкоджено приватний будинок і кілька господарчих споруд.

До того ж ворог не припиняє спроби штурмувати позиції ЗСУ: з 3 по 4 березня рашисти 7 разів атакували на Харківщині (загалом, за вчора по Україні зафіксовано 144 бойових зіткнень), але їх дії були марні – ситуація залишається під контролем наших військ.
Про це повідомляється в оперативній інформації Генштабу ЗСУ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог двічі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників в напрямку населених пунктів Зибине та Кругле.

На Куп’янському напрямку ворог п’ять разів атакував в бік Петропавлівки, Новоплатонівки та Курилівки.

Фото та матеріал: ХОВА, начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, Головне управління ДСНС України у Харківській області, поліція та прокуратура Харківської області, міськрада Харкова

Історичний факт. Одна з наймасштабніших пожеж у Харкові

А ви знали? Цього дня, 3 березня, в 1733 році на території Харківської фортеці спалахнула пожежа, яка вважається однією з наймасштабніших за всю історію міста.

Пожежа знищила 300 дворів з усіма спорудами та всі торгові крамниці. У вогні була знищена Миколаївська церква на перетині нинішніх вулиць Короленка та Сковороди.

В Успенському соборі згорів дубовий дах, куполи в храмі та на дзвіниці, все всередині вигоріло, залишилися стояти лише кам’яні стіни. (В 1734 році завдяки зусиллям протоієрея Григорія Александрова храм був відновлений).


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.