Автор: новина GX

Історичний факт: 31 січня помер засновник харківського рок-руху

Опублікував(ла) новина GX , 31.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Цього дня, 31 січня, в 2010 році після тривалої хвороби помер відомий музичний критик, засновник харківського рок-руху Сергій Коротков. Йому було 62 роки.

Коротков був лідером андерграунду, музикознавцем, теле- та радіожурналістом. Він вважався одним із найкращих музичних критиків та журналістів на території України, вів дві радіопередачі — “Коротковолновка” та “Монстры рок-н-ролу”, співпрацював із харківським телеканалом “Приват TV”.

На фото Влада Уразовського – Олександр Чернецький, Сергій Коротков та Борис Гребенщиков за лаштунками благодійного концерту на допомогу Олександру Чернецькому (Харків, 25 травня 1990 року).

Що робити, коли у вас депресія

Опублікував(ла) новина GX , 13.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Здоров'я, Регіон, Суспільство.

Всесвітній день боротьби з депресією щорічно відзначається 13 січня.

Поширеність депресивних станів зростає з року в рік. За даними дослідження, проведеного вченими з Королівського коледжу Лондона разом з колегами з Франції та Іспанії, 6,4% населення у 27 європейських країнах страждає від депресії.

Депресія – це захворювання, що характеризується постійним пригніченим станом та втратою цікавості до будь-якої діяльності, що зазвичай приносить задоволення, а також нездатністю виконувати повсякденні справи протягом як мінімум двох тижнів.

Які основні симптоми депресії?

Це постійний смуток, відсутність мотивації, втрата інтересу або задоволення від повсякденної діяльності, ізоляція, порушення сну, зміни апетиту або ваги, відсутність концентрації та відчуття втоми, надмірне відчуття провини, відсутність надії на майбутнє, думки про смерть або самогубство.

Причини депресії можуть бути внутрішні, незалежні від зовнішніх стресів і життєвих ситуацій, та пов’язані із зовнішніми факторами. Провокувати депресивні стани можуть різноманітні негаразди та пережиті стреси, такі як конфлікт на роботі, смерть близької людини. Відчуття поганого настрою, слабкості чи почуття провини самі по собі не є ознаками депресії.

Найбільша небезпека цієї недуги в тому, що вона здатна тривалий час залишатися без належної уваги як з боку хворої особи, так і з боку її оточення. Така непримітність з часом може мати найтрагічніші наслідки, починаючи від серйозних психічних розладів і закінчуючи самогубством.

Що робити, якщо вам здається, що у вас депресія?

– поділіться своїми переживаннями з емоційно близькою людиною;
– продовжуйте займатися тим, що приносило вам задоволення до хвороби;
– регулярно робіть фізичні вправи, навіть якщо це невелика прогулянка;
– прийміть той факт, що у вас, можливо, депресія, та коригуйте свої очікування відповідно;
– зверніться за допомогою до спеціаліста, розпочати можна з візиту до сімейного лікаря.

Депресія виліковна. Вибір оптимального методу лікування залежить від ступеня важкості захворювання і може включати: психотерапевтичні методи, медикаментозна терапія, зміна способу життя тощо. Вживання алкоголю чи будь-яких інших психотропних, чи наркотичних препаратів лише поглиблюють депресію.

Депресія може статися в кожної людини, і вона в жодному разі не вказує на слабкість.

Джерело – сайт Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб

Нагадаємо, на сторінках GX журналістка Олександра Суфіянова підіймала ще одне важливе питання, яке пов’язане з депресією, – посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Цукровий діабет: історія, ризики та профілактика (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 11.01.2026. Опубліковано в Головні новини, Здоров'я, Регіон, Суспільство.

А ви знали? Саме 11 січня в 1922 році у світі вперше було врятовано людину від діабету за допомогою інсуліну.
З лап “солодкої смерті”, так часто називають цукровий діабет, у Торонто було врятовано життя 14-річного канадця Леонарда Томпсона. У грудні 1921 року хлопчик вступив до клініки Університету Онтаріо на термінальній стадії діабету на руках у матері. Його організм був у стан виснаження: до появи інсуліну єдиним методом терапії було голодування. Воно дозволяло відстрочити смерть на кілька місяців. Після ін’єкцій вже у лютому 1922 року хлопчик відчув себе набагато краще. Він прожив ще 13 років і помер від пневмонії, з якою його ослаблений хронічним захворюванням організм не зміг боротися. Автор інсулінотерапії Фредерік Бантінг підтримував з ним постійний зв’язок, як і з іншими першими 13 своїми пацієнтами. Деякі з них прожили на ін’єкціях ще півстоліття.

За останнє десятиліття поширеність цукрового діабету I та II типу серед людей у віці 20-79 років зросла майже вдвічі та складає 463 мільйони хворих в усьому світі. В Україні таких хворих майже 1,3 мільйона, і ці показники щороку зростають. Майже 3% первинної інвалідності дорослого населення в України є наслідком захворювання на діабет.

Діабет – хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Інсулін – це гормон, який регулює рівень глюкози у крові. В результаті виникає гіперглікемія (підвищення рівня глюкози в сироватці крові), що призводить до ураження багатьох систем організму, особливо нервів та кровоносних судин.

Основні симптоми діабету: надмірне сечовиділення, спрага, постійне відчуття голоду, втрата маси тіла, відчуття втоми, погіршення зору.

Розрізняють декілька типів діабету:

Діабет 1-го типу (або ж інсулінозалежний) – характеризується недостатнім виробленням інсуліну. Причини виникнення недостатньо вивчені, тому запобігти захворюванню практично неможливо.

Діабет 2-го типу (інсулінонезалежний) – виникає внаслідок неефективного використання інсуліну організмом. Більшість випадків діабету цього типу пов’язані з надмірною масою тіла і браком фізичної активності.

Гестаційний діабет – характеризується підвищенням рівня глюкози у крові, яке розвивається у жінок в період вагітності. При цьому типі діабету виникає висока ймовірність ускладнень у період вагітності та пологів.

Ризики й ускладнення

У дорослих людей з діабетом ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2–3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі вищий за такий у людей того ж віку, які не хворіють на діабет. З діабетом пов’язано 6,2% смертей у світі.

Діабетична стопа – одне з найважчих ускладнень цукрового діабету. Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх інфікування та в кінцевому результаті – ампутації. Ураження сітківки очей (діабетична ретинопатія) виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти. Діабет – основна причина ниркової недостатності.

Поради з профілактики діабету

1. Збільшіть фізичну активність.

Хорошими способами підтримувати своє тіло і здоров’я в тонусі є:

• ходьба по сходах замість ліфта;
• прогулянка в парку з друзями замість вечора в кафе;
• активні ігри з дітьми замість комп’ютера;
• використання громадського транспорту замість особового для ранкових поїздок на роботу.

Регулярні фізичні навантаження допоможуть вам позбавитися зайвої ваги, знизити рівень цукру в крові, підвищити чутливість до інсуліну.

2. Дотримуйтеся здорового харчування.
3. Стежте за вагою.

Завдяки заняттям спортом та втраті зайвої ваги, ризик діабету зменшується на понад 50%.

4. Утримуйтеся від куріння та вживання алкоголю.

Куріння може призвести до підвищення цукру та резистентності до інсуліну. Чим більше ви курите, тим більший ризик діабету. Вживання алкоголю також підвищує ризик розвитку хвороби.

5. Перевіряйте рівень цукру в крові хоча б 1 раз на рік.
6. Вчасно звертайтеся до лікаря.

Здоровий спосіб життя, фізичні вправи, правильне харчування дозволить вам жити повноцінно.

Джерело — сайт Харківського обласного центру контролю та профілактики захворювань

Як святкувати без шкоди для здоров’я

Опублікував(ла) новина GX , 28.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Здоров'я, Регіон, Суспільство.

Ставтесь до покупок відповідально – обирайте якісні продукти та в необхідній кількості. Не починайте святкову вечерю голодними. Завчасно зробіть перекус (фрукти, йогурт, пластівці тощо). Такий перекус дасть легке насичення і допоможе уникнути переїдання.

Святковий стіл варто наповнити здоровими стравами. Віддавайте перевагу продуктам, які багаті поживними речовинами – нежирним білкам, різноколірним овочам та цілозерновим продуктам. Для приготування й заправлення страв обирайте рослинні олії: оливкову, кукурудзяну, соняшникову, арахісову тощо. Таке харчування забезпечуватиме організм необхідними вітамінами та мінералами, а також сприятиме появі відчуття ситості, зменшуючи спокусу переїсти чимось менш поживним. Не зловживайте харчовими продуктами, які можуть містити шкідливі ненасичені жири (трансжири). Найчастіше їх використовують у смажених стравах, готових закусках, кулінарних жирах, спредах, майонезах, а також у багатьох кондитерських виробах (торти, тістечка, печиво тощо).

Переконайтеся, що половина вашої тарілки наповнена білком, чверть – овочами або фруктами, а ще чверть – вуглеводами. Не перевантажуйте організм вуглеводами, це може призвести до збільшення споживання калорій і, відповідно, ваги. Навіть якщо ви готуєте лише корисні страви, пам’ятайте, що розмаїття їжі стимулює нас до переїдання. Постарайтеся припинити їсти, щойно відчуєте ситість і не переповнюйте тарілку. Це допоможе контролювати кількість калорій, які ви споживаєте, і запобігатиме збільшенню ваги.

Велика кількість калорій потрапляє до організму у рідкій формі. Тож обирайте менші порції або шукайте низькокалорійні альтернативи. Напої, такі як святкова кава, різноманітні коктейлі, дуже спокусливі. Намагайтеся вживати їх у помірних кількостях, оскільки вони часто містять доданий цукор і жири. Дуже легко випити кілька святкових напоїв, не усвідомлюючи цього. Що ж до алкоголю, то навіть у свята потрібно пам’ятати: будь-яка доза є небезпечною для організму.

Кілька зайвих калорій під час свят – це допустимо. Проте, щоб уникнути їхнього накопичення та використати надмірну енергію, виконуйте просте правило – більше рухайтеся! Сімейна прогулянка, гра в сніжки, танці, пробіжка з хатнім улюбленцем – будь-яка фізична активність, яка вам подобається, буде корисною.

Зважений підхід як до святкового, так і до щоденного харчування допоможе вберегти вас від проблем із травленням, харчових отруєнь та віддячить вам гарним настроєм та самопочуттям.

Джерело — сайт Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб

Одна секунда і – вибух. Поранена лозівчанка врятувала місто від затяжного блекаута (фото, доповнено)

Опублікував(ла) новина GX , 22.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Пам’ятаємо! Історії обленерго до Дня енергетика!

Олена Цвященко – лозівчанка. Вона любить своє місто, в якому народилася і куди повернулася 10 років тому дипломованим інженером-електриком. Навесні 2022 року під час масованого ракетного обстрілу електропідстанції жінка, ризикуючи життям, врятувала місто від затяжного блекауту.

Хотіла сховатися

Квітень 2022 року, вихідний. Олена заступила на зміну. Вона – електромонтерка на підстанції «Лозова-районна».

«Як зазвичай, зробила огляд обладнання. Зайшла у приміщення пульту керування. А о пів на п’яту вечора стався цей вибух. Ми не чули звуку ракети. Одна секунда і – вибух. Я була саме за столом. Пригнулася — боялася, що на голову щось впаде. Потім вибігла разом зі слюсарем на вулицю: а раптом ще одна ракета. Трансформатор загорівся. Вікон не було», – пригадує Олена.

Олена Цвященко, підстанція «Лозова-районна». Грудень 2023 р.

У той момент, зізнається мама шестирічної доньки, їй було страшно.

«Я ж не робот. Хотілося просто сховатися і не повертатися на робоче місце», – пояснює співрозмовниця.

Олена відразу і не зрозуміла, що вона поранена, якби не кров і відчуття, що у неї немає вуха.

«Кров дуже текла. Думала спершу — скло застрягло у голові. Це вже потім, у «швидкій» сказали, що кров текла з вуха – від контузії. А тоді я попросила диспетчера викликати «швидку» і пожежну. Сама разом зі слюсарем повернулася на пульт оперативного реагування. Дала йому ключі, щоб відкрив ворота. А сама, поки він бігав, відключала обладнання. Звісно, я туди не хотіла повертатися. Але розуміла, якщо вогонь піде далі, то наслідки будуть жахливішими — Лозова надовго залишиться буз світла, без води… Пересилила страх. Згадала інструкцію з ліквідації аварійної ситуації. Це все відбувалося автоматично. Потім з’явилася наша тероборона і мене вивели приміщення», – розповіла електромонтерка.

Підстанція «Лозова-районна». Після масованого обстрілу. Квітень 2022 р.

Тим часом чоловік Олени, який розумів, де прогриміло, мчав за «швидкою» для дружини. Лікарі дістали осколки. Обійшлося без швів. Але правий контужений бік опух. Потім були три дні у лікарні, категоричне чоловікове: «Більше не підеш на роботу». І не менш категоричне її рішення.

«Сказала – буду працювати, бо люблю свою роботу», – каже Олена.

За словами жінки, від початку війни нікуди її родина не виїздила. Весь час були у рідній Лозовій. Хоча, зізнається, у перший день російської нападу були думки – виїхати у безпечне місце.

Допрацювала до кінця зміни

24 лютого 2022 року застало Цвященко на роботі. Саме заступила в ніч. О пів на п’яту ранку диспетчер сказав, що бомблять Харків, обстрілюють регіони. Жінка не відразу повірила.

«Потім зайшла в новини у телефоні… В чатах, месенджерах друзі писали про постріли, вибухи, відео присилали. Диспетчер сказав: хочеш — іди додому, бо небезпечно і незрозуміло, куди ще влучать. Але я залишилася до кінця своєї зміни», – пригадує співрозмовниця.

Вдома на неї чекали чоловік і донька.

«Коли йшла зі зміни, усяке передумала. На вулиці такий ажіотаж був: усі машини кудись їхали, перевантажені речами, люди поспішали. Я також почала збирати речі, готуватися. Ми не розуміли, що нас чекає. Чоловік тоді сказав: «Давай, поки залишимося. Подивимося, як воно далі буде, і тоді ухвалимо рішення – виїжджати з міста чи ні». Так ми й залишилися», – пригадує Олена свій перший день війни.

Олена продовжувала ходити на роботу. Але тоді їй не вірилося, чи не хотілося вірити, що росіяни будуть стріляти по мирних енергетичних об’єктах. Невдовзі довелося повірити.

Несподівана нагорода

За мужність, помножену на професіоналізм, Указом Президента України Олену нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Для мене це було несподівано. Зателефонував начальник, сказав їхати до столиці для вручення нагороди», – каже Олена.

Олена Цвященко, підстанція «Лозова-районна». Грудень 2023 р.

Жінка каже, що не вважає свій вчинок героїчним, а себе геройкою. Каже, що виконувала і виконує свою роботу, яку любить і знає. Однак її чоловік іншої думки про свою дружину.

«Чоловік каже, що поступок мужній. Можливо – так. Не знаю», – посміхається інженер-електрик.

Київ. Грудень 2022 р.

Від поїздки до столиці з групою харківських енергетиків залишилися фото на пам’ять і нагорода за мужність, на яку спроможні українки.

Колектив АТ “Харківобленерго” поділився чудовою новиною: електромонтерка з обслуговування підстанції Лозівського високовольтного району електричних мереж АТ “Харківобленерго” Олена Цвященко в 2024 році перемогла у номінації “Працівниця року” конкурсу “Жінки української енергетики”!

Довідка. Щороку конкурс від “Жіночого енергетичного клубу України” збирає найкращих представниць галузі, щоб відзначити їхній внесок у розвиток стійкої енергетики.

Вітаємо Олену з перемогою та дякуємо – Ваша праця надважлива!

Фото: пресслжба АТ “Харківобленерго”.

Галина Половик

Історичний факт: 21 грудня в Харкові відкрили станцію метро (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 21.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Цього дня, 21 грудня, в 2010 році було відкрито ділянку метрополітену «23 серпня» – «Олексіївська» та перегін «Олексіївська» – «Перемога».

Розробка будмайданчика станції розпочалася ще 1991 року. До 1993 року було споруджено приблизно третину тунелів через Олексіївську балку, але з 1994 по 2002 роки будівництво перегону було заморожено.

Будівництво самої станції почалося лише 2005 року. «Олексіївську» планували відкрити 2006-го. Однак будівництво затягнулося ще на 4 роки.

Пасажиропотік на станції в мирні часи становив від 60 до 90 тис. осіб на день.

Ще трохи фактів. 6 липня 2005 року дві станції метро отримали назви. Депутати міської ради дали назви двом станціям на Олексіївці. Перша від центру станція третьої лінії метро отримала назву «Олексіївська», а друга – «Проспект Перемоги». Пізніше назву другої станції змінила на «Перемога»

Назви станціям обрано з урахуванням звернень містян і рекомендацій міської комісії з питань топонімії та охорони історико-культурного середовища.

До речі, станція “Перемога” під час війни набула особливого значення — це наша мета і кінцева зупинка війни з рф.

Україна Переможе! Разом до Перемоги!

Фото та матеріал: відкриті джерела

11 грудня в історії Харькова: народилася актриса

Опублікував(ла) новина GX , 11.12.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

11 грудня 1906 року в Кіровоград (сучасна назва) народилася Інна Базилевич (1906-1990) – харківська театральна актриса, заслужена артистка України (1951).

1923 року закінчила Харківський інститут народної освіти (так у 20-ті роки називався Харківський університет).

Театральну кар’єру розпочинала у знаменитому харківському театрі «Березіль» (1929-30 роки).

Згодом виступала в Одесі, Чернівцях, Івано-Франківську. Виконувала провідні героїчні та характерні ролі.

Під час Другої світової війни у 1942–1944 роках виступала на фронтах у фронтовому Харківському театрі «Кавказ».

Основні ролі: Катерина («Катерина» Т. Шевченка), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Ліда («Платон Кречет» О. Корнійчука), Таня («Срібна п’ядь» М. Погодіна), Марія Тюдор (однойм. драма В. Гюґо), Клея («Езоп» Г. Фігейредо), Філумена («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Мати («Маруся Богуславка» М. Старицького).

Фото та матеріал: Енциклопедія Сучасної України

Сон про війну: атмосфера передчуття війни з рф в творі харківської письменниці (фото)

Опублікував(ла) новина GX , 25.11.2025. Опубліковано в Головні новини, Регіон, Суспільство.

Чарівна харківська журналістка і художниця Олександра Суфіянова підготувала для читачів GX цікаве есе з свого власного досвіду.

“Цієї осені (2 жовтня 2025 року) мені пощастило побувати на дуже важливій літературній події, а саме презентації роману талановитої харківської письменниці Яни Вовк «Бажання хибні, бажання справжні». Творчий вечір проходив в атмосфері затишного чаювання, посмішок харків’ян —письменників і бібліотекарів, які завітали підтримати авторку”, – розповіла Олександра.

На зустрічі пані Яна поділилася ще однією приємною новиною: нещодавно побачила світ перша книга з фентезійного циклу «Оксиморон» — роману «Оксиморон. Фортеця Мовчання» (видавництва «Богдан»).

Однак основну увагу авторка приділила роману «Бажання хибні, бажання справжні», що став ключовою темою літературного вечора.

Цей твір занурює читача в реалії Харкова ще до повномасштабної війни: надворі 2021 рік, і місто таке живе і близьке всім нам. Авторка дуже проникливо передала атмосферу передчуття російського повномасштабного вторгнення, про яке ми вперто не хотіли чути. Особливо сильним у цьому плані є епізод, коли головній героїні, журналістці Асі сниться війна. Недарма цьому сну письменниця присвятила більше двох сторінок, адже йдеться не лише про літературний драматизм, а й про інтуїцію, яку відчували на той час чимало людей і водночас намагалися не помічати цього.

«Ранок уже світлий. Перед під’їздом усе встелене розбитим склом, яке від ударної хвилі посипалось із дерев’яних рам. Склопакети у пластику поки витримують.. Чому не спрацювали сирени повітряної тривоги?..»

«На розі сусіднього будинку, біля дверей підвалу, стоять кілька людей. Усі дивляться в бік Асиної шістнадцятиповерхівки, за якою частина ППО і куди прилетіли перші снаряди. Хлопців і дівчат у військовій формі Ася часто бачила поруч із домом чи на тролейбусній зупинці — ще зовсім діти… Люди біля підвалу дивляться в бік її будинку, за спиною якого лише три десятки кілометрів до імперії зла, і в оніміннні чекають. Ася знає, що в голові кожного з них такий самий голос, як в неї, повторює: «Цього не може бути»… З підвалу хтось виходить. Люди у трансі не помічають автівок, що від’їжджають. І Асю проймає неспокій, огидніший за страх, — почуття провини перед тим, хто залишається».

“Отже, читаючи цей фрагмент, я згадала свої моторошні відчуття, адже за 10 місяців до вторгнення мені самій наснився сон про війну. Цей збіг має щось тривожне, і водночас він психологічно звільняє від цього болю, страху, діє як катартичне очищення, – поділилася враженнями Олександра. – Якщо говорити про персонажів роману, звісно, найбільше імпонує мені головна героїня Ася, журналістка, яка пише про культуру, мистецтво, водночас займається піаром художниць. Вона настільки заглиблюється у світ митців, що сама вирішує повернутися до малювання, адже має неабиякий талант. Її оточення — журналісти, митці, художники — всі, хто живе тонами, відтінками, почуттями, які рухають внутрішні бажання. Як на мене, саме завдяки Асі роман є динамічним, через це його цікаво читати. Пошуки головної героїні, її сумніви, а ще прагнення розібратися в собі — все це відгукується в кожному, хто коли-небудь балансував між зовнішнім успіхом та внутрішньою правдою, істинною глибиною”.

Особлива родзинка роману — самий простір, де розгортаються події, йдеться про Харків, це місто можна впізнати у кожній дрібниці. Коли натрапляєш у творі на такі відомі кожному харків’янину локації — Сад Шевченка, галерею «Бузок», Північну Салтівку, Героїв Праці, ТЦ «Дафі», ринок «Барабашово» тощо — читаєш і посміхаєшся, адже згадка про ці місця вплетена природно і гармонійно в тканину роману, жодного пафосу — лише частка нашої спільної історії міста, нашої пам’яті.

“Серед персонажів мені також до душі Лада Львівна — жінка з «тихого центру» Харкова. Пані Яна передала її образ із великою душевністю та теплотою, є в ній щось від старої харківської інтелігенції. Ладі Львівні притаманні мудрість без повчань, спокій, що зцілює, гідність без пафосу. – додала журналістка. – Роман «Бажання хибні, бажання справжні», як на мене, не лише про кохання чи пошук себе, це твір про місто, де кожен жив, любив, мріяв. Це про бажання, які часто нас збивають з істинного шляху, й про бажання, які повертають додому”.

Це книга, яку хочеться читати, перечитувати, а ще написати за нею сценарій та зняти фільм або зробити виставу.

«Це перша художня книга, яку я прочитала цього року. Зазвичай перевагу надаю літературі нон-фікшн», – наголошує авторка есе Олександра Суфіянова.

Малорухливий спосіб життя наближає до інсульту: як збільшити рухову активність

Опублікував(ла) новина GX , 29.10.2025. Опубліковано в Головні новини, Здоров'я, Регіон, Суспільство.

Низька рухова активність провокує виникнення захворювань, які підвищують ризик інсульту, а саме: ожиріння, артеріальна гіпертензія, високий рівень холестерину, цукровий діабет 2 типу. Запам’ятайте, що профілактувати інсульт набагато легше, ніж його лікувати, тож саме час додати більше руху до свого життя. Розповідаємо, як це зробити.

Рухова активність

Дорослим 18-64 р. рекомендовано щонайменше 150 хв аеробних вправ помірної інтенсивності впродовж тижня. Додайте такі активності:

⇒ швидка хода;
⇒ їзда на велосипеді (переважно по рівнинній поверхні);
⇒ плавання;
⇒ піші прогулянки;
⇒ робота в будинку та на подвір’ї.

Такі активності корисні для серцево-судинної системи. Завдяки доставлянню більшого об’єму кисню з більшою швидкістю серце стає міцнішим, артерії – чистими, еластичними та незабитими, нормалізується артеріальний тиск у спокої.

Щоб отримати більше користі для здоров’я, поступово збільшуйте час перерахованих вище активностей до 300 хв на тиждень. Додатково можна виконувати вправи високої інтенсивності щонайменше 75 хв на тиждень, поступово збільшуючи до 150 хв на тиждень. Наприклад, гімнастика, йога, пілатес тощо.

Як визначити інтенсивність вашої рухової активності

Щоб відрізнити рухову активність помірної інтенсивності від високої існує простий «розмовний тест». Спробуйте говорити під час активності. Якщо ви:

⇒ важко дихаєте, але можете легко вести розмову – це активність помірної інтенсивності;
⇒ можете промовити лише кілька слів, перш ніж зробити вдих, – це активність високої інтенсивності.

Рухова активність помірної інтенсивності безпечна для більшості. Але якщо ви маєте хронічні захворювання, надмірну масу тіла чи низьку рухову активність в минулому, обов’язково проконсультуйтесь зі своїм лікарем стосовно типів та обсягів активностей, які б вам підходили!

Переваги рухової активності

Навіть нетривалі поодинокі вправи забезпечують швидку користь для вашого здоров’я:

⇒ покращують якість сну;
⇒ знижують відчуття тривоги;
⇒ знижують кров’яний тиск.

Відповідно, тривала та регулярна рухова активність забезпечує довгостроковий позитивний вплив на організм – сприяє профілактиці неінфекційних хронічних хвороб:

⇒ знижує ризик розвитку деменції (хвороба Альцгеймера) та депресії;
⇒ знижує ризик інсульту, серцевих хвороб, цукрового діабету 2 типу;
⇒ знижує ризик раку: сечового міхура, молочної залози, товстої кишки, ендометрію, стравоходу, нирок, легенів, шлунку;
⇒ покращує стан кісток;
⇒ знижує ризик надмірної маси тіла;
⇒ покращує баланс та координацію.

У цілому рухова ктивність дорослих передбачає:

⇒ виконання зміцнювальних вправ, які пропрацьовують основні групи м’язів (гомілки, стегна, спини, грудей, плечового поясу та передпліччя);
⇒ виконання щонайменше 150 хв на тиждень аеробних вправ помірної інтенсивності або 75 хв на тиждень – високої інтенсивності;
⇒ рівномірний розподіл вправ на 4-5 днів впродовж тижня або щодня;
⇒ скорочення часу, проведеного в положенні сидячи або лежачи.

Джерело – сайт ЦГЗ МОЗ України

Мріяти про перемогу: як Парі Матч надихає не тільки грати, а й досягати

Опублікував(ла) новина GX , 27.10.2025. Опубліковано в Новини компаній.

Перемога – це не лише рахунок на табло. Це внутрішня готовність ставити цілі, тримати темп і доводити почате до кінця. Ми мріємо, бо мрії надають сенс щоденним крокам: раннім підйомам, тренуванням, зусиллям над собою. Коли поруч є спільнота спорту, історії атлетів і чесні правила гри, подолання власних меж стає звичкою. Саме так народжується здорове прагнення – не виграти один раз, а рости системно.

У цьому контексті Парі Матч для багатьох став знаком енергії й руху вперед. Це не тільки платформа про матчі та коефіцієнти – це місток між глядачем і великим спортом, де вчишся дисципліні, аналізу та відповідальності. Коли вболіваєш усвідомлено, вчишся планувати час, розподіляти ресурс і фіксувати результат – як у спорті, так і в роботі чи навчанні.

Парі Матч як символ прагнення вперед

Бренд асоціюється з динамікою, командною грою та вірою в підготовку. Він тримає фокус на якості трансляцій, прозорій інформації та партнерствах, які підсилюють культуру чесного суперництва. Це формує правильну рамку: емоції – так, але на основі фактів, статистики та поваги до суперника.

Приклади присутності в спорті помітні на різних рівнях – від підтримки команд до проєктів для фанів. Коли поруч є інфраструктура та сервіси, що “підтягують” стандарт, кожен глядач отримує доступ до кращого досвіду перегляду і взаємодії зі спортом. Це і є школа прагнення: гідні умови мотивують вимагати більшого від себе.

Де це відчутно на практиці:

партнерські активності з клубами та турнірами, що розвивають фан-культуру;
освітні формати про правила, статистику, відповідальну гру;
сервіси з оперативними оновленнями, які допомагають глядачу бути “в грі”.

Спорт і натхнення для звичайних людей

Великі перемоги – це маяки для щоденних планів. Коли у Вінниці чи будь-де в Україні діти бачать, як збірна тисне до кінця, вони переносять цей настрій у секції, навчання, волонтерство. Професійний спорт показує, що характер – це не жорсткий талант, а повторювані дії: сон, режим, робота над помилками. І тут роль Парі Матч – з’єднати глядача зі зручним доступом до подій, інструментів і контенту, які вчать дивитися глибше.

Так формується зв’язок із власними цілями. План на тиждень, маленькі дедлайни, облік прогресу – усе це дзеркалиться зі спортивної рутини. Підтримуючи улюблену команду, легше прийняти правило: “сьогодні роблю мінімум, але роблю стабільно”. Саме стабільність, а не випадковий сплеск, приводить до відчутних змін.

Технології, що допомагають досягати з Парі Матч

Мобільний додаток і вебплатформа – це не про ще один екран, а про доступність і темп. Зручний інтерфейс, push-сповіщення про старт матчів, швидкі статистичні зрізи – все це економить час і фокус. Коли система працює без зайвого шуму, ви не розсіюєтесь і приймаєте рішення спокійніше: що подивитися сьогодні, як розподілити вечір, коли зробити паузу.

Зручність сервісу дорівнює якості вашого досвіду. Одна сторінка з ключовими подіями, один натиск – і ви знаєте, що важливо саме зараз. Завдяки Парі Матч спортивні емоції стали ближчими, але при цьому не поглинають увесь час: інструмент підлаштовується під ваш графік, а не навпаки. Це і є сучасна форма досягнення – тримати контроль над увагою.

Відповідальна гра як частина досягнень

Контроль – фундамент будь-якої перемоги. Відповідальна гра вчить ставити ліміти часу та бюджету, робити паузи, відокремлювати емоції від рішень. Коли платформа культивує такі принципи, глядач/користувач отримує прості й чіткі правила безпеки. Виграє насамперед життєвий баланс: спорт надихає, але не диктує, як жити.

Мінімальний набір звичок для здорового перегляду:

фіксований ліміт часу на вечір і тихі години для сну;
один платіжний метод і миттєві сповіщення про операції;
правило паузи після яскравої події – спершу дихання, потім рішення.

Перемога – це не тільки результат на екрані. Це досвід, який переноситься у роботу, навчання, сім’ю: вміння чекати, розкладати складне на прості кроки, довіряти процесу. Саме так спорт стає школою характеру.

Підсумок: мрія, що перетворюється на план

Мріяти про перемогу – природно. Важливо навчитися переводити мрію у дії: щоденні маленькі кроки, дисципліна, чесність із собою. Парі Матч у цій дорозі виступає партнером: дає доступ до спорту, інструменти для усвідомленого перегляду і культуру відповідальності. Не зупиняйтесь на малому: мрійте більше, формуйте план, рухайтесь уперед. Спорт показує маршрут, а ви обираєте темп.