Перейти до основного вмісту

Автор: новина GX

У Харкові відзначають особливу дату унікального Центру ВНЗ (фото)

Вже 30 років потому – 19 лютого 1996 року – у Харкові у першому українському приватному ЗВО – Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія” (НУА) відкрилася бібліотека з невеликим фондом у 8 тисяч екземплярів книг для школярів, студентів та викладачів.

Попри війну, це Центр науково-гуманітарної інформації ХГУ “НУА”, про який знають у багатьох країнах світу. Якому дарують книжки відомі вчені. Де зберігаються унікальні видання із понад ста українських та зарубіжних ЗВО та бібліотек. На багатьох є позначки – ні, не традиційний бібліотекарський штамп, а друк із зазначенням імені дарувальника: «Отримано в дар від …».

«Дарувати книги – ця академічна традиція, яка народилася понад 30 років тому. На відкритті бібліотеки перша ректорка НУА Валентина Іларіонівна Астахова подарувала сімейну реліквію – унікальне видання від 1913 року. З того часу в до фонду щорічно надходило до 5 тисяч книг, дисків у подарунок від викладачів, студентів, учнів, випускників та друзів НУА. «Дар бібліотеці, то дар собі» – це наш девіз. І ми вдячні кожній подарованій книзі», – розповілf GХ минулого ювілею почесний професор НУА, директор Центру Ірина Козицька.

Додамо трохи спогадів з мирних часів, коли бібліотека НУА святкувала 25 річчя.

За словами директора, бібліотека має унікальні видання 18 століття. Є книги з автографами великих людей, наприклад, засновника Харківської школи планетології, академіка Миколи Барабашова. У ЦНГУ вам покажуть книжки на пергаменті – репринтне видання Конституції США. Тут розкажуть про найбільшу і найменшу книгу. І щоразу зауважать, що вдячні всім своїм дарувальникам, друзям, партнерам, яких уже понад двісті.

«Ми співпрацюємо не лише з науковцями, вишами з різних країн. Працюємо і з партнерськими організаціями. Зокрема співпрацюємо з українсько-американським благодійним фондом «Сейбр-Світло» (Sabre-Svitlo Foundation). Ми писали книги з історії освіти. Їх цікавила краєзнавча література і ми обмінювалися. Наші книги їхали до американських бібліотек, а натомість ми отримували американську літературу: довідкову, енциклопедичну. Так, у нашій бібліотеці з’явилася «Енциклопедія України» англійською мовою американського видання. І наші студенти, які вивчають англійську, мають можливість читати літературу автентичною мовою. Читати у першоджерелі, а не адаптовані у нас тексти. У нашій бібліотеці іноземних мов та літератури є навіть видання японською, хоча цю мову в академії не вивчають», – зазначила почесний професор НУА.

А щеНУА пишається своїми вихованцями, які пам’ятають, що найкращий подарунок для їх альма-матер – це книга.

«Здавалося б, ЗВО закінчили, пішли життєвим шляхом далі. Але вони пам’ятають та дарують книги. Наші випускники розвивають свою справу та продовжують навчатися, читаючи потрібні та корисні для себе книги. Ці ж книжки вони потім дарують нам у бібліотеку, розуміючи, що ці видання також цікаві сьогоднішнім студентам. Саме завдяки нашій випускниці Олені Черкесовій, яка вже багато років живе в Іспанії, в бібліотеці з’явилася міні-бібліотека іспанською. Ми також вдячні за книги нашим колишнім студентам Олександру Бондаренко, Ользі Ґонце, Олексію Чернишову, Роману Майбороді та багатьом іншим», – зазначала Ірина Козицька.

З її слів, створювати унікальну бібліотеку НУА було непросто, навіть важко, але цікаво.

«У нас була неймовірна підтримка ректорату НУА. «ЗВО починаються з бібліотеки» – процитувала давніх Валентина Іларіонівна Астахова на відкритті Центру, і з цих позицій керівництво академії відноситься до бібліотеки усі роки її існування. А розпочинали ми у середині 90-х років із співпраці з бібліотекою Ділового та культурного центру (ред. – нині у цьому будинку розташований Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президенті України). Того часу академія орендувала у них приміщення. Поступово створювали свій книжковий фонд. І на момент відкриття своєї бібліотеки він налічував близько 8 тисяч екземплярів», – згадувала Ірина Володимирівна.

На 2021 рік на полицях бібліотеки перебувало 160 тисяч різних видань – і це лише паперові книги. А є ще фонд електронних книг. Це видання академії, і вони знаходяться у відкритому доступі.

«НУА входить до інформаційного електронного простору. А перший комп’ютер нам подарували на відкритті бібліотеки.І в 1998 році ми були першою бібліотекою на Харківщині та четвертою в Україні, яка виставила свій електронний каталог в інтернет», – розповіла директор Центру.

Пізніше бібліотека «НУА», також перша в Харкові, відкрила електронну медіатеку, а в травні 2009 року в академії запрацювала перша в Україні мультимедійна читальна зала.

«Ми були першими, хто відмовився від е-медіатеки, зрозумівши, що нам потрібна не суто електронна, а мультимедійна читальна зала, де у відкритому доступі стоять паперові книги. Тут відбуваються навчальні заняття, виставки, засідання клубів, захоплюючі зустрічі з видатними економістами, психологами, перекладачами. Важливо для нас, що ми не лише бібліотека, яка видає книги та забезпечує навчальний процес та наукову роботу академії. Великий наш блок роботи – це виховна робота, виховання книгами», – наголошувала співрозмовниця.

У 2010 році на базі Центру було створено літературний клуб «ЛіК» та засновано щорічну академічну акцію «Книга року НУА». У квітні 2021-ого року було заплановано традиційне обговорення книги, в якому беруть участь школярі, студенти та викладачі.

«У квітні ми визначаємо книгу року. Її читає вся академія, а за рік, знову у квітні, ми її обговорюємо. Зазвичай, ми визначали одну книгу. Але 2021-ого року було заплановано не просто одну книгу, а Книги про книги. Як то «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері та інші. Має бути цікаво»,- була впевнена Ірина Козицька.

Нагадаємо, навчальний рік 2025/2026 ювілейний для незламного колективу. “НУА” та Харків вже 35 років разом пишуть спільну історію.
Цього ювілейного року новинний портал GX спільно із незламним колективом ЗВО буде згадувати пам’ятні сторінки історії Харкова та Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”  (посилання на проєкт).

Мандрівник з Харківщини досліджував Африку (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 лютого, в 1809 році на Харківщині народився Єгор Ковалевський – видатний мандрівник, письменник, дипломат, сходознавець.

У 1825-1829 рр. навчався на філософському відділенні Харківського університету. У 1829 році вступив на службу до Гірського департаменту.

З 1837 багато подорожував світом. Завітав до Чорногорії, брав участь у знаменитому Хивінському поході графа Перовського у 1839 році.

У 1847 році Ковалевський був запрошений до Єгипту віце-королем Мухаммедом Алі. Проводив геологічні дослідження у північно-східній Африці. Йому вдалося одному з перших вказати правильне географічне положення витоків Білого Нілу, що було підтверджено значно пізніше.

У 1849 році Ковалевський супроводжував духовну місію до Пекіна.

Брав участь у Кримській війні (1853-1855), у тому числі в обороні Севастополя.

За підсумками подорожей залишив цілу бібліотеку дорожніх записок.

Історичний факт. 18 лютого народився відомий харківський учений, який помер під час окупації

Пам’ятаємо! Цього дня, 18 лютого, 1858 року народився Олександр Нікольський (1858-1942) — відомий харківський вчений, зоолог, герпетолог, академік Академії наук України.

Нікольський закінчив гімназію та природниче відділення фізико-математичного факультету університету. Молодий вчений здійснив низку видатних подорожей.

1903 року Нікольський був обраний ординарним професором кафедри зоології Харківського університету. Протягом кількох років він був головою педагогічної ради приватної жіночої гімназії М. С. Покровської.

З 1918 року Нікольський став штатним професором Харківського університету та з 1919 по 1924 роки очолював кафедру зоології хребетних.

У 1919 році Нікольського обрали академіком Української академії наук.

Багато років вчений працював у Харкові.

Помер 1942 року під час німецької окупації Харкова.

Міжнародний день онкохворої дитини: поради фахівців

15 лютого у світі відзначають Міжнародний день дитини з онкологічними захворюваннями. Це нагадування про те, що дитячий рак у багатьох випадках піддається лікуванню, а кожна дитина має право на своєчасну медичну допомогу й турботу. Цей день також покликаний об’єднати суспільство навколо підтримки тих, хто цього потребує.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку у світі близько 400 тисяч дітей і підлітків віком до 19 років дізнаються про онкологічний діагноз.

В Україні щороку фіксують майже тисячу нових випадків. Найпоширенішими залишаються лейкемія та пухлини головного мозку.

Ці цифри нелегко прийняти. Та є важлива правда, про яку варто знати: у багатьох випадках дитячий рак успішно лікується, особливо за умови раннього виявлення.
Дитяча онкологія — про відповідальність і підтримку.

Онкологічний діагноз — серйозне випробування для будь-якої родини. Для дитини та її близьких це подія, яка кардинально змінює звичне життя й потребує підтримки на всіх рівнях. Саме тому у світі дитяча онкологія є окремим напрямом медицини, а рання діагностика вважається ключовим інструментом збереження життя.

Фахівці наголошують: на відміну від дорослих, більшість онкологічних захворювань у дітей не мають чітко визначених причин і не пов’язані зі способом життя. Лише близько 10 % випадків зумовлені генетичною схильністю.

Серед можливих факторів ризику також називають окремі хронічні інфекції, зокрема ВІЛ та вірус Епштейна-Барр.

Раннє виявлення рятує життя. Головне завдання батьків і лікарів – вчасно розпізнати перші прояви хвороби, адже частину тривожних симптомів можуть зауважити не лише медичні працівники, а й члени родини.

На що варто звернути увагу: безпричинну втрату ваги; часті головні болі, особливо з ранковим блюванням; набряки або постійний біль у кістках, суглобах, спині чи ногах; ущільнення в ділянці шиї, живота, грудей, таза чи пахв, збільшення лімфатичних вузлів; появу синців або висипів без очевидних причин; часто повторювані інфекційні захворювання; постійну нудоту або блювання; швидку втомлюваність і блідість шкіри; стійкі зміни у фізичному стані дитини; тривале або періодичне підвищення температури без видимих причин.
За наявності одного чи кількох таких симптомів слід якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря або педіатра та зробити загальний аналіз крові.

Це просте й доступне обстеження, яке іноді стає вирішальним для своєчасної діагностики.

Профілактика починається з турботи

Специфічної профілактики дитячих онкологічних захворювань не існує. Водночас важливу роль відіграє турбота про загальний стан здоров’я дитини.

Повноцінне харчування, достатній сон, фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі, обмеження часу перед екранами та регулярні медичні огляди залишаються основою збереження здоров’я.

Фахівці Харківського ОЦКПХ системно інформують населення про онкологічні захворювання та важливість ранньої діагностики, адже поінформованість часто стає першим кроком до врятованого життя.

Найефективнішим засобом профілактики є вакцинація. В Україні щеплення від ВПЛ з 1 січня 2026 року є обов’язковим для дівчат віком 12-13 років і проводиться за оновленим Національним календарем щеплень безоплатно.

Діти мають право на здорове майбутнє. Уважність, знання й своєчасні дії справді можуть допомогти вберегти життя дитини.

Джерело – Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб

До речі, під час війни у Харкові підтримують дітей, як ніколи,  так в КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25», в якій, зокрема, лікуються і онкохворі діти неодноразово проводилися розважальні програми (в 2025 році про це розповідала журналіcтка Олександра Суфіянова з  HUB 057 Простір психологічної підтримки, адаптації та інтеграції).

До речі, в 2025 році на День онкохворої дитини клоуни Академії лікарняної клоунади (це один з постійних проєктів Громадської організації “Харківський фонд психологічних досліджень) влаштували для малих пацієнтів свято у вигляді шоу.

У Міжнародний день онкохворої дитини, коли світ об’єднується, аби підтримати маленьких героїв, лікарняні клоуни “Файні носи” влаштували справжнє свято у КП “Міська клінічна дитяча лікарня 16” Харківської міської ради! Після шоу була чергова клоунотерапевтична сесія (того часу лікарня ще мала номер 16, а тепер 25).

Докладніше про подію за посиланням.

Наразі в 25 лікарні також продовжуються клоунотерапевтичні сесії,але вже за новим іншим Американським проєктом – Rememberus.org

Історичний факт: 14 лютого у Харкові встановили рекорд до Дня закоханих

Цього дня, 14 лютого, в 2016 році харків’яни встановили рекорд України щодо кількості жінок на руках у чоловіків.

Рекордна акція пройшла у сквері на площі Архітекторів біля Пам’ятника закоханим. У ній взяли участь 226 пар. Вік учасників – від 16 до 43 років. Рекорд зареєстровано у реєстрі Національних рекордів України.

Для досягнення рекорду протримати дівчат чоловіки мали не менше 30 секунд, і з цим завданням упоралися всі.

У змаганні на найвитривалішу пару переміг студент Національного університету цивільного захисту, який протримав дівчину 37 хвилин 5 секунд. Пара отримала сертифікат на відвідування ресторану на тисячу гривень.

14 лютого в історії Харкова: у місті закрили собор

А ви знали? Цього дня, 14 лютого. в 1930 році постановою секретаріату ВУЦВК у Харкові було закрито Благовіщенський собор.

Приміщення храму мало бути використане для культурних цілей. Проте, за свідченням старожилів, якийсь час у приміщеннях собору знаходилися стайня та склад нафтопродуктів.

З боку вівтаря було збудовано автозаправку, яка проіснувала до кінця 1960-х років.

Цьогорічна перша п’ятниця 13-го: що розповідали харківці про цю дату

Здавна народні прикмети та забобони були невід’ємною частиною життя. І до сьогоднішнього дня збереглося багато з них. Наприклад, одні свято вірять, що якщо чорна кішка перебіжить дорогу, то станеться щось погане, інші лише посміхаються і вважають число «13» щасливим.

«Особисто я мало вірю в прикмети – вважаю, що це підсвідоме програмування на певні дії, як у популярному фільмі «Матриця» провидиця Піфія питала у Нео: «А тепер ти думатимеш, розбив би ти вазу, якби я не сказала…», – пояснювала свою позицію GX харків’янка Наталя.

«Звичайно, і в моєму оточенні є люди, які до фанатизму вірять у щось містичне, потойбічне. Я ж намагаюся заплющувати на все це очі. У нас і так життя непросте, щоби самостійно створювати якісь приводи для додаткового занепокоєння. Так роблять ті, хто має надто багато вільного часу», – розповідав бізнесмен Юрій.

«Я ніколи не вірила в погані прикмети. Вважаю, що все буде так, як ти себе налаштуєш. Звичайно, є якісь сімейні правила, яких я дотримуюсь: наприклад, не залишаю взуття шкарпетками до виходу, але це скоріше не прикмета, а звичка з дитинства. Я намагаюся у всьому бачити добре, навіть у такому містичному та незвичайному дні, як п’ятниця 13-те. Здавалося б, такий самий день, як усі інші, а ми надаємо йому стільки значущості, додаємо загадки та таємниці. Взагалі, я вважаю, що п’ятниця 13-те – чудова нагода, щоб влаштувати вечірку, відзначити цей день святом у компанії веселих, душевних та радісних людей, які теж не переживають із цього приводу. Мені здається, що люди вигадали прикмети з різних причин. Можливо, вони й справджуються. Як то кажуть, хто у що вірить. Ось у добрі прикмети я намагаюся вірити: посуд розбився – чекай на успіх», – підкреслила GX колишня модель Наталія.

Варто зазначити, що ті люди, з якими цього дня щось сталося, намагаються більше не випробовувати долю і повірити в містичне підґрунтя п’ятниці 13-те.

«”13″ – «чортова дюжина». Це не найкращий день на рік. Зазвичай я намагаюся не думати про щось погане і чекаю, коли ця п’ятниця закінчиться. Одного разу в п’ятницю 13-те я зламала палець на лівій нозі, а ще раніше в мене вкрали гроші, от і не вір у прикмети! Загалом, я вважаю, що озброєний той, хто попереджений, тому обов’язково потрібно спостерігати за явищами природи, дивитися, як поводяться звірі та птахи, щоб бути готовими до різних поворотів долі», – впевнена стоматолог Лариса.

«Особисто я вірю своїм почуттям та передчуттям, як правило, вони збуваються. У магічний вплив п’ятниці 13-го важко віриться. Це число всюди мене переслідує і приносить успіх: від номерів будинків до місць у транспорті. Мені здається, у всіх свої прикмети, які працюють. Дощ у дорогу – на щастя, однозначно. З чорними котами я теж дружу, мені здається, вони дуже мудрі. А взагалі, знаки всюди, просто ми не завжди звертаємо на це увагу через повсякденну суєту та поспіху. Не вміємо жити усвідомлено», – зазначила дизайнер Альона.

До речі, багато хто каже, що зараз для українців кожен день – п’ятниця 13-те, але ми впевнено долаємо перепони!

Факти з історії Харкова: церква, яку зруйнували (фото)

Цього дня, 13 лютого, в 1731 році в Харкові згоріла Різдвяна церква.

Церква була зведена поряд із Покровським та Успенським храмами була однією з найстаріших у місті. Вона розташовувалася в районі сучасного Клубного провулка та на початку вулиці Полтавський шлях.

Чолобитна батюшки Різдвяної церкви від 1663 року вказує на те, що церква вже на той час ще існувала. Тобто виникла вона приблизно водночас, що й Харківська фортеця.

У 1722 році було збудовано нову будівлю. Але вона простояла лише дев’ять років.

У 1783 був побудований кам’яний храм, а в 1801 – дзвіниця.

У 30-х роках ХХ століття храм було зруйновано.

12 лютого в історії Харкова: народився знаменитий режисер

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1855 році народився Микола Синельников (1855-1939) – знаменитий харківський театральний режисер.

Микола Синельников народився в сім’ї вчителя. У 1874 році був прийнятий у трупу театру Дюкова в Харкові, де пропрацював до 1875 року.

Потім працював у Житомирі, Миколаєві та ще багатьох містах країни.

Після 1917 року Синельников керував Харківським театром до 1925 року, коли трупа була розформована.

1933 року був призначений режисером у щойно створений Харківський драматичний театр.

Помер 19 квітня 1939 року в Харкові.

Історичний факт. Вчений зі світовим ім’ям здобув освіту в Харкові

Пам’ятаємо! Цього дня, 12 лютого, в 1927 році в селі Нови Млини на Чернігівщині народився Олексій Ситенко – вчений-фізик, академік, іноземний член Шведської королівської академії наук, почесний член Угорської академії наук, член Американського фізичного товариства, член Нью-Йоркської академії наук.

1949 року Олексій Ситенко закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету.

До 1961 року працював в університеті доцентом та професором теоретичної фізики.

Потім переїхав працювати до Києва.

Зробив фундаментальний внесок в теорію взаємодії високоенергетичних частинок з ядрами (теорія Ситенка-Глаубера).

Автор 17 монографій та понад 400 наукових статей у галузі ядерної фізики та фізики плазми.

Помер 11 лютого 2002 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.