Перейти до основного вмісту

Автор: новина GX

Що сприяє активації синтезу «гормонів щастя»

Своєю резолюцією ООН визнала, що досягнення щастя – одна з найголовніших цілей людства, й закликала країни зробити все для підвищення цього показника у своїх громадян.

Як щастя впливає на людину

Зазвичай, коли людина щаслива, вона відчуває позитивні емоції, такі як радість, задоволення, спокій та вдячність. Ці емоції допомагають знизити рівень стресу та тривоги, підвищують самооцінку та збільшують енергію і мотивацію для досягнення мети.

Щасливі люди мають менше проблем зі здоров’ям, як фізичним, так і психічним, а в підсумку – більш тривалий та здоровий життєвий шлях.

Щастя позитивно впливає на відносини між людьми. Люди, які відчувають себе щасливими, зазвичай мають позитивне ставлення до інших, більш відкриті для спілкування та схильні до взаємодії з іншими.

Як підвищити рівень щастя

Щастя – це емоційний стан, що характеризується почуттями радості, задоволення, вдоволення та реалізації.

Цей стан в організмі людини керується «гормонами щастя» – серотоніном, ендорфінами, окситоцином, дофаміном. Крім гарного настрою, вони дають нам оптимізм, енергію, спонукають до спілкування з людьми. Тому будь-які чинники, що сприяють активації синтезу цих гормонів, роблять нас більш щасливими.

Внесіть у повсякденне життя:

  • –  регулярну фізичну активність;
  • –  здоровий сон;
  • –  правильне харчування;
  • –  усмішку (навіть якщо для неї відсутні причини);
  • –  перебування на відкритому повітрі, особливо у сонячний день;
  • –  більше подорожей, коротких та довготривалих;
  • –  заняття улюбленою справою;
  • –  більше обіймів та поцілунків з коханими та рідними людьми;
  • –  суспільну активність та соціальну взаємодію;
  • –  доброзичливість та щиру допомогу іншим людям;
  • –  будь-які досягнення (маленькі та великі), які підвищують впевненість та самооцінку;
  • –  постійне навчання для розвитку особистості.

Навчіться стримувати негативні емоції, уникайте конфліктів. Ми самі будуємо своє життя. Тож радійте кожній гарній дрібничці, кожному прекрасному моменту життя, кожному чудовому дню, смійтеся на здоров’я й будьте щасливими!

Історичний факт. Група харків’ян створила знакову для регіону організацію (відео, фото)

Пам’ятаємо! 19 березня – День народження Харківської студії телебачення! Наказом Міністерства культури у 1955 році у Харкові було створено студію телебачення.

Пізніше було збудовано телецентри у містах Донецьку, Дніпрі, Одесі, Львові.

Вже 1 травня в ефір вийшла перша телепередача – це був великий концерт провідних харківських артистів.

І хоча телевізорів на той час у Харкові було не більше трьох тисяч, харків’яни з радістю зустріли появу телестудії у місті.
Різні техніки, актори, режисери, газетярі, фотографи – майбутні кінооператори, всі вони з нуля опановували нові на той момент телевізійні професії.

Згодом професіоналізм працівників харківської студії ТБ настільки виріс, що сюди приїжджали з усієї країни вчитися, як на малих майданчиках можна ставити телевистави.

Докладніше у відео:

Корисне харчування: які продукти необхідно вживати

Здорове харчування передбачає наявність у раціоні достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мікроелементів. До щоденного раціону людини повинні входити різноманітні продукти, які приносять користь, дарують задоволення та підтримують здоров’я:

Овочі, крім картоплі, фрукти та ягоди повинні становити половину щоденного обсягу харчування дорослої людини (400-600 г). При цьому частка овочів у раціоні повинна бути більшою, оскільки у фруктах міститься велика кількість природного цукру (фруктози), який збільшує калорійність їжі. У складі овочів наявна велика кількість клітковини. Внаслідок швидкого насичення організму низькокалорійною  клітковиною поліпшується робота шлунково-кишкового тракту і знижується ризик ожиріння.

Зелені овочі: броколі, зелена цибуля, горошок, шпинат, листова капуста – багаті джерела фолієвої кислоти, вітаміну К, магнію та калію для підтримання імунітету, зміцнення організму та нормальної роботи серцево-судинної системи. Овочі «гарячих» кольорів: гарбуз, помідори, червоний перець, буряк та морква свідчать про вміст вітамінів А, С, каротиноїдів чи лікопенів, які підтримують здоров’я та знижують ризик онкологічних захворювань.

Ягоди, яблука, банани, груші багаті вітамінами C, Е, фолієвою кислотою, антиоксидантами та важливими фітонутрієнтами, які підтримують організм в гарному тонусі, зміцнюють стан судин та знижують ризик онкологічних захворювань.

Бобові: горох, квасолю, сочевицю, чорну лисицю бажано вживати близько 75 г на добу. Бобові – багате джерело рослинного білка та мінералів.

Горіхи, гарбузове та інше насіння необхідно вживати у кількості 30 г на добу. Дані продукти є природним джерелом жирних кислот омега-3 та антиоксидантами, які знижують рівень стресу, ризик серцево-судинних захворювань та покращують роботу мозку.

М’ясо та птиця повинні становити приблизно чверть щоденного раціону (150-220 г). Ці продукти необхідні для нормальної роботи організму і є багатим джерелом тваринних білків, фосфору, магнію, калію, селену, цинку, вітамінів групи В, D і заліза. Найкраще вживати дієтичні та нежирні види м’яса (індичка, кролик, курятина, телятина) у тушкованому або відвареному вигляді.

Рибні продукти 280-560 г протягом тижня необхідно вживати в якості корисних білкових продуктів 2 – 4 рази на тиждень. Жирні види риби (лосось, сардина, оселедець і скумбрія) багаті на жирні кислоти омега-3, мають адекватний рівень холестеролу і здатні протидіяти непотрібному запаленню в тілі людини. Рибу краще вживати у відвареному, тушкованому або запеченому вигляді.

Кисломолочні продукти допомагають підтримувати здорову мікрофлору шлунково-кишкового тракту та сприяють загальному здоров’ю.

Каші з цільнозернових круп –  важливе джерело вуглеводів, волокон та вітамінів групи B.

Джерело – сайт Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб

Історичний факт. 15 березня народився вчений, який жив, навчався та працював у Харкові (фото)

Пам’ятаємо! В цей день, 15 березня, в 1893 році народився Гурген Хармандар’ян (1893-1939) – вчений-рентгенолог, професор, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук.

Понад 20 років він жив, навчався та працював у Харкові.

З 1906 по 1912 роки навчався у Тифліському реальному училищі. Потім на медичному факультеті Юріївського університету (нині Тарту, Естонія).

Значна частина життя та трудової діяльності Хармандар’яна була пов’язана з Харковом. 1917 року закінчив медичний факультет Харківського університету, а 1932 року – Харківський електротехнічний інститут.

З 1923 року – директор Харківського рентгенорадіологічного інституту (нині НДІ медичної радіології). З 1928 – завідувач кафедри рентгенології 1-го Харківського медичного інституту.

Був розстріляний у квітні 1939 року. Реабілітований у жовтні 1955 року.

У Харкові розшукують чоловіка, яку останній раз бачили на Салтивці

У Харкові розшукують 72-річного Ракіча Валерія Ігоровича.

Мешканця Салтівського району міста Харків (просп. Тракторобудівників (р-н ТРК «Україна»).
Останній раз його бачили 06 березня 2026 року за місцем мешкання, з того часу його місцезнаходження невідоме.

Прикмети: зріст 180 см, середньої статури, карі очі, чорне з сивиною волосся. Був одягнений: коричнева дублянка, чорні штани.

Про це повідомили в пошуково-рятувальному загоні “Мілена”.

Чоловік має особливі прикмети: сутулиться. При собі мав тростину. Має проблеми з пам’яттю!

За наявності будь-якої інформації телефонуйте за номерами: (068) 777-0-112 або 102.

Міжнародний жіночий день: історія свята

Традиції вітання жінок на початку березня йдуть своїми коріннями в історію Стародавнього Риму та пов’язані з культом богині Вести, яка вважалася у міфології опікункою родини, домашнього ладу, а її символом було вогнище.

Згідно з римською традицією дівчата та жінки 1 березня вшановували у храмі богиню Весту та отримували подарунки, переважно квіти, від чоловіків.

Історія сучасного свята, що відзначається 8 березня, розпочалася в США 8 березня 1857 року, коли у Нью-Йорку працівниці промислових підприємств вперше вийшли на демонстрацію з вимогами гідної заробітної плати та зменшення тривалості робочого дня з 16 до 10 годин. На цьому зібранні вперше було поставлене питання про можливість для жінок здобувати освіту та брати участь у виборах. Результатом цього була перша жіноча профспілка, а дівчата отримали доступ до навчання у вищих навчальних закладах.

28 лютого 1908 року у Нью-Йорку знову відбулася жіноча демонстрація, в якій взяли участь вже близько 20 тис. жінок. Вони виступали за рівні права з чоловіками. Через рік, 28 лютого 1909 р. Міжнародний день жінок вперше відзначався в США як загальнонаціональний день. А згодом це свято набуло міжнародного статусу та до 1913 року відзначалося в останню неділю лютого.

У 1914 році святкування Міжнародного дня жінок було перенесене на 8 березня. Вже більше століття в цей день жінки багатьох країн світу збираються разом та нагадують про дотримання своїх прав. Тому у 1975 році Організація Об’єднаних Націй проголосила 8 березня Днем боротьби за жіночі права. А згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН A/RES/32/142 від 16.12.1977 р. 8 березня набуло статусу Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародного миру.

У 1908 році британський Жіночий соціально-політичний союз запропонував вважати символічними кольорами цього свята фіолетовий, білий і зелений. Фіолетовий означає справедливість і гідність, білий – чистоту, а зелений – надію.

Сьогодні в Україні 8 березня не є вихідним та святковим днем. Сьогодні близько 60 тисяч жінок боронять Україну в складі Збройних сил. Це один із найвищих показників, якщо порівнювати з арміями країн НАТО. Жінки працюють в усіх силових структурах, жінки є у лавах волонтерських, правозахисних організацій, що забезпечують тил та допомагають десяткам і сотням тисяч людей, що змушені були покинути свої домівки; жінки є у лавах делегацій, що забезпечують позицію України на міжнародній арені. Жінки є у всіх структурах, які забезпечують діяльність країни.

За матеріалами Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова

Харківський фотограф змусив пишатися містом

А ви знали? Цього дня, 6 березня, в 1886 році відбулася знаменна подія в житті харківських фотографів. Любителі фотографії провели загальні збори та порушили питання про заснування у Харкові фотографічної школи.

Цього ж дня найвідоміший наприкінці ХІХ століття харківський фотограф Альфред Федецький написав прохання про дозвіл відкрити у Харкові власне фотоательє.

Харківська фотографічна школа наприкінці XIX – на початку XX століття була однією з найсильніших у країні.

Харків згадує видатного вченого, який створив у місті фізико-математичну школу (фото))

 

Пам’ятаємо! Цього дня, 6 березня, в 1901 році народився Наум Ахієзер – відомий математик, член-кореспондент Академії наук України.

Освіту здобув у Київському інституті народної освіти, але викладав у Харківському університеті.

В 1947 році очолив Харківське математичне товариство. Наум Ахієзер став одним із засновників Фізико-математичної школи №27 у Харкові.

Мав понад двадцять праць з математичної фізики.

Помер 3 червня 1980 року в Харкові.

В мирні часи в Харкові діяв фонд імені Ахієзера, який підтримував молодих математиків: студентів, аспірантів, науковців-початківців.

На згадку про вченого 24 травня 2018 року в Харкові, на будинку по вулиці Багалія, 17 відкрили меморіальну дошку професору Науму Ахієзеру.

На його честь названа теорема Фавара-Ахієзера-Крейна.

Аносмія або втрата нюху: чому виникає та як вилікувати?

27 лютого – День обізнаності про аносмію, який був ініційований американцем з нюховою дисфункцію Даніелем Шейном. Подія була затверджена в США 2012 року, потім ще й була підтримана благодійними, освітніми та медичними організаціями на міжнародному рівні.

Аносмія – це повна чи часткова втрата нюху, яка ставить під загрозу здоров’я людини загалом. Через відсутність нюху з’являються проблеми із травленням, людині складніше виявити отруйні речовини. Втрата нюху буває вродженою і набутою (наприклад, в результаті хвороби (covid-19 та інших)).

Аносмія або втрата нюху — певно, ми й не замислювалися б про цей медичний стан, якби на початку 2020-го не почали жити в умовах пандемії.

Аносмія була доволі розповсюдженим симптомом коронавірусу. Цей стан може дуже сильно псувати якість життя. Адже без нюху не можна повною мірою насолодитись і смаком їжі. Втрата нюху може бути повною (аносмія) або частковою (гіпосмія). Також це може бути тимчасовим або постійним явищем.

Навіть часткова втрата нюху дуже псує стосунки з їжею. Через це люди можуть втрачати вагу, мати нестачу поживних речовин. Також може розвинутися депресія або інші психологічні стани. Щоб надати їжі більш насиченого смаку, дехто піддобрює страви сіллю. А це може бути шкідливим для людей, які схильні до гіпертензії.

Загалом нюх та смак вкрай важливі для виживання людини — ми можемо вчасно відчути запах диму або зрозуміти, чи не зіпсована їжа.

Чому ми можемо втратити нюх?
Коронавірусна інфекція — не єдина причина втрати нюху.

Це може статись через різні причини: при застуді або грипу; при синуситах; у разі алергії; при наростах у носі (назальному поліпозі).

Іноді аносмія може виникати внаслідок черепно-мозкової травми.

Дослідження показують, що при COVID-19 втрата нюху й смаку відрізняється за характером від такого стану при інших вірусних захворюваннях. Багато вірусів спричиняють втрату нюху через набряк слизової. Проте хворі на COVID-19 можуть не мати шмарклів чи закладеності носа, але все одно не відчувати запахів.

Чи можна якось зарадити аносмії?
Передусім потрібно зрозуміти, що саме викликало аносмію. Якщо це прояв алергії чи застуди, цілком можливо, що вам допоможе просто промити ніс сольовим розчином.

Проте іноді варто набратися терпіння та просто зачекати. У деяких випадках нюх повертається за кілька тижнів або місяців. Помічними можуть бути краплі зі стероїдними гормонами, особливо якщо втрата нюху спричинена синуситом або назальними поліпами. Такі краплі може прописати виключно лікар/ка.

Також можна попрактикувати “тренування нюху”. Про це пише Британський медичний журнал. Тренування полягає в тому, що людина вдихає ефірні олії певних видів та за певною схемою. Чи потрібна вам така “гімнастика” після хвороби на коронавірус, хірургічного втручання або через інші причини, також визначає лікар/ка.

Для тренування зазвичай рекомендують олії:

→ троянди;
→ евкаліпта;
→ гвоздики;
→ лимона.

Вибір базується на результатах дослідження 2009 року. Варто зазначити, що вибірка пацієнтів, які брали участь в дослідженні була доволі обмеженою (загалом — 56 учасників).

Процедура може виглядати таким чином:

→ відкрийте пляшечку з олією;
→ протягом 20 секунд зробіть кілька швидких вдихів;
→ сконцентруйтесь на запаху, на тому, що ви робите;
→ розслабтесь, подихайте та перейдіть до наступного запаху.

Важливо: перед такими вправами необхідно проконсультуватись із лікарем/кою та упевнитись, що у вас немає алергії на жодну з олій.

Звичайно, такі процедури не можна назвати 100% доказовими. Але й відчуття запаху не так просто виміряти. Якщо ваша аносмія не є абсолютно невідворотною, як буває після деяких травм, і у вас немає протипоказів, то після консультації лікаря/ки ви цілком можете спробувати цей спосіб.

Джерело – медіаплатформа доказової інформації про здоров’я від INSCIENCE

Історичний факт. Співавтор нобелівського лауреата народився 21 лютого в Харкові (фото)

Пам’ятаємо! Цього дня, 21 лютого, в 1915 році у Харкові народився Ліфшиць Євген Михайлович – відомий харківський фізик, академік, учень Лева Ландау. 1934 року закінчив Харківський політехнічний інститут.

Вважається співавтором Ландау фундаментального курсу з теоретичної фізики.

У 1982 році обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства.

Помер 29 жовтня 1985 року.

Фото та матеріали: відкриті джерела

 


Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.