Перейти до основного вмісту

Харків у XXI столітті. 17 вересня, що згадує місто у святковий день для усієї України (фото, відео))

17.09.2025 10:40
1378

День працівників цивільного захисту (День рятівника) в Україні щороку відзначають 17 вересня. Професійне свято всіх співробітників Міністерства з надзвичайних ситуацій було встановлено Указом Президента України № 830/2008 від 12 вересня 2008 року.

Під час війни рятівники-герої без зброї кожного дня на варті – захищають українців, нажаль, іноді ціною власного життя.

Саме 17 вересня в 2024 році Указом Президента України посмертно присвоєно звання Героя України підполковнику служби цивільного захисту Артему Костирі

Підполковник понад 70 разів брав участь у ліквідації наслідків російських обстрілів. Після деокупації Харківщини організував відновлення майже сотні пошкоджених пожежно-рятувальних підрозділів. Завдяки йому вдалося евакуювати понад 2400 людей.

Артем Костиря загинув цьогоріч 13 липня під час ліквідації наслідків ворожого обстрілу по селищу Буди (Харківського району), коли російські окупанти завдали повторного удару балістичною ракетою.

Також Глава держави також відзначив працівників ДСНС орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів та орденом Данила Галицького.


Вітав Президент України героїв-рятівників і цьогоріч.


Керівники місцевих органів влади Харківщини привітали рятувальників з професійним святом.


Підхопили вітання й артисти – закликом – скажи “Дякую!” рятувальникам!

Приєднуємося до кожного слова подяки героям-рятівникам.

Але поряд із святковими заходами є сумні спогади… Саме 17 вересня 2024 року, у святковий день, росіяни вдарили авіабомбами по Київському району Харкова та селу Черкаська Лозова. Під час гасіння пожежі у лісосмузі поблизу торгового центру, поранень від повторного удару рашистів зазнали й працівники ДСНС. Адже вони і в своє професійне свято, День рятівника, оберігають і рятують наші життя.

А ось у мирні часи, 17 вересня 2012 року в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського відбулася демонстрація унікального кінофільму 1916 року «Вмираючий лебідь». Це був не просто показ старого кіно, а відтворення перших громадських кіносеансів.


Картину «Вмираючий лебідь» зняв у 1916 році режисер, театральний художник та сценарист Євген Бауер. Він багато в чому випередив свій час, порушивши традицію зйомок того часу. Євген Бауер один із перших почав застосовувати методи, які потім стали абеткою режисури: змінювати плани, вибудовувати мізансцени та композицію кадру, застосовувати світло та багато іншого.
У фільмі знялися визначні актори того часу: Вітольд Полонський та балерина Віра Караллі.

Незвичайний сеанс пройшов в рамках проєкту «Харківський бузок. PS».

17 вересня 2004 року в Харкові відкрився перший в Україні пам’ятник ювеліру. Його встановили на території міського ювелірного заводу на честь 75-х роковин з дня заснування підприємства.

***

У П’ятихатках стартував мультиспортивний марафон “Золоте кільце”. П’ятдесят команд по три особи в кожній мали пройти 350 кілометрів за два з половиною дні. Пересуватися доводилося велосипедами, на байдарках і плотах, пішки і навіть повзком – у Липецьких каменоломнях, де на повний зріст людина не пройде.

17 вересня 2009 року в Саду Шевченка відбулася унікальна акція. Молоді пропонували відмовитись від шкідливих звичок на користь читання. Ідея належала співробітникам ХДНБ ім. Короленка. Вони допомогли зібрати книги для акції.

Біля монумента футбольного м’яча відкрили незвичайну бібліотеку – книгу міг отримати кожен бажаючий, без запису та реєстрації, всього – за пляшку пива. Книги – із фондів харківських бібліотек, видавництв та магазинів.

Привернути увагу вирішили не просто обміном книг, організатори надійшли далекоглядніше – влаштували буккросинг – відпустили книги у вільне плавання: читаєш – залишаєш у громадському місці – її знаходить інша людина і робить так само.

Фото, відео та матеріал: Головне управління ДСНС України у Харківській області, Президент України, GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела,
Наталя Бойченко

Поширити:




Всі права захищені. "GX" 2015-2025. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Думка авторів може не збігатися з думкою редакції.