Харків 24 червня: сучасність та минуле (фото)

24 червня 1934 року Харків розпрощався зі статусом столиці України. Саме в цей день із Харкова до Києва «переїхали» органи державної влади.
Харків набув статусу обласного центру.

24 червня 2003 року у Харкові з’явилася площа Ірини Бугримової. Рішення про присвоєння колишньої площі Урицького імені легендарної артистки цирку на сесії міської ради було ухвалено практично одноголосно. Відома у всьому світі приборкувачка левів Бугримова почала працювати у Харківському цирку 1929 року.
Ірина Бугримова — перша в країні жінка, яка увійшла до клітки з левами.

Більше цікавого про харківську зірку. «Харківський цирк! Це моя юність. Харківський цирк — це мій початок роботи в цирковому мистецтві… І всі мої подальші етапи творчого життя пов’язані зі старим Харківським цирком! Дякуємо!» – Ірина Бугримова.

Пам’ятаємо! Цього дня, 13 березня, в 1910 році в Харкові народилася Ірина Бугримова – легендарна дресувальниця левів, народна артистка.

Батько циркачки – із різночинців – був професором ветеринарії. Мати – дворянка – здобула музичну освіту, добре грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії.

Ірина Бугримова виросла у будинку в центрі Харкова. Велика сім’я жила у 2-х поверховому будинку на вул. Мироносицькій, який купила бабуся, Варвара Григорівна Федорович (будинок не зберігся, у роки Другої світової війни його розбомбили).

У юності Бугримова захоплювалася спортом: займалася бігом, стрибками у довжину, у висоту, у воду з вишки, штовхала ядро, метала диск та спис, бігала на ковзанах, займалася мотоспортом. На мотодромі вона познайомилася із знаменитим на всю країну гонщиком Олександром Буслаєвим, який став її чоловіком.

Разом вони прийшли до Харківського цирку та поставили номер “Політ на санях з-під купола цирку”. Пізніше Бугримова почала дресувати левів, і це стало її основною цирковою професією.

Історія Бугримової та Буслаєва лягла в основу популярного свого часу фільму “Приборкувачка тигрів” (щоправда, леви були замінені на тигрів).
Дресурою левів Бугримова займалася 30 років.

Першими її вихованцями були левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після тривалих, наполегливих занять, тренувань, завдяки волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів.

Вона ставила унікальні номери з одночасною участю левів і коней. За своє циркове життя Бугримова видресувала 80 левів, працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.

“У мене було 80 левів, 8 коней, 12 собак та двоє чоловіків”, – говорила Бугримова.

Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Вона померла уві сні від серцевого нападу.

“У мене немає на серці осаду, що чогось не зробила або зробила не так, – казала своє життя Ірина Бугримова. – І отримала я від життя все, про що можна було б мріяти”.

Бугримова входить до числа найзнаменитіших дресувальниць світу. У Харкові на її честь названо площу, де знаходиться цирк.

У серпні 2018 року в Харкові на фасаді житлового будинку по вулиці Греківській, 3, було створено мурал із зображенням Ірини Бугримової.

Автором муралу стала творча група «Soul» у складі Олексія Постульги, Дениса Стадника та Олексія Філіппова. Таку тематику було обрано не випадково, оскільки будинок №3 розташований біля Харківського державного цирку, в районі однойменної площі Ірини Бугримової. Мурал було виконано за новою унікальною для України технологією: основна частина композиції не намальована, а має об’ємну структуру. Це пов’язано з тим, що альпіністам було не зручно діставатися фасаду будівлі, тому окремі елементи композиції виготовляли в майстерні. Частини муралу виготовлені з полістиролу. Всього композиція складається з 18 елементів: десять – зображення Ірини Бугримової, п’ять – леви, деталі, що залишилися, – це корона і напис з ім’ям дресувальниці і прізвиськами левів, з якими вона працювала, – Юлій, Гай і Цезар.

До 100-річного ювілею Бугримової у Харкові планувалося ще й встановлення пам’ятника. Але проект так і не було реалізовано.

24 червня 2004 року харківські архітектори були визнані найкращими в країні. Група архітекторів та інженерів з Харкова отримала Державні премії України за комплексну регенерацію історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів.
Розмір Державної премії на той час становив 50 тисяч гривень або трохи більше ніж 10 тисяч доларів.

Фото та матеріал: GX, Наталія Бойченко, відкриті джерела