Переселенці розповілі, що Їм не подобається на Харківщині

4635
Правозахисники провели опитування і з'ясували, як живеться на Харківщині переселенцям з Донбасу.

За інформацією облдержадміністрації в регіоні оселилося близько 300 000 біженців із зони АТО. Чугуївські правозахисники поцікавилися, наскільки комфортно живеться у нас в гостях уродженцям Донбасу.

«Опитування проводилося за спеціально розробленою анкетою, яка складалася з 21 питання, що стосуються різних напрямків життєдіяльності внутрішніх переселенців. Ми опитали 100 осіб, які зараз живуть у місті Чугуєві, Чугуївському, Печенізькому, Шевченківському та інших районах Харківської області», - розповів «ГХ» заступник керівника Чугуївської правозахисної групи Юрій Чумак.

За його словами, більша половина переселенців приїхала на Харківщину з Луганської області (54% опитаних), решта прибули з Донецького регіону.

Більшість респондентів покинули рідні краї більше півроку тому (73%), ще 23% перебувають тут кілька місяців, а 4% - кілька тижнів.

При цьому 62% переселенців проживають в орендованих квартирах і будинках, решта майже порівну - у родичів, знайомих або в місцях компактного проживання біженців.

При цьому, 35% донбасян які живуть в орендованому житлі, розповіли, господарі відмовлялися здавати їм квартиру, побачивши місце прописки. 26% переселенців поскаржилися, що, заглянувши в паспорт, господарі житла завищували орендну плату.

Що стосується дискримінації, більша частина респондентів відповіла, що не зустрічала на своєму шляху недоброзичливців (76%), іншим довелося зіткнутися з проявами ворожості з боку місцевих жителів (24%).

На роботу соціальних та міграційної служб, а також органів влади жителі Донбасу фактично не скаржаться. Допомога майже всім надається за першим сигналом, деяким - протягом декількох днів. Єдина графа, яка не влаштовувала 33% опитаних - несвоєчасні виплати допомог і пенсій.

Що стосується працевлаштування, лише 3% переселенців поскаржилися, що в центрі зайнятості їм пропонували невідповідну роботу. Ще 20% нарікали на те, що у зв'язку зі статусом, роботодавці відмовляли їм у працевлаштуванні.

З тих, кому вдалося знайти роботу, 11% відзначали, що роботодавці ставилися до них упереджено.

4% респондентів поскаржилися на те, що медики відмовили їм у допомозі через відсутність місцевої реєстрації. Ще 2% - на те, що їх дітей не прийняли в дитсадок через відсутність документів.

А ось на утиски з боку правоохоронних органів не поскаржився жоден з респондентів.

Також читайте: