У Мінагрополітики сподіваються якнайшвидше вирішити питання доступу на ринки ЄС Українського молока і молочних продуктів.
«Ми зацікавлені в розширенні доступу харчової продукції на ринок ЄС. А оскільки процес отримання дозволу з доступу молока і молочних продуктів на ринки ЄС триває 7 років, ми адаптуємо національне законодавство під правові вимоги Євросоюзу у сфері безпеки та якості харчових продуктів, санітарних і фітосанітарних норм, процедури їх сертифікації », - заявив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко.
На думку харківських виробників молока, справа зовсім не в законодавстві. Відправляти нашу продукцію в Європу заважають інші нюанси.
«Не вистачає обсягів якісного молока як мінімум вищого сорту, а краще - екстра. Приміром, харківська молочна кухня працює на сировині нашого підприємства, таке молоко візьмуть і в Європу, але щоб співпрацювати з ЄС, потрібно, щоб ферми розвивалися, і хорошого молока було багато », - пояснив« ГХ »фермер Олег Шишкунов.
За його словами, якість молока залежить від бактеріальним заплідненням. Тому іноземці ставляться до нашої продукції насторожено і вимагають додаткової сертифікації.
«Справа в тому, що у нас досі збирають молоко у населення - в однієї бабусі 5 літрів, в іншої - 7. На молокозаводі його зливають в одну ємність, тому його якість кульгає навіть після пастеризації. У Європі такого немає, там молоко для широкого споживача виробляють на фермах. Але їх фермерам, на відміну від наших, дають дотацію на землю. І якщо держава хоче, щоб наше молоко надходило в ЄС - треба розвивати ферми і допомагати людям, які займаються сільським господарством », - говорить Шишкунов.
Експерт резюмував: не дивлячись на те, що закупівельні ціни ЄС не надто відрізняються від наших і особливо заробити не вийде, відправляти свою продукцію за кордон все-таки хотілося б.
«Раніше багато молока і продукції йшло в Росію, Крим і на Донбас, зараз всі ці ринки втрачені. Особливо гнітюча ситуація з сирами, які в основному експортували до Росії », - зазначив фермер.
